Тема 9: Фірма в різних ринкових структурах. Прибуток як головна мета функціонування фірми

При побудові економічної моделі поведінки фірми як продавця готової продукції в мікроекономіці робиться припущення, що головною метою діяльності фірми є максимізація прибутку. Це стосується любої фірми, в яких би ринкових умовах вона не діяла. Щоб мати прибуток фірмі необхідно виготовлений товар реалізувати по відповідній ціні.

Умови функціонування фірм, їх взаємодії та ціноутворення на ринках продуктів залежить від типу ринкової структури. Вирізняють чотири основні типи ринкової структури: досконала конкуренція, монополія, монополістична конкуренція і олігополія. Використавши критерії розмежування ринкових структур: кількість фірм у галузі; тип продукту, що вони постачають на ринок; можливості входження нових фірм на ринок та виходу з нього; можливості контролю над ціною продукту фірмою; доступ до інформації, дайте характеристику кожного типу ринкової структури. Наведіть приклади відповідних ринків продукту.

Поміркуйте чому досконалу конкуренцію та монополію відносять до ідеальних ринкових структур, а монополістичну та олігополію – до реальних.

Дослідження проблем максимізації прибутку фірмою передбачає визначення таких показників її діяльності як: сукупний виторг (дохід), середній та граничний. Необхідно знати як вони розраховуються.

Вирізняють прибуток нормальний, обліковий та економічний (чистий). Дайте визначення кожного з них, покажіть, що якщо кількісно бухгалтерський прибуток – це є різниця між сукупним доходом та сукупним (валовими) витратами, то економічний-представляє собою різницю між сукупним доходом і всіма витратами як явними так і неявними. Нормальний прибуток – альтернативна вартість використання підприємцем в процесі виробництва його власних ресурсів. Нормальний прибуток співвідносять з внутрішніми витратами. Зверніть увагу на взаємозалежність між обліковим та економічним прибутком, покажіть що визначення величини кожного з них є важливим критерієм ефективності використання фірмою наявних ресурсів.

Для кожної фірми важливими є питання: скільки продукції виробляти і по якій ціні її продавати; чи слід здійснювати випуск продукції, чи припинити його, коли фірма терпить збитки? У короткотривалому періоді фірма намагається пристосувати свій обсяг виробництва до максимізації прибутку, або в разі потреби до мінімізації збитків. Зверніть увагу на те, що це можна здійснити двома шляхами:

• через зіставлення сукупних (валових) величин, а саме валового доходу, виручки з валовими витратами. Максимальний прибуток буде мати місце при такому обсязі виробництва, при якому валовий доход перевищує валові витрати на максимальну величину. Збитки будуть мінімальними при обсязі виробництва, коли валові витрати перевищують валовий доход на мінімальну величину і будуть меншими за сукупні постійні витрати.

• через зіставлення граничних величин – граничного доходу та граничних витрат. Обґрунтуйте положення, згідно яком максимізація прибутку, мінімізація збитків досягається при такому обсязі виробництва, при якому граничний дохід дорівнює граничним витратам (MR=MC) за умов, що ціна перевищує мінімальне значення середніх змінних витрат. Цей обсяг виробництва є для фірми оптимальним, кажуть, що вона знаходиться в стані рівноваги. Слід підкреслити, що це правило є вірним для любої фірми, в якій би ринковій структурі вона б не функціонувала. Якщо обсяг продукції нижче рівноважного, то фірма, щоб максимізувати прибуток, чи мінімізувати збитки повинна збільшити обсяг виробництва і навпаки.

Необхідно зрозуміти, що зміна ринкової ціни впливає на умови прибутковості, беззбитковості і збитковості фірми. Покажіть, що якщо ринкова ціна вище середніх витрат фірми по виробництву товару то це обумовлює її прибутковість, якщо дорівнює – то беззбитковість, якщо є нижчою то збитковість.

Обґрунтуйте положення, правило, згідно якого фірмі в короткому періоді з метою мінімізації збитків є сенс продовжити виробництво, коли ринкова ціна вище мінімального значення середніх змінних витрат і необхідно закритися і піти з ринку, коли ринкова ціна буде меншою мінімального значення середніх змінних витрат.

Слід підкреслити, що вище названі правила є універсальними для фірми, в яких би ринкових умовах вона не діяла, який би тип ринкової структури не представляла.

Література: 1 (с. 126-134); 12 (с. 224-225); 22 (с. 183-220).