Тема 8: Витрати виробництва. Мінімізація витрат виробником.

Дуже велике значення для підприємця з точки зору його конкурентоспроможності мають витрати підприємства. Слід мати на увазі, що всі витрати виробництва розглядають як економічні, через витрати втрачених можливостей. З цих позицій всі витрати поділяються на: явні (зовнішні) – виплати, які повинна зробити фірма за ресурси, що не є її власністю; неявні (внутрішні) – доходи, які б могла отримати фірма за власні ресурси, якщо б не сама їх використовувала, а надала б за ринкову ціну іншим господарчим суб'єктом. Наведіть приклади цих витрат, підкресліть, що при прийнятті будь-якого рішення важливо враховувати всі витрати: явні та неявні, вартість втрачених можливостей.

В свою чергу явні витрати у короткотривалому періоді поділяються на змінні та постійні, які разом складають сукупні (валові) витрати виробництва. Слід зрозуміти, що якщо змінні витрати залежать від обсягів виробництва, то постійні – ні. Останні фірма повинна нести навіть тоді, коли продукцію не виробляє. Поміркуйте над прикладами постійних та змінних витрат виробництва, проілюструйте їх графічно.

Щоб порівняти витрати з ціною, підприємцю необхідно знати середні витрати, тобто витрати на одиницю продукції. Зрозуміло, що середні сукупні (валові) витрати дорівнюють сумі середніх постійних та середніх змінних витрат. Покажіть, як вони розраховуються.

Зверніть увагу на той підхід, що існує, до визначення граничних витрат. Це ті додаткові витрати, які повинна зробити фірма, щоб виробити ще одну додаткову одиницю продукції. Чому розрахунок цих витрат для підприємця є важливим, яку інформацію вони несуть? Скориставшись відповідним кресленням, прослідкуйте, як змінюються середні витрати в залежності від обсягів виробництва, як пов'язані між собою середні сукупні, середні змінні, граничні витрати. Поміркуйте, чи будуть зміни в цінах на ресурси та в технології виробництва вести до зсуву кривих витрат.

Необхідно зрозуміти, що - подібна форма кривих середніх сукупних, середніх змінних та граничних витрат пов'язана з дією закону спадної віддачі (продуктивності).

У короткотривалому періоді фірма, щоб збільшити обсяги виробництва збільшує змінні ресурси, змінні витрати і комбінує інтенсивність використання фіксованих ресурсів. Зверніть увагу на те, що у довготривалому періоді всі ресурси, всі витрати виробництва є змінними, бо фірма має можливість на протязі тривалого часу змінювати їх, в т.ч. виробничі потужності, розміри підприємства. Побудуйте криву довгострокових середніх витрат. Як вона пов'язана з кривими короткострокових середніх витрат?

Слід зазначити, що крива довгострокових середніх витрат має - подібну форму. Щоб це пояснити, розгляньте ефект масштабу виробництва, його основні види: додатній, постійний, від’ємний. Це є дуже важливим для визначення оптимальних обсягів виробництва, розмірів фірми. Покажіть, що якщо зі збільшенням обсягів виробництва довгострокові середні витрати спадають, то йдеться про додатній ефект масштабу виробництва, якщо збільшуються – про від’ємний, якщо ж залишається незмінними – про постійний.

Для любого виробника є актуальним питання: „Як знайти той варіант комбінації факторів виробництва, ресурсів, який був би оптимальним з точки зору мінімізації витрат?” Покажіть, що до розв'язання цього питання можна підійти:

• через концепцію граничного фізичного продукту, правило найменших витрат. Витрати виробництва будуть мінімальними тоді, коли кожна грошова одиниця, що витрачена на кожний фактор виробництва, забезпечує отримання однакового граничного фізичного продукту. Чому правило найменших витрат пов’язують з законом заміни факторів виробництва? Дайте його визначення;

• використавши графічний підхід через ізокванти та ізокости. Мінімальним витратам виробництва буде відповідати точка дотику ізокости до ізокванти. Подумайте чому в цій точці буде дорівнювати гранична норма технологічного заміщення. При цьому слід з'ясувати як будуються ізокости (бюджетні лінії виробника, або лінії однакових витрат), яку інформацію вони несуть, які їх властивості. Проведіть аналогію з бюджетною лінією споживача.

Наприкінці слід зазначити, що стан рівноваги виробника має місце тоді, коли комбінація факторів виробництва, при існуючих цінах на них, забезпечує мінімальні витрати виробництва максимально можливого за цих умов обсягу продукції. Виробникові недоцільно змінювати структуру факторів виробництва, перерозподіляти їх. Покажіть, що оптимальний шлях зростання підприємства можна проілюструвати графічно за допомогою лінії експансії фірми, яка будується аналогічно до лінії „дохід-споживання”.

Література: 1 (с. 113-125); 2 (с. 88-110); 12 (с. 197-223); 19 (с. 479-507); 20 (с. 62-80); 21 (с. 85-106); 22 (с. 158-182); 23 (с. 187-209).

РОЗДІЛ 4: РИНКОВІ СТРУ КТУРИ. РИНОК ПРОДУКТУ