Розділ 2. Оцінка стану комп’ютеризації банківської сфери

Сьогодні банківські системи (БС) дозволяють автоматизувати практично всю банківську діяльність. Серед основних можливостей БС, заснованих на використанні сучасних мережевих технологій, слід згадати системи електронної пошти, бази даних на основі “клієнт-сервер”, засоби віддаленого доступу до мережевих ресурсів системи, для роботи з мережами банкоматів і багато іншого.

На світовому ринку існує маса готових БС. Основним завданням, яке стоїть перед службою автоматизації західного банку, є вибір оптимального рішення і підтримка працездатності вибраної системи. У нашій країні ситуація дещо інша. При виникненні банківської сфери в Україні питанням автоматизації спочатку приділялось недостатньо уваги. Більшість банків пішли шляхом створення власних систем. Такий підхід має свої переваги і недоліки. До перших слід віднести: відсутність необхідності у великих фінансових вкладах на придбання БС, пристосованість БС до умов експлуатації (до існуючих ліній зв’язку), можливість постійної ефективної модернізації системи. Недоліки такого підходу очевидні: необхідність в утриманні великого комп’ютерного штату, несумісність різних систем, відставання від сучасних тенденцій розвитку і багато іншого.

Однак є приклади придбання та успішної експлуатації банками дорогих банківських систем. Сьогодні найбільш популярними є змішані рішення, при яких частина модулів БС розробляється комп’ютерним відділом банку, а частина закуповується у незалежних виробників.

БС звичайно реалізуються за модульним принципом. Широко використовуються спеціалізовані потужні або універсальні комп’ютери, які об’єднують декілька локальних мереж (LAN). У БС застосовується міжмережевий обмін і віддалений доступ до ресурсів центрального офісу банку для виконання операції “електронних платежів”. Банківські системи повинні мати засоби адаптації до конкретних умов експлуатації. Для підтримки оперативної роботи банку БС повинна функціонувати в режимі реального часу OLTP (On-Lіne Transactіon Processіng).

Основні функції БС Райффайзен Банку Аваль: автоматизація всіх щоденних внутрішньобанківських операцій, ведення бухгалтерії та складання підсумкових звітів; комунікація з філіями, дирекціями та відділеннями; автоматизована взаємодія з клієнтами (так звана система “банк-клієнт”); аналітичний аналіз усієї діяльності банку і вибір оптимальних у даній ситуації рішень; автоматизація роздрібних операцій – застосування банкоматів і кредитних карток; автоматизація міжбанківських розрахунків; автоматизація роботи банку на ринку цінних паперів; автоматизація процесів оперативного отримання необхідної інформації, яка впливає на фінансову ситуацію в режимі OLTP.

Таким чином банківська система Райффайзен Банку Аваль є складним комплексом, що об’єднує тисячі окремих комп’ютерів, LAN, WAN.

Ядром БС Райффайзен Банку Аваль є засоби роботи з даними. У цій якості виступають потужні СУБД, які підтримують розподілену обробку даних. Розглянемо можливості СУБД Оrасlе, які використовуються при побудові автоматизованої БС.

Відомо, що СУБД Оrасlе є реляційною СУБД і не може виступати в ролі об’єктно-орієнтовного середовища розробки, тим паче розрахованого на деяку предметну галузь. У той же час можливості СУБД Оrасlе дозволяють засобами реляційної моделі емулювати об’єктну модель даних.

Дуже важливо забезпечити гнучкість налагодження банківських компонентів системи (банківські продукти, документообіг, система обліку) у ході відображення об’єктної моделі у структурі БД. Необхідну свободу дій забезпечує механізм створення й модифікації об’єктів СУБД, який дозволяє керувати структурами об’єктів фінансової системи та операціями над ними безпосередньо у процесі функціонування самої системи.

Зміни структури об’єктів банківської системи, які виконуються адміністратором, відображаються на таких рівнях СУБД: модифікація таблиць; перегенерація представлень (VІEW); створення триггерів, індексів, обмежувачів цілісності (СОNSТRАІNТ) та лічильників (SЕОUЕNСЕ); генерація пакетів процедур, які зберігаються.

При реалізації інформаційної моделі банку використовують спеціалізовану мову для опису бізнес-процесів. Мова процедур РL/SOL, які зберігаються, є досить розвиненою, але не може виступати як проблемно-орієнтована для фінансової системи. Тому реалізуються засоби, які дозволяють створювати препроцесори з проблемно-орієнтованих мов високого рівня. Це дозволяє розробляти операції у термінах структур даних та функцій, які належать до предметної галузі, не використовуючи складних запитів низького рівня.

Банківська технологія Райффайзен Банку Аваль повинна працювати у режимі реального часу, так як майже більшість операцій залежить від ситуації. Тому можливість будови параметризованих запитів на отримання й обробку даних – необхідна вимога до мови обробки даних. Це забезпечується використанням динамічної мови – SQL. Він дозволяє будувати складні блоки коду, що залежать від різних умов, параметрів та способу збереження даних, і виконувати їх з процедурами, які зберігаються. Динамічний SQL забезпечує емуляцію об’єктно-орієнтовної моделі даних з використанням внутрішніх словників системи та механізмів інкапсуляції, успадкування та перезавантаження операцій.

Більша частина банківських операцій може виконуватися у пакетному режимі, в той час як основні обчислювальні потужності не завантажені. Це визначається як операційною циклічністю, яка характерна для банку, так і службовими процесами, що мають технологічний характер. Механізми підтримки фонових процесів сервера Оrасlе дозволяють за допомогою засобів СУБД організувати виконання загальносистемних завдань (ведення журналу дій користувачів, накопичення статистичної інформації, архівування тощо), що забезпечує їх незалежність від операційної системи.

Безпека в системі забезпечується розподілом прав доступу користувачів до її інформаційних ресурсів. Керування статичним доступом досягається за допомогою внутрішніх засобів СУБД, наприклад, створенням ролей користувачів та призначенням у їх рамках прав на доступ до окремих представлень, таблиць із словника даних і до обмеженої множини процедур, які зберігаються, та пакетів. Користувач не має прямого доступу до таблиць і пакетів, його права динамічно перевіряються при виборі даних через механізм представлень та активації операцій через спеціальні механізми виклику. Разом з журналізацією дій та змін цей механізм забезпечує гнучку регламентацію та контроль над діями користувачів системи (співробітниками банку).

Використання Оrасlе Саll Іnterface (ОСІ) надає доступ до усіх можливостей сервера Оrасlе з клієнтської частини архітектури клієнт-сервер. Структура програмного забезпечення є досить універсальною, бо визначається суворо формалізованим описом усіх структур даних та операцій, які зберігаються у словниках. Це відноситься як до механізмів навігації користувача, так і до екранних форм вводу даних. Структура екранних форм визначається набором параметрів операції, яка викликається, та їх типами, що дозволяє автоматично генерувати форми при створенні нових операцій та зберігати їх опис на сервері в довільному та зручному форматі. Адміністратор системи може змінювати розташування та зовнішній вигляд керуючих елементів форми, додавати нові, які відображають додаткову інформацію.

Використання цих принципів зберігання інформаційних структур, які визначають інтерфейс з користувачем, забезпечують незалежність системи від клієнтської частини.

Для максимально ефективного використання програмного забезпечення Райффайзен Банку Аваль є організація взаємодії між процесами за допомогою засобів операційної системи. Доступ до файлів процедур операційної системи, які зберігаються, забезпечує архівацію та обробку даних на сервері без завантаження їх у базу даних, що іноді надає переваги у швидкості, дозволяє спростити обмін даними та їх обробку.

У якості операційної системи застосовуються Wіndows ХР, Wіndows NТ, OS/2, UnіxWare, Solarіs, АІХ, НР-UХ. На клієнтських машинах використовується віртуальна Javа-машина під Wіndows ХР, Wіndows 95/98/2000 або Wіndows NT, Java OS.

У моделі мережевих обчислень проміжною ланкою між СУБД та клієнтськими машинами є сервер процесів, в якості якого використовується брокер об’єктних запитів СОRВА 2.0.

Програмне забезпечення використовує Java Аррlісаtіоns та Аррlеts. При цьому клієнтські машини, побудовані за принципом “тонких” клієнтів, можуть знаходитись із сервером в одній мережі Іntranet, або звертатись до нього через Іnternet.

Функціональними компонентами системи є: TOTALBank – комплексна інформаційна банківська система; TOTALSepNbu – система зв’язку банку з СЕП НБУ; TOTALReports – система звітності Райффайзен Банку Аваль; TOTALClіentBank – система “клієнт-банк” з використанням Іnternet; TOTALCard – платіжна система на основі мікропроцесорних карток.

Рис. 1.10. Система TOTALBank

Система TOTALBank розрахована для роботи в Іntranet/ Іnternet з єдиною базою даних (рис. 1.10). Після введення первинного і відповідного йому контрольного документів проводки, що прогнозуються, результат одразу відображаються на рахунках. Новий стан рахунків відразу стає доступним іншим операціоністам і головному бухгалтеру, відображається в балансі та інших аналітичних документах.

Усі дані, що використовуються в роботі, зберігаються на сервері БД, до якого клієнтські робочі станції звертаються через сервер процесів. На сервер процесів винесена вся логіка обміну між клієнтом і БД, у той час як СУБД зайнята лише роботою з даними і не зберігає жодних процедур, які підвищують навантаження на сервер та ускладнюють перенесення системи при переході на іншу СУБД. При подібній організації інформаційного обміну вдається значно знизити мережевий трафік, а також спростити процедури інсталяції та супроводження модулів на робочих станціях (або навіть уникнути їх), оскільки замість них виконуються Аррlets, що завантажуються.

На відміну від систем “клієнт-сервер”, які є погано масштабованими, TOTALBank є системою, що масштабується лінійно. Масштабованість системи може досягатися за рахунок збільшення недорогих робочих місць та/або збільшення числа чи потужності серверів процесів. Для невеликих реалізацій усі сервери, включаючи WWW-сервер, можуть розміщуватися на одному комп’ютері.

При підключенні до Іntranet Wеb-сервера віддалені клієнти (співробітники банку) працюють з АБС через Іntеrnеt. Це дозволяє банку легко вирішувати завдання, пов’язані з відкриттям представництв на будь-якій відстані від головного офісу.

Програмне забезпечення системи TOTALBank складається з трьох основних частин:

· Front Оffіce, призначений для співробітників банку, які працюють з клієнтами; дозволяє вводити документи та отримувати інформацію за рахунком;

· Васk Оffіce, призначений для співробітників банку, що виконують обробку інформації; дозволяє створювати, змінювати і закривати рахунки, налагоджувати платіжні операції, керувати планом рахунків, контролювати проходження документів за технологічною схемою;

· Рау Оffіce, призначений для управління потоком документів, що направляються через СЕП НБУ.

Конкретний набір функцій залежить від завдань, що стоять перед банком, дирекцією, відділенням або філією, і може варіюватися в різних реалізаціях системи.

Більшість функцій сконцентрована в інтегрованій банківській системі ТОТАLВаnk. Вона дозволяє виконувати прості і складні проводки, виконувати роботу з картотеками документів, розраховувати та проводити відсотки за позиковими і розрахунковими рахунками, проводити касові операції, формувати всі стандартні звітні документи тощо.

Обробник СЕП НБУ дозволяє автоматизовано приймати і відправляти міжбанківські документи у форматі системи електронних розрахунків НБУ.

Підсистема клієнтських платежів ТОТАLСlіentВаnk дозволяє відправляти в банк платіжні документи з офісу клієнта та отримувати з банку виписки, повідомлення про вхідні платежі, довідкову інформацію.

Є можливість формувати стандартні звіти в будь-який момент поточного операційного дня, а також за будь-який попередній день. Також можна передавати в центральне відділення баланси, статистичну звітність, нормативи діяльності банку тощо. У центральному відділенні на основі всіх даних, що передаються, формуються зведені звіти у банку за будь-який період часу.

Система клієнтських платежів (ТОТАLСlіentВаnk) працює за тими ж принципами, що й інтегрована БС (ІБС) ТОТАLВаnk, але в якості клієнтських частин використовуються Java-applets, що завантажуються за допомогою Wеb-сервера. Такий підхід дозволяє скоротити витрати на розгортання і супроводження системи, оскільки на робочих місцях необхідні тільки операційна система та браузер.

Робота клієнта банку з управління своїм рахунком виглядає таким чином. Після звернення браузера до вказаної адреси завантажується Java-аррlеt. Клієнту доступні стан рахунка та документи, що обробляються. Він може вводити документи інтерактивно, після чого вони зберігаються в СУБД у вигляді записів. Посадові особи клієнта можуть підписати їх, навіть якщо в цей час знаходяться в іншому місті, що робить дану систему унікальною порівняно з подібними. Підписані двома підписами записи допускаються до обробки в ІБС. Підписи клієнтів можуть зберігатися як на диску, так і на картці з мікропроцесором, яка є більш захищеним носієм інформації.

Для відправки великої кількості документів передбачена можливість формування списку документів на диску до оn-lіnе сеансу. Співробітники, не підключені до Іnternet, можуть скористатися альтернативними каналами доставки.

Система ТОТАLВаnk позбавляє можливості співробітників на робочих місцях отримувати таку інформацію, що стосується окремих файлів і функцій. Екранні форми містять лише фінансову інформацію, тобто документи і рахунки. У системі можуть формуватися складні, логічно пов’язані проводки (наприклад, одночасна проводка документів клієнта і комісії з операції). ТОТАLВаnk відслідковує стан документів та автоматично контролює їх проходження технологічним ланцюжком банку.

Дозволені операції визначаються автоматично, для чого використовується інформація про рахунок. Далі оператор працює з документом, при цьому йому надається вичерпна інформація як у валюті платежу, так і в покритті національною валютою. При виконанні проводки автоматично створюються всі необхідні платіжні документи.

Система ТОТАLВаnk формує звіти в будь-який момент роботи в поточному операційному дні. Передбачена можливість отримання звітів за будь-який попередній день. Якщо необхідно, нові звіти легко додаються і змінюються.

Безпека даних у клієнта і в банку організована багаторівневим захистом, заснованим не тільки на технічних рішеннях, але й організаційно, шляхом регламентації дій персоналу. Система побудована таким чином, що відкрита інформація не виходить з того робочого місця, де вона вводиться або обробляється. Захист конфіденційної інформації на місцях забезпечують самі користувачі, будучи при цьому зацікавленими особами.

При роботі з Іnternet система використовує визнані засоби захисту інформації, такі як SSL (Securіty Socket Layer), що дозволяють ідентифікувати клієнта, який звертається до ІБС, і навпаки, а також механізм підпису RSА. На WWW-сервері використовується один із стандартних fіrewall (засіб захисту), який з достатньою жорсткістю забороняє несанкціоновані доступи до Іntranet.

Потрібно враховувати, що обмін у мережах виконується пакетами, які можуть нести пов’язану інформацію, яка проходить різними маршрутами. Тому для отримання комерційної інформації потрібно зібрати всі пакети, розшифрувати їх і скласти логічно зв’язний запис. Таким чином, можливість фальсифікації в режимі реального часу малоймовірна, а можливість знищення пакетів на одному з вузлів вирішується стандартними засобами Іnternet, що гарантують доставку.

Розділ 2. Аналіз облікової політики підприємства та технологія ведення бухгалтерського обліку

2.1. Основи облiкової полiтики та складання звiтностi

Рiчна фiнансова звiтнiсть складена згiдно з вимогами Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку, нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, нормативно-правових актiв Нацiонального банку України, облiкової полiтики Банку на пiдставi даних бухгалтерського облiку з урахуванням коригуючих проводок.

Основнi принципи облiкової полiтики Банку на 2007 рiк затвердженi постановою Правлiння № 136/8 вiд 26.12.2006 року. Форми звiтiв складенi у вiдповiдностi до вимог "Iнструкцiї про порядок складання та оприлюднення фiнансової звiтностi банкiв України", затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 07.12.2004 № 598, зi змiнами i доповненнями, та складових облiкової полiтики Банку.

У примiтках до рiчної фiнансової звiтностi Банком застосованi правила бухгалтерського облiку вiдповiдно до вимог нормативно-правових актiв Нацiонального банку України, якi враховують правила бухгалтерського облiку i складання фiнансової звiтностi за Мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi, вiдповiдно, вiдмiнностi мiж Облiковою полiтикою Банку та Мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi визначаються тими вiдмiнностями, якi iснують мiж Нацiональними положеннями (стандартами) та Мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi.

Форми i примiтки звiтностi базуються на даних бухгалтерського облiку, який здiйснювався згiдно з облiковою полiтикою Банку на 2007 рiк та нормативних актiв НБУ.

У межах чинного законодавства, нормативних актiв Нацiонального банку України, мiжнародних та нацiональних стандартiв Положення про облiкову полiтику Банку визначає:

- основнi принципи ведення бухгалтерського (фiнансового) облiку i формування статей звiтностi;

- єдинi методи оцiнки активiв, зобов'язань та iнших статей балансу Банку;

- порядок нарахування доходiв i витрат Банку за кожним фiнансовим iнструментом;

- критерiї визнання активiв сумнiвними чи безнадiйними до отримання;

- порядок створення та використання спецiальних резервiв ( порядок списання за рахунок резервiв безнадiйної заборгованостi );

- вимоги та вказiвки щодо облiку окремих операцiй.

Для ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi активи i зобов'язання Банку оприбутковуються та облiковуються за вартiстю їх придбання чи виникнення та справедливою (ринковою) вартiстю. Вартiсть активiв i зобов'язань, нарахованих в iноземнiй валютi, перераховується в нацiональну валюту по курсу Нацiонального банку України на момент складання балансу. Переоцiнка або перерахунок активiв та зобов'язань веде до зменшення або збiльшення власного капiталу Банку.

Крiм методiв та способiв оцiнки, що застосовуються при виникненнi (визнаннi) активiв для оприбуткування їх вартостi за балансом, Банк використовує рiзнi методи приведення вартостi активiв у вiдповiднiсть до їх реального стану: нарахування доходiв i витрат з дотриманням їх вiдповiдностi, формуваня спецiальних банкiвських резервiв, переоцiнка активiв до їх справедливої вартостi, амортизацiя необоротних активiв тощо.

Шляхом застосування органiзацiйних та контрольних методiв управлiння системою структурних пiдроздiлiв, Банком забезпечено дотримання вимог та правил його облiкової полiтики пiдроздiлами Банку, повноту та достовiрнiсть фiнансової, статистичної i управлiнської звiтностi.

2.2. Ефект змiн в облiковiй полiтицi та виправлення суттєвих помилок

Основнi принципи облiкової полiтики Банку, в порiвняннi з 2006 роком, суттєвих змiн не зазнали.

Коригування статей банкiвської фiнансової звiтностi здiйснюється згiдно "Положення про порядок формування коригуючих проводок по системi Банку, затвердженого постановою Правлiння Банку № П-34/7 вiд 08.06.2004р .

В 2006 роцi оцiнка справедливої вартостi першої групи основних засобiв виконувалась ТОВ " Оцiночна фiрма "Промислова нерухомiсть" (сертифiкат № 4598/06 суб'єкта оцiночної дiяльностi вiд 09.02.2006р.) станом на 01 вересня 2006 року i її результати затвердженi наказом № 759 вiд 25.12.2006 року.

За результатами оцiнки вартостi основних засобiв в 2007 роцi вiдповiдно до договору № 11/33-10/6-64 вiд 10.10.2006р., додатку № 1 вiд 16.10.2006 р. та додатку № 2 вiд 11.12.2006р. було здiйснено коригування результату оцiнки активiв ( лист вiд 13.06.2007р. № 06-13/1 ) для приведення вартостi до уточненої справедливої вартостi таких об'єктiв:

А саме, здiйснено коригування на суму 9 579 тис.грн.( 12 772 - 3 193 ), де балансова вартiсть та знос будiвель зменшена на суму 12 772 тис.грн. ( 33 697 тис.грн. (Дт - 5100, Кт - 440 ) - 20 925 тис.грн. (Дт - 440, Кт - 5100 )), та вiдстроченене податкове зобов'язання зменшене на суму 3 193 тис.грн. ( Дт, Кт 5100; Дт, Кт 3621 ).

Фактiв повторного надання зiставленої iнформацiї у фiнансових звiтах (або недоцiльностi її переобрахунку) та повторного оприлюднення фiнансових звiтiв не було.

Пiсля дати балансу подiї, що потребують розкриття, не вiдбувалися.

2.3. Iноземна валюта

Валютою рiчної фiнансової звiтностi Банку є українська гривня. Операцiї в iноземнiй валютi та банкiвських металах вiдображаються за офiцiйним курсом гривнi до iноземних валют (банкiвських металiв) на дату їх здiйснення.

Активи та пасиви в iноземнiй валютi вiдображенi у звiтi "Баланс" за офiцiйним курсом гривнi до iноземних валют, що встановлений НБУ на 31.12.2007 року. Результати переоцiнки активiв та пасивiв в iноземнiй валютi вiдображенi за балансовим рахунком 6204 "Результати вiд торгiвлi iноземною валютою та банкiвськими металами".

У "Звiтi про фiнансовi результати" доходи та витрати в iноземнiй валютi вiдображенi за такими офiцiйними курсами НБУ:

- доходи та витрати по статтях за "методом нарахування", - за курсом на день нарахування;

- доходи та витрати по статтях за "касовим методом", - за курсом на день отримання доходiв або сплати витрат.

Протягом року Банк дотримувався принципiв виваженостi та обачностi при провадженнi полiтики управлiння валютним ризиком.

Полiтика Банку щодо мiнiмiзацiї валютного ризику, тобто ризику збиткiв унаслiдок коливань курсiв ноземних валют, складається iз таких складових:

- управлiння розмiром та знаком вiдкритої валютної позицiї в рамках чинного законодавства з дотриманням нормативних вимог Нацiонального банку України;

- встановлення пiдроздiлам Банку лiмiтiв вiдкритої валютної позицiї в межах встановлених Нацiональним банком України її нормативiв;

- перерозподiл лiмiтiв вiдкритої валютної позицiї мiж пiдроздiлами Банку з метою використання можливостi зниження валютного ризику та збiльшення доходностi операцiй в iноземнiй валютi через територiальнi вiдмiнностi стану фiнансового ринку, що забезпечується системнiстю та розгалуженiстю установ Банку.

Реалiзацiя вказаних завдань здiйснювалась шляхом оперативного аналiзу структури та динамiки валютної позицiї i операцiй, якi впливають на розмiр вiдкритих валютних позицiй, прогнозування змiн валютних курсiв з визначенням оптимального розмiру вiдкритих валютних позицiй по окремих видах валют, аналiзу чутливостi очiкуваного доходу вiд переоцiнки активiв та пасивiв вiдповiдно до змiн валютного курсу.

2.4. Доходи та витрати

Доходи i витрати визнаються Банком за кожним видом дiяльностi (операцiйної, iнвестицiйної, фiнансової) за таких умов:

а) визнання реальної заборгованостi за активами та зобов'язаннями Банку;

б) фiнансовий результат операцiї, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.

Доходи i витрати, що виникають у результатi операцiй, визначаються договором мiж її учасниками або iншими документами, оформленими згiдно iз вимогами чинного законодавства України.

Кожний вид доходу та витрат вiдображається в бухгалтерському облiку окремо.

Базовими принципами для облiку процентних i комiсiйних доходiв i витрат Банк використовує принципи нарахування та вiдповiдностi доходiв та витрат та принцип обачностi.

Доходи/витрати пiдлягають нарахуванню та вiдображенню у фiнансовiй звiтностi Банку, якщо виконуються такi умови:

- щодо активiв та зобов'язань - є реальна заборгованiсть (процентнi доходи/ витрати);

- щодо наданих (отриманих) послуг - фiнансовий результат може бути точно оцiнений та, при цьому, є угода про надання (отримання) послуг та/або документи, що пiдтверджують повне (часткове) їх надання (комiсiйнi доходи/ витрати, результат торговельних операцiй, адмiнiстративнi витрати).

Якщо ж вищезазначенi умови не виконуються, доходи/витрати Банку визнаються (вiдображаються на вiдповiдних рахунках 6 (доходи) , 7 (витрати) класiв) при фактичному надходженнi/сплатi коштiв.

Облiк доходiв та витрат Банку здiйснюється у вiдповiдностi до "Правил бухгалтерського облiку доходiв i витрат банкiв України", затверджених постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 18 червня 2003 року N 255.

Критерiї визнання доходу i витрат застосовуються окремо до кожної операцiї Банку. Витрати, якi неможливо прямо пов'язати з доходом певного перiоду, вiдображаються у складi витрат того звiтного перiоду, у якому вони були здiйсненi.

Принцип нарахування Банк використовує при облiку наступних статей:

- процентнi доходи та витрати;

- комiсiйнi доходи та витрати (якщо можна точно передбачити, визначити та оцiнити їх суму, а також немає сумнiвiв в їх отриманнi);

- доходи вiд оперативного лiзингу;

- роялтi згiдно з економiчним змiстом вiдповiдної угоди;

- доходи (витрати) за безперервними послугами;

- лiзинговi (оренднi ) платежi;

- iншi доходи та витрати, якi можна точно передбачити, визначити та оцiнити їх суму.

Процентнi доходи та витрати, при суттєвому рiвнi вiдхилення ефективної ставки вiдсотка вiд номiнальної, вiдображаються в бухгалтерському облiку iз застосуванням ефективної ставки вiдсотка та визначаються як добуток амортизованої собiвартостi на ефективну ставку вiдсотка. При нарахуваннi процентiв, амортизацiї дисконту, премiї та для оцiнки зменшення корисностi окремих фiнансових iнструментiв iз застосуванням ефективної ставки вiдсотка в розрахунок включаються всi комiсiї та iншi сплаченi або отриманi сторонами суми, якi є невiд'ємною частиною доходу (витрат) фiнансового iнструменту.

Ефективна ставка вiдсотка не застосовується:

- до фiнансових iнструментiв зi строком користування до одного року;

- якщо рiвень суттєвостi вiдхилення рiчної ефективної ставки вiдсотка за фiнансовими iнструментами вiд рiчної номiнальної процентної ставки становить менше 5 процентiв рiчних.

В таких випадках використовується прямолiнiйний метод розрахунку амортизацiї дисконту (премiї).

Доходи i витрати, нарахованi в iноземнiй валютi, вiдображаються в гривневому еквiвалентi за рахунками 6 "Доходи" та 7 "Витрати" класiв Плану рахункiв за офiцiйним валютним курсом, що дiяв на дату їх виникнення (нарахування), а не на дату розрахункiв.

Облiк нарахованих доходiв i витрат в iноземнiй валютi здiйснюється в її номiналi на рахунках 1, 2, 3 класу. Подальша переоцiнка нарахованих доходiв i витрат здiйснюється в кореспонденцiї з рахунком 6204 "Результат вiд торгiвлi iноземною валютою та банкiвськими металами".

Для комiсiйних доходiв та витрат, що отриманi (сплаченi) за одноразовi послуги, використовується касовий метод. Комiсiйнi доходи (витрати) за одноразовими послугами, як правило, визнаються (сплачуються) пiд час або пiсля фактичного надання (отримання) послуги без вiдображення за рахунками нарахованих доходiв (витрат). Якщо сума комiсiйної винагороди не утримується Банком безпосередньо при проведеннi операцiї касовим методом, а розраховується за певний перiод (в тому числi за 1 день), в такому випадку комiсiї пiдлягають нарахуванню.

Визнання процентних та комiсiйних доходiв сумнiвними Банк здiйснює у вiдповiдностi з "Правилами бухгалтерського облiку доходiв i витрат банкiв України ", затверджених постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 18 червня 2003 року N 255. Облiкова полiтика щодо комiсiйних доходiв та витрат визначена виходячи з Тарифiв Банку на послуги, або з договiрних умов та з урахуванням iнтересiв Банку i клiєнтiв.

Визнання сумнiвною заборгованостi по нарахованих доходах за активними операцiями проводиться на засiданнi Кредитного Комiтету аналогiчно та невiдривно вiд процедури визнання сумнiвною суми основного боргу за цiєю операцiю. Процедура та необхiднi документи, що подаються на розгляд Кредитного Комiтету, регламентуються окремими нормативними документами Банку. Доходи, якi визнанi сумнiвними, облiковуються за рахунками сумнiвної заборгованостi за нарахованими доходами, при цьому за рахунок витрат формуються вiдповiднi резерви.

Резерви за нарахованими доходами Банку формуються в тiй валютi, в якiй враховується заборгованiсть. Витрати, пов`язанi з нарахуванням резервiв, вiдносяться на рахунки 7 класу в гривневому еквiвалентi, за офiцiйним курсом на останнiй день резерву звiтного мiсяця. На основi аналiзу сум прострочених нарахованих доходiв та сумнiвних доходiв Банк щомiсячно коригує ранiше сформований резерв i здiйснює вiдповiднi бухгалтерськi проводки з формування резерву в iноземнiй валютi на вiдповiдну суму за курсом НБУ, який був встановлений на останнiй день звiтного мiсяця.

Бухгалтерськi проводки по формуванню резервiв, якi виконуються в режимi "Коригуючих проводок", здiйснюються у вiдповiдностi з вимогами, викладеними в "Положеннi про формування коригуючих проводок, що здiйснюються банками України", затвердженим постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 09.10.2001 N 427.

Доходи та витрати, якi включено в "Звiт про фiнансовi результати", визначались i враховувались в тому звiтному перiодi, до якого вони вiдносяться. Нарахованi до отримання доходи та нарахованi до оплати витрати, що належать до майбутнiх перiодiв вiдображенi в рядках 10 та 19 звiту "Баланс".У "Звiтi про фiнансовi результати " купоний дохiд, доходи i витрати вiд амортизацiї дисконтiв i премiй за цiнними паперами вiдображаються в рядках 1.1 "Процентний дохiд" та 1.2 "Процентнi витрати"

2.5. Цiннi папери в торговому портфелi банку

Бухгалтерський облiк операцiй з цiнними паперами здiйснюється згiдно Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з цiнними паперами в банках України, затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України № 358 вiд 03.10.2005 року (далi - Постанова НБУ № 358).

В торговому портфелi облiковуються борговi цiннi папери, акцiї та iншi цiннi папери з нефiксованим прибутком, якi придбанi Банком для перепродажу та переважно з метою отримання прибуткiв у результатi короткотермiнових коливань цiни або дилерської маржi.

Цiннi папери в торговому портфелi первiсно оцiнюються за справедливою вартiстю. Витрати на операцiї з придбання визнаються за рахунками витрат пiд час первiсного визнання таких цiнних паперiв.

Пiд час кожної переоцiнки здiйснюється нарахування процентного доходу за купонними цiнними паперами. Амортизацiя дисконту (премiї) за борговими цiнними паперами в торговому портфелi не здiйснюється.

На кожну наступну пiсля визнання дату балансу всi цiннi папери, що придбанi Банком, оцiнюються за їх справедливою вартiстю.

Справедлива вартiсть цiнних паперiв у торговому портфелi визначається Банком з урахуванням вимог Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з цiнними паперами в банках України, затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України № 358 вiд 03.10.2005 року. По цiнних паперах, що утримуються в портфелi Банку менше 181 дня за справедливу вартiсть Банк може приймати вартiсть їх придбання у разi вiдсутностi свiдчень щодо її суттєвого вiдхилення вiд ринкової вартостi.

За борговими цiнними паперами в торговому портфелi банк визначає процентнi доходи згiдно зi встановленою процентною ставкою купона за цими цiнними паперами. Вiд володiння цiнними паперами з невизначеним доходом Банк отримує доходи у виглядi дивiдендiв.

Банк здiйснює нарахування процентних доходiв за цiнними паперами в торговому портфелi на дату їх переоцiнки, але не рiдше одного разу на мiсяць.

Результат вiд торгiвлi цiнними паперами розкривається у Примiтцi 21.

Проценти, що отриманi вiд цiнних паперiв у торговому портфелi протягом перiоду володiння ними, вiдображено у "Звiтi про фiнансовi результати" проценти - в рядку 1.1. "Процентний дохiд"; дивiденди - в рядку 4 "Дохiд у виглядi дивiдендiв".

Цiнних паперiв у торговому портфелi, якi є об'єктом операцiй "Репо", станом на 31 грудня 2007 року у Банку немає.

2.6. Цiннi папери в портфелi банку на продаж

Бухгалтерський облiк операцiй з цiнними паперами здiйснюється згiдно Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з цiнними паперами в банках України, затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 03.10.2005 року № 358.

У портфелi Банку "Цiннi папери в портфелi банку на продаж" цiннi папери облiковуються за справедливою вартiстю або за собiвартiстю або амортизованою собiвартiстю на дату балансу (на перше число наступного мiсяця).

Цiннi папери, що облiковуються за справедливою вартiстю, пiдлягають переоцiнцi на кожну наступну пiсля визнання дату балансу у разi змiни їх ринкової вартостi.

Балансова вартiсть порiвнюється зi справедливою (ринковою) вартiстю. У разi, якщо балансова вартiсть перевищує справедливу, цiннi папери пiдлягають уцiнцi на суму рiзницi. Якщо справедлива вартiсть перевищує балансову, цiннi папери дооцiнюються. Акцiї та iншi цiннi папери з нефiксованим прибутком у портфелi на продаж, справедливу вартiсть яких достовiрно визначити неможливо, вiдображаються на дату балансу за їх собiвартiстю з урахуванням зменшення їх корисностi.

Балансова вартiсть визначається як залишок на рахунку, на якому облiковується номiнал цiнного паперу, плюс сума накопичених вiдсокiв, сума неамортизованої премiї, дооцiнка; мiнус сума неамортизованого дисконту, уцiнка.

Дисконт або премiя за борговими цiнними паперами в портфелi на продаж амортизується протягом перiоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки вiдсотка.

Сума амортизацiї дисконту збiльшує процентний дохiд, а сума амортизацiї премiї зменшує процентний дохiд за цiнними паперами.

Первiсне визначення справедливої вартостi цiнних паперi, що не є акцiями або iншими вкладеннями Банку в статутнi фонди пiдприємств незалежно до форми власностi, що не оформленi у виглядi цiнних паперiв, документується Таблицею. До Таблицi додається джерело походження справедливої вартостi цiнного паперу (наприклад, паперовий примiрник, що може бути роздрукований з iнформацiйного термiналу ПФТС, на якому розмiщується iнформацiя про котирування).

Результати розрахункiв (Таблиця) затверджується для Центрального Офiсу - Рiшенням комiсiї з класифiкацiї, перегляду та переведення цiнних паперiв, що придбанi Банком. Порядок створення та роботи Комiсiї визначено Положенням про комiсiю з класифiкацiї, перегляду та переведення цiнних паперiв, затвердженим постановою Правлiння № П-3/14 вiд 19.01.04. Для Обласних (Регiональних) дирекцiй (фiлiалiв) - результати розрахункiв (Таблиця) затверджується Кредитним комiтетом Дирекцiї (фiлiалу) та надсилається до Центрального офiсу.

Первiсне визначення справедливої вартостi акцiй документується актом.

Цiннi папери, якi облiковуються в портфелi на продаж, переглядаються на зменшення їх корисностi з урахуванням вимог Положення про порядок формування резерву пiд операцiї банкiв України з цiнними паперами, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального Банку України № 31 вiд 02.02.07 р.

Зменшення корисностi визнається на кожну дату балансу, якщо є об'єктивнi докази однiєї або кiлькох подiй, якi мають вплив на очiкуванi майбутнi грошовi потоки за цiнними паперами.

Об'єктивними доказами, що свiдчать про зменшення корисностi цiнних паперiв, можуть бути вiдомостi про фiнансовi труднощi емiтента; фактичне розiрвання контракту внаслiдок невиконання умов договору або прострочення виплати процентiв чи основної суми; високу ймовiрнiсть банкрутства; реорганiзацiю емiтента; зникнення активного ринку для цих цiнних паперiв через фiнансовi труднощi емiтента; значне або тривале зменшення справедливої вартостi акцiй та iнших цiнних паперiв з нефiксованим прибутком порiвняно з їх собiвартiстю.

Зменшення балансової вартостi цiнних паперiв унаслiдок визнання зменшення їх корисностi вiдображається в бухгалтерському облiку лише на суму, що не призводить до вiд'ємного значення їх вартостi. Якщо балансова вартiсть таких цiнних паперiв досягає нуля, то в бухгалтерському облiку вони вiдображаються за нульовою вартiстю до прийняття банком рiшення про їх списання.

Втрати вiд зменшення корисностi цiнних паперiв в портфелi банку на продаж вiдображаються в рядку 13 " Чистi витрати на формування резервiв " "Звiту про фiнансовi результати".

У портфелi банку на продаж вiдсутнi цiннi папери, що є об'єктом операцiй репо.

2.7. Цiннi папери в портфелi банку до погашення

Бухгалтерський облiк цiнних паперiв в портфелi банку до погашення здiйснюється у вiдповiдностi з Iнструкцiєю з бухгалтерського облiку операцiй з цiнними паперами, затвердженої постановою Правлiння НБУ №358 вiд 03.10.2005 року.

Придбанi цiннi папери в портфелi банку до погашення первiсно вiдображаються в бухгалтерському облiку за собiвартiстю. В подальшому (на кожну наступну пiсля визнання дату балансу) цiннi папери до погашення облiковуються за амортизованою собiвартiстю iз застосуванням методу ефективної ставки вiдсотка.

Щомiсяця сума очiкуваного вiдшкодування за борговими цiнними паперами визначається як величина доходу, дисконтована за кожний перiод сплати такого доходу на ставку дохiдностi вiдповiдного боргового цiнного паперу, плюс номiнальна вартiсть цiнного паперу, дисконтована на ставку дохiдностi вiдповiдного боргового цiнного паперу.

У разi перевищення балансової вартостi над сумою очiкуваного вiдшкодування, вiдкоригованої на фактор ризику емiтента, визнається зменшення корисностi шляхом формування резерву.

Резерв формується у валютi номiналу цiнних паперiв, у сумi перевищення балансової вартостi над сумою очiкуваного вiдшкодування, що коригується на фактор ризику емiтента. Для векселiв це може бити визначена за рiшенням Кредитного комiтету дирекцiї або Центрального офiсу особа з числа зобов'язаних за векселем.

За цiнними паперами в портфелi до погашення, Банк на дату балансу визначає втрати вiд зменшення корисностi з урахуванням вимог Положення про порядок формування резерву пiд операцiї банкiв України з цiнними паперами, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального Банку України № 31 вiд 02.02.07 р.

Зменшення корисностi визнається на кожну дату балансу, якщо є об'єктивнi докази однiєї або кiлькох подiй, якi мають вплив на очiкуванi майбутнi грошовi потоки за цiнними паперами.

Процентнi доходи вiд цiнних паперiв у портфелi банку до погашення у "Звiтi про фiнансовi результати" вiдображенi в рядку 1.1. "Процентний дохiд".

Втрати вiд зменшення корисностi цiнних паперiв у портфелi банку на погашення вiдображенi в рядку 13 "Чистi витрати на формування резервiв".

2.8. Кредити та резерви пiд кредитнi ризики

Кредитна полiтика Банку передбачає кредитування надiйних позичальникiв, здатних повернути отриманi позики, з метою забезпечення стабiльних доходiв.

У звiтi "Баланс" кредити вiдображено за сумою основного боргу за мiнусом резервiв пiд кредитнi ризики. Кредити первiсно оцiнюються i вiдображаються в бухгалтерському облiку за собiвартiстю, тобто в сумi фактично наданих (отриманих) коштiв ураховуючи комiсiї, якi безпосередньо пов'язанi iз кредитними операцiями (комiсiї за iнiцiювання кредиту) та розмiр яких перевищує 1% вiд суми кредиту. Якщо балансова вартiсть кредитiв перевищує оцiнену суму очiкуваного вiдшкодування, то Банк визначає зменшення їх корисностi шляхом формування спецiальних резервiв за рахунок витрат Банку.

Комiсiї, що визнанi в складi первiсної вартостi кредиту, облiковуються за рахунками неамортизованого дисконту за вiдповiдними балансовими рахунками по видах кредиту та амортизуються на рахунки класу 6 "Доходи" щомiсячно.

Бухгалтерський облiк операцiй з кредитування здiйснюється в розрiзi видiв кредитiв на рахунках класiв 1 та 2 Плану рахункiв вiдповiдно до Iнструкцiї про застосування Плану рахункiв, що затверджена постановою Правлiння НБУ вiд 17.06.2004р. №280 iз змiнами i доповненнями (Додаток В).

Оцiнка майна, яке приймається пiд заставу для додаткового забезпечення повернення наданих кредитiв, здiйснюється за реальною (ринковою) вартiстю цього майна, визначеною експертною комiсiєю. Облiк майна, прийнятого в заставу, здiйснюється на позабалансових рахунках групи 950 "Отримана застава" та групи 952 "Iпотека".

Нарахування процентiв за кредитами та їх облiк проводиться Банком вiдповiдно до Правил бухгалтерського облiку доходiв i витрат банкiв України, затверджених постановою Правлiння НБУ вiд 18.06.03р. № 255. Нарахування процентiв за кредитами здiйснюється, у бiльшостi випадкiв, за методом "факт-факт", що передбачено умовами договорiв.

В бухгалтерському облiку заборгованiсть по основнiй сумi боргу за кредитними операцiями переноситься на рахунки простроченої заборгованостi на наступний робочий день пiсля закiнчення термiну дiї кредитного договору, або достроково при наявностi вiдповiдного рiшення Кредитного комiтету.

Для вiдображення реального результату дiяльностi Банку з урахуванням погiршення якостi його активiв або пiдвищення ризику кредитних операцiй та визнання витрат Банк формує резерви на покриття можливих втрат за кредитними операцiями. Резерви пiд стандартну та нестандартну заборгованiсть за кредитами створюються Банком у вiдповiдностi до вимог "Положення про порядок формування та використання резерву для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями банкiв", затвердженим постановою Правлiння НБУ вiд 06.07.2000р. №279 зi змiнами та доповненнями та "Iнструкцiєю з бухгалтерського облiку кредитних, вкладних (депозитних) операцiй та формування i використання резервiв пiд кредитнi ризики в банках України", що затверджена постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 15.09.04р. №435. Формування резервiв Банк здiйснює в повному обсязi розрахункової суми, незалежно вiд фiнансових результатiв дiяльностi в останнiй робочий день мiсяця або в наступному мiсяцi в режимi коригуючих проводок. Резерви за основною сумою боргу, простроченими та сумнiвними нарахованими доходами формується за усiма видами наданих кредитiв у валютi заборгованостi. Витрати на формування резервiв вiдображаються у "Звiтi про фiнансовi результати".

У разi повернення ранiше списаних сум безнадiйної кредитної заборгованостi протягом звiтного року, сума надходжень зменшує витрати Банку по статтях "Вiдрахування в резерви" та вiдображається за кредитом рахункiв 7701, 7702. У випадку повернення списаної в минулих перiодах за рахунок резерву кредитної заборгованостi в поточному фiнансовому роцi сума надходжень визнається доходами Банку та вiдображається на рахунках 6711, 6712.

Списання сумнiвних (безнадiйних) до повернення кредитiв здiйснюється за рахунок спецiальних резервiв за рiшенням Кредитного комiтету Банку.

При визнаннi сумнiвною основної суми боргу за кредитною операцiєю нарахованi проценти визнаються сумнiвними невiдривно вiд такої процедури.

Якщо стягнення ранiше нарахованих процентiв вважається неможливим, сума таких вiдсоткiв списується за рахунок сформованого резерву з балансу Банку. Подальше нарахування вiдсоткiв проводиться на рахунках класу 9. Банк та його установи постiйно проводять роботу з позичальниками по забезпеченню ними сплати нарахованих процентiв, а у разi необхiдностi ведуть претензiйно-позовну роботу.

Керуючись методом обачливостi Банк зараховує штрафи, пенi касовим методом.

2.9. Врахованi векселi

Облiкова полiтика щодо врахованих векселiв спрямована: на отримання доходiв за ставкою на рiвнi не менше за кредитну; щомiсячне одержання процентiв за векселями, покриття ризикiв за рахунок застави або додаткових прав регресу за векселями; на задоволення потреб клiєнтiв в обiгових коштах. Проведення Банком операцiй з векселями здiйснюється в межах затверджених лiмiтiв вексельної заборгованостi та прийнятих рiшень Кредитного комiтету та Правлiння Банку. На балансовому рахунку 2020 векселi враховуються по номiнальнiй вартостi.

Резерв пiд врахованi векселя формується та використовується в вiдповiдностi з Положенням про порядок формування i використання резерву для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями комерцiйних банкiв, затвердженим постановою Правлiння НБУ вiд 06.07.2000 р. № 279 та облiковується згiдно Iнструкцiї з "Бухгалтерського облiку кредитних, вкладних (депозитних) операцiй та формування i використання резервiв пiд кредитнi ризики в банках України" (Постанова Правлiння НБУ № 435 вiд 15.09.2004 р.).

Доход за врахованими векселями вважається процентним доходом, що одержаний авансом, i амортизується рiвномiрно до часу погашення векселя. У разi визнання простроченої заборгованостi за векселем сумнiвною, амортизований дисконт не сторнується. Нарахування та отримання доходiв, формування резервiв пiд сумнiвну заборгованiсть за нарахованими доходами за врахованими векселями здiйснюється у вiдповiдностi до "Правил бухгалтерського облiку доходiв i витрат банкiв України " затверджених постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 18 червня 2003 року N 255.

2.10. Нематерiальнi активи

Нематерiальнi активи вiдображенi у звiтах за первiсною вартiстю, яка складалась з фактичних витрат на придбання i приведення їх до стану, при якому вони придатнi для використання вiдповiдно до запланованої мети. Первiсна вартiсть нематерiальних активiв збiльшується на суму витрат, пов'язаних iз удосконаленням цих нематерiальних активiв i пiдвищенням їх економiчних можливостей.

Амортизацiя розраховується прямолiнiйним методом на визначений Банком термiн корисного функцiонування, але не бiльше 6 рокiв для програмного забезпечення для обчислювальної технiки та для лiцензiї на використання програмного забезпечення, для всiх iнших не бiльше 4-х рокiв .

Правила нарахування та рiчнi норми амортизацiї визначенi в Положеннi про порядок нарахування амортизацiї необоротних активiв в установах Банку, затвердженому постановою Правлiння вiд 30.12.03р. №П-110/11. Строки корисного використання визначенi в залежностi вiд виду нематерiального активу.

Протягом 2007 року метод амортизацiї не змiнювався.

Переоцiнка первiсної вартостi та перегляд термiнiв корисного використання нематерiальних активiв протягом року Банк не здiйснював.

Укладених договорiв на придбання в майбутньому нематерiальних активiв станом на 31.12.2007 року у Банку немає.

2.11. Основнi засоби

Основнi засоби, за виключенням першої групи "земля, будiвлi, споруди", вiдображенi в звiтах за первiсною вартiстю, яка включає усi витрати, пов'язанi з придбанням або виготовленням основних засобiв. Вартiсть основних засобiв збiльшується на суму витрат, пов'язаних iз полiпшенням об'єкта, в т.ч. модернiзацiєю, дообладнанням, реконструкцiєю, тощо.

Амортизацiю основних засобiв Банк нараховує iз застосуванням прямолiнiйного методу, який дiяв протягом 2007 року, за яким рiчна сума амортизацiї визначається дiленням вартостi, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобiв. Правила нарахування амортизацiї та рiчнi норми визначеннi в Положенi про порядок нарахування амортизацiї необоротних активiв в установах Банку, затвердженому постановою Правлiння вiд 30.12.2003 року № П-110/11. Малоцiннi необоротнi матерiальнi активи амортизуються 100% при введеннi в єксплуатацiю. Мiнiмальний строк корисного використання, встановлений для малоцiнних необоротних матерiальних активiв, - 2 роки, максимальний, встановлений для будiвель, споруд, їх структурних компонентiв та передавальних пристроїв, в тому числi житлових будинкiв та їх частин, - 50 рокiв.

Термiни корисного використання необоротних активiв та норми амортизацiї:

- будiвлi, споруди, їх структурнi компоненти та передавальнi пристрої, в тому числi житловi будинки та їх частини - 50 рокiв (норма амортизацiї 2%);

- споруди некапiтального характеру - 8 рокiв (норма амортизацiї 12,5%);

- автомобiльний транспорт та вузли - 6 рокiв (норма амортизацiї 17%);

- меблi; побутовi електричнi, оптичнi, електромеханiчнi прилади та iнструменти; iнше офiсне обладнання, устаткування та приладдя до них - 8 рокiв (норма амортизацiї 12,5%);

- електронно-обчислювальнi машини, iншi машини для автоматичної обробки iнформацiї; iнформацiйнi системи, телефони, мiкрофони та рацiї - 5 рокiв (норма амортизацiї 20%);

- карткове обладнання - 5 рокiв (норма амортизацiї 20%);

- iншi основнi засоби, що не увiйшли до попереднiх груп - 6 рокiв (норма амортизацiї 17%);

- малоцiннi необоротнi матерiальнi активи - 2 роки (норма амортизацiї 50%);

- гудвiл - 20 рокiв (норма амортизацiї 5%);

- для нематерiальних активiв 1-ої групи (програмне забезпечення для обчислювальної технiки та лiцензiї на програмне забезпечення) - 6 рокiв (норма амортизацiї 17%);

- для нематерiальних активiв 2-ої групи (iншi нематерiальнi активи) - 4 роки (норма амортизацiї 25%).

Перегляд норм та термiну корисного використання Банк здiйснює в разi проведення витрат по модернiзацiї, реконструкцiї та полiпшенню основних засобiв, яке призводить до вдосконалення активу, збiльшення строку його корисного використання, покращення його первiсних властивостей, тобто збiльшують майбутню економiчну вигоду вiд його використання. Витрати по модернiзацiї, реконструкцiї та полiпшенню основних засобiв включаються до їх балансової вартостi в момент фактичного їх здiйснення. Вартiсть ремонту (капiтального, поточного), якщо його здiйснення направлено на повернення активу його первiсних властивостей та не призводить до їх полiпшення, визнаються витратами того перiоду, коли вони були понесенi. Такi витрати вiдображенi в рядку 8 "Звiту про фiнансовi результати".

Основнi засоби першої групи "земля, будiвлi, споруди" вiдображенi в звiтах за переоцiненою вартiстю. В 2007 роцi переоцiнка основних засобiв першої групи не здiйснювалась в зв'язку iз несуттєвою рiзницею залишкової вартостi об'єктiв групи вiд їх справедливої вартостi на дату складання балансу. .

Однак оцiночною фiрмою "Промислова нерухомiсть" в 2007 роцi здiйснено коригування результатiв оцiнки активiв.

Враховуючи виробничу необхiднiсть Банк в своїй дiяльностi виступає i як лiзингодавець i як лiзингоотримувач.

Банк надає основнi засоби в оперативний лiзинг.

Основним методом оцiнки наданих в оперативний лiзинг основних засобiв є метод оцiнки за справедливою вартiстю.

Операцiї з фiнансового лiзингу Банком не здiйснюються.

Активiв, що наданi пiд заставу зобов'язань, Банк не має.

Сума укладених договорiв на придбання в майбутньому основних засобiв станом на 31.12.2007р. складає 29 466 тис.грн.

2.12. Резерви

Загальнi резерви Банк формує у вiдповiдностi до "Положення про розподiл прибутку банку", i у звiтi "Баланс" загальнi резерви вiдображенi в рядку 27 "Резерви та iншi фонди банку".

Згiдно "Положення про формування i використання резервiв для вiдшкодування можливих втрат вiд дебiторської заборгованостi", затвердженого постановою Правлiння НБУ вiд 13.12.02р. № 505 зi змiнами i доповненнями, та Положення про порядок визначення розмiру, використання резервiв пiд можливi втрати вiд дебiторської заборгованостi та її списання, затвердженого постановою Правлiння банку № П-47/5 вiд 26.04.2006р., по системi Банку формується резерв для вiдшкодування можливих втрат вiд дебiторської заборгованостi.

Списання сумнiвної до повернення дебiторської заборгованостi здiйснюється методом створення резервiв за рiшенням Правлiння Банку на пiдставi заключення юридичної служби Банку.

У разi повернення ранiше списаної дебiторської заборгованостi, сума вiдображається за кредитом рахунку 7700 або 7705, якщо списання заборгованостi вiдбулося в поточному роцi, а якщо вiдбулося повернення заборгованостi, яка була списана в минулих роках, в такому випадку суми вiдображаються на рахунках 6710, 6715.

Згiдно Положення "Про порядок бухгалтерського облiку доходiв та витрат банку", затвердженого постановою Правлiння № П-47/16 вiд 26.06.2006р., по системi Банку формується резерв пiд простроченi понад 31 день та сумнiвнi нарахованi доходи.

Списання безнадiйних до повернення нарахованих доходiв здiйснюється методом створення резервiв за рiшенням Кредитного комiтету.

У разi повернення ранiше списаної заборгованостi по неотриманих доходах, сума вiдображається за кредитом рахунку 7720, якщо списання заборгованостi вiдбулося в поточному роцi, якщо вiдбулося повернення заборгованостi, яка була списана в минулих роках, в такому випадку суми вiдображаються на рахунках 6717.

Протягом 2007 року Банк створив резерви пiд юридичнi ризики в сумi 87 770 тис.грн.

У "Звiтi про фiнансовi результати" витрати на формування резервiв вiдображенi в рядку 13 "Чистi витрати на формування резервiв.

2.13. Власнi акцiї банку, викупленi у акцiонерiв

Бухгалтерський облiк акцiй власної емiсiї здiйснюється згiдно Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з цiнними паперами в банках України, затвердженої постановою Правлiння НБУ № 358 вiд 03.10.2005року.

Вiдповiдно до вимог законодавства України i згiдно Статуту Банку рiшення про викуп власних акцiй вiднесено до Спостережної Ради Банку. Банк має право викупати власнi акцiї для наступного їх перепродажу або анулювання (згiдно Закону України " Про господарськi товариства " ст.32, Закону України " Про цiннi папери та фондовий ринок " ст.17 п. 8, Статуту " Райффайзен банк Аваль " ст. 3.2.4.)

У 2007 роцi рiшення щодо викупу власних акцiй Спостережною Радою Банку не приймалось, викуп власних акцiй Банком не проводився.

Вiдповiдно до рiшень Спостережної Ради Банку протягом 2007 року Банк здiйснив продаж ранiше викуплених (до 01.01.2007 р.) у мiноритарних акцiонерiв акцiй акцiонеру "Райффайзен Iнтернацiональ Банк-Холдiнг АГ" у загальнiй кiлькостi 20 130 594 акцiї за цiною 0,3702 грн. за акцiю при номiнальнiй вартостi 0,10 грн. за акцiю. Рiзниця мiж номiнальною вартiстю акцiй Банку та їх договiрною цiною в загальному обсязi 5 439 тис.грн. була зарахована на емiсiйний дохiд Банку ( рах.5010 ).

2.14. Операцiї пов'язаних сторiн

Визначення та перелiк юридичних та фiзичних осiб, що є пов'язаними для системи "Райффайзен банк Аваль" затверджено постановою Правлiння Банку № П-87/1 вiд 06.12.2004р зi змiнами згiдно постанови Правлiння Банку № П-19/7 вiд 04.04.2005р.

Протягом звiтного року Банк без обмежень надавав банкiвськi послуги пов'язаним особам в межах лiцезiї НБУ. При оцiнцi активiв i зобов'язань по операцiях з пов'язаними сторонами використовувались методи оцiнки, прийнятi Банком по вiдповiдних фiнансових iнструментах та операцiях для всiх клiєнтiв.

У вiдповiдностi до критерiїв щодо консолiдацiї фiнансової звiтностi за результатами звiтного року Банк складає консолiдовану фiнансову звiтнiсть з даними, отриманими вiд учасникiв консолiдованої групи.

Розділ 3. Податкова система в банку

Ставка податку на прибуток в 2007 роцi склала 25 %.

Витрати по податку на прибуток, що вiдображенi в бухгалтерському облiку за звiтний рiк, складають 218 573 тис. грн., в т.ч. поточний податок на прибуток - 282 868 тис.грн., вiдстроченi податки + 64 295 тис.грн.(Додаток В).

Данi витрати по податку на прибуток складаються з вiдстрочених нарахованих податкових активiв, що виникли за звiтний перiод в сумi 64 295 тис. грн. та поточного податку на прибуток в сумi 282 868 тис. грн.

Тимчасових рiзниць, пов'язаних з фiнансовими iнвестицiями в дочiрнi та асоцiйованi компанiї, щодо яких вiдстроченi податковi зобов'язання не були визнанi, немає.

Витрат (доходу) з податку на прибуток, пов'язаних з прибутком (збитком) вiд дiяльностi, що припинена, немає.

Згiдно "Положення про порядок вiдображення в бухгалтерському облiку поточного податку на прибуток i вiдстрочених податкових зобов'язань та податкових активiв", затвердженого Постановою № П-16/17, вiдстроченi податковi зобов'язання та вiдстроченi податковi активи визначалися за звiтний перiод та згорталися шляхом визначення рiзницi мiж сумою визнаних вiдстрочених податкових зобов'язань та вiдстрочених податкових активiв.

В результатi згортання Банк отримав вiдстроченi податковi активи за рахунок тимчасових рiзниць , якi пiдлягають вирахуванню у наступних податкових перiодах.

Рiзницi мiж доходами з податку на прибуток та добутком облiкового прибутку на застосовану ставку податку на прибуток склалися внаслiдок :

рiзниць у сумi - 4 316 тис.грн. якi не пiдлягають оподаткуванню податком на прибуток згiдно Закону України " Про оподаткування прибутку пiдприємств" (№334/94 ВР вiд 28.12.1994 р.) ( далi Закон) та рiзниць у сумi - 46 807 тис.грн., що пiдлягають включенню до об'єкта оподаткування згiдно Закону.

Рiзниця в доходах мiж величинами, що пiдлягають та не пiдлягають оподаткуванню, складає 42 491 тис.грн. ( 46 807 тис.грн. - 4 316 тис.грн. ). Рiзницi мiж витратами з податку на прибуток та добутком облiкового прибутку на застосовану ставку податку на прибуток склалися внаслiдок:

• рiзниць у сумi - 33 126 тис.грн., якi не пiдлягають оподаткуванню податком на прибуток згiдно Закону;

• рiзниць у сумi - 11 372 тис.грн., якi пiдлягають оподаткуванню податком на прибуток.

Рiзницi в витратах мiж величинами, що пiдлягають та не пiдлягають оподаткуванню складають 33 126 тис.грн. - 11 372 тис.грн. = 21 753 тис.грн. Вiдстроченi податковi активи в сумi 64 295 тис. грн. виникли в результатi операцiй з торгiвлi валютою та банкiвськими металами (зокрема, продажу iноземної валюти ) та доходiв майбутнiх перiодiв, отриманих Банком в даному звiтному перiодi.

Розділ 4. Система звітності підприємства

Аналіз і класифікація змісту звітності дають підстави для висновку про те, що найважливіші позиції сконцентровано у 10- 15 базових звітах, а вся звітність розподіляється на чотири основні групи:

1. Звіти про дотримання нормативів та лімітів ризиків.

2. Звіти про ефективність діяльності.

3. Статистичні управлінські звіти.

4. Робочі звіти, необхідні для забезпечення проміжних управлінських функцій.

Стосовно структури робочих звітів, то їх, у свою чергу, теж можна розподілити на чотири підгрупи:

• Звіти, що деталізують базові звіти.

• Звіти, необхідні для перевірки достовірності базових звітів.

• Звіти, необхідні для перевірки фінансової звітності.

• Звіти, які є відповідями на окремі запити щодо прогнозних показників.

До першої підгрупи належать звіти, що містять інформацію за різноманітними розрізами базових звітів (за часом, підрозділами, клієнтами або деталізованими позиціями балансу), а також дані, потрібні для уточнення та факторного аналізу зазначених вище звітів. Нині формування робочої звітності зумовлене відсутністю сучасного сховища бізнес-даних. У разі запровадження OLAP-технологій з'явилася б можливість деталізувати базові управлінські позиції у різних вимірах (часовому, за підрозділами, клієнтами тощо) з більшою точністю, що сприяло б підвищенню достовірності зведених даних.

Друга підгрупа об'єднує велику кількість звітів, які використовуються для перевірки достовірності базової управлінської звітності.

Третя містить звітні дані, що акумулюються з метою формування та перевірки фінансової звітності (за відповідними формами розрахунку резервів за активними операціями — кредитами, цінними паперами, дебіторами тощо).

Четверта, як уже зазначалося, — це відповіді на окремі запити до дирекцій та філій щодо прогнозних даних. Такий спосіб їх одержання зумовлений відсутністю так званої он-лайн-інформації щодо операцій банку. Потреба в в такому «консервативному» способі одержання даних могла б відпасти за умови забезпечення системної інтеграції в середовищі інтерактивного оперативного аналізу, що відкрило б доступ до сховищ даних на всіх рівнях управлінських структур (у тому числі — на рівні функціональних підрозділів дирекцій і філій).