- •1. Охарактеризуйте зв'язки з громадськістю як галузь наукового знання та сфера практично-прикладної діяльності.
- •2. Охарактеризуйте основні організаційні форми роботи паблік рилейшнз.
- •3. Охарактеризуйте подієві комунікації в системі зв'язків з громадськістю.
- •4. Охарактеризуйте взаємодію паблік рилейшнз та змі.
1. Охарактеризуйте зв'язки з громадськістю як галузь наукового знання та сфера практично-прикладної діяльності.
Зв'язки і громадськістю - це система теоретичних знань та практики їх застосування, що відображають ті комунікаційні процеси в суспільстві, які спрямовані на встановлення взаєморозуміння між різними соціально організованими суб'єктами та громадськістю.
Статус зв'язків з громадськістю не має сьогодні однозначної оцінки. Існують 3 підходи до визначення місця зв’язків з громадськістю в сучасній системі знань:
сфера практично-прикладної діяльності
частина тих чи інших наук
самостійна, автономна наукова галузь
Представниками першого підходу паблік рилейшнз розглядається лише як сфера практично-прикладної діяльності, що ґрунтується на досягненнях багатьох наук і має за мету гармонізацію відносин між різними соціально-організованими суб'єктами та громадськістю. Зрозуміло, ті, хто так оцінює ПР, трактують сутність зв'язків з громадськістю також неоднозначно.
Є думка, що паблік рилейшнз - це новий напрям маркетингу, який можна вважати важливою складовою маркетингових комунікацій. Оскільки маркетингова діяльність охоплює всі сфери життя суспільства, вважається, що паблік рилейшнз проникає в них саме як частина (або функція) маркетингу. Зв'язки з громадськістю іноді ототожнюють з рекламою і розглядають лише як специфічний рекламний засіб.
Другий підхід пов'язаний з наданням зв'язкам з громадськістю певного наукового статусу. Згідно з цим зв'язки з громадськістю є частиною тих чи інших наук. Можна назвати близько десятка наук, які претендують на "приєднання" проблематики ПР до себе. Це і соціологія, і соціальна психологія, і теорія менеджменту, і теорія комунікації, й інші науки. Як і попередній підхід, подібні трактування позбавляють зв'язки з громадськістю певної самостійності й вимагають їхнього розгляду лише через призму інших наук. Хоча тут статус паблік рилейшнз "зростає" - вона розглядається вже не просто як практична діяльність, а як науково-практична сфера суспільного життя.
Найвище оцінюють статус зв'язків з громадськістю в сучасному суспільстві вчені, що розглядають їх як самостійну, автономну наукову галузь, яка має власний об'єкт і предмет, описує соціальну реальність своїми категоріями, використовує достатньо своєрідні методи наукового пізнання та впливу на соціальну практику.
Цей підхід не суперечить тому, що паблік рилейшнз мають розгалужені та міцні зв'язки з іншими науками, які також вивчають комунікаційні процеси та прагнуть впливати на них.
Розглядаючи цей, третій, підхід до оцінки місця та статусу зв'язків з громадськістю, необхідно зазначити, що в його межах також існує певна різноманітність трактувань. Погоджуючись у цілому з науковою автономністю паблік рилейшнз, окремі практичні працівники звужують предмет зв'язків з громадськістю. Дехто зводить їх до функції іміджмейкерства і фактично ототожнює ПР з іміджелогією в науці та з іміджмейкерством на практиці. Дехто практично-прикладний аспект зв'язків з громадськістю ототожнює лише з прес-посередництвом. Зрозуміло, що функції іміджмейкерства і прес-посередиицтва є важливими і необхідними в ПР-діяльності, проте вона ними не вичерпується. Вона набагато ширша і різноманітніша.
Кожен з перелічених підходів має місце в сучасному суспільстві й обумовлює місце відповідної дисципліни в навчальних планах спеціальностей, з яких ведеться підготовка спеціалістів різних напрямів. Кожне трактування зумовлює свою логіку навчальної дисципліни "зв'язки з громадськістю".