Тема 9. Менеджмент інвестицій. Організаційно-правове регулювання взаємодії об’єктів інвестиційної діяльності. Використання інвестицій

План семінарського заняття

1. Способи реалізації інвестиційних проектів.

2. Регулювання взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності.

3. Тендерні угоди.

4. Тендерна документація та порядок її опрацювання.

Тематика рефератів і фіксованих відповідей

1. Особливості організаційно-правової взаємодії учасників інвестиційної діяльності.

2. Освоєння інвестицій у виробничі фонди.

3. Розробка і реалізація бізнес-плану в інвестиційній діяльності.

Література до теми

1 – ст. 318–324;

2 – ст. 21;

5 – с. 166–181;

7 – с. 70–90, 322–336;

9 – с. 412–428.

Словник основних понять теми

Аналіз чутливості реагування – вивчення ступеня впливу окремих факторів на досліджуваний показник шляхом поетап­ної підстановки різних значень цих факторів. В інвестиційному менеджменті такий аналіз проводиться під час оцінювання рів­ня інвестиційного ризику.

Бізнес-план – основний документ, де стисло в загальноприйнятій послідовності розділів викладено основні характеристики реального інвестиційного проекту. Бізнес-план покликаний переконати інвестора в ефективності передбачуваних інвестицій.

Інвестиційна програма – відособлена частина реалізовано­го інвестиційного портфеля компанії (фірми), сформована за галузевою, регіональною або іншою ознакою з метою зручності керування. Інвестиційна програма включає звичайно низку реа­лізованих інвестиційних проектів (наприклад, інвестиційна про­грама житлового будівництва, переробки сільськогосподарської продукції, створення соціальної інфраструктури тощо).

Інвестиційна стратегія – формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності компанії (фірми) і вибір найефективніших шляхів їх досягнення.

Інвестиційний менеджмент – процес керування всіма ас­пектами інвестиційної діяльності компанії (фірми).

Інвестиційний ризик –можливість визначеного рівня втрат інвестором своїх ресурсів або недоотримання доходів, або появу додаткових витрат при реалізації проекту у ситуації невизначеності умов інве­стиційної діяльності.

Капітальний бюджет – одна з форм поточного фінансового плану реалізованого інвестиційного проекту, що розробляється на етапі здійснення будівельно-монтажних робіт, пов’язаних із новим будівництвом, розширенням, реконструкцією і техніч­ним переозброєнням об’єкта. Він складається з двох розділів: 1) капітальні витрати; 2) надходження інвестиційних ресурсів.

Менеджмент – сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом, застосовуваних з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутків.

Моніторинг інвестиційного ринку – механізм здійснення підприємством (фірмою) постійного спостереження макроекономічних факторів розвитку інвестиційного ринку й окремих його сегментів з метою оцінювання інвестиційного клімату та його поточної кон’юнктури.

Моніторинг реалізації інвестиційних проектів – механізм здійснення постійного спостереження за важливими поточними результатами реалізації всіх інвестиційних проектів підприємства (фірми) в умовах кон’юнктури інвестиційного ринку, що постійно змінюється.

Несистематичний ризик – вид ризику, властивий конкрет­ному об’єктові інвестування або діяльності конкретного інвесто­ра. Він пов’язаний із внутрішніми факторами, негативні на­слідки яких значною мірою можуть бути відвернені.

Оперативне управління інвестиційним портфелем – система заходів щодо реалізації включених у портфель інвестиційних проектів, моніторингу ефективності окремих об’єктів реального й фінансового інвестування та підготовки рішень про поточне коригування портфеля (шляхом “виходу” з окремих інвестиційних програм і продажу окремих фондових інструментів).

Прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку – оцінювання перспектив розвитку інвестиційного ринку або окремих його сегментів. Розрізняють короткостроковий (до 1 року), середньостроковий (від 1 року до 3 років) і довгостроковий (понад 3 роки) прогнози кон’юнктури інвестиційного ринку.

Рейтинг – присвоєння певного номера в упорядкованій низці показників, що характеризують інвестиційні якості об’єктів інве­стування, результати діяльності компаній і фірм тощо.

Тендер – особлива форма видачі замовлень на постачання товарів або підрядів на виконання певних робіт, яка передбачає залучення пропозицій від кількох постачальників або підрядників з метою забезпечення найвигідніших комерційних або інших умов угоди для організаторів торгів.

Тендери (торги) – це форма розміщення замовлення на будівництво, яка передбачає визначення підрядника шляхом конкурсного відбору кращої тендерної пропозиції (оферти) за критеріями, що встановлюються замовником.