16. За формою власності підприємства класифікуються на:

1) приватні ;

2) державні;

3) комунальні;

4) усі відповіді правильні.

17. Дайте визначення поняття “підприємство”:

1) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який функціонує з метою реалізації продукції;

2) підприємство – це організаційно відокремлена первинна ланка сфери народного господарства, яка виконує роботу або надає платні послуги;

3) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність з метою одержання продукції;

4) підприємство – це економічно самостійна первинна ланка сфери народного господарства, місія якої полягає у виробництві продукції.

18. Підприємства, що забезпечують усі організаційні форми господарю­вання на селі необхідними для них матеріальними ресурсами – це:

1) партнери;

2) постачальники;

3) посередники;

4) агросервісні підприємства.

19. Головною умовою стратегічного управління підприємством в умовах ринку є:

1) максимізація прибутку, який одержує підприємство;

2) підвищення конкурентоспроможності підприємства;

3) збільшення обсягів діяльності підприємства та його частки на ринку;

4) створення умов для самофінансування.

20. Підприємство, яке ґрунтується на особистій власності фізичної особи і функціонує виключно за рахунок її власної праці називається:

1) сімейне підприємство;

2) приватне підприємство;

3) індивідуальне підприємство;

4) колективне підприємство.

21. До ринкової інфраструктури входять:

1) оптові бази, ярмарки, аукціони, фірмені магазини, комісійні магазини;

2) товарно-сировинні, товарні, фондові і валютні біржі, банківські структури, брокерські контори, маклерські структури, кредитні спілки;

3) ринок фінансів, ринок засобів виробництва, торгівля, ринок робочої сили;

4) ціна, попит, пропозиція, конкуренція.

22. Роздержавлення власності – це:

1) передача державної власності невеликим державним виробникам;

2) обмеження державного втручання в господарську діяльність державних підприємств;

3) відокремлення функцій господарювання від функцій адміністративного управління державними підприємствами;

4) система заходів, здійснюваних під час провадження справи про банкрутство, що спрямовані на запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації.

23. Які важелі використовує держава при регулюванні ринкових відно­син?

1) біржову діяльність, маркетинг;

2) зовнішньоекономічну діяльність, вивчення попиту і пропозицій;

3) державні програми, системи оподаткування, фінансово-кредитну і банківську, законодавство про працю, цінові обмеження, антимонопольні заходи, амортизаційну політику;

4) директивне управління виробничою і фінансовою діяльністю під­приємств, монополізація виробництва, мінімальні умови для конкуренції.

24. Приватизація – це:

1) привласнення засобів виробництва новими державними структурами;

2) форма роздержавлення при якій державна власність перетворюється на інші форми із повною або частковою заміною власника;

3) випуск акцій під вартість засобів виробництва і продажа їх всім бажаючим;

4) впровадження організаційно-економічних доходів, спрямованих на вдосконалення внутрішньогосподарського економічного механізму.

25. Ринкова економіка – це:

1) економіка, яка жорстко регулюється державою;

2) економіка, яка не регулюється державою;

3) економіка вільного підприємництва в межах існуючих законів;

4) сукупність методів економічного впливу на виробництво.

26. Основною сферою АПК є:

1) та в якій виробляють для сільського господарства засоби виробництва промислового походження;

2) яка здійснює промислову переробку сільськогосподарської продукції та сировини;

3) сільське господарство;

4) інфраструктура сільськогосподарського виробництва.

27. Конкуренція – це:

1) економічне змагання;

2) суперництво між товаровиробниками за кращі, економічно більш вигідні умови виробництва і реалізації продукції;

3) це боротьба за монополію на ринку;

4) урізноманітнення видів діяльності підприємств у виробничій та маркетингових сферах.

28. Якими факторами визначається складність зовнішнього середовища діяльності аграрних підприємств?

1) кількістю зовнішніх сил, що впливають на підприємство;

2) ступенем впливу зовнішніх сил на діяльність підприємства;

3) ступенем невизначеності зовнішнього середовища для підприємства;

4) всі відповіді правильні.

29. Основними ланками макросередовища, що тією чи іншою мірою впливають на підприємства, є:

1) економічне та інформаційне середовище;

2) природно-екологічне та науково-технічне середовище;

3) політико-правове та міжнародне середовище;

4) усі відповіді правильні.

30. Під банкрутством розуміють:

1) економічне середовище яке характеризується рівнем інфляції та дефляції, ступенем розвитку конкурентоспроможного середовища;

2) процес забезпечення організаційних форм господарювання на селі необхідними матеріальними ресурсами;

3) систему заходів, що спрямована на запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації;

4) визнану арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів.

31. Система заходів, що здійснюється під час провадження справи про банкрутство та спрямована на запобігання боржника банкрутом та його ліквідації називається:

1) мирова угода;

2) процедура розпорядження майном боржника;

3) санація;

4) ліквідація боржника.

32. Складовими мікросередовища, в якому функціонують аграрні підприємства є:

1) споживачі сільськогосподарської продукції;

2) посередники та постачальники ресурсів;

3) агросервісні підприємства й організації;

4) всі відповіді вірні.

33. Родючість, що характеризується здатністю ґрунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок ґрунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами, називається:

1) економічна;

2) штучна;

3) природна;

4) абсолютна.

34. Передача власником у строкове володіння та використання земельної ділянки іншим юридичним або фізичним особам за відповідну плату – це:

1) продаж землі;

2) іпотека землі;

3) оренда землі;

4) заповіт землі.

35. Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів визначається за таким показником:

1) ступенем господарського використання землі;

2) ступенем розораності;

3) питомою вагою інтенсивних культур у загальній посівній площі;

4) усі відповіді правильні.

36. Родючість, яку визначають як кількісне співвідношення врожаю з виробничими витратами називають:

1) природна;

2) економічна;

3) абсолютна;

4) відносна.

37. Трансформація земельного фонду – це:

1) перехід власності на землю від одного власника до іншого без продажу;

2) зміна структури самого ґрунту;

3) перехід одних земельних угідь в інші;

4) процентне відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі.

38. Родючість, що визначається врожайністю культур з гектара посіву називається:

1) природна;

2) штучна;

3) економічна;

4) абсолютна.

39. Родючість, що розглядається як наслідок органічної єдності природної і штучної родючості називають:

1) природна;

2) штучна;

3) економічна;

4) абсолютна.

40. Рівень ефективності використання землі характеризується показниками виходу продукції:

1) на одиницю виробничих фондів;

2) на одиницю обсягу механізованих робіт;

3) на одиницю площі сільськогосподарських угідь;

4) на одиницю бонітету ґрунту.

41. Економічна оцінка характеризує продуктивну здатність землі як:

1) предмету праці;

2) природного тіла;

3) засобу виробництва;

4) народногосподарську цінність.

42. Комплекс заходів, спрямованих на перебудову земельних відносин через роздержавлення земель, утвердження різних форм власності на неї та розвиток нових організаційних форм господарювання на селі називається:

1) реструктуризація земель;

2) роздержавлення земель;

3) трансформацією земельного фонду;

4) земельною реформою.

43. Економічна оцінка землі характеризує:

1) продуктивну здатність землі як засобу виробництва;

2) урожайність певної земельної ділянки;

3) економічну родючість землі;

4) якість земельної ділянки.

44. Рівень розораності сільськогосподарських угідь визначається як:

1) питома вага площі ріллі в площі сільськогосподарських угідь;

2) відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі;

3) питома вага окремих угідь в загальній земельній площі господарства;

4) питома вага площі ріллі і багаторічних культурних насаджень в площі сільськогосподарських угідь.

45. Ефективність використання землі визначається за показниками:

1) економічною оцінкою землі;

2) собівартістю, продуктивністю праці;

3) урожайністю, виробництвом продукції тваринництва на одиницю угідь, вартісними показниками на одиницю угідь;

4) усі відповіді правильні.

46. Сільськогосподарські угіддя – це:

1) уся земля у користуванні аграрних підприємств;

2) ті угіддя, з яких можливе одержання сільськогосподарської продукції;

3) рілля, сіножаті, пасовища;

4) усі відповіді правильні.

47. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:

1) урожайність сільськогосподарських культур;

2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних угідь;

3) виробництва валової продукції, товарної продукції та прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь;

4) виробництво певних видів продукції рослинництва на 100 га ріллі.

48. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:

1) урожайність сільськогосподарських культур;

2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних угідь;

3) виробництво окремих видів продукції рослинництва на 100 га ріллі;

4) усі відповіді правильні.

49. Сукупність юридично-правових і економічних відносин, що виникають між суб’єктами ринку в процесі обігу земельних ділянок є:

1) капіталізована земельна рента;

2) ринок землі;

3) оренда землі;

4) земельні відносини.

50. Продуктивність праці визначається:

1) кількістю трудових операцій виконаних за одиницю робочого часу;

2) здатністю конкретних робітників виробляти певну кількість продукції на одиницю робочого часу;

3) загальним обсягом продукції, виготовленої трудовим колективом підприємства;

4) прямими затратами людино-годин, що виникають у процесі виконання технологічних операцій.

51. Під економічною концентрацією розуміють:

1) реальну можливість здійснення вирішального впливу однієї або декількох осіб на господарську діяльність інших суб’єктів господарювання;

2) вартість основного й оборотного капіталу на одиницю земельної площі;

3) виплати уповноваженим державним органом регулювання продовольчого ринку, що пов’язані з придбанням сільськогосподарської продукції;

4) виділення з державного або місцевого бюджетів грошових коштів для надання фінансової допомоги збитковим галузям.

52. Залежно від умов найму працівники бувають:

1) постійні;

2) тимчасові;

3) сезонні;

4) всі відповіді вірні.

53. Структура персоналу – це відсоткове співвідношення окремих груп персоналу за такими класифікаційними ознаками, як:

1) категорія персоналу;

2) вік персоналу;

3) освіта та класифікація персоналу;

4) усі відповіді правильні.

54. Відношення виробленої продукції до затрат праці, які вимірюються в людино-годинах, людино-днях, або середньорічній кількості працівників характеризує:

1) інтенсивність праці;

2) продуктивність праці;

3) економічну ефективність затрат праці;

4) трудомісткість продукції.

55. Трудовий потенціал аграрного підприємства характеризується абсолютним показником:

1) сукупність працівників, які мають необхідний фізичний розвиток та знання;

2) професійний і кваліфікаційний склад працівників, доцільна кадрова структура;

3) працезабезпеченість виробництва, що визначається як частка від ділення середньооблікової кількості працівників на площу сільсько­господарських угідь;

4) середньооблікова кількість працівників.

56. Реалізована здатність конкретної праці в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи, це:

1) трудомісткість праці;

2) ефективність праці;

3) продуктивність праці;

4) інтенсивність праці.

57. Продуктивність праці розраховується співставленням:

1) валової продукції господарства до площі сільгоспугідь;

2) валової продукції господарства в порівняних цінах і середньорічної чисельності працівників;

3) валового доходу господарства до площі сільськогосподарських угідь;

4) чистого доходу до площі сільгоспугідь.

58. Найважливіша властивість праці – це:

1) продуктивність;

2) сезонність;

3) праця за фахом;

4) кваліфікація персоналу.

59. Ступінь використання трудових ресурсів характеризується:

1) за допомогою натуральних та вартісних показників продуктивності праці;

2) співвідношенням між фактично відпрацьованим часом в розрахунку на одного робітника та нормативом, прийнятим для даної зони;

3) ступенем виконання норм виробітку на механізованих та кінноручних роботах;

4) нормативами закріплення землі та тварин за одним працюючим.

60. Що є найбільш ефективним засобом підвищення продуктивності праці?

1) зменшення землезабезпеченості;

2) зростання інтенсивності праці;

3) збільшення кількості працівників;

4) зростання енергоозброєності праці.

61. Співвідношення чисельності основних робітників і чисельності допоміжних робітників – це показник:

1) частки окремих категорій працівників;

2) плинності персоналу;

3) рівня дисципліни;

4) продуктивності праці.

62. Продуктивність праці – це:

1) витрати суспільно необхідної праці на виробництво одиниці продукції;

2) витрати живої праці на виробництво одиниці продукції;

3) міра кількості затраченої праці;

4) кількість продукції на одиницю робочого часу.

63. Сезонність сільськогосподарського виробництва виявляється в:

1) залученні зі сторони додаткових фінансових ресурсів;

2) меншій інвестиційній привабливості;

3) нерівномірному, переривчатому використанні робочої сили і засобів виробництва;

4) тривалому періоді виробництва сільськогосподарської продукції.

64. Праця – це:

1) цілеспрямована діяльність людини;

2) абстрактна праця;

3) прямі затрати праці людини;

4) люди та їх майстерність.

65. Співвідношення кількості звільнених працівників з усіх причин і середньоблікової її чисельності – це показник:

1) частки окремих категорій працівників;

2) плинності персоналу;

3) рівня дисципліни;

4) продуктивності праці.

66. Який з нижченаведених показників характеризує ступінь технічної оснащеності персоналу?

1) фондоозброєність праці;

2) трудомісткість продукції;

3) продуктивність праці;

4) жоден із наведених показників.

67. Фондооснащеність розраховується як відношення:

1) вартості основних невиробничих фондів до площі сільськогосподарських угідь;

2) вартості основних невиробничих фондів до загальної земельної площі;

3) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призна-чення до площі сільськогосподарських угідь;

4) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призна­чення до загальної земельної площі.

68. Фондоозброєність праці розраховується як відношення:

1) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві;

2) вартості основних виробничих фондів до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві;

3) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до чисельності постійних працівників;

4) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до загальної кількості працівників, що є в списках підприємства.