96. Розмір впливу посівної площі на зміну валового збору по групі однорідних культур визначається як:
1) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню планову урожайність;
2) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню умовну урожайність;
3) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню фактичну урожайність;
4) різницю між фактичним і умовно-розрахунковим валовим збором.
97. Яка група факторів не впливає на рівень урожайності?
1) природно-кліматичні;
2) агротехнічні;
3) політико-правові;
4) організаційно-економічні.
98. В результаті аналізу впливу доз на внесення добрив на зміну урожайності озимої пшениці одержали рівняння , що означає:
1) урожайність у звітному році дорівнює 28,4 ц/га і щорічно збільшується на 1,2 ц;
2) урожайність у базисному році дорівнює 28,4 ц/га і щорічно збільшується на 1,2 ц/га;
3) урожайність у попередньому до вивчаємого періоду році склала 28,4 ц і збільшується на 1,2 ц/га при збільшенні доз внесення добрив;
4) урожайність при умовному (0) внесені добрива складає 28,4 ц/га і при збільшенні доз внесення добрив збільшується на 1,2 ц/га.
99. В багатофакторній моделі урожайності с.-г. Культур (продуктивності худоби) кожен коефіцієнт при хі показує:
1) на скільки змінився вивчаємий фактор;
2) на скільки змінюється урожайність (продуктивності) залежно від зміни фактора на 1;
3) частку загальної зміни урожайності (продуктивності) від вивчаємого фактора;
4)можливий резерв збільшення урожайності (продуктивності) за рахунок конкретного фактора.
100. Можливе збільшення виробництва продукції рослинництва за рахунок розширення посівних площ обчислюється:
1) резерв розширення посівних площ помножити на різницю між фактичною і плановою урожайністю культури, яка буде вирощуватися;
2)фактичну площу посіву, яка планується відвести під конкретну культуру, помножити на різницю між фактичною і плановою її урожайністю;
3) резерв розширення посівних площ помножити на фактичну урожайність культури, яку планують вирощувати на цих землях;
4) плановий валовий збір конкретної культури поділити на фактичну посівну площу.
101. Резерв збільшення виробництва продукції окремої культури а рахунок покращення сортового складу посівів обчислюють:
1) зміна питомої ваги кожного сорту множиться на фактично досягнуту урожайність (і ділиться на 100%), добутки сумують і результат множать на фактичну площу посіву;
2) зміна питомої ваги кожного сорту множать на фактично досягнуту урожайність ( і ділять на 100%), добутки сумують і результат множать на планову площу посіву;
3) різницю між можливою і фактично досягнутою урожайністю множать на можливу площу посіву і спів ставляють з фактичним валовим збором;
4) різницю між можливою і фактичною площею посіву множать на різницю між можливою і фактичною урожайністю.
102. Як практично можна визначити урожайність культури з площі, яка була зібрана своєчасно?
1) різницю між фактичним валовим збором і валовим збором з площі, зібраної пізніше оптимальних термінів, поділити на площу, зібрану не своєчасно;
2) різницю між фактичним валовим збором і валовим збором з площі, зібраної пізніше оптимальних термінів, поділити на площу, зібрану своєчасно;
3) різницю фактичним валовим збором і валовим збором площі, зібраної пізніше, поділити на загальну фактичну площу;
4) різницю між фактичною урожайністю по підприємству і урожайністю, що одержана з площі, зібраної пізніше оптимальних термінів.
103. Яка група факторів безпосередньо впливає на зміну валового виробництва окремого виду продукції тваринництва?
1) поголів’я і середньодобова продуктивність однієї голови;
2) продуктивність однієї голови за рік і кількість кормо днів;
3) середньорічної продуктивності і середньорічного поголів’я ;
4) продуктивність і рівень забезпеченості худоби кормами.
104. Яка група факторів не впливає безпосередньо на рівень продуктивності тварин?
1) рівень годівлі і дотримання раціону годівлі;
2) поголів’я і рівень забезпеченості виробничих процесів кваліфікованими працівниками;
3) умови утримання худоби;
4) порідний і віковий склад стада.
105. Розмір впливу поголів’я на зміну валового виробництва обчислюється як різниця між:
1) фактичним і плановим обсягом виробництва;
2) фактичним і розрахунковим обсягом виробництва, обчисленим при умові фактичного поголів’я і планової продуктивності однієї голови;
3) розрахунковим (обчисленому при умові фактичного поголів’я і планової продуктивності) і плановим обсягом виробництва;
4) Немає правильної відповіді.
106. Розмір впливу продуктивності однієї голови на зміну валового виробництва продукції тваринництва (результативний показник) розраховують як різницю між:
1) фактичним і умовним (обчисленому при фактичній продуктивності і плановому поголів’ю), результативними показниками;
2) фактичним і умовним (обчисленим при фактичному поголів’ю і плановій продуктивності однієї голови) результативними показниками;
3) умовним (обчисленому при фактичній продуктивності і плановому поголів’ю) і плановим результативним показником;
4) умовними (обчисленому при фактичному поголів’ї і планової продуктивності однієї голови) і плановим результативним показниками.
107. Рівень забезпеченості худоби кормами визначаються як
1) відношення фактичних витрат кормів га 1голову до планових;
2) відношення фактичних витрат кормів до планових;
3) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на 1 голову;
4) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на усе поголів’я .
108. В процесі аналізу забезпеченості худоби кормами не суттєвими факторами є:
1) визначення рівня годівлі;
2) дотримання раціонів годівлі;
3) спосіб заготівлі і доставки кормів;
4) ефективність використання корму.
109. При аналізі ефективності використання корму основним показником у розрахунках є:
1) витрати кормів на 1 голову;
2) витрати кормів на 1 ц продукції;
3) витрати кормів на усе поголів’я ;
4) витрати кормів на фактично отриману продукцію.
110. Економію або перевитрати кормів на виробництво продукції обчислюють, як:
1) добуток різниці між фактичними і плановими витратами кормів на 1 ц та фактичним обсягом продукції;
2) добуток різниці між фактичним і плановим обсягом продукції на планові витрати кормів на 1 ц;
3) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на увесь обсяг продукції;
4) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на 1 голову помножити на плановий обсяг продукції.
111. Можливий резерв збільшення обсягів виробництва окремого виду продукції тваринництва за рахунок покращення породного складу стада в економічному аналізі обчислюють, використовуючи методику розрахунку впливу фактора:
1) кількісного;
2) якісного;
3) структурного;
4) немає правильної відповіді.
112. Резерв збільшення обсягів виробництва молока за рахунок ліквідації яловості корів обчислюють як:
1) добуток кількості недотриманого молока від ялової корови на маточне поголів’я ;
2) різниця між фактичним валовим надоєм молока та надоєм від ялових кормів;
3) різниця між фактичним і плановим валової надоєм молока;
4) кількість недотриманого молока від ялової корови помножити на кількість ялових корів в стаді.
113. Аналіз ринків збуту продукції починають з вивчення:
1) попиту на продукції;
2) його структури;
3) пропозиції продукції;
4) кількість учасників ринку.
114. Місткість товарного ринку (U) визначається обсягом товарів, які на ньому реалізуються протягом оку, і обчислюється за формулою:
1) U=В – З + І – Е , де В – виробництво товарів;
2) U=В + З – І – Е ; З – залишки товарних запасів;
3) U=В + З + І + Е; І – імпорт товарів;
4) U=В – З – І + Е . Е – експорт товарів.
115. Показник ринкової частки (сегмент ринку) обчислюють як відношення:
1) обсягу продажу певного товару окремим підприємством до сумарного обсягу продажу цього товару на ринку;
2) сумарного обсягу продажу певного товару на ринку до обсягу продажу цього товару окремим підприємством;
3) загального обсягу імпортного товару до обсягу його експорту;
4) загального обсягу експорту певного товару до обсягу його імпорту.
116. При аналізі змін обсягів реалізації продукції сільського господарства (I) здійснюють розрахунки за формулою:
1)
,
де q
–
кількість реалізованої продукції;
р – ціна реалізації одиниці продукції;
2)
; і
–
вид продукції
3)
; п,
ф
– плановий і фактичний показник
4)
.
117. Рівень товарності окремих видів продукції обчислюють як:
1) відношення кількості виробленої продукції до реалізованої;
2) різниця між кількістю виробленої та реалізованої продукції;
3) сума кількості виробленої та реалізованої продукції;
4) відношення кількості реалізованої продукції до виробленої.
118. При факторному аналізі суми доходу від реалізації продукції с.-г. до чинників першого порядку не входять:
1) обсяг реалізованої продукції;
2)структура реалізованої продукції;
3) якість реалізованої продукції;
4) середня ціна реалізованої продукції.
119. Можливий резерв збільшення обсягів реалізації окремих видів продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва обчислюють як:
1) добуток резерву збільшення обсягу виробництва на рівень товарності;
2) різницю між фактичним і плановим обсягом реалізації;
3) добуток планового обсягу реалізації на рівень товарності;
4) різницю між фактичним обсягом реалізації та резервом його збільшення.
120. В процесі аналізу ринку ступінь відчутності попиту до зміни ціни вимірюється за допомогою
1) коефіцієнта цінової еластичності;
2) відносної частки ринку;
3) темпу зростання ринку;
4) індексу зміни ціни.
121. Коефіцієнт еластичності попиту через дохід (Ед) визначають за формулою:
1) Ед=∆% п ∙ ∆%с , де ∆% п – відсоткова зміна кількості попиту і-того товару;
2) Ед=∆% п : ∆%с; ∆%с – відсоткова зміна доходів покупців.
3) Ед=∆% с:∙ ∆%п;
4) Ед=∆% п + ∆%с.
122. Якщо величина коефіцієнтів еластичності (Е) більше 1, то це означає, що попит:
1) еластичний;
2) нееластичний;
3) абсолютно нееластичний;
4) абсолютно еластичний.
123. До витрат на виробництво відносять
1) собівартість реалізованої продукції;
2) адміністративні витрати;
3) втрати на збут;
4) інші операційні витрати.
124. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) не включають
1) прямі матеріальні витрати;
2) прямі витрати на оплату праці;
3) інші прямі витрати;
4) адміністративні витрати.
125. Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції проводиться з метою
1) виявлення тенденцій і причини зміни собівартості продукції;
2) формування оптимальної величини собівартості продукції, її складових та пошуку резервів її зниження;
3) обчислення розміру негативного впливу окремих факторів на зміну собівартості;
4) вивчення динаміки змінних собівартості продукції, порівняння з планом та середніми даними підприємствах району.
126. Аналіз загальної суми витрат на виробництво починають з вивчення динаміки її змін для чого можна використати формулу загального індексу собівартості (Іz)
1)
де
z
- собівартість 1 ц, грн.
2)
q
– кількість виробничої продукції, ц
3)
0, 1
– період часу
4)
127. Суму економії або перевитрат (е) коштів на виробництво можна визначити за формулою
1)
, де,
q
– кількість
виробленої продукції,ц;
2
;
z
– собівартість 1 ц, грн. ;
3)
;
0,
1
– період часу.
4)
.
128. Визначити суму витрат на виробництво (В) через взаємозв’язок обсягу продукції (U) постійних (ПВ) і змінних (зв) витрат можна через рівняння
1) В = U х зв - ПВ;
2) В = U х зв : ПВ;
3) В = U : ПВ+ зв ;
4) В = U х зв + ПВ.
129. Причинами зміни матеріальних витрат на виробництво продукції (безпосередній вплив) не може бути
1) зміна кількості витрачених матеріалів;
2) вартість одиниці придбаних матеріалів;
3) собівартість одиниці матеріальних ресурсів власного виробництва;
4) якість витрачених матеріальних ресурсів.
130. Як
визначити розмір впливу урожайності
(у) на зміну собівартості зерна (
)
1)
, де
В
– витрати на 1 га, грн
2)
;
0,
1
– період часу;
3)
;
4)
.
131.
Взаємозв’язок собівартості 1 ц молока
(
)
з сумою постійних (ПВ)
і змінних (зв)
витрат описується таким рівнянням
1) z=ПВ х У + зв , де У – продуктивність, кг/гол. ;
2) z=ПВ : у - зв;
3) z=ПВ : у+зв;
4) z= У х зв+ ПВ.
132. Розмір впливу суми витрат на 1 га (В) на зміну собівартості 1 ц соняшнику ( ) обчислюється так
1)
, де
У
–
урожайність, ц/га;
2)
;
3)
;
4)
.
133. При розрахунку розміру впливу окремих факторів на зміну собівартості одиниці продукції у факторній моделі: z=ПВ : у + зв використовують метод:
1) абсолютних різниць;
2) ланцюгових підстановок;
3) відносних різниць;
4) індексний.
134. На відхилення фактичної суми витрат по статті «Корма» від плану впливають фактори першого порядку:
1) затрати кормів на 1 ц продукції (ц к.од.) і собівартості 1 ц к.од. ;
2) затрати кормів на 1 ц продукції та продуктивність 1 голови;
3) продуктивність 1 голови і собівартістю 1 ц корм.од. ;
4) якість кормів і продуктивність 1 голови.
135. До можливих резервів зниження витрат на виробництво зерна не відноситься
1) правильне агрегатування техніки;
2) термін проведення агротехнічних заходів;
3) сумісництво технологічних операцій;
4) зниження вартості послуг і робіт.
136. Організація проведення аналізу собівартості продукції (робіт, послуг) не передбачає
1) планування проведення аналізу та підбір джерел інформації з перевіркою її на достовірність;
2) проведення факторного аналізу;
3) виявлення і підрахування резервів зниження собівартості;
4) вивчення кон’юнктури ринку даного виду продукції.
137. До об’єктів аналізу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) не входять
1) загальна сума витрат на виробництво;
2) собівартість окремих видів продукції (робіт, послуг) ;
3) витрат на збут;
4) витрати на одиницю продукції (робіт, послуг) по статтям.
138. З метою виявлення тенденції зміни собівартості окремих видів продукції необхідно
1) порівняти фактичний рівень собівартості з плановим;
2) порівняти рівень собівартості з середніми даними по підприємствах району;
3) провести вирівнювання динамічного ряду собівартості;
4) визначити темпи росту або зниження собівартості.
139. Яке з нижче наведених джерел не використовують при аналізі фінансових результатів від реалізації:
1) Статистична звітність ф. 50 с.-г. ;
2) Звіт про фінансові результати;
3) Бухгалтерський баланс;
4) Звіт про власний капітал.
140. Дані якої форми статистичної звітності являються джерелом для аналізу фінансових результатів
1) ф. 29 с.-г. «Про урожай і урожайність» ;
2) ф. 24 с.-г. «Про стан тваринництва» ;
3) ф. 50 с.-г. «Основні економічні показники» ;
4) Немає правильної відповіді.
141. Аналіз фінансових результатів починають з вивчення …
1) складу та структури доходів і витрат підприємства;
2) складу і динаміки чистого прибутку;
3) виконання плану по прибутку;
4) залежності показників фінансових результатів від певних факторів.
142. Згідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», чистий дохід обчислюється як:
1) різниця між сумою доходу і виробничою собівартості реалізованої продукції;
2) різниця між сумою доходу і ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу;
3) сума валового прибутку і ПДВ;
4) сума ПДВ, акцизного збору і собівартості реалізованої продукції.
143. Згідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» суму валового прибутку (збитку) від реалізації визначається як:
1) різниця між сумою чистого доходу і виробничою собівартістю реалізованої продукції;
2) сума ПДВ, акцизного збору і собівартості реалізованої продукції;
3) різниця між сумою доходу і чистого доходу;
4) сума чистого доходу, ПДВ, акцизного збору та інших витрат.
144. За даними звіту про фінансові результати сума чистого прибутку (збитку) визначається …
1) по кожному виду діяльності;
2) по операційній діяльності;
3) по усіх видах діяльності разом;
4) по звичайній діяльності.
145. Факторна модель чистого прибутку (збитку) відноситься до моделі детермінованого факторного аналізу типу:
1) мультиплікативної;
2) кратної;
3) адитивної;
4) змішаної.
146. На зміну суми валового прибутку від реалізації продукції с.-г. впливають фактори першого порядку:
1) обсяг, ціна, собівартість і якість реалізованої продукції;
2) обсяг, ціна, собівартість і структура реалізованої продукції;
3) обсяг, ціна, якість реалізованої продукції і витрати на збут;
4) обсяг, собівартість реалізованої продукції, попит і пропозиція ринку.
147. Застосовуючи метод ланцюгових підстановок для визначення розміру впливу ціни на зміну суми валового прибутку від реалізації, необхідно
1) від фактичної суми виручки відняти планову суму виручки;
2) від фактичної суми виручки відняти фактичну суму витрат;
3) від фактичної суми виручки відняти планову суму витрат;
4) від фактичної суми виручки відняти умовну суму виручки.
148. Вплив структури реалізованої продукції на зміну валового прибутку від реалізації продукції неможна визначити використовуючи метод
1) абсолютних різниць;
2) пропорційного ділення;
3)ланцюгових підстановок;
4) індексний.
149. Яка факторна модель відображає залежність прибутку від реалізації окремого виду продукції (П) від кількості (q), ціни (р) і собівартості (z) реалізованої продукції?
1) П= q х z – q х р;
2) П= q : (р – z) ;
3) П= q х (р – z) ;
4) П= q х (р : z).
150. Як визначити розмір впливу кількості реалізованої продукції (q) на зміну суми прибутку (∆П) від реалізації
1) ∆П=( q1 - q0)(р0 – z0) де р – ціна 1 ц, грн
2) ∆П=( q1 - q0)(р1 – z1) z – собівартість 1 ц, грн
3) ∆П=( q1 - q0)(р1 – z0) 0, 1 – базисний і звітний періоди
4) ∆П=( q1 - q0)(р0 – z1)
151. Розмір впливу ціни реалізації зерна (р) на зміну суми прибутку (∆П)обчислюють як
1) ∆П=( р1 - р0): q1 де q – кількість, ц
2) ∆П=( р1 - р0)х q1 z – собівартість 1 ц, грн
3) ∆П=−( р1 -р0)х q0 0, 1 – період часу
4) ∆П=( р1 - z0)х q1
152. Вплив собівартості 1 ц продукції (z) на зміну суми прибутку від її реалізації (∆П)обчислюють як
1) ∆П=( z1 - z0)х q0 де q – кількість, ц
2) ∆П=− ( z1 - z0)х q1 0, 1 – період часу
3) ∆П=− ( q1 - q0)х z0
4) ∆П=( q1 - q0)х z1
153. Застосовуючи метод ланцюгових підстановок, вплив якого фактора на зміну прибутку від реалізації можна визначити, якщо є такий розрахунок ∆П= q1 ( р1 - z0) - q1 (р0 – z0)?
1) кількість реалізованої продукції (q) ;
2) ціни реалізації (р) ;
3) собівартості (z) ;
4) прибутку на 1 ц (р - z).
154. Який показник не характеризує рівень рентабельності?
1) прибуток з розрахунку на одиницю виробничих витрат;
2)прибуток з розрахунку на одиницю вартості товарної продукції;
3) прибуток з розрахунку на одного працюючого ;
4) прибуток з розрахунку на одиницю власного капіталу.
155. Яку групу показників рентабельності характеризує наступний розрахунок: відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості активів?
1. рентабельність виробництва;
2) рентабельність капіталу;
3) рентабельність продаж;
4) рентабельність основних виробничих засобів.
156. При факторному аналізі норми прибутку (НП) використовують таку факторну модель:
1) НП=П х (ОВЗ+ОбЗ) де П – сума прибутку
2) НП=П х (ОВЗ – ОбЗ) ОВЗ – основні виробничі засоби
3) НП=(ОВЗ – ОбЗ) : П ОбЗ – оборотні засоби
4) НП=П : (ОВЗ+ОбЗ)
157. Можливий резерв зростання суми прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації конкретного виду продукції обчислюють як добуток
1) планового обсягу реалізації на фактичну ціну;
2) можливого резерву збільшення обсягу реалізації на плановий прибуток від реалізації 1ц;
3) фактичного обсягу реалізації на планову ціну;
4) можливого резерву збільшення обсягу реалізації на фактичну ціну реалізації.
158. Методика маржинального аналізу фінансових результатів базується на розподілі витрат на:
1) прямі і непрямі;
2) постійні і змінні;
3) виробництво і збут;
4) загальновиробничі і адміністративні.
159. Застосування методики маржинального аналізу фінансових результатів для дослідження факторів зміни прибутку та його прогнозування використовують таку модель:
1) П= q х (р – зв)- ПВ де q – кількість
2) П= q х (р – ПВ) – зв р – ціна одиниці продукції
3) П= q х зв (ПВ – р) зв – зміни витрат на одиницю продукції
4) П= q х ПВ(р –зв) ПВ – постійні витрат на увесь обсяг продукції
160. Маржинальний дохід визначається як
1) різниця виручки і витрат;
2) сума змінних витрат і прибутку;
3) сума постійних витрат і прибутку;
4) різниця прибутку і постійних витрат.
161. Точку беззбитковості обсягів реалізації обчислюють шляхом ділення
1) суми постійний витрат на ставку маржинального доходу;
2)суми змінних витрат на ставку маржинального доходу;
3) суми маржинального доходу на ціну реалізації;
4) суми загальних витрат на прибуток.
162. Система показників, що відображає стан капіталу у процесі його кругообігу та спроможності суб’єкта господарювання фінансувати свою діяльність на фіксований термін часу, характеризує
1) платоспроможність підприємства;
2) ліквідність підприємства;
3) фінансовий стан підприємства;
4) ймовірність банкрутства підприємства.
163. Фінансовий стан підприємства не залежить від:
1) результатів виробничої діяльності;
2) форм і методів організації виробництва;
3) фінансової діяльності;
4) комерційної діяльності.
164. Аналіз ФСП базується, головним чином, на використанні показників:
1) абсолютних;
2) відносних;
3) натуральних;
4) умовно-натуральних.
165. В процесі аналізу порівняння показників досліджуваного підприємства із загальноприйнятими (або теоретичними) «нормами» дозволяють
1) оцінити ступінь ризику і прогнозування можливостей банкрутства;
2) виявити сильні і слабкі сторони підприємства та його можливості;
3) вивчити тенденції покращення або погіршення ФСП;
4) визначити можливості нарощування обсягів продаж.
166. Аналіз ФСП починають з оцінки:
1) фінансової стійкості та платоспроможності;
2) ефективності та інтенсивності використання капіталу;
3) майнового стану і структури капіталу;
4) кредитоспроможності та ризику банкрутства.
167. В процесі аналізу змін у складі і структурі балансу застосовують такі методи:
1) індексний і динамічних рядів;
2) абсолютних і відносних величин, середніх величин;
3) горизонтальний, вертикальний, коефіцієнтний;
4) групування, середніх величин.
168. Розміщення господарських засобів в активі балансу здійснено відповідно їх
1) вартості;
2) собівартості;
3)ступеню ліквідності;
4) значущості у процесі виробництва.
169. Сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного циклу, - це визначення
1) власного капіталу;
2) оборотних активів;
3) оборотного капіталу;
4) необоротних активів.
170. Залежність стійкості ФСП від оптимальності розміщення засобів визначають шляхом аналізу
1) структури оборотних активів;
2) структури капіталу підприємства;
3) показників платоспроможності;
4) зміни валюти балансу.
171. При аналізі структури оборотних активів за ступенем ризику вкладання капіталу особливо вивчають оборотні активи з
1) мінімальним ризиком ;
2) невеликим ризиком;
3) високим ризиком;
4 за усіма видами ризиків.
172. Ступінь інтенсивності використання капіталу, вкладеного у запаси і матеріали, аналізують за показниками
1) динаміки;
2) оборотності;
3) ліквідності;
4) ресурсовіддачі.
173. До показників оборотності матеріальних оборотних активів не відносять
1) коефіцієнт оборотності;
2) коефіцієнт фінансової незалежності;
3) коефіцієнт закріплення;
4) тривалість одного обороту.
174. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів обчислюють як відношення:
1) суми виручки до середньорічної вартості запасів;
2) середньорічної вартості запасів до суми виручки;
3) середньорічної вартості запасів до валюти балансу;
4) суми виручки до середньорічної вартості оборотних активів.
175. Розрахунок суми коштів (ек), які умовно вивільнюються з обороту при прискоренні оборотності запасів (або потребують додаткового введення в оборот при уповільнені оборотності), проводять як
1)
де
Т
–
тривалість одного обороту в днях
2)
ОСО
– одноденна сума обороту, грн
3)
0,1
– базисний і звітний період
4)
176. Суму власних джерел формування запасів (ВОК) обчислюють за такою формулою
1)
де
І-V
– нумерація
розділів
2)
П
- пасиву
3)
А
- активу
4)
177. Якщо сума власних джерел формування запасів (ВОК) перевищує суму запасів (З), то фінансову стійкість підприємства характеризують як
1) абсолютну;
2) нормальну;
3) нестійку;
4) кризову.
178. Якщо сума запасів (З) перевищує суму власних джерел (ВОК), але менше суми «нормальних» джерел (НД) формування запасів, то фінансову стійкість характеризують як
1) абсолютну;
2) нормальну;
3) нестійку;
4) кризову.
179. В процесі аналізу стану розрахунків з’ясовано, що кошти досліджуваного підприємства використовують інші організації, така ситуація свідчить про наявність заборгованості
1) дебіторської;
2) кредиторської;
3) невиправданої;
4) нормальної.
180. З метою визначення виправданої або невиправданої заборгованості проводять
1) порівняння загальних сум дебіторської та кредиторської заборгованості;
2) аналіз стану розрахунків за строками виникнення заборгованості;
3) аналіз динаміки сум заборгованості за останні 3-5 років;
4) обчислення структури дебіторської та кредиторської заборгованості.
181. Коефіцієнт платоспроможності обчислюється як
1) різниця між платіжними засобами і платіжними зобов’язаннями;
2) відношення платіжних засобів до платіжних зобов’язань;
3) відношення платіжних зобов’язань до платіжних засобів;
4) відношення різниці між платіжними засобами і платіжними зобов’язаннями до платіжних зобов’язань.
182. До платіжних засобів підприємства не входять:
1) грошові кошти та їх еквіваленти;
2) дебіторська заборгованість;
3) готова продукція;
4) виробничі запаси.
183. Система показників для оцінки фінансового стан підприємства складаються з трьох груп, до яких не входять показники:
1) структури капіталу;
2) ділової активності;
3) фондозабезпеченості;
4) рентабельності.
184. Як на підставі балансу підприємства визначити суму робочого капіталу
1) різниця між активами і пасивами балансу;
2) різниця між необоротними активами і поточними зобов’язаннями;
3) різниця між оборотними активами і поточними зобов’язаннями;
4) різниця між сумою власного капіталу і оборотними активами.
185. Як визначити коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) на підставі балансу підприємства?
1) шляхом ділення суми оборотних активів на суму поточної заборгованості;
2) шляхом ділення суми оборотних активів на суму кредиторської заборгованості;
3) шляхом ділення суми оборотних активів на суму довгострокових зобов’язань;
4) шляхом ділення суми оборотних активів на суму власного капіталу.
186. Коефіцієнт фінансової незалежності підприємства визначається:
1) відношення власного оборотного капіталу до валюти балансу;
2) відношення власного капіталу до валют балансу;
3)відношення власного капіталу до залученого;
4) відношення власного капіталу до необоротних активів.
187. Під «інвестиціями» розуміють:
1) капіталовкладення у відтворення основних засобів – як виробничого, так й невиробничого характеру;
2) довгострокове вкладення коштів в активи підприємства з метою збільшення прибутку і нарощування власного капіталу;
3) будь-яке вкладення капіталу, навіть якщо воно не пов’язане з отриманням прибутку;
4) вкладення грошових коштів до балансових установ.
188. За об’єктами вкладання інвестиції поділяють на
1) матеріальні і грошові;
2) довгострокові і короткострокові;
3) реальні і фінансові;
4) одноразові і постійні.
189. За своєю суттю реальні інвестиції не відображають:
1) вкладання коштів в оновлення матеріально-технічної бази підприємства;
2) вкладання коштів в оборотні матеріальні активи;
3) нарощування виробничих потужностей підприємства;
4) освоєння нових технологій або видів продукції.
190. Інвестиції, що акумулюють вкладання коштів у різні фінансові інструменти (цінні папери, депозити, тощо) класифікують як:
1) фінансові;
2) приватні;
3) пасивні;
4) валові.
191. За видами обраної інвестиційної стратегії розрізняють:
1) валові і чисті інвестиції;
2) реінвестиції та дезінвестиції;
3) пасивні та активні інвестиції;
4) внутрішні та іноземні.
192. При аналізі обсягів інвестицій вивчають динаміку і виконання плану інвестування за звітній період за такими напрямами
1) придбання основних засобів;
2) формування основного стада;
3) меліорація земель;
4) усі відповіді вірні.
193. До джерел інвестицій на формування основного стада не входить:
1) виручка від реалізації дорослої худоби, вибракуваної з осново стада;
2) виручка від реалізації виробничих запасів;
3) кредити банка;
4) чистий прибуток.
194. Ретроспективна оцінка ефективності реальних інвестицій проводиться за допомогою комплексу показників, за виключенням:
1) збільшення чистого прибутку з розрахунку на 1 грн інвестицій;
2) термін окупності інвестицій;
3) підвищення трудомісткості продукції;
4) зниження собівартості продукції з розрахунку на 1 грн інвестицій.
195. Термін окупності інвестицій визначається як відношення:
1) суми інвестицій до суми додаткового прибутку;
2) суми додаткового прибутку до суми інвестицій;
3)суми отриманого прибутку до суми витрат на виробництво;
4) суми інвестицій до суми витрат на їх впровадження (освоєння).
196. Для прогнозування ефективності інвестиційної діяльності підприємству необхідно здійснювати
1) аналіз витрат підприємства за останній рік;
2) довгостроковий аналіз доходів і витрат;
3) оперативний аналіз грошових потоків;
4) аналіз обсягів виробництва.
197. За яким методом оцінки ефективності інвестицій можна визначити: скільки коштів треба вкласти сьогодні, щоб отримати певну суму по закінченню встановленого періоду?
1) Метод дисконтування грошових надходжень;
2) Розрахунок окупності інвестицій;
3) Усі названі методи;
4) Немає правильної відповіді.
198. Для узагальнення одержаних результатів економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства використовують методику
1) обчислення середнього узагальнюючого показника;
2) комплексної оцінки;
3) факторного аналізу;
4) визначення показників рентабельності.
199. Визначення найкращого результату діяльності шляхом обчислення максимальної суми балів характеризує метод
1) бальної оцінки;
2) суми місць;
3) коефіцієнтів;
4) рейтингової оцінки.
200. Метод комплексної оцінки, який дозволяє врахувати не тільки абсолютний показник діяльності кожного підприємства, а й ступінь їх близькості (віддаленості) до найкращих значень показників по групі підприємств, називають:
1) бальної оцінки;
2) суми місць;
3) коефіцієнтів;
4) рейтингової оцінки.