Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Облік і аудит.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
2.87 Mб
Скачать

135. Трансфертна ціна – це:

  1. ціна, за якою продукти або послуги одного центру відповідальності компанії передаються іншому центру відповідальності цієї компанії;

  2. ціна, за якою продукти або послуги реалізуються членам цієї компанії;

  3. ринкова ціна на продукти або послуги;

  4. оптова ціна на продукти або послуги.

136. Управлінська звітність – це:

  1. внутрішня звітність, основна мета якої полягає у наданні оперативної, релевантної інформації у відповідності до вимог управлінського персоналу;

  2. бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

  3. планова, нормативно-довідкова та фактична інформація аналітичного обліку;

  4. контрольний звіт або звіт про виконання кошторису.

137. Основною метою обліку нормативних витрат є:

1) визначення точки беззбитковості;

2) точніший розподіл фактичних витрат;

3) облік фактичних витрат з одночасним виділенням нормативних витрат і відхилень від нормативів;

4) визначення фактичної собівартості продукції.

138. В однопродуктовому виробництві з коротким виробничим циклом собівартість одиниці продукції визначається:

1) діленням усіх витрат за певний період на обсяг виробництва продукції за цей же період;

2) безпосереднім обчисленням прямих витрат і розподілом за певною базою непрямих витрат;

3) розподілом усіх витрат пропорційно кількості машино-годин;

4) немає правильної відповіді.

139. У разі визначення собівартості продукції за виробничими витратами операційний прибуток обчислюється як різниця між доходом від продажу і:

1) собівартістю виготовленої продукції;

2) собівартістю реалізованої продукції та витратами на збут;

3) собівартістю реалізованої продукції, адміністративними витратами і витратами на збут;

4) немає правильної відповіді.

140. У системі обліку нормативних витрат за методом стандарт-кост усі записи на рахунках запасів і витрат ведуться:

1) за нормативами;

2) тільки за фактичними витратами;

3) за нормативними витратами та їх відхиленнями від фактичних;

4) за плановими витратами.

141. Вид продукції, стадія виробництва, замовлення, програма, для яких організовують відокремлений облік витрат, – це:

1) об’єкт обліку витрат;

2) об’єкт калькуляції;

3) калькуляційна одиниця;

4) предмет обліку витрат.

142. Вид продукції (робіт, послуг), замовлення, програма, собівартість яких визначають, – це:

1) об’єкт обліку витрат;

2) об’єкт калькуляції;

3) калькуляційна одиниця;

4) предмет обліку витрат.

143. Як оцінюється супутня (побічна) продукція:

1) за ціною можливого використання або реалізації;

2) за вмістом корисних речовин;

3) пропорційно вартості за цінами реалізації;

4) пропорційно собівартості основної продукції.

144. Яка база розподілу непрямих витрат використовується в умовах переважно ручних робіт в основному виробництві:

1) прямі витрати праці;

2) відпрацьовані машино-години;

3) прямі витрати сировини та матеріалів;

4) загальновиробничі витрати.

145. Яка база розподілу непрямих витрат використовується переважно в умовах автоматизації виробництва:

1) прямі витрати праці;

2) відпрацьовані машино-години;

3) прямі витрати сировини та матеріалів;

4) загальновиробничі витрати.

146. В якій з перелічених галузей використовують переважно позамовний метод калькулювання собівартості:

1) видобувна промисловість;

2) металургійна промисловість;

3) будівництво, ремонтне виробництво;

4) фармацевтичне виробництво.

147. В якій з перелічених галузей використовують переважно попередільне калькулювання собівартості:

1) видобувна промисловість;

2) харчова промисловість;

3) будівництво, ремонтне виробництво;

4) фармацевтичне виробництво.

148. Як у зарубіжній практиці називають систему калькулювання повних витрат:

1) директ-костинг;

2) абзорбшен-костинг;

3) АВС-костинг;

4) стандарт-костинг.

149. На які групи поділяють калькуляційні системи за ступенем поглинання постійних витрат:

1) позамовне та попроцесне калькулювання;

2) фактичне та змішане калькулювання;

3) калькулювання повних та змінних витрат;

4) місячне і квартальне калькулювання.

150. На які групи поділяють калькуляційні системи за об’єктом калькулювання:

1) позамовне та попроцесне калькулювання;

2) фактичне та змішане калькулювання;

3) калькулювання повних та змінних витрат;

4) місячне і квартальне калькулювання.

151. До якого методу розподілу витрат належить такий процес: «усі витрати підрозділів допоміжного та обслуговуючих виробництв відразу відносять на основні виробничі підрозділи без урахування взаємних послуг між підрозділами»?

1) взаємних послуг;

2) прямого розподілу;

3) одночасного розподілу;

4) послідовного розподілу.

152. Якому методу розподілу витрат відповідає економічний процес: «витрати кожного допоміжного та обслуговуючого підрозділу розподіляються поетапно між відповідними основними, допоміжними та обслуговуючими структурними одиницями»?

1) взаємних послуг;

2) послідовного розподілу;

3) одночасного розподілу;

4) прямого розподілу.

153. Для визначення нормативного коефіцієнта постійних загальновиробничих витрат загальна сума планових постійних загальновиробничих витрат ділиться на:

1) максимальну потужність;

2) мінімальну потужність;

3) нормальну потужність;

4) середню потужність.

154. Недоліками системи директ-костинг є:

1) собівартість незавершеної і готової продукції є заниженою;

2) відсутній розрахунок повної собівартості продукції;

3) собівартість незавершеної і готової продукції є заниженою; відсутній розрахунок повної собівартості продукції;

4) немає правильної відповіді.

155. Вкажіть найбільш повний перелік витрат, які можуть використовуватись у допоміжних виробництвах сільськогосподарських підприємств:

1) витрати на оплату праці; паливо і мастильні матеріали; сировина і матеріали.

2) корми (ЖТС); роботи та послуги; витрати на ремонт необоротних активів.

3) витрати на оплату праці; паливо і мастильні матеріали; сировина і матеріали; корми (ЖТС); роботи та послуги (підрядний спосіб); витрати на ремонт необоротних активів, інші витрати;

4) паливо і мастильні матеріали; корми.

156. Для оцінювання вибуття виробничих запасів підприємство може застосовувати такі методи оцінювання запасів:

1) лише метод ідентифікованої собівартості;

2) лише метод «перший—перший» (FIFO);

3) усі перераховані методи;

4) метод середньозваженої собівартості.

157. Оптимальною партією поставок матеріалів, які регулярно витрачаються у виробництві, є така, що потребує:

1) мінімальних витрат на придбання;

2) мінімальної складської площі;

3) мінімальних витрат на придбання і зберігання;

4) оптимальної якості.

158. Річна потреба підприємства у матеріалах — 12000 т, економічний розмір запасу — 200 т. Загальне число замовлень на рік складе:

1) 20 замовлень;

2) 24 замовлення;

3) 60 замовлень;

4) 80 замовлень.

159. Якщо загальний маржинальний дохід зменшується на певну величину, то операційний прибуток підприємства:

1) зменшується у такому самому розмірі;

2) зменшується на величину більшу, ніж зменшення маржинального доходу;

3) збільшується у такому самому розмірі;

4) збільшується на величину меншу, ніж збільшення маржинального доходу.

160. Коефіцієнт маржинального доходу — це:

1) відношення маржинального доходу з одиниці продукції до суми постійних витрат;

2) відношення маржинального доходу з одиниці продукції до суми змінних витрат;

3) відношення маржинального доходу з одиниці продукції до ціни одиниці продукції;

4) всі відповіді правильні.

161. Виробництво продукції певного виду в короткому періоді є доцільним, якщо показник маржинального доходу для неї:

1) дорівнює нулю;

2) перевищує постійні витрати;

3) перевищує змінні витрати;

4) перевищує основні витрати.

162. Підприємство досягає критичної точки, коли:

1) результат від реалізації дорівнює нулю;

2) виручка від реалізації дорівнює загальній сумі сукупних витрат;

3) маржа зі змінних витрат дорівнює сумі постійних витрат;

4) маржинальний дохід перевищує постійні витрати.

163. У точці беззбитковості маржинальний дохід дорівнює:

1) змінним витратам;

2) постійним витратам;

3) виручці від реалізації;

4) прямим витратам.

164. Витрати на виробництво додаткової продукції понад досягнутий рівень – це витрати:

1) маржинальні;

2) дійсні;

3) змінні;

4) постійні.

165. Основою аналізу беззбитковості є розподіл витрат на:

1) прямі та непрямі,

2) основні та загально виробничі,

3) змінні та постійні;

4) вичерпані та невичерпані.

166. Виробництво продукції певного виду в короткому періоді є недоцільним, якщо показник маржинального доходу для неї:

1) дорівнює нулю;

2) перевищує постійні витрати;

3) перевищує змінні витрати;

4) дорівнює постійним витратам.

167. Граничні витрати підприємства – це:

1) мінімальні сукупні витрати;

2) ідеальні витрати при оптимальному завантаженні потужностей;

3) приріст сукупних витрат унаслідок зростання виробництва на одну додаткову одиницю;

4) середні витрати.

168. Запас міцності (запас фінансової міцності) розраховується як різниця між:

1) обсягом реалізації та прибутком;

2) обсягом реалізації і витратами;

3) обсягом реалізації і точкою беззбитковості;

4) обсягом реалізації та маржинальним доходом.

169. Поняття «поріг рентабельності» відображає:

1) чистий дохід підприємства в грошовій формі, необхідний для розширеного виробництва;

2) суму виручки від реалізації, за якої підприємство не має ні прибутків, ні збитків;

3) необхідну виручку для відшкодування постійних витрат на виробництво і реалізацію продукції;

4) немає правильної відповіді.

170. Визначення (планування) прибутку за певного обсягу реалізації здійснюється за формулою:

1) Прибуток = Виручка від реалізації – Змінні витрати;

2) Прибуток = Виручка від реалізації – Постійні витрати;

3) Прибуток = Виручка від реалізації – Змінні витрати – Постійні витрати;

4) Прибуток = Виручка від реалізації – Середні витрати.

171. Як розраховується маржинальний дохід на одиницю продукції:

1) шляхом підсумку маржинальних доходів за всіма виробами, що виготовляються;

2) шляхом ділення загального маржинального доходу на загальну кількість продукції, що виготовляється;

3) шляхом порівняння суми виручки від реалізації продукції та суми загальних постійних витрат підприємства;

4) всі відповіді вірні.

172. Точка беззбитковості підприємства зростатиме в результаті:

1) зменшення постійних витрат;

2) збільшення коефіцієнту маржинального доходу;

3) збільшення змінних витрат;

4) збільшення постійних витрат.

173. На практиці найкоротшим бюджетним періодом є:

1) рік;

2) квартал;

3)місяць;

4) декада.

174. Який з наведених бюджетів є базовим для планування прямих витрат праці, прямих матеріальних витрат та виробничих накладних витрат:

1) бюджет продаж;

2) бюджет коштів;

3) бюджет собівартості готової продукції;

4) бюджет виробництва.

175. Який з перелічених бюджетів не належить до операційних:

1) бюджет продажів;

2) бюджет коштів;

3) бюджет собівартості реалізованої продукції;

4) бюджет виробництва.

176. Який з перелічених бюджетів не належить до фінансових:

1) бюджет капітальних вкладень;

2) бюджет коштів;

3) бюджетний баланс;

4) бюджет виробництва.

177. Графік очікуваних грошових надходжень складають на підставі бюджету:

1) продажів;

2) закупівель сировини та матеріалів;

3) фінансових результатів;

4) виробництва.

178. Який з наведених бюджетів не може бути підставою для складання бюджету собівартості виготовленої продукції:

1) бюджет прямих витрат на оплату праці;

2) бюджет прямих матеріальних витрат;

3) бюджет загальногосподарських та адміністративних витрат;

4) бюджет коштів.

179. За способом врахування впливу окремих чинників на показники бюджету розрізняють бюджети:

1) статичні, динамічні, гнучкі;

2) локальні, загальні;

3) операційні, фінансові;

4) локальні, операційні.

180. Звіт про виконання бюджету подається:

1) щоденно;

2) щотижнево;

3) щомісяця;

4) щоквартально.

181. Бюджет собівартості реалізованої готової продукції включає зміну залишків:

1) сировини і матеріалів на складі;

2) готової продукції на складі;

3) незавершеного виробництва;

4) коштів на рахунках в банку.

182. Зведений бюджет - це:

1) бюджет витрат і бюджет доходів операційної діяльності, на підставі яких складають бюджет прибутку підприємства;

2) бюджет, що відображає плановий рух грошових коштів і фінансовий стан підприємства;

3) бюджет, який узагальнює майбутні операції всіх підрозділів підприємства;

4) бюджет підрозділу підприємства.

183. Бюджет витрат на збут зазвичай не включає витрати:

1) на рекламу;

2) страхування готової продукції;

3) участь у ярмарках і виставках;

4) амортизацію виробничого устаткування;

184. Що з наведеного не може бути метою бюджетування:

1) визначення доцільності фінансових інвестицій;

2) створення бази для контролю діяльності та оцінки її результатів;

3) забезпечення виконання вимог законодавства, контрактів, угод і т. ін.;

4) всі відповіді вірні.

185. Для обчислення гнучкого бюджету необхідно знати поділ витрат підрозділу на:

1) прямі та непрямі;

2) регульовані та нерегульовані;

3) змінні та постійні;

4) основні та накладні.

186. З якою метою складають бюджетний звіт про прибутки і збитки:

1) для визначення очікуваного фінансового результату;

2) для розрахунку очікуваних платежів податків з прибутку;

3) для розрахунку можливих виплат дивідендів;

4) усі відповіді правильні.

187. З якою метою складають бюджетний баланс:

1) для визначення фінансових результатів діяльності;

2) для оцінки фінансового стану підприємства за бюджетний період;

3) для оцінки фінансового стану підприємства на кінець планового періоду;

4) усі відповіді правильні.

188. Який документ складають для контролю за виконанням бюджетів:

1) звіт про виконання бюджету;

2)  розрахунок відхилень фактичних показників від бюджетних;

3) пояснювальну записку керівника підрозділу;

4) заходи для попередження негативних відхилень від бюджету.

189. Центром відповідальності називають:

1) підрозділ, керівник якого несе особисту відповідальність за результати його діяльності;

2) усі виробничі підрозділи підприємства;

3) підрозділи управління, постачання та збуту.

4) немає правильної відповіді.

190. Організація центрів відповідальності на підприємстві:

1) здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»;

2) здійснюється на підставі П(С)БО 16 «Витрати»;

3) залежить від організаційної структури підприємства;

4) здійснюється на підставі міжнародних стандартів.

191. Показник витрат є показником відповідальності (оцінюючим критерієм) для:

1) центру інвестицій;

2) центру прибутку;

3) центру витрат;

4) центру доходів.

192. Центри відповідальності за функціональним принципом класифікуються на:

1) обслуговуючі, матеріальні, виробничі, управлінські, збутові;

2) управлінські, збутові, обслуговуючі;

3) матеріальні, виробничі;

4) управлінські, виробничі.

193. Що з наведеного належить до принципів організації обліку за центрами відповідальності:

1) менеджер відповідає тільки за ту діяльність, яка перебуває під його контролем;

2) звіти про роботу підрозділів повинні складатися регулярно;

3) менеджер бере участь у визначенні цілей, за якими оцінюють його діяльність;

4) усе з наведеного.

194. Система обліку за центрами відповідальності передбачає:

1) складання бюджету для кожного підрозділу;

2) регулярне складання звітів про виконання бюджетів;

3) аналіз та оцінка діяльності кожного центру відповідальності;

4) усе з наведеного.

195. Якщо виробничий підрозділ досяг запланованого обсягу виробництва і при цьому не допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:

1) результативну і ефективну;

2) результативну, але неефективну;

3) нерезультативну і неефективну;

4) ефективну, але нерезультативну.

196. Якщо виробничий підрозділ перевиконав запланований обсяг виробництва, але при цьому допустив значні перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:

1) результативну і ефективну;

2) результативну, але неефективну;

3) нерезультативну і неефективну;

4) ефективну, але нерезультативну.

197. Якщо виробничий підрозділ не досяг запланованого обсягу діяльності, але при цьому не допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:

1) результативну і ефективну;

2) результативну, але неефективну;

3) ефективну, але нерезультативну;

4) нерезультативну і неефективну.

198. Якщо виробничий підрозділ не досяг запланованого обсягу діяльності і при цьому допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:

1) результативну і ефективну;

2) результативну, але неефективну;

3) нерезультативну і неефективну;

4) ефективну, але нерезультативну.

199. Який з наведених підрозділів може бути визначений як центр доходу:

1) сектор або відділ магазину;

2) відділ продажу;

3) регіональні представництва;

4) всі відповіді вірні.

200. Діяльність якого типу центрів відповідальності оцінюють за даними звіту про фінансові результати:

1) доходу;

2) витрат;

3) прибутку;

4) інвестицій.

201. Що з наведеного може бути використано як база трансфертного ціноутворення:

1) ринкові ціни;

2) договірні ціни;

3) повна собівартість продукції;

4) усе з наведеного.

202. Для центру прибутку основним показником відповідальності (оцінюючим критерієм) є:

1) витрати;

2) доходи;

3) прибуток;

4) інвестиції.

203. Який з наведених підрозділів відповідає за визначення стандартної ціни на матеріали:

1) технологічний;

2) постачання;

3) бухгалтерія;

4) по роботі з персоналом.

204. На який рахунок відносять відхилення від стандартних витрат, якщо їх рівень незначний:

1) «Незавершене виробництво»;

2) «Готова продукція»;

3) «Собівартість реалізації»;

4) на всі наведені рахунки шляхом розподілу.

205. На який рахунок відносять відхилення від стандартних витрат, якщо їх розмір досить значний:

1) «Незавершене виробництво»;

2) «Готова продукція»;

3) «Собівартість реалізації»;

4) на всі наведені рахунки шляхом розподілу.

206. Для оцінки діяльності якого типу центрів відповідальності використовують показник рентабельності та прибутковості капіталу:

1) доходів;

2) витрат;

3) інвестицій;

4) прибутку.

207. До інших фінансових доходів належать:

1) дивіденди одержані;

2) відсотки одержані;

3) інші доходи від фінансових операцій;

4) всі відповіді вірні.

208. Метод, за яким оцінка запасів базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, називається:

1) метод ФІФО;

2) метод ідентифікованої собівартості;

3) метод середньозваженої собівартості;

4) метод нормативних витрат.

209. Метод, за яким оцінка запасів базується на середній ціні, яка використовується для оцінки матеріальних ресурсів, що надходять на виробництво, називається:

1) метод ФІФО;

2) метод ідентифікованої собівартості;

3) метод середньозваженої собівартості;

4) метод нормативних витрат.

210. Метод, за яким оцінка запасів полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством, з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін, називається:

1) метод ФІФО;

2) метод ідентифікованої собівартості;

3) метод середньозваженої собівартості;

4) метод нормативних витрат.

211. Основним джерелом формування прибутку виробничого підприємства виступає:

1) операційна діяльність;

2) фінансова діяльність;

3) інвестиційна діяльність;

4) надзвичайна діяльність.

212. Як називається документ, в якому згруповані цільові показники для центру витрат:

1) кошторис;

2) бізнес-план;

3) статут;

4) Наказ про облікову політику.

213. Для обліку доходів майбутніх періодів призначений рахунок:

1) 69;

2) 39;

3) 97;

4) 94.

214. Управлінський облік орієнтований на аналіз:

1) надзвичайних подій;

2) випадкових подій;

3) майбутніх подій;

4) детермінованих явищ і подій.

215. До особливостей організації обліку за центрами відповідальності відносять:

1) кожен центр формує звіт про його діяльність;

2) облік за центрами відповідальності організовується на великих підприємствах;

3) встановлено відповідальність керівника підрозділу за статті витрат;

4) усе з переліченого.

216. Склад елементів витрат регламентовано:

1) П(С)БО 9;

2) П(С)БО 12;

3) П(С)БО 16;

4) П(С)БО 15.

217. Облік фінансових результатів ведеться на рахунку:

1) 49;

2) 39;

3) 69;

4) 79.

218. Бюджети містять інформацію про:

1) очікувані витрати кожного підрозділу;

2) передбачуваний випуск продукції;

3) доходи від реалізації випущеної продукції;

4) усі відповіді правильні.

219. Бюджетний комітет на підприємстві виконує одну з таких функцій:

1) формування функціональних бюджетів;

2) розробку методики формування альтернативних планів;

3) моніторинг ситуацій;

4) контроль діючих планів.

220. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

1) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих та наднормативних виробничих витрат;

2) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і витрат на збут;

3) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і адміністративних витрат;

4) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і загальновиробничих витрат.