52. Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:

1) відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу;

2) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік;

3) відношення кількості працівників, які пропрацювали увесь рік до середньооблікової чисельність працівників;

4) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.

53. Сезонні працівники – це працівники, які:

1) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1-го місяця;

2) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2-ох місяців;

3) зараховуються до складу трудового колективу на період від 2-ох до 6-ти місяців;

4) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3-ох місяців.

54. Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:

1) постійні, тимчасові і сезонні працівники;

2) робітники, учні, службовці;

3) інженерно-технічний персонал;

4) всі відповіді вірні.

55. Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:

1) дані аналітичного і первинного обліку;

2) Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;

3) звіт про використання робочого часу;

4) звіт про фінансові результати.

56. Які показники характеризують забезпеченість підприємства робочою силою:

1) середньооблікова чисельність працівників;

2) середньогодинний виробіток 1 робітника;

3) відпрацьовано всіма робітниками людино-днів кваліфікаційний рівень робітників;

4) немає вірної відповіді.

57. Які фактори впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника:

1) кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;

2) вартість валової продукції, кількість робітників;

3) витрати праці, вартість товарної продукції;

4) кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.

58. Трудомісткість продукції – це:

1) показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;

2) показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництва цього обсягу з іншого боку;

3) показник, який розраховується як відношення товарної продукції до чисельності працівників;

4) показник, який розраховується як відношення чисельності працівників до товарної продукції.

59. Як розраховується коефіцієнт обороту зі звільнення:

1) відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;

2) відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;

3) відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;

4) відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.

60. Завданням аналізу фонду оплати праці є:

1) систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;

2) вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;

3) виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;

4) всі відповіді вірні.

61. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

4) не має правильної відповіді.

62. Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

4) не має правильної відповіді.

63. Вкажіть фактори, які впливають на зміну фонду заробітної плати:

1) чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;

2) кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;

3) тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;

4) перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.

64. Показником ефективності витраченої праці є:

1) кількість відпрацьованих днів у місяці;

2) коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;

3) коефіцієнт трудомісткості;

4) кількість відпрацьованих днів у році.

65. Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:

1) явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;

2) різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;

3) робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;

4) планового фонду за мінусом числа днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.

66. Календарний фонд робочого часу дорівнює:

1) числу працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;

2) числу працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;

3) коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;

4) немає правильної відповіді.

67. На підвищення продуктивності праці впливає:

1) удосконалення управління, організації виробництва і праці;

2) кількість працюючих;

3) адміністративна політика підприємства;

4) зниження собівартості.

68. Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує:

1) затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;

2) виробництво виробленої продукції за рік;

3) виробництво виробленої продукції за місяць;

4) вартісний показник трудових ресурсів.

69. Постійні працівники-це:

1) всі працівники які є на підприємстві;

2) це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;

3) будь-які працівники підприємства;

4) загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.

70. Обліковий склад працівників підприємства - це:

1) всі працівники, прийняті на постійну роботу;

2) всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;

3) всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;

4) всі працівники, прийняті на сезону та тимчасову роботу.

71. Зміни особового складу працівників відображають в таких документах:

1) облікових листах;

2) наказах;

3) виписках;

4) всі відповіді вірні.

72. Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:

1) матеріаломісткість;

2) матеріаловіддача;

3) матеріалозабезпеченість;

4) вірні відповіді 1 і 2.

73. Матеріаломісткість продукції визначається як:

1) відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;

2) відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

3) відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;

4) немає вірної відповіді.

74. Матеріаловіддача визначається як відношення:

1) матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

2) матеріальних витрат до виробленої продукції;

3) матеріальних ресурсів до валового доходу;

4) виробленої продукції до матеріальних ресурсів.

75. Які коефіцієнти використовуються для аналізу використання матеріальних ресурсів:

1) коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;

2) коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;

3) коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;

4) коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.

76. Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:

1) діленням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

2) множенням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

3) діленням індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;

4) немає вірної відповіді.

77. Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції це:

1) матеріаломісткість;

2) питома вага матеріальних затрат у собівартості;

3) коефіцієнт оборотності запасів;

4) матеріалозабезпеченість.

78. Тривалість оборотності запасів визначається у:

1) місяцях;

2) годинах;

3) днях;

4) хвилинах.

79. Питома вага матеріальних затрат у собівартості визначається:

1) повна собівартість на матеріальні затрати;

2) матеріальні затрати на повну собівартість випущеної продукції;

3) виробнича собівартість на матеріальні затрати;

4 немає вірної відповіді.

80. Матеріальні ресурси являють собою:

1) запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

2) засоби, що використовуються тривалий час у виробництві;

3) засоби, що використовуються для обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

4) немає вірної відповіді.

81. Однією з характеристик матеріальних ресурсів є те, що вони:

1) повністю переносять свою вартість на витрати підприємства;

2) не переносять своєї вартості на витрати підприємства;

3) частково переносять вартість на новостворену продукцію;

4) немає вірної відповіді.

82. У процесі аналізу матеріальних ресурсів визначають:

1) обсяги та асортимент партій, що постачаються;

2) якість отриманих від постачальників матеріалів;

3) відстань і тривалість транспортування матеріальних ресурсів, терміни та ритмічність поставок;

4) всі відповіді вірні.

83. Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є:

1) зниження питомої матеріаломісткості продукції;

2) збільшення питомої матеріаломісткості продукції;

3) зниження питомої матеріаловіддачі;

4) немає вірної відповіді.

84. Показник матеріаломісткості продукції характеризує:

1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;

2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;

3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;

4) немає вірної відповіді.

85. Показник матеріаловіддача продукції характеризує:

1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;

2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;

3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;

4) скільки матеріальних витрат затрачено на виробництво одиниці продукції.

86. Яким показником виступає матеріаломісткість:

1) кількісним;

2) якісним;

3) вартісним;

4) виробничим.

87. Тривалість оборотності запасів визначається:

1) відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;

2) діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;

3) відношенням 365 днів до коефіцієнта оборотності запасів;

4) відношенням коефіцієнта оборотності запасів до 365 днів.

88. Основні засоби - це:

1) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року;

2) кошти, які використовуються більше року і свою вартість переносять на вартість виробленої продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань;

3) кошти, які використовуються більше ніж операційний цикл;

4) сукупність засобів праці, які існують у сфері матеріального виробництва для забезпечення виробничого процесу.

89. Фондовіддача показує:

1) виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;

2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

4) немає вірної відповіді.

90. Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб:

1) темпи зростання фондоозброєності випереджали темпи зростання продуктивності праці;

2) темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондоозброєності;

3) темпи зростання фондозабезпеченості випереджали темпи зростання продуктивності праці;

4)вартість фондів постійно зростала.

91. Інтенсивне поліпшення використання основних засобів характеризується:

1) підвищенням завантаження устаткування та збільшення рівня використання їх потужностей;

2) безперебійним постачанням підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;

3) збільшенням тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;

4) всі відповіді вірні .

92. Суть екстенсивного поліпшення використання основних засобів полягає у:

1) збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;

2) впровадженні сучасних технологій;

3) правильному виборі машин і робочого устаткування;

4) зменшенні тривалості роботи, розширенні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу.

93. Які показники характеризують рух основних засобів:

1) коефіцієнт оновлення і вибуття;

2) коефіцієнт окупності;

3) коефіцієнт оновлення;

4) коефіцієнт зносу.

94. Показник рентабельності капіталу вкладеного в основні засоби характеризує:

1) виробництво продукції на 1 гривню;

2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

4) немає вірної відповіді.

95. Показник фондомісткості характеризує:

1) виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;

2) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

3) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

4) немає вірної відповіді.

96. Про ефективність виробництва свідчить:

1) відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі;

2) відносне зниження фондовіддачі і підвищення фондомісткості;

3) відносне зниження фондомісткості і зниження фондовіддачі;

4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.

97. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує:

1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;

2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;

3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;

4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.

98. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує:

1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;

2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;

3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;

4) немає вірної відповіді.

99. Фондовіддача розраховується за формулою:

1) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

2) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;

3) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

4) немає вірної відповіді.

100. Фондомісткість розраховується за формулою:

1) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

2) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

3) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;

4) відношення обсягу продукції у грошовому виразі до прибутку.

101. На зміну фондоозброєності впливають:

1) вартість основних засобів,середньорічна чисельність робітників;

2) вартість валової продукції, площа сільськогосподарських угідь;

3) вартість валової продукції, чисельність робітників;

4) чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції.

102. Показники фондозабезпеченості та фондоозброєності характеризують:

1) рівень технічного забезпечення підприємства;

2) рівень інтенсифікації с.-г. виробництва;

3) інтенсивність завантаження обладнанням;

4) рівень механізації виробничих процесів.

103. Які показники використовують для характеристики технічного стану основних засобів:

1) фондозабезпеченість;

2) коефіцієнт зносу, придатності, оновлення;

3) фондовіддача;

4) фондоозброєність.

104. Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення на одиницю площі сільськогосподарських угідь – це:

1) фондомісткість

2) фондовіддача;

3) фондозабезпеченість;

4) фондоозброєність.

105. Виробництво продукції на 1 грн основних засобів – це:

1) фондовіддача;

2) фондомісткість;

3) рентабельність капіталу;

4) фондозабезпеченість.

106. Який показник обернений до фондовіддачі:

1) фондоозброєність;

2) фондозабезпеченість;

3) фондомісткість;

4) фондооснащеність.

107. Який показник ілюструє рівень приросту основних засобів за певний період:

1) коефіцієнт приросту основних засобів;

2) фондовіддача;

3) фондомісткість;

4) фондозабезпеченість.

108. За допомогою аналізу виробництва продукції рослинництва оцінюють:

1) досягнутий рівень виробництва продукції;

2) забезпеченість продукцією потреб підприємства;

3) склад та структуру виробництва продукції рослинництва;

4) усі відповіді правильні.

109. Не є джерелами аналізу виробництва продукції рослинництва:

1) звіт про власний капітал;

2) основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств;

3) реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік;

4) первина документація виробництва продукції рослинництва.

110. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств відображаються у звітності:

1) форма 50 с.г;

2) форма 16 с.г;

3) форма 21 с.г;

4) форма 4 с.г.

111. Порівняльний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:

1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;

2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;

3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;

4) визначення розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства.

112. Факторний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:

1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;

2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;

3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;

4) немає вірної відповіді.

113. Обсяг валових зборів продукції рослинництва не залежить від:

1) розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства;

2) продуктивності праці;

3) структури продуктивних земельних угідь господарства;

4) природно-кліматичних умов виробництва.

114. На розмір і структуру посівів впливає:

1) спеціалізація господарства, замовлення на ту чи іншу продукцію;

2) внутрішні потреби в продукції;

3) кон’юнктура ринку;

4) усі відповіді правильні.

115. На урожайність не впливає:

1) спеціалізація господарства;

2) якість і родючість ґрунтів;

3) кількість внесених добрив;

4) посівна площа.

116. Для факторного аналізу виробництва продукції рослинництва можна використовувати:

1) метод ланцюгових підстановок;

2) метод відносних різниць;

3) метод абсолютних різниць;

4) усі відповіді правильні.

117. До агротехнічних заходів належать:

1) нагромадження і внесення добрив;

2) виконання комплексу технологічних робіт;

3) обробіток посівів проти шкідників і хвороб гербіцидами та регуляторами росту;

4) усі відповіді правильні.

118. Поопераційний аналіз виробництва продукції рослинництва проводять:

1) кожного разу після завершення певної технологічної операції;

2) один раз в рік;

3) в кінці робочого дня після завершення всіх технологічних операцій;

4) в кінці робочої зміни.

119. Факторний аналіз вивчає:

1) динаміку виконання плану, проводить міжгосподарський аналіз;

2) фактори та причини змін обсягів виробництва продукції;

3) основні напрями виробництва продукції рослинництва;

4) рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному виражені.

120. Валовий збір сільськогосподарських культур – це:

1) кількість зібраної продукції за певний проміжок часу і на певній території сільськогосподарських угідь;

2) частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами сільськогосподарських культур;

3) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;

4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.

121. Урожайність сільськогосподарських культур розраховується як відношення:

1) валового збору культури до її зібраної площі;

2) площі посіву до площі ріллі;

3) зібраної площі культури до її волового збору;

4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.

122. На урожайність культур впливає:

1) кон’юнктура ринку;

2) кількість і родючість ґрунтів, збирання врожаю;

3) замовлення на ту чи іншу продукцію;

4) структура випуску продукції.

123. Валовий збір сільськогосподарських культур розраховується як:

1) добуток урожайності сільськогосподарських культур і зібраної площі;

2) відношення валового збору до урожайності;

3) відношення валового збору до зібраної площі;

4) відношення зібраної площі до урожайності.

124. Оперативний аналіз – це:

1) аналіз у процесі здійснення господарської діяльності в ході виконання поставлених завдань;

2) аналіз результатів господарської діяльності за рік;

3) аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх процесів та явищ;

4) усі відповіді вірні.

125. Асортимент випуску продукції – це:

1) середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури;

2) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;

3) перелік видів продукції із зазначенням обсягів випуску;

4) основні напрями виробництва продукції рослинництва.

126. На виробництво продукції тваринництва впливають такі фактори:

1) чисельність поголів`я;

2) річний надій молока;

3) продуктивність тварин;

4) всі відповіді правильні.

127. Продуктивність тварин – це відношення:

1) виробленої продукції тваринництва до поголів`я;

2) кількості кормо днів до календарної кількості днів у періоді;

3) поголів`я тварин до вироблено продукції тваринництва;

4) середньодобового приросту до поголів’я.

128. Рівень продуктивності тварин залежить від таких факторів:

1) рівень годівлі тварин, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;

2) наявність виробничих приміщень та їх повне використання, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;

3) умови утримання тварин, спеціалізація й інтенсифікація виробництва;

4) всі відповіді правильні.

129. Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способів:

1) способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць;

2) балансового методу;

3) способу відносних різниць;

4) всі відповіді правильні.

130. Як розрахувати умовне значення виробництва продукції тваринництва:

1) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за базисний рік;

2) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

131. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я використовуючи умовний показник:

1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;

2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за базисний рік;

3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

4) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

132. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи умовний показник:

1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;

2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;

3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

133. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи метод абсолютних різниць:

1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;

2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;

3) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

4) всі відповіді правильні.

134. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я тварин використовуючи метод абсолютних різниць:

1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;

2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;

3) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;

4) всі відповіді правильні.

135. Основними завданнями аналізу виробництва продукції тваринництва є:

1) аналітична оцінка досягнутого рівня виробництва;

2) аналіз продуктивності тварин і вивчення факторів,що впливають на виробництво продукції тваринництва;

3) вивчення складу та структури поголів`я тварин;

4) всі відповіді правильні.

136. Під оборотом стада розуміють:

1) надходження тварин впродовж відповідного періоду;

2) вибуття тварин впродовж відповідного періоду;

3) надходження, вибуття тварин впродовж відповідного періоду;

4) вибуття тварин впродовж поточного місяця.

137. Чисельність поголів’я тварин формується виходячи з:

1) спеціалізація господарства;

2) забезпеченість тварин кормами, наявність приміщень;

3) відтворення стада;

4) всі відповіді правильні.

138. Які показники впливають на виробництво продукції тваринництва:

1) поголів’я молочного стада;

2) поголів`я тварин, продуктивність 1 голови;

3) статеві і вікові групи тварин;

4) приплід за поточний рік.

139. Що таке вихідне поголів`я:

1) це уся наявність тварин на підприємстві;

2) це надходження і вибуття тварин за відповідний період;

3) це наявна кількість тварин на початок або на кінець відповідного періоду;

4) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

140. Як визначається коефіцієнт оновлення молочного стада:

1) як відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я на кінець року;

2) як відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я, що надходить і вибуває за звітний період;

3) як відношення кількості надходження корів до фактичного поголів`я протягом року;

4) добуток поголів`я до річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

141. Назвіть резерви росту поголів’я тварин:

1) ліквідація перевитрат за окремими статтями та елементами витрат;

2) ліквідація яловості, падежу;

3) генетичні фактори та природно-кліматичні умови;

4) всі відповіді вірні.

142. Причинами зменшення поголів’я тварин є:

1)забезпеченість кормами;

2) падіж тварин і птиці;

3) погіршення фінансового стану підприємства;

4) розширення посівних площ.

143. До резервів збільшення продуктивності худоби відносять:

1) покращення структури кормів;

2) покращення умов утримання худоби;

3) покращення породності тварин;

4) всі відповіді вірні.

144. Розмір галузі у тваринництві характеризується показником:

1) поголів`ям на початок звітного періоду;

2) поголів`ям на кінець звітного періоду;

3) середнім поголів`ям тварин за певний період;

4) продуктивністю 1 голови.

145. При аналізі наявності виробничих приміщень і повноти їх використання розраховують показники:

1) валової продукції;

2) структура земель господарства;

3) виходу продукції в розрахунку на одиницю виробничої площі приміщень;

4) площі виробничих приміщень.

146. Продуктивність молочного стада корів характеризується показниками:

1) надоєм молока на одну корову;

2) валового виробництва;

3) загальним приростом поголів`я;

4) всі відповіді вірні.

147. Структура кормової бази це:

1) співвідношення окремих видів кормів у загальній їх кількості;

2) співвідношення всіх кормів до окремих їх видів;

3) співвідношення вироблених і використаних кормів;

4) немає правильної відповіді.

148. Щоб розрахувати загальну потребу у кормі необхідно:

1) кількість перевитрачених кормів розділити на планову норму витрат кормів на 1ц продукції;

2) норму витрат кормів на 1 голову помножити на фактичне поголів’я ;

3)кількість використаних кормів за рік помножити на поголів’я;

4)немає правильної відповіді.

149. Завданням аналізу собівартості продукції є:

1) розробка заходів, реалізація яких забезпечила б оптимізацію рівня собівартості;

2) визначення ролі собівартості для виробництва;

3) перевірка фінансового стану;

4) немає правильної відповіді.

150. Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять:

1) по завершенню року;

2) по завершенню технологічного циклу;

3) по завершенню збору урожаю;

4) в кінці місяця.

151. Рівень собівартості продукції рослинництва не залежить від:

1) виходу продукції;

2) витрат на її виробництво;

3) виручки від реалізації продукції рослинництва;

4) витрат підприємства на реалізацію продукції.

152. Який показник спричиняє зниження собівартості одиниці продукції рослинництва:

1) зменшення матеріальних витрат, витрат на оплату праці;

2) збільшення площі посіву;

3) збільшення технічного інвентарю;

4) збільшення витрат підприємства на реалізацію продукції.

153. Аналіз собівартості продукції рослинництва розпочинають із:

1) аналізу рівня планової собівартості;

2) аналізу рівня фактичної собівартості;

3) аналізу рівня понесених витрат;

4) аналізу витрати підприємства на реалізацію продукції.

154. Як розрахувати виробничі витрати на 1 грн. валової продукції:

1) відношення виробничих витрат до валової продукції;

2) відношення всіх виробничих витрат до валової продукції;

3) добуток виробничих витрат і валову продукцію;

4) відношення вартості валової продукції до виробничих витрат.

155. Однією із причин підвищення собівартості продукції рослинництва є:

1) неправильна технологія вирощування продукції;

2) перевитрати по статтях витрат;

3) зменшення витрат на реалізацію;

4) не має правильної відповіді.

156. Загальний рівень собівартості продукції визначається як:

1) добуток загальної суми витрат на виробництво до вартості валової продукції в порівняльних цінах;

2) відношення загальної суми витрат на виробництво на вартість валової продукції в порівняльних цінах;

3) відношення витрат понесених на виробництво продукції на загальну кількість отриманих доходів;

4) відношення витрат підприємства на реалізацію продукції до доходів підприємства.

157. Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції проводять для:

1) оцінювання досягнутого рівня і здійснення контролю за формуванням витрат;

2) визначення залежності між виходом продукції і витратами;

3) вивчення можливостей раціонального здійснення витрат;

4) визначення залежності між витратами і доходами.

158. Собівартість 1 ц приросту живої ваги визначається:

1) добутком загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги;

2) діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги;

3) добуток виробничих витрат на валову продукцію;

4) немає правильної відповіді.

159. Собівартість 1 ц живої ваги худоби і птиці визначається як:

1) добуток їх вартості на кількість центнерів живої ваги;

2) різниця їх вартості і кількості центнерів живої ваги;

3) ділення їх вартості на кількість центнерів живої ваги (без ваги тварин, що загинули);

4) добуток загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці.

160. Собівартість одного кормодня розраховується як :

1) добуток суми витрат на утримання основного стада корів на кількості кормоднів;

2) різниця суми витрат на утримання основного стада корів та кількості кормоднів;

3) ділення суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо днів;

4) добуток виробничих витрат та кількості кормоднів.

161. Причиною високої собівартості продукції тваринництва є:

1) низький відсоток породності тварин в стаді;

2) перевитрати кормів;

3) мала чисельність поголів’я;

4) всі відповіді правильні.

162. Собівартість продукції птахівництва визначається:

1) добутком витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції;

2) сумою витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці ( без вартості посліду та іншої продукції) та кількістю відповідної продукції;

3) діленням витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції;

4) немає вірної відповіді.

163. Об’єктами визначення собівартості в тваринництві є:

1) породи тварин;

2) корми;

3) види продукції;

4) поголів’я.

164. Непрямі витрати – це:

1) витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне та допоміжне виробництво;

2) однорідні за своїм економічним змістом витрати;

3) витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом;

4) немає правильної відповіді.

165. Змінні витрати змінюються:

1) обернено пропорційно обсягу виробництва продукції;

2) пропорційно обсягу виробництва;

3) пропорційно постійним витратам;

4) немає правильної відповіді.

166. До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються:

1) амортизаційні відрахування;

2) страхові внески на випадок безробіття;

3) відрахування на оплату праці;

4) немає правильної відповіді.

167. .Напрямки по зниженню собівартості це:

1) економія заробітної плати;

2) ліквідація затрат від браку;

3) економія трудових затрат;

4) таких напрямків не існує.

168. До основних показників рентабельності, які використовуються у ході аналізу фінансового стану підприємства, належать:

1) рентабельність сукупних активів;

2) рентабельність продажів та рентабельність власного капіталу;

3) вірні відповіді 1 і 2;

4) рентабельність основних засобів.

169. Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

1) систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;

2) вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку, виявлення резервів збільшення прибутку;

3) виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;

4) всі відповіді вірні.

170. Основними показниками аналізу фінансових результатів є:

1) фондомісткість, загальна ліквідність;

2) рівень рентабельності, норма прибутку;

3) матеріаломісткість;

4) немає правильної відповіді.

171. Рентабельність – це:

1) якісний, вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання активів підприємства;

2) якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції;

3) якісний, вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання основних засобів підприємства;

4) вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання матеріальних ресурсів підприємства.

172. Яку назву має форма №2:

1) Звіт про фінансові результати;

2) Баланс;

3) Звіт про прибутки та збитки.

4) Звіт про власний капітал.

173. Рентабельність активів це відношення:

1) прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;

2) прибутку від звичайної діяльності до середньої величини активів;

3) прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;

4) збитку до валюти балансу.

174. Рентабельність поточних активів це відношення:

1) прибутку від звичайної діяльності до середньої величини поточних активів;

2) прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;

3) прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;

4) збитку до валюти балансу.

175. Рентабельність інвестицій це відношення:

1) прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;

2) прибутку від звичайної діяльності до середньої величина поточних активів;

3) прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;

4) прибуток до валюти балансу.

176. Рентабельність реалізованої продукції це відношення:

1) прибутку від звичайної діяльності до середньої величини поточних активів;

2) прибутку від звичайної діяльності до середньої величини активів;

3) прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;

4) збитку до валюти балансу.

177. Показники рентабельності характеризують:

1) доходність підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну;

2) витрати підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну;

3) кінцевий збиток підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну;

4) всі відповіді вірні.