80. Вплив продуктивності корів на зміну трудомісткості виробництва молока визначається як:

1) добуток різниці між фактичною і плановою продуктивністю корів на фактичні затрати праці на 1 голову;

2) результат ділення затрат праці на 1 голову на різницю між фактичною і плановою продуктивністю корів;

3) різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при планових затратах праці на 1 голову і фактичній продуктивності корів;

4) різниця між умовними затратами праці на 1 ц, обчисленими при планових затратах праці на 1 голову і фактичній продуктивності корів, і плановими затратами праці на 1 ц.

81. Абсолютне відхилення фонду оплати праці (фоп) визначається як різниця між:

1) фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленими при фактичній чисельності працівників і плановому заробітку одного працюючого;

2) фактичним і плановим ФОП;

3) умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності робітників і плановій заробітній платі одного працюючого і плановим ФОП;

4) фактичним ФОП і плановим, скорегованим на процент виконання плану обсягів виробництва.

82. Відносне відхилення фонду оплати праці (фоп) обчислюється як:

1) різниця між фактичним ФОП і постійною частиною планового ФОП, скорегованого на процент виконання плану обсягів виробництва;

2) різниця між фактичним ФОП і плановим, скорегованим у змінній його частині на процент виконання плану обсягів виробництва;

3) різниця між фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленим при фактичній чисельності працюючих і плановому заробітку одного робітника;

4) різниця між умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності працюючих і плановому заробітку одного робітника, та плановим ФОП.

83. Метою економічного аналізу виробництва продукції с.-г. є вирішення завдань, окрім

1) забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції;

2) пошук можливостей збільшення обсягів виробництва продукції;

3) зниження собівартості реалізованої продукції;

4) розширення асортименту і покращення кості виробничої продукції.

84. Процес аналізу виробництва продукції с.-г. не включає

1) планування і корегування планів виробництва продукції;

2) здійснення системного контролю за виконанням плану виробництва продукції;

3) визначення впливу факторів на обсяг виробництва продукції;

4) виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення обсягів виробництва продукції.

85. При аналізі динаміки валової продукції с.-г. необхідно здійснити її оцінку за:

1) фактичною ціною реалізації;

2) плановою ціною реалізації;

3) порівнянними цінами;

4) плановою собівартістю.

86. З метою визначення змін обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва) в динаміці по роках або порівняно з планом використовують формулу

1) індивідуального індексу кількості продукції;

2) індивідуального індексу ціни;

3) загального індексу фізичного обсягу;

4) загального індексу витрат.

87. Методика оцінки досягнутого рівня при виробництві валової продукції с.-г. передбачає порівняння з іншими підприємствами та із середніми даними по господарствах району показника

1) вартість валової продукції в оцінці за порівняними цінами;

2) вартість валової продукції в оцінці за порівняними цінами з розрахунку на 100 га с.-г. угідь;

3) вартість валової продукції в оцінці за поточними цінами реалізації;

4) вартість валової продукції в оцінці за поточними цінами реалізації в розрахунку на 100 га с.-г. угідь.

88. Застосування якого методу не дозволяє проаналізувати динаміку обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва)?

1) кореляційний;

2) індексний;

3) графічний;

4) динамічні ряди.

89. Факторну модель детермінованого факторного аналізу, що відображає вартість валової продукції с.-г. , відносять до

1) адитивної;

2) мультиплікативної;

3) кратної;

4) змішаної.

90. За допомогою якого методу детермінованого факторного аналізу можна визначити вплив продукції рослинництва (ВПР) і тваринництва (ВПТ) на міну валової продукції с.-г. (ВП=ВПР+ВПТ)?

1) абсолютних різниць;

2) відносних різниць;

3) ланцюгових підстановок;

4) індексний.

91. Для визначення розміру впливу факторів на зміну валового збору окремих культур не можна застосувати метод:

1) ланцюгових підстановок;

2) абсолютних різниць;

3) пропорційного ділення;

4) інтегральний.

92. Визначення впливу структурного фактора на зміну валового збору по групі однорідних культур можливо методами, окрім:

1) ланцюгових підстановок;

2) інтегрального;

3) абсолютних різниць;

4) індексного.

93. Розмір впливу зміни урожайності на відхилення валового збору окремої культури не можна визначити як:

1) добуток різниць між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву;

2) добуток різниць між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність;

3) різниця між фактичними валовим збором і умовним, обчисленим при фактичній площі і плановій урожайності;

4) різниця між чисельником і знаменником загального індексу урожайності фіксованого складу.

94. Зміна валового збору окремої культури за рахунок посівної площі не визначається як:

1) добуток різниць між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву;

2) добуток різниць між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність;

3) різниця між фактичними валовим збором і умовним, обчисленим при фактичній площі і плановій урожайності;

4) різниця між чисельником і знаменником загального індексу урожайності фіксованого складу.

95. Розрахунок впливу урожайності окремих культур на зміну валового збору по групі однорідних культур не можна обчислити як:

1) добуток різниці між фактичною і умовною середньою урожайністю на фактичну площу посіву;

2) різницю між умовним валовим збором (при плановій урожайності окремих культур, фактичним розміром і фактичній структурі посівних площ) та плановим валовим збором;

3) різниця між фактичним і умовним (при плановій урожайності, фактичному розмірі і фактичній структурі посівних площ) валовим збором;

4) добуток зміни середньої урожайності на фактичну площу посіву.