Тема 4. Грошова система

Міні - лексикон: грошова система; принципи грошової системи: структура грошової системи; елементи грошової системи; грошова одиниця: типи грошових систем; монометалізм; золотомонетний стандарт; золотозливковий стандарт; золотодеаїзний стандарт; біметалізм; демонетизація золота; повноцінна монета; білонна монета; банківські білети (банкноти): казначейські білети; купюрність; гривня.

Вивчаючи цю тему, необхідно усвідомити, що грошова система — цс форма організації грошового обороту в країні, установлена загальнодержавнім!! законами, які визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між суб'єктами грошовою обороту, тобто не явище суб'єктивне на відміну від грошового обігу, який є об'єктивним.

За сферою охоплення економічних відносин грошова система складається з окремих самостійних підсистем: системи безготівкових розрахунків, валютної системи, системи готівкового обігу.

Кожна із названих підсистем має свій особливий об'єкт регулятивного впливу, який обмежується певною формою чи сферою грошового обороту

Загальнонаціональне призначення та особлива місія грошової системи у функціонуванні держави зумовлюють важливу роль історичного чинника, традицій, національних особливостей, економічного розвитку країни в її формуванні. Завдяки цьому грошова система кожної країни має свої специфічні ознаки, які відрізняють її від грошових систем інших країн, забезпечують їм імунітет проти зовнішнього втручання.

Розуміння суті грошової системи пов'язане з вивченням принципів організації грошової системи: централізованого управління, планування, стабільності та еластичності, кредитного характеру грошової емісії, забезпеченості грошової емісії, незалежності центральних банків, нагляду та контролю за грошовою системою, комплексного використання інструментів грошово-кредитного регулювання.

Під час вивчення теми треба усвідомити складові елементи грошової системи: найменування грошової одиниці, масштаб цін, види законних платіжних засобів, регламентація безготівкових грошових розрахунків і готівкового грошового обороту; регламентація режиму валютного курсу та операцій з валютними цінностями, регламентація режиму банківського процесу, платіжний оборот та його організація, інструменти регулювання грошового обігу та повноваження органів, що здійснюють таке регулювання.

Розглядаючи типи грошових систем, необхідно уявити, що у результаті еволюції товарного господарства та властивих йому економічних відносин грошові системи поступово змінювалися, набували різних форм, які можна класифікувати за кількома критеріями.

За ступенем та механізмом регулювання грошового обігу грошеві системи поділяються на саморегулювальні та регульовані.

Саморегульованими були системи, що базувалися на використанні в ролі грошей благородних металів та обслуговуванні сфери обіїу повноцінними монетами і розмінними банкнотами, маса грошей в обігу стихійно урівноважувалася потребами обігу, що підтримувало сталість грошової одиниці.

Саморегульовані грошові системи історично виступали у формах біметалізму та монометалізму.

На ранніх етапах розвитку ринкового господарства грошові системи, як правило, мали форму біметалізму, за якого роль загального еквівалента законодавче закріплювалася за двома металами - золотом і сріблом. Перевагою біметалізму було те, що він полегшував забезпечення потреб обігу в благородному металі (для карбування монет). Але він мав і серйозний недолік - паралельно функціонували на ринку дві валюти та існували дві системи цін.

Між ними виникав постійний антагонізм, що вимагало від держави регулятивного втручання. Залежно від міри Ілручання держави у співвідношення між золотою і срібною валютами розрізняють кілька видів біметалевих грошових систем: система паралельних валют, система подвійної валюти і система «кульгаючої» валюти.

Система паралельної валюти передбачала встановлювання стихійного співвідношення між золотими і срібними монетами однакового номіналу на ринку під впливом попиту і пропозиції.

Система подвійної валюти передбачала перерахунок рівня цін одного виду валюти у другу автоматично за встановленим фіксованим співвідношенням.

Система "кульгаючої" валюти передбачала спроби запобігти витісненню золота сріблом введенням закритого карбування срібних монет.

Однак, необхідно засвоїти, що біметалізм не відповідав потребам розвинутого ринкового господарства, бо використання як міри вартості двох металів суперечило сугі цієї функції грошей. Загальною мірою вартості може бути лише один метал, що і сприяло виникненню монометалізму.

Монометалізм - це грошова система, за якої тільки один благородний метал виконує роль грошей. Оскільки за своїми фізичними і вартісними властивостями золото краще пристосоване виконувати цю роль, найпоширенішим був золотий монометалізм.

Золотий монометалізм існував у кількох формах: золотомонетного стандарту, золотозливкового стандарту і золотодевізного стандарту.

Класичною формою вважається золотомонетний стандарт, за якого золото виконувало всі функції грошей.

При золотозливковому стандарті в обігу були відсутні золоті монети, але обмін банкнот здійснювався пазолоті зливки з певними обмеженнями.

При золотодевізному стандарті також був відсутній обіг золотих монет та їх вільне карбування, а обмін банкнот здійснювався на іноземну валюту (девізи), яка обмінювалась на золото.

Регульовані грошові системи також підрозділяються на кілька видів. Залежно від характеру механізму регулювання пропозиції грошей виділяють системи паперового та природного (кредитного) обігу.

Система паперовогрошового обігу базується на використанні емісії грошей (банкноти, казначейські білети) для покриття бюджетного дефіциту.

Система природного (кредитного) обігу грунтується на використанні й емісії грошей для кредитування економіки.

Залежно від типу економіки та ступеня втручання держави в економічні відносини грошові системи можуть бути ринковими та неринковимп.

Для ринкових грошових систем характерним є переважання економічних методів та інструментів регулювання грошового обігу, мінімальне втручання державних органів у грошову сферу, вирішальна роль в організації та функціонуванні грошової системи належить законодавчим органам країни та центральному банку.

Неринковим грошовим системам притаманне переважання адміністративно-командних методів регулювання грошового обігу, що проявляється насамперед у штучному розмежуванні його на готівкову та безготівкову сфери, організацію грошової системи влаштовує уряд, а центральні банки стають виконавцями урядових рішень.

За характером регулювання валютних відносин грошові системи можуть бути відкритими та закритими.

Для відкритих грошових систем характерним є мінімальне втручання держави у регулювання валютних відносин всередині країни, повній конвертованості валюти, ринковому механізмі формування валютного курсу, створенні сприятливих умов для зовнішньоекономічної діяльності

Закриті грошові системи характеризуються наявністю значної кількості валютних обмежень, що проявляється в адміністративному регулюванні валютного ринку, неконвертованості валюти, штучному формуванні валютного курсу, обмеженості валютних операцій.

Під час вивчення теми необхідно усвідомити поступовій процес створення грошової системи в Україні. Проблеми цього створення визначались сукупністю економічних і політичних факторів. У грудні 1991 р. прийнято рішення про випуск купоио-карбованець багаторазового використання, що знаходився в обігу паралельно з рублем. У листопаді 1992 у безготівковий обіг вводяться купоно-карбованці та виводяться з обігу рублі. З 2 вересня 1996 р. в обіг в Україні введена національна грошова одиниця — гривня.

Також при вивченні теми важливо зрозуміти, що сучасна грошова система України с самостійною, замкненою, перехідною до ринкового типу, опосередковано регульованою, паперово-грошовою.

Ключові положення та поняття

1. Суть, принципи організації та моделі побудови грошових систем.

2. Основні елементи грошової системи та їх характеристика.

3. Основні типи грошових систем та еволюція їх розвитку.

4. Особливості грошової системи України.

Основна література: 2, 14, 15, 17, 19, 21, 35. Додаткова література: 10, 16.