Тема 2. Грошовий оборот та грошові потоки
Міні - лексикон', грошовий оборот, грошовий обіг, фінансовий оборот, кредитний оборот, фіска.'іьно-біоджеіпнші оборот, грошова маса, грошовий агрегат, швидкість обігу грошей, грошова база, стійкість грошей.
Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на те, що грошовий оборот являє собою процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.
При цьому необхідно відрізняти грошовий обіг як безперервний процес руху грошей і грошовий оборот як моменту цьому русі. У зв'язку з цим треба з'ясувати, чому показниками виміру грошового обігу є швидкість обігу грошей, а грошового обороту — сума платежів за певний період часу. Необхідно збагнути, чому змінюються темпи розвитку обох сфер грошового обігу і грошового обороту на різних етапах розвитку економіки.
На макроекономічному рівні грошовий оборот обслуговус кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні, споживанні. Інакше ще його називають сукупним грошовим оборотом.
На мікроекономічному рівні грошовий оборот обслуговує кругообіг індивідуального капіталу. При цьому гроші виступають однією з функціональних форм капіталу, є його складовою частиною, якою володіє власник індивідуального капіталу.
При вивченні теми, необхідно розглянути характеристику основних сфер грошового обороту: грошовий обіг, фінансово-кредитний оборот, фіскальне - бюджетний оборот. Всі складові частини грошового обороту: грошовий обіг, фіскально-бюджстний, кредитний та фінансовий обороти тісно взаємодіють, внутрішньо доповнюють і взаємоперетинаються між собою в процесі обслуговування потреб розширеного відтворення. Тому організація і функціонування грошового обороту безпосередньо впливає на ефективність прийняття рішень на всіх стадіях суспільного відтворення.
Також, необхідно звернути увагу, що грошовий оборот - - це сукупність грошових платежів, чинених шляхом безготівкових перерахувань і за допомогою готівки.
При цьому в першому випадку грошовий обіг приймає форму послідовних записів по рахунках банківських установ. В другому випадку грошовий обіг приймає форму обігу державних грошових знаків.
Також необхідно розглянути фактори, що впливають на співвідношення між безготівковим і готівковим грошовим оборотом та подальшу його тенденцію, канали надходження грошей та їх вилучення з грошового обороту.
В залежності від рівня функціонування грошового обороту розрізняють сукупний грошовий оборот і оборот грошей в межах індивідуального капіталу. Гроші в сукупному грошовому обороті функціонують виключно як гроші і не є функціональною формою капіталу.
Розглядаючи основних суб'єктів грошового обороту (фірми, сімейні господарства, державні структури, фінансові посередники ), необхідно уяснити, що всі ці суб'єкти на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають та зберігають їх і цим впливають на економічні процеси і стають суб'єктами суспільства.
Особливу увагу слід звернути на вивчення моделі сукупного грошового обороту, розглянути види грошових потоків по групах доходів і витрат основних суб'єктів в грошового обороту, проаналізувати основні елементи грошових потоків.
ТЕМАЗ. ГРОШОВИЙ РИНОК
Міні-лексикон: грошовий ринок; ринок грошей; ринок капіталів; ринок позикових капіталів; ринок цінних паперів; заощадження; інвестиції; пряме фінансування, непряме фінансування; міжбанківський ринок, відкритий ринок, номінальний попит на гроші; реальний попит на гроші; пропозиція грошей; рівновага на грошовому ринку.
Вивчаючи цю тему, необхідно уяснити, що у функціональному розумінні сучасний ринок - це комплексне поняття і представляє систем} ринків, серед яких найважливіша роль належить грошовому (фінансовому) ринку.
Необхідне чітке визначити суті грошового ринку та усвідомити його взаємозв'язок з грошовим оборотом.
Грошовий ринок - це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту і пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.
Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів.
Грошовий ринок залежно від призначення та ліквідності підрозділяється на ринок грошей і ринок капіталів.
Слід розрізняти поняття «ринок грошей» і «грошовий ринок» Перший є сектором другого, його частиною. На ринку грошей продаються і купуються гроші і фінансові активи на короткий строк.
До ринку капіталу належать довгострокові капітали. За видами інструментів ринок капіталу складається з двох взаємопов'язаних, але окремо функціонуючих ринків: ринку позикових капіталів і ринку цінних паперів.
Ринок позикових капіталів охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних і юридичних осіб та їх надання у вигляді позик на умовах зворотності, строковості та платності.
Ринок цінних паперів охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформлюються спеціальними документами (цінними паперами), що можуть продаватися, купуватися, погашатися.
Під час вивчення цієї теми слід звернути увагу на механізми фінансування і відрізняти пряме і опосередковане (непряме) фінансування.
Канали прямого фінансування - це канали, якими грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників. При прямому фінансуванні діють, як правило, два канали:
- фінансування шляхом отримання позик - інвестування в обмін на зобов'язання повернути кошти в майбутньому з процентом;
- капітальне фінансування - інвестування позичальника в обмін на право участі в управлінні власністю.
Канали опосередкованого (непрямого) фінансування - це канали, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників через фінансових посередників.
При прямому фінансуванні ризик, пов'язаний з купівлею-продажем грошей, несе продавець; при опосередкованому фінансуванні - ризик бере на себе посередник.
За функціональними ознаками грошовий ринок складається з двох секторів: міжбанківського ринку та відкритого ринку.
Міжбанківський ринок стихійно виникає у кожній країні Для.'забезпечення проведення банківських операцій та надання кредитів для вирівнювання міжбанківського платіжного обороту.
На відкритому ринку відбувається купівля та продаж цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) центральним банком.
Інструментами ринку грошей є: скарбницькі та комерційні векселі, облігації, бони, депозитні сертифікати, банківські акцепти тощо.
При вивченні теми, слід звернути увагу, що у грошового ринку немає визначеної локалізації, його учасника;,;;; (суб'єктами) виступають: банки, держава, спеціальні фінансово-кредитні інститути та інші посередницькі організації, котрі продають і купують, як правило, короткострокові боргові зобов'язання.
Безперечно, головні учасники грошового ринку - комерційні банки, які постійно або час від часу можуть виступати як продавці, покупці або посередники.
Держава також виходить на ринок як позичальник шляхом розміщення та реалізації державних цінних паперів. Ці функції державс покладає на свого агента - центральний банк.
Поряд з традиційними учасниками на ринку грошей функціонують посередницькі організації: позабіржові маклери, регіональні дилерські центри, фінансові та страхові компанії, пенсійні фонди та ін. Вони випускають короткострокові зобов'язання, які продають кредиторам або самі виступають у ролі кредитора.
Головною функцією грошового ринку є балансування попиту та пропозиції грошей і формування ринкового рівня процента як ціни грошей. У зв'язку з цим особливого значення набуває вивчення механізмів формування попиту та пропозиції Ірошей.
Сутність попиту на гроші аргументусгься як попит на одну з можливих форм багатства. Йдеться про визнання тієї частки багатства, яку індивідууми мають намір зберігати у грошовій формі. Це означає, що попит на гроші слід розглядати як попит на запас грошей у певний, фіксований у часі, момент, а не як потік грошей, який визначається за певний період часу.
Необхідно звернути увагу, що існує два мотиви (джерела) сукупного попиту на гроші: попит на гроші для трансакцій і попит як на активи. Попит на гроші для трансакцій існує для задоволення потреб індивідуумів готівкою чи депозитними грошами, щоб оплачувати рахунки або купувати товари.
Попит як на активи зводиться до концептуального поняття "портфеля", тобто вкладання інвесторами свого багатства в набір цінних паперів або інших ліквідних активів.
Відрізняють номінальний і реальний попит на гроші, які залежать від економічних змінних: рівня цін (інфляції), реальних доходів і нормі-процента.
На монетарному ринку пропозиція завжди протистоїть попиту на гроші. Банківська система управляє пропозицією грошей, тобтс оперативно змінює масу грошей в обігу відповідно до зміни попиту на гроші при допомозі таких важелів як: грошова база, банківські резерви, грошово-кредитний мультиплікатор, які широко використовуються у визначенні потенційних можливостей емісії і прогнозування динаміки грошової маси.
Урівноважує попит і пропозицію на грошовому ринку процент, при певній величині якого всі гроші, запропоновані на ринок, знайдуть покупця. Попит і пропозиція Ірошей весь час змінюються, що веде до зіиіни величини процента. Стабільність процента, який є ціною грошей не ринку — важлива передумова стійкості всієї економічної системи.
Ключові положення та поняття
\. Характеристика та структура грошового ринку
2. Структура грошових потоків грошового ринку.
3. Попит на гроші.
4. Пропозиція грошей.
5. Рівновага на грошовому ринку.
Основна література: 11, 14,15, 17, 19, 21, 35. Додаткова література: 12, 13, 16, 27, 28.
Важливу роль в характеристиці грошового обороту відіграє грошова маса, показники її вимірювання і структуру.
Під грошовою масою розуміють сукупний обсяг купівельних і платіжних засобів у всіх їх формах, що обслуговують господарський оборот та перебувають в їх розпорядженні на певний момент..
Грошова маса має певний кількісний вираз, складну структуру та динаміку.
Для аналізу кількісних змін грошового обігу на певну дату і за певний період, а також для розробки заходів щодо регулювання темпів росту й обсягу грошової маси використовуються різні показники (грошові агрегати). Грошовий агрегат у цьому випадку є угрупування певної категорії грошових форм відповідно до рівні їхньої ліквідності.
Слід розглянути принципи формування грошових агрегатів, характеристику окремих агрегатів (МО. МІ, М2. МЗ. Ь) та фактори, що впливають на величину грошової маси.
Самостійним компонентом грошової маси є грошова база. Під грошовою базою розуміють гроші, які не беруть участь в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення. Вона включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках в центральному банку.
З масою грошей зв'язане таке поняття як стійкість грошей. Стійкість грошей - чи сталість підвищення їхньої купівельної спроможності, тобто коли на протязі тривалого часу за визначену суму грошей мо'жна купити ту чи іншу велику масу товарів. Стійкість грошей досягається насамперед за рахунок підтримки пропорцій між товарною і грошовою масами, попитом і його матеріальним покриттям, між доходами і витратами населення.
Спираючись на закони грошового обігу, треба уважно проаналізувати суть стабільності грошей та механізм її забезпечення, звернути увагу надію кожного з основних факторів, що впливають на неї.
Особливо важливе значення для вивчення багатьох питань цієї теми має розуміння законів грошового обігу.
Товарно-грошові відносини потребують певної кількості грошей в обігу. Кількість грошових знаків, необхідних для обігу в даний період, визначається законом грошового обігу і розраховується прямо пропорційне масі товарів та рівню їх цін і обернено пропорційне середній швидкості обігу грошової одиниці.
Проте не всі товари, які реалізуються, сплачуються негайно. Тому, кількість грошей необхідних в обігу, змінюється прямо пропорційно сумі цін реалізованих товарів за мінусом сумі цін товарів, які продані в кредит, а також по яких настав строк платежу за мінусом взаємозаліку. і обернено пропорційна швидкості обігу грошей .
Швидкість обігу грошей визначається числом оборотів грошової одиниці за відомий період, тому що ті самі гроші протягом визначеного періоду постійно переходять їхніх рук у руки, обслуговуючи продаж товарів і надання послуг.
Вивчаючи швидкість грошового обігу, слід з'ясувати фактори, які на неї впливають, та показники її вимірювання (показник швидкості обігу в кругообігу доходів, показник оборотності грошей у платіжному обороті).
Ключові положення та поняття
1. Грошовий оборот та його структура.
2. Сфери грошового обороту.
3. Грошові потоки.
4. Грошова маса.
5. Грошові агрегати.
6. Закон грошового обігу.
7. Стійкість (сталість) грошей.
8. Швидкість обігу грошей.
Основна література: 2, 6,14, 15, 17, 19, 21, 25, 35. Додаткова література: 7, 10, 12, 13, 16, 18, 20, 28, 32, 34, 36.