План семінарського заняття

1. Завдання статистичного вивчення громадської думки.

2. Особливості збору та попереднього опрацювання соціологічної інформації.

3. Особливості перевірки статистичних гіпотез.

4. Особливості використання методів аналізу статистичного зв’язку при вивченні громадської думки.

Завдання для самоконтролю

1. Назвіть основні проблеми доступу до інформації, необхідної при вивченні громадської думки.

2. Які основні етапи попереднього опрацювання соціологічних даних?

3. У чому суть вінзоризованих оцінок?

4. Що таке «рівень істотності», принцип вибору?

5. В яких випадках слід використовувати методи, що базуються на ТС 2  2? Назвіть основні з них.

6. Назвіть основні групи методів імпутації даних з пропусками, їхня суть та можливості.

7. Визначте поняття статистичної гіпотези.

8. Які статистичні критерії, умови їх застосування?

9. Відповідаючи на запитання анкети «Як Ви оцінюєте стан свого здоров’я?», респондент мав вибрати один з трьох варіантів відповіді: «добре», «задовільно», «незадовільно». За допомогою якого методу слід визначити статистичний зв’язок між ознаками «стан здоров’я» — «місцевість проживання» (остання ознака передбачає поділ на міське та сільське):

а) аналітичне групування;

б) кореляційно-регресійний аналіз;

в) методи, побудовані на таблицях взаємної спряженості.

Обґрунтуйте свій вибір.

10. Маємо дані про частоту відвідування закладів культури по двох вибіркових сукупностях. За допомогою якого критерію слід оцінювати істотність розбіжностей розподілів?

а) критерію Стьюдента;

б) критерію Пірсона.

Обґрунтувати вибір.

11. Метод аналітичного групування можна використовувати у випадку, коли ознаки вимірюються за допомогою шкал —

• факторна ознака:

а) номінальна; б) рангова; в) метрична,

• результативна ознака:

а) номінальна; б) рангова; в) метрична.

Обґрунтуйте вибір.

12. За даними соціологічного опитування маємо розподіл думок щодо вступу України в НАТО по групах населення з низьким, середнім та високим рівнем доходу. За допомогою якого критерію слід перевірити Н₀?

а) Стьюдента;

б) Пірсона;

в) Вілконсона.

Вибір обґрунтуйте.

13. Маємо залежності: стан здоров’я — рівень доходу; обсяг споживання — рівень доходу; рівень освіти — стан здоров’я; стан здоров’я — рівень освіти. Вкажіть, які з наведених залежностей є:

а) функціональними;

б) стохастичними;

в) кореляційними.

При цьому результативною є перша у кожної пари ознак. Вибір обґрунтуйте.

14. У результаті опитування сімей щодо рівня їх забезпеченості житлом одержано наступний розподіл:

Рівень забезпеченості житлом на 1 члена сім’ї	Багатодітні сім’ї	Сім’ї з 1—2 дітьми	Бездітні сім’ї
До 7,5 кв. м	10	5	2
7,5—13,5 кв. м	5	13	6
Понад 13,5 кв. м	1	2	6

Оцінити наявність зв’язку між розміром сім’ї та рівнем її забезпеченості житлом.

15. За результатами опитування населення щодо його ставлення до багатопартійної системи одержано такі дані:

Чи потрібна Україні багатопартійна система?	Респонденти, молодші 30 років	Респонденти віком 30—55 років	Респонденти, старші 55 років
Так	31,1	27,6	21,0
Ні	37,1	42,8	46,6
Важко сказати	31,8	29,6	32,4

Оцініть, чи існує зв’язок між віком та відповідями респондентів на задане запитання.

16. За даними про ступінь довіри населення політичним лідерам оцініть розбіжності в структурах відповідей респондентів:

Вікові групи	№	Довіряють Президентові України	Довіряють Комуністичній партії
Молодші 22 років	154	25,4	5,2
22—25 років	114	18,4	11,3
26—29 років	126	21,4	7,2
30—39 років	330	28,1	9,7
40—49 років	352	28,2	12,5
50—59 років	266	30,4	18,5
Понад 59 років	461	27,1	32,7
Загалом по Україні	1803	27,2	17,0

Приклад.

За наведеними даними оцінити взаємозв’язок між ознаками.

Стать	Кількість студентів		Разом
	Склали іспит	Не склали іспит
Жінки	а = 25	b = 2	а + b = 27
Чоловіки	с = 20	d = 3	с + d = 23
Разом	а + с = 45	b + d = 5	50

Щільність зв’язку у даному випадку можна розрахувати за допомогою коефіцієнта асоціації:

.

Тобто між статтю та успішністю студентів зв’язок надто незначний, практично відсутній. Такий висновок, мабуть, є справедливим, оскільки істотними факторами успішності є не стать, а відвідування лекційних і практичних занять, кількість годин самостійної роботи і т. п.