2.3.2.2. Диференціація населення за рівнем матеріального добробуту

Відомо, що різниця в доходах зумовлюється інтелектуальними, психологічними та фізичними особливостями людини. Проте розвинуте суспільство зацікавлене у створенні умов для максимальної реалізації кожною конкретною особою своїх здібностей. Крім цього, значна диференціація, перш за все економічна, членів суспільства створює соціальне напруження і не сприяє його соціально-економічному розвитку. Диференціація доходів призводить до нерівних можливостей у споживанні матеріальних благ та послуг різними групами населення, а отже, і до різних рівнів їх життя. Особливо актуальною проблема розшарування населення за рівнем доходу є для України. Про це свідчить прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2001 р. «Про затвердження Комплексної програми забезпечення реалізації стра­тегії подолання бідності».

Оцінка соціально-економічної диференціації населення проводиться на основі характеристик розподілу ДГ за рівнем середньодушового (середнього на одне домогосподарство) сукупного доходу. За умов тіньової економіки визначення рівня доходів домогосподарств шляхом опитування пов’язане з певними труднощами. Тому оцінювання соціально-економічної диференціації населення України за даними обстеження умов життя домогос­подарств проводять за характеристиками розподілу сукупних доходів. Проте за умови існування тіньового сектора економіки населення, яке бере участь в обстеженні, схильне приховувати величину своїх доходів, викривлюючи тим самим картину щодо рівня життя. Тому в сучасній статистиці, починаючи з 1999 р., в основу досліджень рівня життя домогосподарств, які проводяться органами державної статистики, покладені показники витрат як більш надійні порівняно з даними щодо доходів.

Для вивчення нерівномірності розподілу за рівнем матеріального добробуту проводять групування домогосподарств за рівнем середньодушових витрат. Характеристики, що визначаються в результаті аналізу рядів розподілу домогосподарств, можна поділити на загальні й спеціальні. Загальними є характеристики центру, варіації та форми розподілу. Вони загальновідомі. Тут лише зазначимо, що для їх розрахунку і графічної ілюстрації, особливо під час роботи з великими масивами, доцільно використовувати спеціалізовані програмні продукти, наприклад пакет STATISTICA [48]. Спеціальними характеристиками є показники диференціації населення.

Квантилі розподілу ділять впорядковану (ранжовану за зростанням розміру ознаки, наприклад за розміром середньодушових грошових витрат) генеральну сукупність (домогосподарств або населення) на однакові за чисельністю групи. Для аналізу даних застосовується поділ генеральної сукупності на децилі (десять однакових груп). При формуванні квантилів нульові значення показників не відкидаються.

Децильний коефіцієнт диференціації доходів (витрат) населення — співвідношення мінімального рівня доходів (витрат) серед 10 % найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів (витрат) серед 10 % найменш забезпеченого населення.

Коефіцієнт фондів — співвідношення сумарних доходів (витрат) населення у першому й останньому децилях. Розраховується на підставі децильного розподілу населення.

Крива Лоренца — кумулятивний розподіл чисельності населення та відповідних цій чисельності доходів (витрат). Таким чином, вона відображає співвідношення часток усіх доходів (витрат) і часток усіх їх отримувачів (усіх тих, хто здійснював витрати), наприклад за умовою рівномірного розподілу витрат, тобто 10 % населення роблять 10 % усіх витрат, 20 % — п’яту частину, 50 % — половину і т. д. Цей розподіл має вигляд лінії — діагоналі квадрата зі сторонами від 0 до 100 %. Нерівномірний розподіл характеризується кривою Лоренца (лінією фактичного розподілу), яка знаходиться тим далі від діагоналі квадрата, чим більша диференціація.

Коефіцієнт нерівності розподілу витрат серед населення або концентрації витрат, індекс Джині відображає ступінь відхилення фактичного розподілу витрат за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу. Статистична міра рівності витрат коливається від 0 до 1, причому значення 0 відображає повну рівність витрат у всіх групах населення, 1 — повну нерівність, коли всі витрати належать одній особі.

Індекс Джині розраховується за такою формулою:

,

де Р_і — частка населення і-ї групи в загальній чисельності населення;

Y_і — частка витрат і-ї групи населення;

cumY_і — кумулятивна частка доходу (витрат);

n — число груп населення.

Чисельність домогосподарств (населення) з рівнем середньодушових доходів (витрат) на місяць нижче межі малозабезпеченості визначається на підставі даних розподілу домогосподарств (населення) за рівнем доходів (витрат) і є підсумком числа домогосподарств (осіб), рівень доходів (витрат) яких нижчий за величину межі малозабезпеченості, яка діяла в державі на момент аналізу.

Чисельність домогосподарств (населення) з рівнем середньодушових доходів (витрат) на місяць нижче прожиткового мінімуму обчислюється на підставі даних розподілу домогосподарств (населення) за рівнем доходів (витрат) і є підсумком числа домогосподарств (осіб), рівень доходів (витрат) яких нижчий за величину прожиткового мінімуму, який діяв у державі на момент аналізу.