- •Г. С. Столяров, м. Ю. Огай соціальна статистика Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
- •Столяров г. С., Огай м. Ю.
- •Навчальне видання
- •Соціальна статистика
- •03680, М. Київ, проспект Перемоги, 54/1
- •1. Типова програма курсу
- •1.1. Мета і завдання дисципліни
- •1.2. Тематичний план (кількість годин)
- •Тема 1. Предмет та завдання соціальної статистики
- •1.3. Зміст дисципліни по темах
- •2. Навчально-методичне забезпечення
- •2.1. Суть та загальні положення соціальної статистики
- •2.1.1. Предмет, об’єкт та завдання
- •2.1.2. Система показників та джерела інформації
- •План семінарських занять
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •2.2. Соціальна система та її складові
- •2.2.1. Соціальна структура, соціальні відносини і процеси
- •2.2.3. Населення як об’єкт соціальної статистики
- •Вихідні та прогнозні значення чисельності хлопчиків за даними перепису
- •2.2.4. Сім’ї та домогосподарства
- •2.2.5. Статистика зайнятості та умов праці
- •План семінарських занять
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •Розв’язок типових задач
- •2.3. Статистика рівня життя населення
- •2.3.1. Загальні поняття
- •2.3.2. Доходи і витрати населення
- •2.3.2.1. Система показників
- •Грошові, загальні доходи та сукупні ресурси
- •Споживчі та неспоживчі грошові витрати
- •Сукупні витрати
- •2.3.2.2. Диференціація населення за рівнем матеріального добробуту
- •2.3.3. Статистика споживання матеріальних благ
- •Структура сукупних витрат домогосподарств за децильними групами залежно від розміру середньодушових структурних витрат у 2000 р. (в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, %)
- •Показники доходів і витрат у розрахунку на одне домогосподарство за децильними групами за IV квартал 2000 р.8 (у середньому за місяць)
- •План семінарських занять
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •2.4. Статистика умов життя населення
- •2.4.1. Статистика житлових умов населення
- •1) Показники збільшення житлового фонду:
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •2.4.2. Статистика навколишнього середовища
- •1) Викиди в атмосферу забруднюючих речовин та специфічних шкідливих речовин (бензапірен, сірчана кислота та ін.);
- •План семінарських занять
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •2.5. Статистика соціальних послуг
- •2.5.1. Здоров’я населення та послуги системи охорони здоров’я
- •Основні показники загальної захворюваності населення
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •2.5.2. Статистика освіти
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •2.5.3. Статистика культури, мистецтва і відпочинку
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •11. За даними Міністерства культури України розрахувати коефіцієнти нерівномірності розподілу й відвідування учнями шкіл естетичного виховання (на початок навчального року):
- •2.5.4. Соціальний захист населення
- •План семінарських занять
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •2.6. Статистика способу та якості життя населення
- •2.6.1. Бюджет часу населення і дозвілля
- •План семінарського заняття
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •План семінарського заняття
- •Завдання для самоконтролю
- •2.6.3. Статистика громадського порядку і безпеки
- •План семінарських занять
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самоконтролю
- •3. Завдання для блочно-модульного контролю
- •4. Тематика контрольних самостійних робіт
- •Розподіл населення України за рівнем середньодушових сукупних витрат у 2001 р. (в середньому за місяць, відсотків)
- •Споживання продуктів харчування в домогосподарствах України залежно від розміру середньодушових сукупних витрат у 2001 р. (в середньому за місяць, у розрахунку на одну особу, кг)
- •5. Критерії оцінювання знань студентів з дисципліни «соціальна статистика»
2.3.2.2. Диференціація населення за рівнем матеріального добробуту
Відомо, що різниця в доходах зумовлюється інтелектуальними, психологічними та фізичними особливостями людини. Проте розвинуте суспільство зацікавлене у створенні умов для максимальної реалізації кожною конкретною особою своїх здібностей. Крім цього, значна диференціація, перш за все економічна, членів суспільства створює соціальне напруження і не сприяє його соціально-економічному розвитку. Диференціація доходів призводить до нерівних можливостей у споживанні матеріальних благ та послуг різними групами населення, а отже, і до різних рівнів їх життя. Особливо актуальною проблема розшарування населення за рівнем доходу є для України. Про це свідчить прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2001 р. «Про затвердження Комплексної програми забезпечення реалізації стратегії подолання бідності».
Оцінка соціально-економічної диференціації населення проводиться на основі характеристик розподілу ДГ за рівнем середньодушового (середнього на одне домогосподарство) сукупного доходу. За умов тіньової економіки визначення рівня доходів домогосподарств шляхом опитування пов’язане з певними труднощами. Тому оцінювання соціально-економічної диференціації населення України за даними обстеження умов життя домогосподарств проводять за характеристиками розподілу сукупних доходів. Проте за умови існування тіньового сектора економіки населення, яке бере участь в обстеженні, схильне приховувати величину своїх доходів, викривлюючи тим самим картину щодо рівня життя. Тому в сучасній статистиці, починаючи з 1999 р., в основу досліджень рівня життя домогосподарств, які проводяться органами державної статистики, покладені показники витрат як більш надійні порівняно з даними щодо доходів.
Для вивчення нерівномірності розподілу за рівнем матеріального добробуту проводять групування домогосподарств за рівнем середньодушових витрат. Характеристики, що визначаються в результаті аналізу рядів розподілу домогосподарств, можна поділити на загальні й спеціальні. Загальними є характеристики центру, варіації та форми розподілу. Вони загальновідомі. Тут лише зазначимо, що для їх розрахунку і графічної ілюстрації, особливо під час роботи з великими масивами, доцільно використовувати спеціалізовані програмні продукти, наприклад пакет STATISTICA [48]. Спеціальними характеристиками є показники диференціації населення.
Квантилі розподілу ділять впорядковану (ранжовану за зростанням розміру ознаки, наприклад за розміром середньодушових грошових витрат) генеральну сукупність (домогосподарств або населення) на однакові за чисельністю групи. Для аналізу даних застосовується поділ генеральної сукупності на децилі (десять однакових груп). При формуванні квантилів нульові значення показників не відкидаються.
Децильний коефіцієнт диференціації доходів (витрат) населення — співвідношення мінімального рівня доходів (витрат) серед 10 % найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів (витрат) серед 10 % найменш забезпеченого населення.
Коефіцієнт фондів — співвідношення сумарних доходів (витрат) населення у першому й останньому децилях. Розраховується на підставі децильного розподілу населення.
Крива Лоренца — кумулятивний розподіл чисельності населення та відповідних цій чисельності доходів (витрат). Таким чином, вона відображає співвідношення часток усіх доходів (витрат) і часток усіх їх отримувачів (усіх тих, хто здійснював витрати), наприклад за умовою рівномірного розподілу витрат, тобто 10 % населення роблять 10 % усіх витрат, 20 % — п’яту частину, 50 % — половину і т. д. Цей розподіл має вигляд лінії — діагоналі квадрата зі сторонами від 0 до 100 %. Нерівномірний розподіл характеризується кривою Лоренца (лінією фактичного розподілу), яка знаходиться тим далі від діагоналі квадрата, чим більша диференціація.
Коефіцієнт нерівності розподілу витрат серед населення або концентрації витрат, індекс Джині відображає ступінь відхилення фактичного розподілу витрат за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу. Статистична міра рівності витрат коливається від 0 до 1, причому значення 0 відображає повну рівність витрат у всіх групах населення, 1 — повну нерівність, коли всі витрати належать одній особі.
Індекс Джині розраховується за такою формулою:
,
де Рі — частка населення і-ї групи в загальній чисельності населення;
Yі — частка витрат і-ї групи населення;
cumYі — кумулятивна частка доходу (витрат);
n — число груп населення.
Чисельність домогосподарств (населення) з рівнем середньодушових доходів (витрат) на місяць нижче межі малозабезпеченості визначається на підставі даних розподілу домогосподарств (населення) за рівнем доходів (витрат) і є підсумком числа домогосподарств (осіб), рівень доходів (витрат) яких нижчий за величину межі малозабезпеченості, яка діяла в державі на момент аналізу.
Чисельність домогосподарств (населення) з рівнем середньодушових доходів (витрат) на місяць нижче прожиткового мінімуму обчислюється на підставі даних розподілу домогосподарств (населення) за рівнем доходів (витрат) і є підсумком числа домогосподарств (осіб), рівень доходів (витрат) яких нижчий за величину прожиткового мінімуму, який діяв у державі на момент аналізу.
