- •1 Вимоги до викладу тексту та оформлення пояснювальної записки лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1. Умовні знаки топографічних карт.
- •1.1 Загальні відомості
- •1.2 Зміст роботи
- •Лабораторна робота №2. Розв’язування задач на топографічній карті
- •2.1 Визначення прямокутних і географічних координат точок, заданих на карті
- •2.3 Побудова профілю за заданим напрямком на карті
- •Лабораторна робота №3 Розрахунок номенклатури листів карт масштабу 1:10 000 та складання заявки на топографічні карти.
- •Лабораторна робота №4 Визначення площ
- •4.1 Графічний спосіб.
- •4.2 Механічний спосіб визначення площ
- •4.3 Визначення площі ділянки робіт з допомогою палетки
- •Контрольні питання :
- •Лабораторна робота №5 Проектування на топографічній карті елементів туристично-оздоровчого комплексу (ток)
- •5.1 Проектування бази ток
- •5.2 Проектування теренкуру
- •5.3 Проектування відпочинково - оздоровчих та спортивно-оздоровчих маршрутів
- •5.4 Підготовка геодезичних розпланувальних даних для виносу в натуру ділянки місцевості під туристично-оздоровчий комплекс (ток)
- •Лабораторна робота № 6. Горизонтальне знімання місцевості.
- •6.1.Будова технічного теодоліта 2-т30
- •6.2. Вимірювання горизонтальних кутів
- •6.3. Обчислення координат точок теодолітного ходу.
- •6.4. Побудова ситуаційного плану
- •Лабораторна робота № 7 Висотні методи вимірювань.
- •7.1. Будова нівеліра н-3
- •7.2. Виконання технічного нівелювання на станції.
- •7.3. Робота на станції при тахеометричному зніманні.
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Додаток а Умовні знаки карт масштабів 1:25 000 і 1:50 000
- •Додаток б Картограма розташування листів топографічних карт масштабу 1:10 000 на ток «Козакова долина»
- •Додаток в Тривалість польового періоду в Україні
- •Додаток д додаток е Грецький алфавіт.
- •Додаток і Перелік деяких скорочень слів, що можуть вживатись у курсових і дипломних проектах.
Лабораторна робота № 6. Горизонтальне знімання місцевості.
Мета роботи : ознайомитись і вивчити будову Т-30, 2Т-30, навчитись вимірювати горизонтальні кути , побудувати план теодолітного знімання за обчисленими координатами точок теодолітного ходу .
Прилади : теодоліти Т-30, 2Т-30
Тривалість роботи : 6 годин
Основні теоретичні положення
6.1.Будова технічного теодоліта 2-т30
В комплект теодоліта входять: теодоліт, штатив, висок і бусоль.
Теодоліт
Т-30
(Рис 9) застосовують для вимірювання
горизонтальних і вертикальних кутів,
магнітних азимутів і віддалі (віддалі
за віддалеміром).
Рис.10 Будова теодоліта
1 - гвинт кремальєри; 2 - діоптрійне кільце; 3 кришка, яка їакривас виправні гвинти сітки ниток; 4 - коліматорний візир; 5 - вертикальний круг: 6 закріпний гвинт горизонтального круга; 7 - головка штатива: 8 - становий гвинт; 9 - виправні гвинти рівня; 10 - закріпний гвинт алідади; 11 - циліндричний рівень; 12 - навідний гвинт горизонтального круга; 13 - окуляр мікроскопа; 14 - бокова кришка; 15 - кронштейн бусолі; 16 - закріпний гвинт зорової труби; 17 - навідний гвинт зорової труби; 18 - навідний гвинт алідади; 19 -підставка; 20 - підіймальні гвинти.
Збільшення зорової труби 20у; робочі діаметри відлікових кругів 70 мм. ціна однієї поділки на кругах 10'; точність відліку Г; ціна поділки рівня на алідаді 45'.
6.2. Вимірювання горизонтальних кутів
Кути вимірюють, зазвичай, способом прийомів, суть якого полягає в тому, що вимірювання одного й того ж кута проводять двічі –при двох положеннях вертикального круга відносно зорової труби : праворуч (КП) та ліворуч (КЛ) . Перед вимірюванням кута теодоліт приводять у робоче положення. Для цього його встановлюють на штативі над вершиною кута, наприклад 2, і центрують за допомогою виска, підвішеного на гачку станового гвинта .Після центрування теодоліт приводять у горизонтальне положення за допомогою підіймальних гвинтів рівня.Наведення здійснюють на низ віхи , яка позначає задню точку 1 .Після цього беруть відлік n1 по горизонтальному кругу теодоліта.Відпустивши закріплювальний гвинт алідади, зорову трубу наводять на передню точку 3 і беруть відлік n2 . За різницею заднього і переднього відліків обчислюють значення кута : β = n1 – n2 . У випадках,коли задній відлік менший за передній, до нього слід додати 3600. Таке вимірювання кута називається першим півприйомом. Повернувши зорову трубу на 1800, значення кута визначають при другому положенні вертикального круга. Якщо результати вимірювань кута двома півприйомами збігаються або різниця між ними не перевищує подвійної точності відлікового пристрою(1’) – обчислюють середнє значення кута. Дані вимірювань записують в журнал (табл.1)
Рис.11 Схема вимірювання горизонтального кута
Таблиця 1
Журнал вимірювання горизонтальних кутів
“-__”_________20__ р. Теодоліт Т30 №____
номер точки |
в і д л і к |
к у т |
при-мітки |
|||||||
стояння |
візу- вання |
КП |
КЛ |
|
виміряний |
середній |
||||
º |
´ |
º |
´ |
º |
´ |
º |
´ |
|||
2 |
1 |
134 |
25 |
49 |
56 |
99 |
31 |
99 |
30,5 |
|
3 |
34 |
54 |
310 |
26 |
99 |
30 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання. Отримати в лабораторії теодоліт Т30 і виміряти горизонтальний кут між двома заданими точками.