Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політекономія екзамен.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
141.48 Кб
Скачать

56.Економічні кризи:причини та соціально – економічні наслідки.

Економічна криза буває двох видів:

  1. Криза перевиробництва – виробництво випереджає платоспроможний попит.

  2. Криза недовиробництва – платоспроможний попит випереджає виробництво.

Криза має дві функції:

  • Руйнівну

  • Оздоровчу

Структурна криза – це результат диспропорційності розвитку між окремими секторами і галузями.

Особливості криз:

  • Носить тривалий характер

  • Не вкладається в рамки одного економічного циклу

Форми кризи:

  • Енергетична

  • Продовольча

  • Сировинна

  • Екологічна.

57.Міжнародний поділ праці. Спеціалізація

Міжнародний поділ праці- це інтернаціональна форма суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації та кооперації країн у виробництві товарів і послуг, якими вони обмінюються шляхом міжнародної торгівлі.

Існують три основні форми міжнародного поділу праці, що збігаються з формами суспільного поділу праці:

1) загальна,

2) особлива

3) одинична.

Відповідно до загальної форми праці в міжнародному поділі праці країни – експортери поділяються на індустріальні, сировинні та аграрні. Згідно з особливою формою у міжнародній торгівлі розвивається міжгалузевий обмін готовими виробами. Одинична форма міжнародного поділу праці означає спеціалізацію країни на виготовленні окремих деталей та вузлів певного складного товару.

Спеціалізація: міжгалузева, внутрішньогалузева, предметна, типорозмірна, подитальна, технологічна, наукова

Предметна це випуск окремих продукції в тій чи іншій країні.

Типорозмірна створення виробів певного типу і розміру

Подитальна випуск не готової продукції, а її частини

Технологічна полягає у розміщені ланок вир-ва товару у різних країнах

Наукова забезпечує окремій країні можливості зосередитись на певних видах наукової діяльно

58.Інтернаціоналізація та інтеграція світової економіки.

Економічна інтеграція — це широке міждержавне об’єднання, яке діє відповідно до спеціальних угод і має певну організаційну стру-ру (включаючи спільні керівні та ін. установи). У межах такого об’єднання на території країн-учасниць розгортаються різні види господарської діяльності на особливих пільгових, порівняно з рештою країн, умовах. Йому притаманні глибший міжнародний поділ праці, посилений обмін товарами, послугами, капіталами, робочою силою, прискорення усусп-ня в-ва.

Розв. процесів міжнародної економ-ої інтеграції зумовлений такими факторами:

- економічним розвитком країн, груп і регіонів світу в умовах нерівномірності розподілу ресурсів;

- закономірностями НТП;

- тенденціями демографічної ситуації;

- наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем;

- швидким розвитком транспортно-комунікаційних мереж;

- ринковою “уніфікацією” економічного розвитку.

Економічна інтеграція розвивається від простих до більш складних форм. Найпростішою формою об’єднання є зона преференційної торгівлі, яка передбачає пільговий торговельний режим. Це означає, що дві або більше країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, одночасно зберігаючи їх відносно до інших країн. Найбільш показовим прикладом такої форми є Преференційна система Британської Співдружності (1932), яка об’єднувала 48 держав.

Однією з найважливіших рис сучасного економічного розвитку є інтернаціоналізація господарського життя, яка полягає у формуванні стійких всебічних взаємовідносин у міжнародній сфері на ґрунті міжнародного поділу праць (МПП). МПП – це пряме продовження суспільного поділу праці всередині країни, це процес спеціалізації окремих країн, об’єднань,п/п на виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників для спільного випуску кінцевої продукції.

МПП розвивається по двох напрямах: виробничому і територіальному. В свою чергу виробничий напрям ділиться на вертикальний (різні виробники утворюють лінійний технологічний ланцюжок і виконують ряд послідовних технологічних операцій) і горизонтальний (виготовлення окремими виробниками компонентів, з яких потім збирається технічно чи технологічно складений виріб). В територіальному аспекті МПП передбачає спеціально окремих країн на виробництві окремих продуктів чи їх частин для світового ринку. Історично МПП виник як система, основною структурною одиницею якої були національні економіки і світогосподарські зв’язки зводились до міжнародної торгівлі.

Дальший розвиток МПП приводить до переростання світового ринку у світове господарство. Формується двоїста структура світового господарства: з одного боку – це система взаємопов’язаних національних економік, а з іншого – транснаціональних корпорацій (ТНК). ТНК зараз стали головною ланкою у системі світогосподарських зв’язків. ТНК – це багатонаціональні корпорації, які зосередили в своїх руках виробництво і збут продукції на світовому ринку.

Сьогодні достатньо стійко проглядається така структура світового господарства:

світові ринки товарів і послуг;

світові ринки капіталів;

світові ринки робочої сили;

міжнародна валютна система;

міжнародна кредитно-фінансова система.

Крім того, інтернаціоналізація інтенсивно розвивається у сферах інформації, науково-діяльних і конструкторських робіт (інжиніринг, консалтинг). Формуються єдині науково-інформаційні проекти.