3. Інформаційне забезпечення здійснення правозахисної діяльності та підготовка до проведення перевірок

Для визначення стану законності у сфері оплати праці перед проведенням перевірки необхідно витребувати від:

місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад інформацію про:

• заборгованість із заробітної плати у розрізі суб'єктів господарювання,

• вжиті заходи для її погашення (внесення власникам або уповноваженим органам, керівникам реорганізованих підприємств подань щодо виплати заборгованості працюючим і звільненим працівникам, вирішення у встановленому законом порядку питань про відновлення платоспроможності підприємств або порушення справ про банкрутство);

управлінь (відділів) статистики в районах та містах, міжрайонних (міжміських) управлінь (відділів) статистики інформацію щодо:

• динаміки заборгованості із заробітної плати у розрізі галузей і підгалузей економіки (за необхідності, по окремих підприємствах-боржниках),

• матеріали з приводу виявлених фактів надання недостовірної звітності та вжитих заходів реагування;

Пенсійного фонду України: управлінь в містах та районах:

• інформацію щодо сум заборгованості із заробітної плати відповідно до звітів платників.

Необхідно звернути увагу на можливі розбіжності даних органів статистики та пенсійного забезпечення. Так, обстеження стану виплати заробітної плати здійснюється щомісячно за формою № 1-ПВ (місячна) „Звіт з праці”, затвердженою наказом Державного комітету статистики України (Держкомстат) від 28.07.2010 № 307. Методологію заповнення показників у цій формі викладено в Інструкції, затвердженій наказом Держкомстату від 26.10.2009 № 403 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 15.12.2009 за № 1211/17227. Також в Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженій наказом Держкомстату від 28.09.2005р. № 286, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 30.11.2005р. за № 1442/11722, та Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 і зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713. Не охоплюються обстеженням малі підприємства, визначені за статистичним цензом, а також фізичні особи - підприємці. Водночас до Пенсійного фонду України звітують усі суб’єкти підприємницької діяльності, громадські організації, фінансові й бюджетні установи, що використовують найману працю;

територіальних управлінь Державної судової адміністрації України:

• дані про кількість розглянутих судами справ за заявами прокурорів про стягнення заробітної плати (у разі представництва ними інтересів громадян у суді), а також справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 41, ст. ст. 41-1- 41-3 КУпАП;

територіальних органів Державної інспекції України з питань праці інформацію про:

• вжиті заходи за результатами проведених перевірок додержання законодавства про працю,

Оскільки зазначені органи не мають структурних підрозділів у районах та містах, запити з цих питань необхідно надсилати через прокуратуру області;

територіальних органів з питань банкрутства інформацію про:

• виявлені факти безпідставного затягування проваджень у справах про банкрутство,

• неплатоспроможність суб’єктів господарювання, які мають заборгованість із заробітної плати та на яку суму (у розрізі підприємств),

• вжиті заходи, спрямовані на її погашення,

• результати перевірок додержання арбітражними керуючими ліцензійних умов;

реєстраційно-екзаменаційних підрозділів ДАІ МВС України дані про:

• реєстрацію підприємствами-боржниками транспортних засобів у період існування заборгованості із заробітної плати;

органів технічної інвентаризації дані про:

• реєстрацію підприємствами-боржниками із заробітної плати нерухомого майна;

обласних управлінь юстиції, районних та районних у містах відділів державної виконавчої служби інформацію про:

• виконання судових рішень, постановлених за заявами прокурорів (у разі представництва ними інтересів громадян у суді),

• фактичний стан виконання судових рішень про стягнення заборгованих сум заробітної плати;

підприємств-боржників інформацію щодо:

• облікової чисельності працівників взагалі та яким своєчасно не виплачена заробітна плата,

• періоду утворення боргу із заробітної плати, суми заборгованості, в тому числі по керівному складу,

• місячного фонду оплати праці, суми належної до виплати заробітної плати, фактично виплаченої, в тому числі за минулий період,

• використання коштів для виплати керівникам підприємств преміальних, надання позик та матеріальної допомоги,

• обсягу виробництва та реалізації продукції, надання послуг, виконання робіт, одержання прибутку,

• коштів, які надійшли на рахунки та в касу підприємств у період виникнення заборгованості із заробітної плати,

• нарахованих і сплачених до бюджету податків та інших платежів,

• коштів, витрачених на придбання транспортних засобів, оргтехніки, офісних меблів, мобільних телефонів, погашення кредитів тощо,

• кредиторської та дебіторської заборгованості,

• статистичної звітності, наданої підприємствам до органів статистики та підрозділів Пенсійного фонду України,

• фактичного погашення заборгованості за позовами і приписами прокурорів,

• проведених контролюючими органами перевірок та документів реагування, внесених за їх результатами; вжитих на підприємстві, установі, організації заходів до усунення виявлених порушень.

Виявлені розбіжності у звітах одних і тих самих роботодавців до різних органів можуть слугувати підставою для проведення перевірки.

Для більш ефективного визначення стану законності у сфері оплати праці як додаткові джерела отримання інформації можливо використовувати відомості Реєстру обтяжень рухового майна та Єдиного реєстру довіреностей (ДП „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України), а також інформацію нотаріального характеру про факти набуття прав власності або відчуження майна тощо.

Пріоритетність діяльності прокурорів, її значення для захисту прав кожного працівника на своєчасне одержання винагороди за працю зумовлюють високі вимоги та особливі підходи до організації перевірок. Упродовж багатьох років прокурорами напрацьовано ефективні технології підготовки до перевірок та позитивний досвід їх здійснення. При підготовці до перевірки важливо правильно визначити її логічно-структурну схему.

Першим і традиційним елементом є вивчення нормативно-правових актів про оплату праці, методичних рекомендацій, листів про позитивний досвід та листів орієнтування, а з них - нових нестандартних форм і методів роботи, організаційних, тактичних і технічних прийомів (пристосовується до конкретного об’єкта перевірки).

Другим - визначення джерел інформації та витребування, аналіз статистичної, іншої інформації, аналітичних матеріалів органів влади і контролю у розрізі підприємств за економічною активністю, формою власності, галузями виробництва.

Третім елементом є аналіз структури і динаміки заборгованості підприємств із заробітної плати та з’ясування можливих джерел її погашення (реалізація нерухомості, транспортних засобів іншого майна, повернутих сум дебіторської заборгованості, позик, преміальних, матеріальної допомоги, за рахунок коштів засновників).

Четвертим - організація взаємодії з органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та контролю, іншими правоохоронними органами шляхом обміну інформацією, проведення розширених засідань колегії, спільних нарад за участі прокурорів, керівників інших відомств з визначенням комплексних заходів, спрямованих на погашення заборгованості, прискорення строків її погашення; притягнення правопорушників до відповідальності тощо.

П’ятим - використання спеціальних знань (спеціалістів - фахівців) для вивчення фінансово-господарської діяльності підприємств-боржників, дослідження: документів, звітів, актів і відомостей, податкових декларацій, угод, структури дебіторської заборгованості (за суб’єктами, сумами, строками, причинами непогашення), підстав і приводів для нарахування заробітної плати, відпускних, преміальних, матеріальної допомоги, позик у тому числі керівному складу. Доцільно мати перелік спеціалістів у різних сферах діяльності (ревізори, аудитори, економісти, бухгалтери, працівники територіальних інспекцій праці, податкових служб тощо).

Шостим - застосування правових засобів прокурорського нагляду, новітніх технологій підготовки і проведення перевірок, форм і способів їх реалізації („раптові перевірки” та перевірки-рейди, надання доручень про їх проведення керівникам органів управління, контролю, господарюючим суб’єктам із вжиттям заходів, використання матеріалів аудиту, ревізій, призначення одночасно із спільними перевірками відомчих та позавідомчих експертиз, поєднання засобів прокурорського реагування для усунення порушень закону та притягнення до юридичної відповідальності порушників з правовими засобами впливу органів влади, правоохоронних та контролюючих органів).

Сьомим елементом є визначення об’єктів перевірок. Це насамперед місцеві державні адміністрації, органи статистики, пенсійного фонду, територіальні державні інспекції праці, управління з питань банкрутства, підприємства, організації.

Залежно від конкретних обставин та інформації про порушення законів вирішується питання про перевірку.

Восьмим – складання і затвердження плану перевірки (готується з дотриманням основних елементів логічно-структурної схеми підготовки до перевірки).

Перелік типових порушень у зазначеній сфері, що найчастіше виявляються в ході перевірок:

• умисна невиплата працівникам заробітної плати;

• приховування заборгованості із заробітної плати від обліку органами статистики;

• використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин;

• неналежне виконання органами державного контролю у сфері оплати праці своїх обов’язків щодо захисту трудових прав працівників;

• бездіяльність створених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування комісій з питань погашення заборгованості із виплати заробітної плати.