Питання для комплексної контрольної роботи

1. Міжнародні відносини як окрема історична дисципліна.

Термін Міжнародні відносини з'явився після ІІ Світової війни, але ще до цього періоду Бентам (ІІ половина XVIII – початок XIX ст.) використовував цей термін для визначення спілкування між державами. Міжнародні відносини – це сукупність економічних, полі­тичних, культурних, правових, ідеологічних, дипломатичних зв'язків і взаємовідносин між народами, державами і системами держав, еконо­мічними та політичними організаціями на міжнародній арені. Міжна­родні відносини є особливою формою суспільних взаємин. Почина­ючи з 1919 р., коли у Валлійському університеті (Велика Британія) заснована перша кафедра міжнародної політики, розпочався процес інституціалізації теорії міжнародних відносин. Подібні кафедри у цей же час засновані у Лондонській економічній школі (1923 р.), Окс­фордському університеті (1930 р.). Поруч із цим, з 50-х років ХХ ст. активно розвивались французька й німецька школи тео­рії міжнародних відносин (ТМВ), які призвели до формування нових напрямків дослідження. Наприкінці 1960-х років серйозні теоретичні дослідження МВ започатковано у Польщі, а на початку 90-х років ХХ ст. – у Росії.

2. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.

- Системний метод – був започаткований з 20 років ХХ ст. Міжнародна система (МС) – суть цієї системи складає взаємодію окремих держав, які є її складовими елементами.

Існує багато типологій МС, але в основні їх лежать наступні критерії:

- кожна система має свої типи контролю;

- структура МС – співвідношення елементів системи та засіб організації елементів системи;

Одним з головних принципів функціонування МС є прагнення держав отримати контроль над поведінкою інших акторів МС. Контроль базується на розподілі сил та ресурсів між її акторами. Наслідком нерівності держав є міжнародна стратифікація з притаманною їй фактичною нерівністю держав.

Стратифікація:

1. Наддержава

- здатність до масових руйнувань планетарного масштабу;

- здатність впливати на умови існування всього людства;

- неможливість поразки від іншої держави або коаліції держав, якщо до її складу не входить інша супердержава;

2. Велика держава

- істотний вплив на світовий розвиток;

- вплив обмежується одним регіоном або сферою відносин на рівні регіону;

3. Середні держави

- мають вплив в найближчому оточенні;

4. Малі держави

- вплив в оточенні не значний, але мають національні засоби для захисту незалежності;

5. Мікро держави

- не здатні захистити свій суверенітет національними засобами;

Три типи контролю:

а) імперський – єдина держава контролює решту (сучасна епоха);

б) біполярний тип контролю – дві наддержави контролюють та регулюють взаємовідносини в межах своїх сфер впливу (Холодна війна);

в) баланс сил – три або більше держав контролюють дії одне одного за допомогою дипломатичних маневрів, зміні союзів та відкритих конфліктів (Європа віденської епохи);

Відокремлюють три структурних виміри МС:

1. Конфігурація співвідношення сил, що відображає існування центрів сили:

а) монополярна;

б) мультиполярна;

в) біполярна;

2. Ієрархія акторів;

3. Гомогенність – відображає ступінь згоди що існує у акторів відносно тих чи інших принципів та цінностей (Віденська система); та гетерогенність.

В основі традиційно історичного підходу полягає використання поняття МС для визначення етапу у розвитку МВ в той чи інший період.