Витрати матеріалів для встановлення вертикальної одноплощиної шпалери на 1 га винограднику

Кількість дротин у шпалері	Схема розміщення опор, м
	3 х 8	3 х 10	3,5 х 6
Шпалерний дріт, кг
2	200	200	170
3	300	300	155
4	400	400	336
Скоби для дерев’яних стовпів, шт.
2	726	594	960
3	1089	891	1440
4	1452	1188	1920
Дріт для кріплення до залізобетонних стовпів, кг
2	7	8,3	14,5
3	16	13	22
4	22	18	29

Опори найкраще встановлювати зразу ж після садіння рослин, проте у виробництві їх, звичайно, встановлюють до початку вегетації на другий рік після садіння. Приштамбові опори для кожного куща встановлюють у перший рік закладання винограднику.

Завдання 1. Розрахувати кількість матеріалів для обладнання шпалер з трьома ярусами дротин для вирощування технічних сортів, які культивують на високих штамбах з вільно звисаючими пагонами, на площі 25 га. Відстань між рядами 3 м.

Завдання 2. Замалювати в зошит схему обладнання шпалер з трьома ярусами дротин, нанести відповідні розміри згідно умов завдання 1.

Контрольні запитання

1. Назвіть найпоширеніші системи ведення кущів винограду.

2. Які системи ведення кущів використовують на маточниках сортів-підщеп?

3. Які вимоги до систем ведення кущів винограду?

4. Назвіть основні принципи добору систем ведення кущів винограду.

5. Із яких матеріалів можуть виготовлятися стовпи для обладнання шпалер на виноградниках?

6. Коли необхідно встановлювати шпалери на молодих виноградниках і чому?

Матеріали та обладнання: зошити, ручки, лінійка, міліметрова папір, підручники. Проспекти, схеми, плакати, додаткова література.

Лабораторна робота №12

Тема: Вивчення обрізування плодоносних виноградних кущів

Мета заняття: Вивчення основних правил, способів та техніки обрізування виноградного куща. Засвоєння правил, строків і техніки щорічного обрізування.

Загальні відомості. Обрізування виноградних кущів – це щорічне видалення або укорочування однорічних і більш старих лоз, а також багаторічних гілок з метою регулювання росту та плодоношенню виноградних рослин. Правила щорічного обрізування відпрацьовані на основі багатовікового досвіду виноградарів та наукових пошуків і включають принципи добору однорічних пагонів для формування плодових ланок та скелетних частин куща.

Обрізування полягає у щорічному видаленні або вкороченні частини однорічних і старіших пагонів, а також рукавів (кордонів) з метою регулювання росту та плодоношення як куща, так і окремих його частин. Для забезпечення нормального плодоношення в поточному році й вирощування пагонів для плодоношення наступного року на кожному з рукавів (кордонів) куща формують по одній або кілька плодових ланок. Плодова лоза (стрілка) і сучок заміщення мають розмішуватися на ріжку (дво- або трирічній деревині) з протилежних її боків. За кожного наступного обрізування видаляють плодові лози минулого року разом з усіма пагонами, що розвинулися на них, а з однорічних пагонів на сучках заміщення формують нові плодові ланки (рис. 1).

Рис. 1. Формування плодової ланки при обрізуванні винограду.

а - розміщення плодової стрілки та сучка заміщення на рукаві; б - плодова ланка восени (рисками позначено місця зрізування для формування нової плодової ланки); в - розміщення стрілки й сучка після обрізування навесні наступного року; г - залишення на плодоношення кращих пагонів на стрілці минулого року.

Якщо на минулорічному сучку виріс лише один пагін, його знову обрізують на новий сучок, а плодову лозу формують з кращого пагона, який виріс на минулорічній лозі. Коли ж на сучку заміщення пагони не виросли, нову плодову ланку формують з пагонів минулорічної плодової лози (рис. 2).

За відсутності пагонів на плодовій лозі та наявності лише одного заміщення на сучку - на ньому залишають чотири-шість вічок.

Минулорічні плодові стрілки видаляють так, щоб усі рани розміщувалися з внутрішнього боку ріжка. Щоб запобігти в подальшому різносторонніх ран, сучки заміщення треба щорічно розміщувати з одного боку рукава (краще зовнішнього).

Якщо нижнє вічко пагона, з якого формують сучок заміщення, спрямоване в середину куща, то на пагоні залишають не двоє, а троє вічок. Після розпукування бруньок нижній пагін обламують. Сучок заміщення не слід розмішувати між двома або декількома ранами з різних боків ріжка або рукава.

Для формування плодової стрілки використовують добре дозрілий, нормальної довжини пагін. За недостатньої кількості пагонів для оптимального навантаження куща використовують добре розвинені пасинки.

Рис. 2. Формування плодової ланки за нестачі пагонів на сучку

заміщення:

а - з одним пагоном: 1 - до обрізування; 2 - після обрізування; б - без пагонів: 1 - до обрізування; 2 - після обрізування.

Для заміни ослабленого або пошкодженого рукава біля його основи залишають сильний пагін завдовжки 45-70 см і більше. При дорощуванні середніх і довгих рукавів після розпукування бруньок на новому рукаві залишають три-чотири верхніх, а всі нижні обламують. Наступного року з цих пагонів формують плодові ланки, а старий рукав видаляють. При заміні короткого рукава на голові куща чи біля основи старого залишають сучок з двома-трьома вічками. В наступному році з пагонів сучка формують плодову ланку, а старий рукав видаляють. Для омолодження ріжка використовують пагін, який виріс біля його основи, зрізуючи його на одно-двоє вічок.

Техніка обрізування. Однорічні лози зрізують біля основи, не залишаючи пеньків і не зачіпаючи тканини багаторічної деревини, або залишають пеньок не більше 1,0-1,5 мм. Однорічні пагони бажано укорочувати через вузол з діафрагмою або вище вічка на 1-2 см із спрямуванням зрізу в протилежний від вічка бік. Лозу тримають нижче місця зрізу, що виключає обсипання вічок і полегшує видалення вусиків та пасинків на частині лози, що залишається.

Тонкі багаторічні стебла зрізують впоперек без пеньків, а товсті - із залишенням пенька на 5-6 см, який видаляють наступного року. Порослеві пагони видаляють біля самої основи після попереднього обкопування підземного штамба на необхідну глибину.

Однорічні пагони і стебла завтовшки до 3 см зрізують секатором, більш товсті, що всохли, та пеньки - пилкою-ножівкою. При зрізуванні секатор треба тримати так, щоб лезо знаходилося з боку лози, що залишається, а упор - з боку частини лози, яка видаляється. Частину стебла, що видаляють, відхиляють у протилежний від леза бік. Зріз має бути чистим, гладеньким, а рана - мінімального діаметра. Довгі, закріплені до підпор стебла видаляють, розрізуючи їх на частини. Обрізування починають від голови куща, переходячи до основи рукавів (кордонів), а потім до верхньої їх частини.

Обрізування кущів - трудомістка і найменш механізована операція по догляду за виноградниками. Перспективним є використання машин для контурного обрізування рослин. За допомогою спарених фрез барабанного типу машини виконують суцільне зрізування лоз із боків та зверху з одночасним їх подрібненням. Працюють машини від гідросистем тракторів Т-70С або МТЗ-80, а продуктивність їх становить 3,5-5 га за зміну.

Строки щорічного обрізування. Строки обрізування доцільно пов'язувати з періодом спокою рослин і про­водити його до початку сокоруху, коли більшість пластичних речовин знаходиться в коренях, скелетних частинах кущів і пагонах. Неукривні на зиму насадження обрізують взимку і рано навесні. Маломорозостійкі сорти й молоді виноград­ники обрізують навесні, але обов'язково до початку сокоруху і набубнявіння вічок, коли вони дуже легко відпадають. Запізнюватися з обрізуванням не слід, оскільки це призводять до нераціональної витрати поживних речовин на ріст пагонів, частина з яких буде видалена. В разі запізнення і з обрізуванням з якихось причин, треба затримати його до появи одного-двох листків на зелених пагонах, коли вони краще тримаються на лозі.

Завдання 1. З’ясувати значення обрізування винограду, мету і його завдання.

Завдання 2. Вивчити основні правила, способи обтинання виноградного куща.

Завдання 3. Вивчити строки щорічного обрізування.

Завдання 4. Навчитися формувати просту і підсилену плодові ланки.

Завдання 5. На прикладі неукривної культури виконати обрізування кущів винограду.