Правовий режим Арктики та Антарктики.
Арктика – частина земної кулі, обмежена Північним полярним колом, що включає в себе околиці материків Євразія та Північна Америка, а також Північний льодовитий океан.
Арктика є національно привласненою, її територію поділено між США, Норвегією, Канадою, Данією та Росією на полярні сектори.
Стосовно морських просторів Арктики діють норми міжнародного права (Конвенція ООН з морського права 1982 р.), відповідно до яких прибережні держави мають право приймати та забезпечувати дотримання недискримінаційних законів та правил щодо запобігання, скорочення та збереження під контролем забруднення морського середовища із суден у покритих льодом районах у межах виключної економічної зони.
В районі Арктики встановлено вільне судноплавство, дозволені стоянки військових підводних кораблів, які мають ядерну зброю.
Договір про Шпицберген 1920 р. окремо встановлює правовий статус цього розташованого в Арктиці архипелагу. Він є демілітаризованою та нейтралізованою територією, що перебуває під суверенітетом Норвегії. Договором передбачено вільний доступ на острови та води архипелагу громадян усіх держав-учасниць договору для проведення господарської, наукової чи іншої діяльності.
Антарктика – це матерік Антарктида, розташований навколо Південного полюсу землі, обмежений з півночі 60ْ південної широти, включає прилеглі до нього шельфові льодовики, острови та прилеглі моря.
Антарктику було відкрито у 1818-1821 роках в ході експедиції М.П. Лазарева та Ф.Ф. Беллинсгаузена.
Правовий режим цієї зони визначається Вашингтонським договором про Антарктику від 1 грудня 1959 р. Відповідно до нього Антарктику оголошено демілітаризованою та нейтралізованою територією, там неможна проводити ядерні випробування, здійснювати зброс радіоактивних відходів (ст. 5). Договір дозволяє проводити там наукові дослідження у мирних цілях.
Україна має в Антарктиці власну науково-дослідну станцію “Академік Вернадський”, розташовану на острові Галіндес.
Література до лекції:
1. Бабурин С.Н. Территория государства. Правовые и геополитические проблемы. – М., 1997.
2. Барсегов Ю.Г. Территория в международном праве. – М., 1958.
3. Голицын В.В. Антарктика: международно-правовой режим. – М.: Междунар. отношения, 1983. – 160 с.
4. Голицын В.В. Антарктика: тенденции развития режима. – М.: Междунар. отношения, 1989. – 334 с.
5. Клименко Б.М. Государственная территория. Вопросы теории и практики международного права. – М.: Междунар. отношения, 1974. – 168 с.
6. Клименко Б.М. Международные реки. Правовые вопросы использования международных рек в промышленности и сельском хозяйстве. – М.: Междунар. отношения, 1969. – 191 с.
7. Клименко Б.М. Мирное решение территориальных споров. – М.: Междунар. отношения, 1982. – 183 с.
8. Клименко Б.М. Право прохода через иностранную территорию. – М.: Междунар. отношения, 1967. – 136 с.