14. Сутність соціального аналізу проекту.

Суть социального анализа инвестиционного заключается в установлении степени пригодности тех или иных вариантов проектных решений с точки зрения разносторонних интересов населения данного региона (места расположения проекта). Данным видом анализа должны быть предложены меры по улучшению соответствия между идеей рассматриваемого проекта и интересами той социальной группы населения, которую ориентирован этот проект. В материалах анализа должна быть обоснована такая стратегия осуществления которая находила бы одобрение, поддержку со стороны населения и, вместе с тем, способствовала бы достижению проекта путём стимулирования заинтересованности всех в том числе организаторов-участников проекта и потенциальных потребителей продукции или услуг этого проекта.

По большому счёту проекты развития представляют будущие инвестиции, которые можно капиталовложения в промежуточной сфере между повседневной социально-экономической жизни населения и макроуровнем внутригосударственной, а зачастую международной политики. При этом на одном конце представлены люди в конкретных населённых пунктах, которые современной сложной ситуации борются за выживание и надеются на достижение собственного индивидуального благополучия и общих социально-бытовых условий. А на другом конце представлены государственные и нередко международные организации, которые имеют более широкие социальные цели, в том числе такие, как: большая занятость населения, повышение уровня экономического развития, более распределение природного богатства, вырабатываемой продукции и услуг, сохранение окружающей среды, улучшение здравоохранения, повышение уровня образования, обеспечение мобильности, национальной безопасности и т.п. Между указанными двумя уровнями государственная власть поддерживает проекты развития, имеющие различные цели, масштабы и подходы в увязке с реальной социально-экономической ситуацией.

При социальном анализе проектов развития учёт связи между государственной политикой и реальной социально-экономической обстановкой, а также оптимальное сочетание бюджетных и частных инвестиций являются важными факторами процесса формирования и реализации проектов развития. Социальными условиями обеспечения такой связи между упомянутыми микро- и макроуровнями на стадии разработки проекта развития могут служить комплексные мероприятия увязке целей рассматриваемого проекта с общенациональными целями, государственной политикой и интересами конкретных людей.

15. Виробничий процес. Характеристика і структура виробничого процесу.

Виробничий процес – це сукупність взаємопов'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці (рис. 1).

Рис. 1. Схема елементів виробничого процесу.

Це ресурсні складові виробничого процесу, які потребують певних витрат коштів. Поряд з цим у багатьох виробництвах використовуються природні процеси, які здійснюються під впливом сил природи (біологічні, хімічні процеси у аграрних та аграрно-промислових виробництвах, сушіння, остуджування деталей після термічної обробки тощо). Природні процеси потребують витрат часу, а витрат ресурсів — тільки у випадку їх штучної інтенсифікації.

Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес — сукупність дій по зміні та значенню стану предмета праці. На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси. Їх поділяють передусім за такими ознаками: призначення, перебіг у часі, ступінь автоматизації.

За призначенням виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі. Основні Процеси — це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції )підприємства, яка визначає його виробничий профіль, реалізацію і поступає на ринок як товар для продажу.) Зовні процеси у ряді виробництв поділяються на стадії: івельну, обробну, випускну (складальну). Разом вони утворюють основне виробництво. До допоміжних жать процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального протікання основних процесів. ДОПОМІЖНІ процеси групуються за їх призначенням, утворюючи такі допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін. Обслуговуючі Процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів. До них належать складські, транспортні процеси.

За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на дискретні (перервні) та безперервні. Дискретним Процесам притаманна циклічність, пов'язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини, прилади, одяг-тощо). Безперервні - продуктивність одного робочого місця, кількість робочих місць.