35. Функціонально-вартістний підхід до проектування виробничих процесів. Етапи проектування виробничих процесів.

Функціонально-вартісний аналіз - це вивчення об'єктів на стадії підготовки виробництва, що включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання економічної ефективності технологічних процесів тощо). Існують також власні методичні прийоми аудиту, які можна об'єднати в групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів аудиту.

Принципи раціональної організації виробничого процесу тісно пов’язані між собою, доповнюють один одного і різною мірою реалізуються на практиці. Правильне використання зазначених принципів зурахуванням методів організації виробництва забезпечує скорочення тривалості виробничого процесу і підвищення його ефективності.

Проектуючи виробничий процес, його організацію, треба враховувати ці принципи, але оптимальні організаційно-технічні рішення вибирати за критерієм економічної ефективності.

У проектуванні виробничих процесів (наступний етап) також необхідно дотримуватися низки вимог (критеріїв), а саме:

- виробнича потужність має бути достатньою, щоб забезпечити виконання робіт (задач) у задані строки і з необхідною достовірністю вихідної інформації;

- економічна ефективність процесу має бути найбільша, тобто мінімальні витрати і висока якість виконуваних робіт;

- гнучкість виробничого процесу (можливість перебудовувати виробничий процес);

- пропускна спроможність має бути достатньою (не повинно бути вузьких місць, усі виробничі дільниці мусять мати однакову або кратну продуктивність);

- має бути забезпечена висока надійність засобів оброблення інформації і, відповідно, виробничого процесу (можливість функціонування в аварійних ситуаціях);

- максимальний ступінь уніфікації та стандартизації;

- ремонтопридатність (можливість швидкого усунення збоїв);

- безпека;

- промислова санітарія та гігієна.

Важливим у проектуванні виробничих процесорів є рішення про кооперацію (партнерство) та субпідрядників, про використовувані інформаційні технології та участь користувачів у інформаційному процесі.

Головну частину операційного процесу становить технологічний процес. Технологічний процес — це сукупність операцій з добування, перероблення сировини і матеріалів у напівфабрикати та виготовлення готової продукції. Розроблення технологічного процесу полягає в плануванні економічного методу або кількох методів виготовлення деталі або виробу. Метою розроблення технологічного процесу є забезпечення якості продукції (деталі), яка відповідає кресленням або специфікаціям.

36. Контроль календарних планів і ресурсів.

Контроль виконання календарного плану зосереджується на (а) дослідженні чинників, що створюють зміни календарного плану, для того щоб переконатися в тому, що ці зміни сприятливі, (Ь) визначенні того, що календарний план змінився і (с) управлінні фактичними змінами тоді, коли вони відбуваються. Контроль календарного плану має бути ретельно вбудований в інші процеси контролю так, як це описано в підрозділі 4.3.

1. Календарний план проекту. Див. пункт 6.4.3.1. Прийнятий календарний план проекту, що називається цільовим календарним планом, є компонентом загального плану проекту (описаного в пункті 4.1.3.1). Він надає основу для вимірювання і складання звітів про виконання календарного плану.

2. Звіти про виконання. Звіти про виконання (див. пункт 10.3.3.1) несуть таку інформацію про виконання календарного плану: які планові дати були досягнуті вчасно, а які ні. Звіти про виконання іноді підказують команді проекту «вузькі місця», що в майбутньому можуть спричинити проблеми.

3. Запити на зміну. Запити на зміну можуть подаватися у багатьох формах - усній та письмовій, прямій і непрямій, що ініціюються зовні та зсередини, обов'язкові та необов'язкові. Зміни можуть зажадати розширення календарного плану або можуть сприяти прискоренню його виконання.

4. План управління календарним графіком.

Методи та засоби для контролю дотримання календарного плану:

1. Система контролю за змінами календарного плану. Система контролю за змінами календарного плану задає процедури, по яких проект може бути змінений. Вона включає роботу з документами, системи відстежування і рівні повноважень, необхідні для затвердження змін. Система контролю за змінами календарного плану має бути вбудована в загальну систему контролю за змінами (описану в підрозділі 4.3).

2. Контроль за виконанням. Технологія контролю за виконанням допомагає оцінити величину наявних відхилень. Важливою частиною котролю календарного плану є рішення про те, чи вимагає календарний план дій з коригування. Наприклад, велика затримка некритичної роботи може мати малий ефект на весь проект загалом, тоді як набагато менша затримка критичної або бІлякритичної роботи може зажадати негайних дій з коригування.

3. Додаткове планування. Небагато проектів виконується в точній відповідності з планом. Потенціальні зміни можуть зажадати нових або скоригованих оцінок тривалості робіт, змінених послідовностей робіт або аналізу альтернативних календарних планів.

4. Програмне забезпечення управління проектами. Див. пункт 6.4.2.5. Здатність програмного забезпечення управління проектами відстежувати планові дати порівняно з фактичними і прогнозувати ефекти від змін календарного плану, реальних або потенціальних, робить його корисним інструментом для контролю за календарним планом.

Результати контролю дотримання календарного плану:

1. Коригування календарного плану. Коригування календарного плану - це будь-яка зміна інформації в календарному плані, що використовується для управління проектом. При необхідності мають бути оповіщені відповідні зацікавлені особи. Коригування календарного плану можуть зажадати внесення змін в інші аспекти загального плану проекту, а можуть і не зажадати.

Перегляд - це спеціальна категорія коригувань календарного плану. Перегляд - це зміни в планових датах старту та фінішу затвердженого календарного плану проекту. Ці дати в основному переглядаються тільки в разі зміни змісту. У деяких випадках затримки календарного плану можуть бути настільки серйозними, що необхідною стає зміна основи календарного плану, для того щоб надати реалістичні дані для зміни виконання.

2. Коригуючі ДІЇ. Коригуючі дії - це будь-що, зроблене для того, щоб привести у відповідність очікувані майбутні показники виконання календарного плану з планом проекту. Дії з коригування у галузі управління часом часто включають прискорення - спеціальні дії, спрямовані на те, щоб гарантувати завершення роботи вчасно або із самою мінімальною затримкою.

3. Засвоєні уроки. Випадки відхилень, причини вибору дій з коригування та інші типи уроків, засвоєних у результаті контролю календарного плану, мають бути задокументовані в такий спосіб, щоб стати частиною бази даних як по цьому проекту, так і по всіх проектах, що виконуються в цій організації.