25.Основні етапи доінвестиційного дослідження реалізації проекту.

У проектному циклі можна виділити три основні стадії — доінвестиційна або попередня стадія — фаза підготовки проекту та забезпечення його фінансування; — інвестиційна стадія — фаза проектування і будівництва; — експлуатаційна (виробнича) стадія — фаза експлуатації інвестиційного об'єкта. (У випадку диверсифікованого виробниц­тва початком експлуатаційної стадії вважається дата початку виробництва і збуту хоча б одного виду продукції або послуг. Одночасно можуть продовжуватися роботи відповідно до інвести­ційного плану, пов'язані з підготовкою виробництва і збуту інших видів продукції.) Обґрунтування доцільності реальних інвестицій здійснюється на попередній або доінвестиційній стадії. Помилки на цій стадії дорого коштують інвесторам. У ході доінвестиційного досліджен­ня фінансовий менеджер повинен: — оцінити загальні можливості реалізації проекту (на підставі попиту на продукцію на зовнішніх і внутрішніх ринках, наявної сировини для виробництва, характеру технологічних процесів, потреби у висококваліфікованих кадрах, строків реалізації проекту, рівня виробничих витрат та ін.);

Рис. 8.5. Стадії життєвого циклу інвестиційного проекту — проаналізувати різноманітні економічні альтернативи (рин­ки сировини і готової продукції, виробничі потужності і техно­логічні рішення, виробничу програму, стратегії маркетингу, ма­теріальні затрати тощо); — економічно обґрунтувати ефективність проекту за варіанта­ми, відібраними в ході попередньої оцінки.

26. Проектування виробів і процесів у виробництві. Основні положення проектування виробничих процесів.

Проектування виробів має бути націлене на задоволення потреб покупця. Для аналізу конкретних вимог споживача до виробу розробник повинен розглянути значущість різних критеріїв проектування виробів, включаючи: якість; вартість; економічність експлуатації; елементи розкоші; розмір, потужність чи міцність, термін служби; надійність в експлуатації; вимоги до обслуговування, його простота; універсальність використання ; безпеку експлуатації.     Розробник повинен вибирати варіанти у різних областях, в тому числі в наступних: розміри і форми; матеріали; співвідношення стандартних і специфічних елементів; модульні компоненти; надлишкові компоненти для підвищення надійності; елементи безпеки.

Проект організації виробництва вирішує такі питання:

Визначає склад елементів виробничої системи в кількісному і якісному відношенні і їх розміщення у виробництві – тобто формування виробничої структури, розробка регламенту організаційних процесів, які відбуваються у виробничій системі і створення комплексу організаційно – планових документів, які містять основні положення цього регламенту, розробка нормативної бази організації виробництва для конкретних виробничих систем; визначення характеру інформаційних взаємозв’язків і потоків, елементів виробничої системи, формування структури документообігу і створення інформаційного забезпечення організації виробництва; встановлення економічних відносин між учасниками виробничого процесу - підрозділами підприємства і окремими виконавцями.

В залежності від розмірів підприємства, масштабів і типу виробництва, номенклатури й асортименту продукції, строків освоєння виробничих потужностей, проектування організації виробництва складається з таких елементів: передпроектна підготовка, технічний проект, робочий проект, впровадження.