![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •І. Технічна термодинаміка
- •Основні поняття й визначення технічної термодинаміки
- •1.1. Технічна термодинаміка та її методи
- •1.2. Теплота і робота. Термодинамічна система. Робоче тіло
- •1.3. Параметри стану. Рівняння стану
- •1.4. Термодинамічні процеси
- •Газові суміші
- •2.Перший і другий закони термодинаміки
- •2.1. Формулювання й аналітичне вираження першого закону
- •Вираження теплоти і роботи через параметри стану
- •2.3. Теплоємність
- •2.4. Формулювання і аналітичне вираження другого закону термодинаміки
- •2.5. Прямі і зворотні цикли теплових двигунів
- •2.6. Цикл Карно
- •3. Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •3.1. Ізохорний процес
- •3.2. Ізобарний процес
- •3.3. Ізотермічний процес
- •3.4. Адіабатний процес
- •3.5. Політропний процес
- •4. Термодинамічні процеси в реальних газах і парі
- •4.1. Властивості реальних газів
- •Фазові переходи
- •4.3 Пари, основні визначення
- •4.4 Процес паротворення в p-υ і t-s координатах
- •4.5 Параметри рідини і пари
- •5. Вологе повітря
- •6. Витікання та дроселювання газів і пари
- •7. Термодинамічні процеси в компресорах
- •8. Цикли двз (двигунів внутрішнього згоряння)
- •9. Цикли гту (газотурбінних установок)
- •10. Цикли псу (паросилових установок)
- •11. Холодильні установки
- •II. Теория теплообміну
- •12. Теплопровідність
- •12.1. Види теплообміну. Основні положення теплопровідності
- •12.2. Закон Фур'є
- •12.3. Диференціальне рівняння теплопровідності
- •12.4. Теплопровідність через стінку при стаціонарному режимі
- •12.5. Теплопровідність при нестаціонарному режимі
- •13. Конвективный теплообмін (кт)
- •13.1. Основні поняття й визначення
- •13.2. Фізичний зміст критеріїв подібності
- •13.3. Основні види кт
- •13.4. Теплообмін при кипінні
- •13.5. Теплообмін при конденсації
- •14. Теплопередача
- •14.1. Процес теплопередачі
- •14.2. Теплопередача через плоску стінку при стаціонарному режимі
- •14.3. Теплопередача через циліндричну стінку при стаціонарному режимі
- •14.4. Критичний діаметр теплової ізоляції
- •14.5. Інтенсифікація теплопередачі
- •15. Теплообмін випромінюванням
- •15.1. Основні поняття й визначення
- •15.2. Закони випромінювання
- •15.3. Теплообмін випромінюванням у прозорому середовищі
- •15.4. Складний теплообмін
- •15.5. Випромінювання газів
- •16. Теплообмінні апарати
- •16.1. Класифікація апаратів
- •16.2. Схеми руху теплоносіїв
- •16.3. Середній температурний напір
- •16.4. Теплові розрахунки теплообмінних апаратів
- •16.5. Основи гідромеханічного розрахунку теплообмінних апаратів
- •17. Паливо і основи горіння
- •17.1. Види палива
- •17.2. Елементарний склад палива
- •17.3. Фізичний процес горіння палива
- •17.4. Топковий пристрій
- •17.5. Основні формули процесу горіння
- •18. Теплопостачання. Сушильні установки
- •18.1. Теплопостачання
- •18.1. Сушильні установки
- •19. Котельні установки
- •20. Відновлювані джерела енергії (вдр)
- •Література
II. Теория теплообміну
12. Теплопровідність
12.1. Види теплообміну. Основні положення теплопровідності
Теплота переноситься трьома видами:
Теплопровідність - молекулярний перенос теплоти в просторі за рахунок перепаду температур.
Конвекція - перенос теплоти об’ємами рідини, що переміщаються.
Теплове випромінювання - перенос теплоти електромагнітними хвилями.
Перенос теплоти одночасно теплопровідністю та конвекцією називається конвективним теплообміном (КТ). КТ між поверхнею твердого тіла й рідиною (газом) називається тепловіддачею. Перенос теплоти одночасно тепловим випромінюванням і конвекцією називається радіаційно-конвективним теплообміном. Якщо теплота одночасно переноситься трьома видами, то такий теплообмін називають складним.
Сукупність
значень температури в різних точках
тіла називається температурним
полем.
Якщо температура не змінюється в часі,
то таке поле називається стаціонарним,
його рівняння t
= f(x,y,z),
якщо змінюється в часі, то - нестаціонарним,
t
= f(x,y,z,τ),
де τ
– час. Температурне поле характеризується
градієнтом температури – це є вектор,
що направлений по нормалі до ізотермічної
поверхні та чисельно дорівнює похідної
від температури по даному напрямку
,
n
– нормаль до поверхні. Позитивний
напрямок градієнта убік зростання
температури.
12.2. Закон Фур'є
Закон Фур'є: Кількість теплоти, що переноситься через елемент ізотермічної поверхні dF, за проміжок часу dτ, пропорційна температурному градієнту.
;
де λ - коефіцієнт теплопровідності.
Кількість теплоти, що проходить в одиницю часу через площу будь-якої величини поверхні, називається тепловим потоком Q, Вт, кВт, Мвт, ..., Вт = Дж/с. Кількість теплоти, що проходить в одиницю часу через одиницю площі, називається густиною теплового потоку.
;
;
,
тоді
,
Коефіцієнт теплопровідності чисельно дорівнює кількості теплоти, що проходить в одиницю часу через одиницю ізотермічної поверхні при gradt = 1. Він визначає здатність речовини проводити теплоту і для більшості тіл λ =a+bt, тобто λ = f(t), a і b – постійні коефіцієнти, t – температура.
Для газів λ = 0,006÷0,06 Вт/(м·К); для рідин λ = 0,07÷0,7 Вт/(м·К); для металів λ =20÷418 Вт/(м·К). Матеріали с λ<0,25 Вт/(м·К) використовуються як теплоізоляційні.
12.3. Диференціальне рівняння теплопровідності
Рівняння Фур'є
.
У скороченому виді без внутрішніх джерел qυ.
;
- оператор Лапласа;
-
коефіцієнт температуропровідності.
Умови однозначності (крайові умови):
1. Геометричні - задаються форма та розміри тіла.
2. Фізичні - задаються теплофізичні константи речовини (λ, с, ρ, v).
3. Тимчасові - задається температура в початковий момент часу.
4. Граничні: першого роду - задається розподіл температури по поверхні у функції часу; другого роду - задається розподіл густини теплового потоку по поверхні у функції часу; третього роду - задається температура рідини вдалині від поверхні та закон тепловіддачі на границі стінка-рідина. Закон тепловіддачі є рівняння Ньютона-Ріхтера:
,
Вт;
,
Вт/м2
де α – коефіцієнт тепловіддачі; tс, tр – температури стінки та рідини; F – площа поверхні.