
- •Рівні засвоєння навчального матеріалу:
- •Загальні положення
- •Тема 1. Політологія в системі соціально-гуманітарного знання
- •Інформативний блок :
- •Об’єкт, предмет, структура політології
- •Основні методи і функції політології Основні методи політології
- •Функції політології
- •Місце політології в системі наук про суспільство
- •Політика як суспільне явище. Місце і роль політики в системі суспільних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів**
- •Література
- •Тема 2. Зародження науки про політику та основні етапи її розвитку
- •Світова політична думка
- •Тема 3. Політична й правова думка в Україні (іх – хх ст.)
- •Інформаційний блок Українська політична думка хі – хх ст.
- •Основні напрямки політичної думки України
- •Теми рефератів**
- •Література
- •Тема 4 . Влада як суспільне явище
- •Влада як соціальний феномен. Ресурси влади. Класифікація влади.
- •Структура влади
- •Нові тенденції в розвитку влади:
- •Запитання для самоперевірки:*
- •Питання для дискусії:***
- •Література:
- •Тема 5. Правова, соціальна держава та громадянське суспільство
- •Інформаційний блок
- •Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •Ознаки правової держави:
- •Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •Становлення й розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Література:
- •Тема 6. Політичні партії і партійні системи. Громадські організації.
- •Інформаційний блок
- •Поняття політичної партії, її виникнення, етапи розвитку. Функції політичної партії.
- •4.Громадські організації та рухи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів**
- •Тема 7. Політична еліта і політичне лідерство
- •Інформаційний блок
- •Сутність, типологія і функції політичної еліти.
- •Теорії еліт г. Моски, в. Парето, р. Міхельса.
- •3.Сучасна політична еліта України, її відмінні риси та особливості формування.
- •4.Суть та роль політичного лідерства в суспільстві. Типи лідерства.
- •Тема 8. Політична свідомість і політична культура
- •Інформативний блок
- •Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції. Політична ідеологія.
- •Політична культура: поняття, зміст і функції.
- •Типологія політичної культури.
- •Політична свідомість та політична культура сучасного українського суспільства.
- •Тема 9. Вибори та виборчі системи
- •2. Технології організації і проведення виборів.
- •Теми рефератів**
- •Література
- •Тема 10. Соціально-політичні ідеї і течії у сучасному світі
- •1. Поняття політичної ідеології та її функцій.
- •2. Традиційні соціально-політичні ідеї та течії: а) лібералізм; б) консерватизм;
- •3. Новітні західні соціально-політичні ідеї:
- •Література
- •Тема 11. Етнонаціональна політика
- •Інформаційний блок
- •Етнонаціональні спільноти як суб’єкти й об’єкти політики.
- •Національний суверенітет і політичне самовизначення нації.
- •Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів**
- •Література
- •Тема 12. Конфлікти й кризи в суспільно-політичному житті сучасного суспільства
- •Інформаційний блок
- •1. Сутність політичного конфлікту.
- •2. Типологія політичних конфліктів.
- •3. Основні методи врегулювання конфліктів.
- •Особливості політичних конфліктів у сучасній Україні.
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів**
- •Питання для дискусії***
- •Література
- •Тема 13. Політика і змі
- •Інформаційний блок
- •1. Поняття та ознаки змі.
- •2. Функції змі.
- •Шляхи демократизації інформаційної (четвертої) влади.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Міжнародні відносини та зовнішньо-політична діяльність. Україна у світовій спільності
- •Інформаційний блок
- •Міжнародна політика: суть, структура, пріоритети.
- •2. Міжнародні відносини.
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів**
- •Література
Національний суверенітет і політичне самовизначення нації.
Суверенітет держави не обов'язково припускає суверенітет народу. Суверенітет нації означає повновладдя нації, яке реалізується через її основні права. Основні права нації — гарантована законом міра свободи (можливості) нації, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства спроможна забезпечити її існування і розвиток. Міра свободи закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для всіх націй.
Основні права нації:
право на існування і вільний розвиток, володіння реальною можливістю визначати характер свого національного життя, включаючи спроможність реалізувати право на політичне самовизначення (державна самоорганізація — аж до створення самостійної держави);
право на вільний розвиток національних потреб — економічних і соціальних;
право на духовно-культурний розвиток, повага національної честі і гідності, розвиток національної мови, звичаїв, традицій;
право розпоряджатися природними і матеріальними ресурсами на своїй території;
право на мирне співіснування з іншими народами та націями;
право на екологічну безпеку та ін.
Отже, суверенітет нації, її повновладдя означає володіння реальною можливістю визначати характер свого національного життя, самостійно вирішувати питання, що стосуються розвитку національної свободи і національних потреб, право на повагу національної честі і гідності, розвиток культури, мови, звичаїв, традицій, створення національних установ.
Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.
Етнополітика — це система тактико-стратегічних дій, заходів та програм певного політичного об'єкта (насамперед держави, політичних партій, громадсько-політичних рухів тощо) в галузі взаємовідносин етнонаціональних спільностей між собою та їхніх стосунків з державою. Отже, головним суб'єктом етнополітики є держава. Але і етносоціальні спільності з точки зору етнополітики також є об'єктом останньої. У ширшому розумінні об'єкт етнонаціональної політики складає уся сукупність етнополітичних явищ:
— політичне життя етнічних груп, до яких належать громадяни держави (виборчі компанії, референдуми, місцеве самоврядування тощо); — розселення етносів на території, на яку поширюється суверенітет держави; — соціально-економічні та політико-культурні взаємини етносів між собою та з державою; — стосунки етнічних груп, що проживають на території даної держави, з їхніми етнородичами в інших державах. Однією з головних категорій етнонаціональної політики є етнічний інтерес.
Етнічний інтерес — це інтерес етнічної спільноти чи групи, яка об'єднується специфічними зв'язками, це об'єктивно зумовлені мотиви діяльності етнічної спільноти, які складаються з усвідомлення ними власних потреб та з'ясування й пошуку засобів та умов їх задоволення.
Інтернаціоналізм — ідеологія і політика, що виражає збагания корінних інтересів і прагнення до об'єднання зусиль різних народів, націй, держав, соціальних та демографічних груп. Космополітизм — ідеологія так званого світового громадянства, яка зневажає державний суверенітет, пропагує відмову від національних традицій, патріотизму. Націоналізм — теорія і практика етнічних і соціально-політичних відносин у суспільстві, які ґрунтуються на самоідентифікації націй у вирішенні політичних, державних, економічних та соціокультурних проблем. Національна меншина — етнічна група, яка не є корінним етносом, але члени якої являються громадянами національної держави і мають спільні етнокультурні особливості (мовні, релігійні, звичаєві), намагаються їх виразити через відповідні соціальні інститути. Національні відносини — це відносини між соціально-етнічними спільностями з приводу рішення різнобічних національних проблем (державно-політичної організації життя, економічних основ національного буття, питань національної мови, культури, традицій тощо). Расизм — сукупність антинаукових концепцій, основу яких становлять положення про фізичну і психічну нерівноцінність людських рас, про вирішальний вплив расових ознак на історію суспільства, про одвічний поділ людей на «вищі» й «нижчі» раси, з яких перші нібито покликані до панування, а другі приречені бути об'єктом експлуатації; політика, що грунтується на расистських теоріях. Сепаратизм — рух на територіальне відокремлення тієї чи іншої частини держави з метою створення нового державного утворення або надання певній частині держави автономії за національними, мовними чи релігійшь ми ознаками. Шовінізм — одна з форм націоналізму, політична ідеологія і практика, спрямована на розпалювання національної ворожнечі та ненависті.