2.7. Визначення зниження рівня

Розрахункове зниження рівня вода в свердловині S приймається не більш припустимого зниження статичного рівня S_доп:

для напірних вод

де H_с - напір над підошвою шару, м;

h_н - максимальна глибина занурення низу насоса (або його водоприймальної частини) під динамічний рівень [8, табл. 26 ], м;

- опір фільтра і породи в присвердловинній зоні, м;

m – потужність водоносного шару, м;

Приймаємо (з запасом), що .

Зниження статичного рівня води:

.

- умова виконується.

2.8. Визначення радіуса впливу

Радіус впливу - важлива характеристика свердловини як для проектування, так і для експлуатації. Він є змінною величиною і залежить від ступеня водопроникності породи, водообільности шару й у кінцевому рахунку знаходить своє відображення у величині зниження при відкачці зі свердловини.

У проекті можна прийняти групу одиночних (невзаємодіючих), або групу взаємодіючих свердловина,

Як відзначається в [II] , при відсутності фактичних даних про радіус впливу, найбільш правильним буде орієнтоване визначення можливої його величини в залежності від питомого дебіту [II, табл. 18].

Питомий дебіт свердловини .

Для середньозернистих пісків орієнтовно приймаємо радіус впливу за (2, табл.18) R=300м.

2.9. Визначення дебіту свердловини

Можливість заданого добору води варто перевірити по формулі.

Дебіт одиночної свердловини в напірних свердловинах при заданому питомому дебіті, м³ /год,

де q_у - питомий дебіт (за завданням), м³/год; S- розрахункове зниження рівня, м.

Добовий дебіт одиночної недосконалої свердловини в напірному водоносному шарі, м³,

де ε- фільтраційний опір, викликаний недосконалістю свердловини, ε=2; l – довжина фільтра, м; R - радіус впливу колодязя, м; r- радіус фільтра, м.

З огляду на можливе падіння дебіту свердловин водозабору за рахунок механічної або хімічної кольматации або в результаті інших факторів, варто проектувати так, щоб сумарний дебіт свердловин трохи перевищував необхідну (розрахункову) подачу водозабору.

2.10. Зони санітарної охорони

Границя першого пояса зони підземного джерела водопостачання установлюється від одиночної свердловини або від крайніх свердловин групи на відстані:

при використанні захищених підземних вод 30 м;

при використанні недостатньо захищених підземних вод 50 м.

Границя другого пояса встановлюється розрахунком, що враховує час проходження мікробного забруднення води до водозабору протягом 100...400 діб.

Границя третього пояса встановлюється розрахунком, враховуючи час проходження хімічного забруднення води до водозабору, що повинний бути більше прийнятого терміну експлуатації водозабору, але не менше ніж 25 років.

У пояснювальній записці варто описати зони конкретного водозабору і заходу, проведені в них по [1,nn.I0.3I - 10.35].

2.11. Опис архітектурно-будівельної частини підземного водозабору, технології виробництва й експлуатації Свердловини

Варто описати спосіб буравлення свердловини , трубопроводи для кріплення стін, свердловини, затрубну цементацію, конструкцію фільтра, спосіб його пристрою і заходыв попередження й усунення механічної і хімічної кольматации [10] . Описати водопідйомні насоси, оцінки статичного і динамічного рівнів і встановки насоса.