2.3. Вибір місця розташування водозабору
Площадка підземного водозабірного спорудження (свердловин) знаходиться поблизу об'єкта водопостачання, але бажано не на території промпідприємства або населеного пункту. Місце водозабору повинне дозволяє організувати зони санітарної охорони і перспективне розширення.
Для зменшення глибини свердловин місце водозабору вибираємо в незаливаємих долинах рік, в озер.
Водозабірні спорудження не можна розташовувати на ділянках, затоплюємих паводками, у зсувних зонах, на косогорах.
При виборі місця розташування водозабору враховуємо напрямок руху підземних вод і розташування можливих джерел хімічного і бактеріологічного забруднення.
2.4. Підбор насосів і визначення кількості свердловин
Для підйому води зі свердловини використовуються насоси з заглибним електродвигуном або насоси з трансмісійним валом.
Перші застосовуються для устаткування свердловина глибиною 10... ...700 м при подачі 0,6...550 м3/год. Другі найбільше доцільно застосовувати для свердловин невеликої глибини (до 40 м) і великою подачею (до 1500 м3/год).
Оскільки глибина свердловини 210 м та подача 122,4 м3/год, то вибираємо насоси з заглибним електродвигуном.
Подача насоса на розрахунковий термін приймається рівною
,
м3/год;
де Qскв - дебіт свердловини, м3/год;
Qвз - подача водозабору на розрахунковий термін, м3/год;
n- кількість свердловин. Приймаємо кількість свердловин – 5.
При проектуванні вирішуємо задачу одночасного вибору і насосів і кількості свердловина. Тому що вибір насосів робиться з обмеженого списку агрегатів, що випускаються промисловістю, то є вирішальним чинником для визначення і типу насоса і кількості робочих свердловин.
На перспективу зберігаємо кількість свердловин, яка визначена по витраті на розрахунковий період, оскільки конструкція свердловини розрахована на дебіт у перспективі і діаметр експлуатаційної колони дозволяє установити насос більшого габаритного розміру.
Кількість резервних свердловин приймаємо для при кількості робочих свердловин 5 - дві для водозабору I категорії [1, п.5.13] .
Напір насоса, м,
де
Нг-
геометрична
висота нагнітання, м;
Нг=Нн+Н,
Нн
- глибина
динамічного рівня вода в свердловині,
м; Н
–висота
споживача (площадки насосної станції
другого підйому) відносно свердловини,
м, Нг=64,5+35=99,5м;
- втрати
напору
у водопідйомних трубопроводах свердловини,
м,
=1000іl=0.0392*208=8.15м;
-
втрати
напору
в оголовку свердловини, м;
-
втрати
напору у водомірі, м,
=1м;
-
вільний
напір у точці злива, м,
=5м;
=1м.
Втрати напору в трубопроводах свердловини визначаються по [4] з урахуванням діаметра водопідймного трубопроводу (10, табл. 12) .
Втрати напору в оголовку, м:
де vп - швидкість руху вода у водопідйомному трубопроводі з площею поперечного переріза ω (можна прийняти по [4] ), м/с.
Втрати напору в сполучних водоводах (від свердловини до крапки злива) визначаються по [4] з урахуванням економічних діаметрів.
Остаточно вибрали кількість свердловин - 5, тип насоса –ЭЦВ 12-160-100, довжина насоса 1300 мм, довжина двигуна 1920 мм, кількість робочих насосів – 5 і резервних – 2 (на розрахунковий термін і перспективу.
Визначаємо діаметр напірного трубопровода для 1 свердловини, м:
,
де vн – швидкість руху води у напірному трубопроводі м/с; приймаємо vн=3,0 м/с;
.
Уточнюємо швидкість руху води:
.
Визначаємо діаметр напірного трубопровода для 3 свердловин, м:
,
де vн – швидкість руху води у напірному трубопроводі м/с; приймаємо vн=3,0 м/с;
.
Уточнюємо швидкість руху води:
.