2.5. Визначення конструкції свердловини

Проектна глибина свердловини призначається в залежності від глибини залягання і потужності експлуатаційного водоносного шару, розрахункового дебіту і можливого зниження статичного рівня води. При виборі глибини необхідно враховувати розташування водоприймальної частини колодязя в шарі (досконалий, недосконалий тип).

Загальне число обсадних труб і їхній діаметр визначають глибиною свердловини, способом буравлення і геологічною будівлею порід.

Вихід колони обсадних труб приймається по таблиці [8,п.4.6].

Діаметр експлуатаційної колони труб повинний бути рівним номінальному діаметрові насоса (I, п.5.7).

Допускається приймати діаметр експлуатаційної колони труб по насосі, підібраному на перспективу.

Різниця між діаметрами попередньої і наступної колон обсадних труб повинна бути не менше ніж 150 мм.

Башмак кожної колони труб повинний входити у водотривкі породи, за виключенням останньої експлуатаційної колони, башмак якої повинний входити у водоносну породу на I...3 м нижче водотривкі покрівлі.

З огляду на можливе зниження статичного і динамічного рівнів вода по різних причинах (багаторічна зміна рівня підземних вод, розвиток депресійної лійки і т.д.), експлуатаційний діаметр потрібно зберігати нижче усмоктувального отвору насоса до можливо більшої- глибини (на 15...20 м і більш у залежності від конкретних умов).

У поверхні землі на глибину 4...6 м варто передбачати установку напрямку - колону труб найбільшого діаметра з розрахунку.

Для кріплення свердловини слід застосовувати обсадні сталеві муфтові і електрозварні труби [8, табл. 4) 10, табл. I ] .

Для кріплення свердловини глибиною до 250 м при вільній посадці обсадних труб допускається застосування неметалічних труб з обов'язковою затрубною цементацією.

2.6. Вибір фільтра. Розрахунок фільтра

Типи і конструкції свердловин приймаються по прил. 2(l).

Робочу часть фільтра варто встановлювати на відстані від покрівлі і підошви шару не менш ніж 0.5...I м,

У водоносних шарах потужністю більш 10 м довжину робочої частини фільтра, варто визначаємо з урахуванням водопроникності, порід, дебіту свердловини і конструкції фільтра. Верхня частина надфільтрової труби повинна бути вище башмака експлуатаційної колони не менш ніж на 5 м (при глибині свердловини більш 50 м); при цьому між трубами повинний бути встановлений гумовий або прядив'яний сальник.

Довжину відстійника фільтрової колони варто приймаємо не більш ніж 2 м. Закінчується фільтрова колона дерев'яною або цементною пробкою товщиною до 1 м.

Розрахунок фільтра свердловини

, м³

де Q_ф - добова витрата фільтра, м³;

Q_скв - добовий дебіт свердловини, м³;

r=(Д₉ - 100)/2 - радіус фільтра, м (але не менше ніж 75мм);

Д_э- діаметр експлуатаційної колони, м;

l- довжина фільтра, м; ;

v - припустима швидкість фільтрації вода за добу, розрахована по формулах, м/с :

для трубчастих фільтрів із круглою і щілинною перфорацією, а також каркасно-щілинних з водоприймальною поверхнею з дротової обмотки, сталевого штампованого листа і сіток:

к- коефіцієнт фільтрації за добу, м³. Для грунту середньозернисті піски приймаємо к=8 м³/добу.

м/добу

r=( 250- 150)/2=50м. Приймаємо r=75м.

м³