2.2. Ознаки аварій з породоруйнівними інструментами

• Основними ознаками аварій з породоруйнівними інструментами є:

- різке збільшення моменту на моментомірі;

- різке зниження механічної швидкості буріння;

- підвищення вібрації інструменту, посторонній шум;

- збільшення крутного моменту на роторі;

- при бурінні електробуром - його зупинка;

- при бурінні вибійним двигуном – різке збільшення тиску на стояку;

- при бурінні турбобуром (збільшення або зменшення тиску на стояку бурових насосів в залежності від типу турбобура).

2.3. Попередження аварій з породоруйнівними інструментами

• Для попередження аварій з породоруйнівними інструментами необхідно:

• правильно вибирати тип долота у відповідності до способу буріння, властивостей

гірських порід, проектних параметрам режиму буріння та інше;

• правильно наверніть долото, затягнувши з'єднання до значення моменту, що рекомендується згідно специфікації RP7G за стандартами API;

• уважно пропустити долото через противикидне устаткування, сповільнюючи швидкість опускання інструменту в місцях зміни діаметра свердловини, звужень, каверн, ділянках штучного викривлення (швидкість опускання і підйому долота в указаних інтервалах повинна бути знижена до безпечних значень υ=0,3-0,4 м/с);

• не допускати „посадок долота” під час опускання його більше 30 ÷ 50 кН;

• на початку роботи з новим долотом необхідно сформувати профіль вибою відповідно до геометрії цього долота;

• необхідно забезпечити оптимальне поєднання осьового навантаження на долото Gд та частоти обертів долота n під час його відробки;

• правильно провести відробку долота.

2.4. Ліквідація аварій з долотами

Вибір методу ліквідації аварії залежить від конкретних умов. Перш ніж приступити до робіт по витяганню з свердловини, треба по можливості, з'ясувати, що знаходиться в ній. Це легко встановити, коли відомо, що залишилося в свердловині після підйому долота.

• Долото може бути:

• підняте із свердловини;

• зруйноване методом торпедування;

• зруйноване при двох-трьох спусках вибійного (торцевого) фрезера.

Долото, залишене посередині стовбура свердловини, спочатку доводять до вибою, потім визначають печаткою його стан.

Свинцеві печатки (рисунок 2.2) призначені дня отримання на торцевій або бічній поверхні відбитків предметів, що знаходяться в свердловині.

Якщо долото стоїть приєднувальною різьбою догори, його можна витягнути (при умові, що воно не перекошено) спустивши „голий кінець”. Для витягання долота, що залишилося в свердловині унаслідок відгвинчування або зриву різьби, можна також застосувати дзвін-калібр (розглянемо в підрозділі 3.4.3.2).

В усіх інших випадках його руйнують торпедою або фрезером.

Рисунок 2.2 – Печатки:

а – для отримання відбитків на торцевій поверхні;

б – для отримання відбитків на торцевій або бічній поверхні (універсальні)

Осьові торпеди (рисунок 2.3) спускають в свердловину на трубах або на кабелі.

Вони мають досить могутній кумулятивний заряд вибухівки, призначений для розбивання предметів, що знаходяться в свердловині, які не вдається витягнути звичними ловильними інструментами.

П ісля вибуху уламки витягують магнітними фрезерами або шламометалоуловлювачами.

Крім того, торпеди діаметром від 38 до 72 мм можна використовувати для ліквідації заклинювань турбодоліт.

Осьові торпеди виготовляють двох видів:

• нетермостійкі (рисунок 2.3,а);

• термостійкі (рисунок 2.3,б), які опускають у свердловину в захисному кожусі.