- •1. Загальні поняття про аварії в бурінні
- •1.1. Визначення та класифікація аварій
- •1.2. Причини, які сприяють виникненню аварій
- •1.3. Розслідування та облік аварій
- •1.4. Загальні заходи попередження аварій
- •1.5. Ловильні роботи та торпедування під час ліквідації аварій
- •1.5.1. Основні поняття про проведення ловильних робіт
- •1.5.2. Ловильний інструмент
- •1.5.3. Торпедування під час ліквідації аварій
- •2. Аварії з породоруйнівними інструментами
- •2.1. Види і причини аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.2. Ознаки аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.3. Попередження аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.4. Ліквідація аварій з долотами
- •Дії типу тко:
- •3. Аварії з елементами бурильної колони
- •3.1. Причини аварій з елементами бурильної колони
- •Утому металу прискорюють такі фактори:
- •До таких несприятливих умов належать:
- •Найчастіше трапляються такі порушення і несправності:
- •3.2. Попередження аварій з колонами бурильних труб
- •3.4. Прихвати колон бурильних труб
- •3.4.1. Основні причини прихватів колон бурильних труб
- •Р исунок 3.7- Схеми прихвату бурильних труб (обт) в результаті перепаду тиску
- •В результаті сальникоутворення:
- •3.4.2. Попередження прихватів при бурінні свердловин
- •1) Під час опускання нового долота або опорно-центрувальних елементів (оце) в свердловину
- •2) В інтервалах різкої зміни осі стовбура свердловини
- •3) В результаті падінням сторонніх предметів або кусків породи
- •4) Внаслідок осідання шламу, обважнювача
- •5) Внаслідок сальникоутворення
- •6) Внаслідок порушення стійкості свердловини
- •7) В жолобних виробках
- •8) Внаслідок порушення режиму промивання
- •9) При випробуванні свердловин
- •3.4.3. Ліквідація прихватів та інших аварій з елементами бурильної колони
- •3.4.3.1. Підготовчі роботи до ліквідації прихватів
- •3.4.3.1. Діагностика прихватів
- •Визначення межі прихвату
- •3.4.3.2. Способи ліквідації прихватів
- •Підготовчі роботи та технологія проведення гіс зводяться до такого:
- •Ударні механізми із вільним бойком багаторазової дії
- •Ударні механізми багаторазової дії з приєднаною до бойка масою
- •Ударні яси із замковим пристроєм
- •Бурильний яс Hydra-Jar
- •Прихватів:
- •Мітчика з колоною труб
- •4. Аварії з вибійними двигунами
- •4.1. Причини аварій з вибійними двигунами
- •4.2. Попередження аварій з вибійними двигунами
- •4.3. Ліквідація аварій з турбобурами і турбодолотами
- •5. Аварії при випробуванні та освоєнні свердловин
- •6. Аварії при кріпленні свердловин
- •6.1. Причини аварій при кріпленні свердловин
- •Аварії під час кріплення свердловини виникають через:
- •Попередження аварій під час кріпленні свердловин
- •6.3. Ліквідація аварій при кріпленні свердловин
- •7. Інші види аварій
- •7.1. Аварії, пов’язані з падінням у свердловину сторонніх предметів
- •7.2. Аварії з геофізичними приладами
- •Попередження та ліквідація аварій при промислово-геофізичних роботах у свердловині:
- •7.3. Відкриті фонтани
- •7.3.1. Причини відкритих фонтанів
- •7.3.2. Класифікація відкритих фонтанів
- •7.3.3. Дія бригади при виникненні фонтану
7) В жолобних виробках
Ймовірність заклинювання колони труб у жолобі найбільша при
1,0<d/a<1,25, (3.1)
де d — зовнішній діаметр елемента бурильної колони;
а — ширина жолоба, яку можна у граничному випадку прийняти рівною діаметру бурильних замків.
Для зменшення жолобоутворення і попередження заклинювань КНБК в жолобних виробках необхідно:
• не допускати самодовільної різкої зміни азимута свердловини, а також зміни зенітного кута з інтенсивністю викривлення більше І0 на 100 м;
• при бурінні похило-направлених свердловин суворо витримуватипараметри режиму буріння і КНБК, які указані в програмі на проведення даної свердловини;
• у випадку, коли завчасно відомі інтервали можливого жолобоутворення і протяжність цих інтервалів значна (визначаються по поруч розташованих пробурених свердловинах), буріння стовбура свердловини в цих інтервалах необхідно починати долотом діаметр якого менший зa проектний з наступним його розширенням після релаксації напружень у гірському масиві та виникненні ознак наявності жолобів у свердловині;
• в інтервалах жолобоутворень застосовувати в КНБК елементи, діаметр яких менше, або в 1,4-1,5 рази більше діаметра замків бурильних труб;
• для попередження попадання бурильної колони в жолобну виробку слід устанавлювати вивідні КЛС (довжиною корпусу 1,2—2,0 м, діаметр яких на 5—10 мм менший за діаметр долота) в прихватонебезпечних січеннях КНБК (перехід з одного діаметру ОБТ на інший; перехід з ОБТ або вибійного двигуна на бурильні труби і т. д.).
При ньому діаметр КЛС повинен не менше як в 1,35 рази перевищувати ширину жолобної виробки. Постійно слідкувати за спрацюванням вивідних КЛС, зміною конфігурації жолобних виробок і наявністю затягнень бурильного інструменту під час підйому. У разі необхідності проводити заміну вивідних КЛС на КЛС більшого діаметру.
Для попередження самодовільного розкручування колони бурильних труб і попадання її в жолобні виробки напрямок витків лопатей зазначених КЛС має бути лівим;
• якщо виникла потреба зміни КНБК і включення в неї елемента, діаметр якого незначно відрізняється від діаметра замків бурильних труб, то інтервал стовбура з наявністю жолобів необхідно проробляти, а швидкість спуску і підйому КНБК в цій зоні обмежити;
• для скорочення кількості спуско-підйомних операцій і меншої наробки жолобів слід, по-можливості, застосовувати найбільш високопродуктивні тришарошкові долота або алмазні та оснащені ІНМ долота в поєднанні з високомоментними турбобурами (вибійними двигунами).
Буріння тришарошковими долотами доцільно вести гвинтовими двигунами або турбобурами з редукторними вставками;
• підйом бурильної колони в інтервалі жолобних виробок проводити на пониженій швидкості не допускаючи затягнень більше 50-80 кН зверх ваги бурильної колони, яка зафіксонана при підйомі;
• не звільнювати затягнуту в жолоб бурильну колону натягом її зверх власної ваги. У цьому випадку слід збивати інструмент вниз ;
• періодично проводити інклінометрію і профілеметрію стовбура:
в твердих і породах середньої твердості не більше ніж через 300 м проходки, а в м'яких - через500м буріння нижче башмака останньої обсадної колони, а потім не більш ніж через 200-300 м буріння та перед спуском обсадних колон. Заміри проводити кожний раз по усьому відкритому стовбурі. При виявленні жолобних виробок заміри повинні проводитись не рідше ніж через 100 м буріння;
• інтервал жолобоутворень і затягнень відмічати в буровому журналі і карті ускладнень, доводити до відома бурильників під час передачі вахт;
• параметри і тип бурового розчину повинен відповідати ГТН;
• при зростанні в часі затягнень в інтервалах жолобних виробок і неможливості збільшення діаметра вивідного КЛС або при безпосередній загрозі заклинювання бурильної в жолобних виробках можна проводити руйнування цих жолобів з допомогою розширювачів або торпедуванням.
Практика буріння свердловин показує, що руйнувати жолобну виробку перед опусканням обсадних колон не має потреби, так як в процесі кріплення свердловин в місцях жолобоутворень посадок обсадних колон не спостерігається, а під час руйнування жолобів виникає небезпека отримати аварію з бурильним інструментом.
Руйнування жолобних виробок в м'яких породах слід проводити лопатевими розширювачами, а в твердих породах і середньої твердості - шарошковими (конструкції УкрНДІгазу).
У процесі руйнування жолобннх виробок розширювачами необхідно дотримуватися заходів по попередженню забурювання нового стовбура.
У випадку неможливості руйнування жолобних виробок розширювачем (наприклад, відсутність зумпфа достатньої довжини) рекомендується руйнувати жолоби вибухами гнучких торпед.
Після закінчення вибухових робіт свердловину сумлінно проробити з швидкістю не більше 20-30 м/год;
При жолобах великої протяжності та глибині, як виняток, можливе використання заливки цих жолобів цементним розчином з послідуючим розбурюванням цементного мосту.