- •1. Загальні поняття про аварії в бурінні
- •1.1. Визначення та класифікація аварій
- •1.2. Причини, які сприяють виникненню аварій
- •1.3. Розслідування та облік аварій
- •1.4. Загальні заходи попередження аварій
- •1.5. Ловильні роботи та торпедування під час ліквідації аварій
- •1.5.1. Основні поняття про проведення ловильних робіт
- •1.5.2. Ловильний інструмент
- •1.5.3. Торпедування під час ліквідації аварій
- •2. Аварії з породоруйнівними інструментами
- •2.1. Види і причини аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.2. Ознаки аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.3. Попередження аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.4. Ліквідація аварій з долотами
- •Дії типу тко:
- •3. Аварії з елементами бурильної колони
- •3.1. Причини аварій з елементами бурильної колони
- •Утому металу прискорюють такі фактори:
- •До таких несприятливих умов належать:
- •Найчастіше трапляються такі порушення і несправності:
- •3.2. Попередження аварій з колонами бурильних труб
- •3.4. Прихвати колон бурильних труб
- •3.4.1. Основні причини прихватів колон бурильних труб
- •Р исунок 3.7- Схеми прихвату бурильних труб (обт) в результаті перепаду тиску
- •В результаті сальникоутворення:
- •3.4.2. Попередження прихватів при бурінні свердловин
- •1) Під час опускання нового долота або опорно-центрувальних елементів (оце) в свердловину
- •2) В інтервалах різкої зміни осі стовбура свердловини
- •3) В результаті падінням сторонніх предметів або кусків породи
- •4) Внаслідок осідання шламу, обважнювача
- •5) Внаслідок сальникоутворення
- •6) Внаслідок порушення стійкості свердловини
- •7) В жолобних виробках
- •8) Внаслідок порушення режиму промивання
- •9) При випробуванні свердловин
- •3.4.3. Ліквідація прихватів та інших аварій з елементами бурильної колони
- •3.4.3.1. Підготовчі роботи до ліквідації прихватів
- •3.4.3.1. Діагностика прихватів
- •Визначення межі прихвату
- •3.4.3.2. Способи ліквідації прихватів
- •Підготовчі роботи та технологія проведення гіс зводяться до такого:
- •Ударні механізми із вільним бойком багаторазової дії
- •Ударні механізми багаторазової дії з приєднаною до бойка масою
- •Ударні яси із замковим пристроєм
- •Бурильний яс Hydra-Jar
- •Прихватів:
- •Мітчика з колоною труб
- •4. Аварії з вибійними двигунами
- •4.1. Причини аварій з вибійними двигунами
- •4.2. Попередження аварій з вибійними двигунами
- •4.3. Ліквідація аварій з турбобурами і турбодолотами
- •5. Аварії при випробуванні та освоєнні свердловин
- •6. Аварії при кріпленні свердловин
- •6.1. Причини аварій при кріпленні свердловин
- •Аварії під час кріплення свердловини виникають через:
- •Попередження аварій під час кріпленні свердловин
- •6.3. Ліквідація аварій при кріпленні свердловин
- •7. Інші види аварій
- •7.1. Аварії, пов’язані з падінням у свердловину сторонніх предметів
- •7.2. Аварії з геофізичними приладами
- •Попередження та ліквідація аварій при промислово-геофізичних роботах у свердловині:
- •7.3. Відкриті фонтани
- •7.3.1. Причини відкритих фонтанів
- •7.3.2. Класифікація відкритих фонтанів
- •7.3.3. Дія бригади при виникненні фонтану
6. Аварії при кріпленні свердловин
Аварії з обсадними колонами складають 6-8% всіх видів аварій в бурінні. На ліквідацію їх витрачається більше 10 % часу, що витрачається на ліквідацію аварій всіх типів. Особливо важкі аварії цього типу виникають в ситуаціях, де обсадні колони спускають на велику глибину, і на розвідувальних площах (рисунок 6.1).
Рисунок 6.1 – Руйнування обсадної
колони
До аварій з обсадними колонами і елементами їх оснащення відносяться аварії з обсадними колонами, що спускаються, спущеними і зацементованими, або їх частинами, які викликані:
• прихватом колони;
• падінням обсадних колон;
• роз'єднанням по різьбових з'єднаннях (розгвинчування, зрив різьби);
• обривом по зварному шву;
• зминанням або розривом по тілу труби;
• пошкодженням обсадної колони при розбурюванні цементного стакана, МСЦ, стоп-кільця, зворотного клапана і направляючої пробки;
• обривом нижніх труб при дальнішому поглибленні свердловини.
6.1. Причини аварій при кріпленні свердловин
Аварії під час кріплення свердловини виникають через:
► падіння окремих обсадних труб і секцій колон в процесі їх спуску у свердловину внаслідок:
• несправності спуско-піднімального інструменту, клинових захоплювачів, вузлів підвішування секції обсадної колони, обладнання тощо;
• нехтування розрахунковими даними;
• різкої посадки колони (під час спуску) на ротор або виступ в свердловині а також в результаті різкого гальмування;
• розрив у зварювальному шві або в тілі труби (порушення технічних правил зварювання труб);
• руйнування різьбових з'єднань в результаті:
− скручування їх через нитку;
− створення великих навантажень при розходжуванні обсадної колони;
− неправильним входженням різьб труби і муфти (натяг різьбового з’єднання).
− застосування труб з мілкою трубною різьбою в свердловинах великої кривизни або в колонах, сполучених з плаваючими платформами, можна побоюватися розриву з'єднань (закруглена різьба легко піддається розриву, рисунок 6.2,а).
Іноді накручування муфти на трубу через нитку є заводським дефектом. Вихід різьби труби із контакту з різьбою муфти часто пов'язаний з деформацією труб. При перекосі осей деформуються витки різьби труб, різьба "заїдає" і труби повністю не згвинчуються або згвинчуються під великим зусиллям, що приводить до сильного нагріву місця їх з'єднання. При комплектуванні обсадних колон для глибоких та горизонтальних свердловин необхідно використовувати труби з трапецієподібною різьбою (рисунок 6.2,б);
Рисунок 6.2 - Схеми можливості розриву
труб в різьбових з’єднаннях:
а - з мілкою трубною різьбою; б -
з трубною різьбою ТТ
► прихвати обсадних колон внаслідок:
• перепаду тиску у свердловині і пласті (між гідростатичним та пластовим);
• заклинювання обсадної колони в зоні відкритого стовбура свердловини які викликані:
− в інтервалах різкої зміни осі стовбура свердловини (жорсткість КНБК при підготовці свердловини перед спуском обсадної колони була меншою за жорсткість самої обсадної колони);
− порушенням стійкості свердловини через крихке руйнування гірських порід (осипання та обвалювання);
− осіданням шламу та обважнювача;
− через звуження стовбура свердловини та сальникоутворення;
− порушенням стійкості свердловини через пластичну течію порід;
− падінням сторонніх предметів або кусків породи;
− через порушення технології спуску обсадної колони (виникнення гідророзриву пласта або часткових поглинань бурового розчину та невчасне промивання затрубного простору);
− непідготовленість свердловини перед спуском обсадної колони (низька якість бурового розчину, відсутність мастильних добавок);
► зминання обсадних колон (відбувається як при спуску, так і в процесі буріння свердловини):
Залежно від обставин, що склалися, труби зминаються по-різному.
● Зминання обсадних труб у колонах, які спускають із зворотним клапаном, відбувається через:
− несвоєчасне доливання їх буровим розчином під час спуску в свердловину;
− велику швидкість спуску в свердловину.
● Зацементовані обсадні колони найчастіше зминаються внаслідок:
− течії гірських порід (солей);
− завалів порід на тій ділянці стовбура, який знаходиться вище цементного кільця;
− падіння рівня рідини в колоні нижче допустимих величин.
Зминання обсадних колон на зацементованих ділянках відбувається в інтервалах течії гірських порід, зоні фільтра, а також у прилеглих до нього зонах.
У разі надмірного навантаження обсадна колона зминається в нижній частині, а в інтервалі, ускладненому кавернами, або за великого діаметра свердловини колона може вигнутися.
Причиною зминання обсадних колон вище зацементованої ділянки - зменшення рівня рідини в них нижче допустимого. Подібні аварії зустрічаються там, де вважають, що зниження рівня рідини допускається на 2/3 довжини колони. Межі пониження рівня рідини необхідно розраховувати залежно від умов буріння свердловини, густини бурового розчину, діаметру, товщини стінки і механічних властивостей матеріалу обсадної колони.
► При експлуатації зацементованих колон крім зминання, можуть виникати:
• протирання тіла труб;
• обриви і згин обсадних труб та інші аварії.
● При поглибленні свердловин після спуску кондукторів і проміжних колон часто спостерігаються випадки протирання обсадних колон. Це відбувається при бурінні похилих і вертикальних свердловин.
Там, де між трубою і стінками свердловини цементного каменя немає, протирання колон веде до руйнування різьбового з'єднання труб (розрив), їх зминання, і створюються перешкоди вільному проходженню бурильної колони.
Встановлено, що обсадні труби протираються головним чином при роботі в колонах без запобіжних гумових кілець на бурильних трубах при роторному і турбінному бурінні, а протирання часто виникають в місцях викривлення.
● В зацементованих колонах може статися її руйнування в різьбових з’єднаннях в момент розвантаження колони на цементну підвіску а в цей час цементний розчин не повністю затужавів.
Слід пам’ятати, що при такому розвантаженні, якщо цементний розчин не повністю затужавів, можливий не тільки вигин обсадної колони, а й руйнування різьбових з’єднань за рахунок маси вище розміщених труб (особливо при використанні труб з різьбовими з’єднаннями ОГм).
Відомі випадки залишення цементного розчину в експлуатаційній колоні через швидке тужавлення (схоплювання) його, в результаті чого утворюється цементний стакан різної висоти.
► Аварії в результаті невдалого цементування:
До аварій через невдале цементування відносяться:
• розрив колони під час її цементування (відновлення циркуляції, розвантаження колони на ротор, надмірні тиски на любому етапі цементування та ОЗЦ);
• прихвати затверділим цементним розчином колони бурильних труб, на якій спускалася секція обсадних труб або хвостовик;
• відмова в роботі вузлів підвіски секції обсадної колони або хвостовиків (пошкодження або недосконалість у виготовленні);
• оголення нижньої частини обсадної колони;
• оголення башмака або недопідняття цементного розчину в затрубному просторі (або залишення всередині обсадної колони) , що потребує проведення додаткових робіт з усуненням цього явища.
● Під час цементування обсадних колон стає можливим руйнування тіла обсадних труб унаслідок:
• грубого порушення правил спуску колон (посадка колон у шлам і передчасне тужавіння цементного розчину). Для відновлення циркуляції бурового розчину в цих випадках часто застосовують максимальний тиск, що приводить до розриву труб. Руйнуються головним чином обсадні колони великого діаметру;
• несвоєчасної зупинки ЦА, тобто після досягнення тиску «стоп», або під час самого процесу цементування;
• різниці температур (особливо взимку) між цементним розчином (протискувальною рідиною) та колоною, що приводить до скорочення останньої.
В процесі цементування розрив обсадної колони може статися у випадку, якщо обсадна колона прихвачена в нижній частині а вверху розвантажена на ПКРО (спайдер) або елеватор.
У подібних випадках необхідно враховувати зміну довжини колони від температури. Закачування в нагріту колону холодного бурового або цементного розчину веде до деформації колони з подальшим вириванням труби з її муфти;
• тужавлення цементного розчину, якщо не контролювати за зростанням тиску в самій колоні (виділення тепла).
● При цементуванні в обсадних колонах може залишитися велика кількість цементного розчину внаслідок:
− зниження швидкості протискування розчину (через великий розрив у часі між закінченням нагнітання цементного розчину і початком нагнітання протискувальної рідини);
− застосування зворотних клапанів із малим зазором між тарілкою клапана і муфтою, в яку вгвинчується корпус клапана, або з малою площею живого перерізу в корпусі клапана (менше ЗО см2);
− невідповідності якості цементного розчину температурним умовам свердловини (через що цементний розчин передчасно починає тужавіти);
− застосування для утворення цементного розчину води, забрудненої домішками, які прискорюють тужавіння цементу;
− невідповідних розмірів і низької якості роздільних пробок і стоп-кільця;
− недостатнього контролю за якістю приготування цементного розчину;
− порушення технологічних вимог до спуску колони та її цементування.
► Пошкодження та відгвинчування труб при розбурюванні цементного стакана, стоп-кільця, зворотного клапана, направляючої пробки тощо.
Обсадні труби в процесі роботи іноді відгвинчуються. У нижній частині колони обсадні труби відгвинчуються через відсутність зв'язку низу колон із стінками свердловини.
Відгвинчування і обрив обсадних колон частіше спостерігаються у викривлених свердловинах і приурочуються до місць різких перегинів колони.
► Причини негерметичності обсадних колон можуть бути різні. До їх числа відносять розриви внаслідок виникнення надмірного внутрішнього тиску, витоки із різьб через неправильне згвинчування, отвори, які утворилися в результаті ліквідації аварій з бурильними трубами (НКТ), корозії або ерозійної дії струменів промивальної рідини і т.п.