5) Внаслідок сальникоутворення

Для попередження прихватів у породах, схильних до утворення сальників, рекомендується:

• бурові розчини мають характеризуватися міні­мальними показниками в'язкості, СНЗ і КЗК (коефіцієнта зсуву кірки);

• у разі підвищення тиску на нагнітальній лінії насосів треба припинити буріння і при­вести до нормального стану стовбур свердловини інтенсивним промиванням із розходжу­ванням і обертанням колони ротором з частотою не менше 80 об/хв, не допускаючи натягу колони понад власну вагу;

• у разі підозріння на промивання труби бурильну колону треба негайно підняти;

• при довготривалому знаходженні бурильних труб в свердловині необхідно проводити контрольний підйом - спуск долота з проробкою в місцях посадок та затягувань;

• застосовувати рівнопрохідну конструкцію низу бурильної колони, яка забезпечує високу швидкість руху бурового розчину в затрубному просторі (більше 2,5м/с);

• виключати ступінчасті діаметри відкритого стовбура свердловини;

• за­бороняється опускати в свердловину шарошкове долото, пробурену долотом різального типу, без попередньої проробки стовбура свердловини шарошковим долотом в місцях його посадки;

• при виникненні затягувань під час підйому необхідно припинити підйом, обережно відновити циркуляцію, довівши подачу бурових насосів до значення яке було в процесі буріння, та проробити місця затягувань до їх ліквідації. Проробку проводити, не допускаючи затягувань та різкого збільшення тиску;

• у випадку виникнення поршневання необхідно припинити підйом, а в дальнішому діяти як в попередній ситуації. При необхідності підйому з поршневанням його здійснюють на 1-й передачі лебідки, не допускаючи затягувань більше 100 кН, а свердловину доливати через бурильні труби;

• у процесі буріння в крейдяних, тріасових і юрських відкладах вживати таких заходів:

― з кожним нарощуванням проробляти стовбур свердловини на довжину ведучої труби;

― під час нарощування припіднімати інструмент на довжину свічки;

― через кожні 100 м проходки, але не більше 8 год. механічного буріння, піднімати інструмент в башмак кондуктора;

― за наявності затягувань та ознак утворення сальника буріння зупинити і шляхом розходжування ліквідувати сальник;

― перші дві свічки піднімати па першій швидкості;

― після буріння протягом 72—80 год. прошаблопувати стовбур, для чого підняти 3—4 свічі;

• не можна допускати зашламування приймальних чанів вище нижнього рівня приймаль­них труб насосів.

6) Внаслідок порушення стійкості свердловини

З метою попередження прихватів внаслідок порушення стійкості свердловини треба:

• не допускати простоїв, мінімально скоротити перебування стовбура свердловини в необсадженному стані;

• не залишати бурильну колону без руху у відкритій частині стовбура свердловини, де породи схильні до осипань і обвалювань.

У разі короткочасного призупинення циркуляції бурового розчину треба припідняти колону бурильних труб не менше ніж на 15 м від вибою і через 2—5 хв. роз­ходжувати її і провертати ротором. З припиненням циркуляції на довготривалий час, бурильні труби необхідно підняти в обсадну колону;

• швидкість проробки у разі осипань та обвалювань не повинна перевищувати 20 м/год. За наявності затягувань припіднімати інструмент через 3—5 м поглиблення;

• не допускати поглинань бурового розчину та доливати свердловину під час піднімання бурильної колони;

• створити умови для буріння нестійких інтервалів з максимально можливими швидкостями, не допускаючи зупинок через відсутність труб, матеріалів тощо;

• під час буріння свердловин у нестійких породах, особливо в ускладнених умовах, ефек­тивним є застосування бурових розчинів, нейтральних до розбурюваних порід (вапняково-бітумних, гідрофобних, а також високомінералізованих розчинів на водній основі);

• для попередження вібраційної дії колони бурильних труб на стінки свердловини до компоновки її низу рекомендується включати наддолотні амортизатори;

• проводити регулювання дифузно-осмотичного переносу (зміною густини бурового розчину, показ­ника його фільтрації, а також мінералізації водної фази), а саме:

− в умовах безперервного звуження стовбура і випинання порід буровий розчин рекомендується дообважнити на 10—15% щодо вимог геолого-технічного наряду (ГТН) або переглянути від­повідність типу бурового розчину геолого-технологічним умовам буріння;

− у випадку необхідності збільшення УВ та СНЗ не можна переходити певних меж (для уникнення різких коливань гідродинамічного тиску);

− фільтрація бурового розчину має бути мінімально можливою;

− мінералізацію водної фази розчину регулюють за рахунок добавлення в розчин солей NaCl, KCl, MgCl₂, Na₂SO₄, KCl∙ MgCl∙₂6H₂O та ін.

• при турбінному способі буріння у разі появи ознак обвалювань треба перейти на роторний спосіб буріння;

• у разі осипань стінок свердловини для попередження ущільнення шламу знаходити положення, в якому бурильний інструмент вільний, і з провертанням здійснювати промивання в цьому положенні. Промивання слід проводити постійно, не вимикаючи насосів. Нарощування проводити тільки за умов вільного руху інструменту без промивання. Якщо промивання проводити неможливо, то потрібно припідняти інструмент в безпечну зону;

• обробляти розчин треба згідно із затвердженими рецептурами лабораторії бурових розчинів. Для попередження осипань стінок свердловини підтримувати передбачений в ГТН вміст інгібуючих добавок (калій, кальцій і т.п.);

• СПО в при наявності нестійких порід необхідно проводити з обмеженням швидкості, не допускаючи затягувань, посадок інструменту та значних коливань гідродинамічного тиску;

• при розкритті хемогенних порід, схильних до пластичної течії, необхідно:

− підтримувати необхідне значення протитиску на пласт, збільшуючи з глибиною густину бурового розчину до 1780 кг/м³. Темп збільшення густини бурового розчину визначається дослідним шляхом, виходячи із властивостей солевих порід та температурного режиму свердловини;

−− періодично піднімати інструмент вище зони течії порід на 150-300м (в залежності від умов в свердловині) та проробляти весь інтервал з швидкістю 40-45м/год;

− з метою облегшення СПО в свердловині та скорочення часу на проробки рекомендується перед початком кожного підйому інструменту до розчину добавляти біля 1м³ прісної води з одночасним обважненням його до 1780 кг/м³.