- •1. Загальні поняття про аварії в бурінні
- •1.1. Визначення та класифікація аварій
- •1.2. Причини, які сприяють виникненню аварій
- •1.3. Розслідування та облік аварій
- •1.4. Загальні заходи попередження аварій
- •1.5. Ловильні роботи та торпедування під час ліквідації аварій
- •1.5.1. Основні поняття про проведення ловильних робіт
- •1.5.2. Ловильний інструмент
- •1.5.3. Торпедування під час ліквідації аварій
- •2. Аварії з породоруйнівними інструментами
- •2.1. Види і причини аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.2. Ознаки аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.3. Попередження аварій з породоруйнівними інструментами
- •2.4. Ліквідація аварій з долотами
- •Дії типу тко:
- •3. Аварії з елементами бурильної колони
- •3.1. Причини аварій з елементами бурильної колони
- •Утому металу прискорюють такі фактори:
- •До таких несприятливих умов належать:
- •Найчастіше трапляються такі порушення і несправності:
- •3.2. Попередження аварій з колонами бурильних труб
- •3.4. Прихвати колон бурильних труб
- •3.4.1. Основні причини прихватів колон бурильних труб
- •Р исунок 3.7- Схеми прихвату бурильних труб (обт) в результаті перепаду тиску
- •В результаті сальникоутворення:
- •3.4.2. Попередження прихватів при бурінні свердловин
- •1) Під час опускання нового долота або опорно-центрувальних елементів (оце) в свердловину
- •2) В інтервалах різкої зміни осі стовбура свердловини
- •3) В результаті падінням сторонніх предметів або кусків породи
- •4) Внаслідок осідання шламу, обважнювача
- •5) Внаслідок сальникоутворення
- •6) Внаслідок порушення стійкості свердловини
- •7) В жолобних виробках
- •8) Внаслідок порушення режиму промивання
- •9) При випробуванні свердловин
- •3.4.3. Ліквідація прихватів та інших аварій з елементами бурильної колони
- •3.4.3.1. Підготовчі роботи до ліквідації прихватів
- •3.4.3.1. Діагностика прихватів
- •Визначення межі прихвату
- •3.4.3.2. Способи ліквідації прихватів
- •Підготовчі роботи та технологія проведення гіс зводяться до такого:
- •Ударні механізми із вільним бойком багаторазової дії
- •Ударні механізми багаторазової дії з приєднаною до бойка масою
- •Ударні яси із замковим пристроєм
- •Бурильний яс Hydra-Jar
- •Прихватів:
- •Мітчика з колоною труб
- •4. Аварії з вибійними двигунами
- •4.1. Причини аварій з вибійними двигунами
- •4.2. Попередження аварій з вибійними двигунами
- •4.3. Ліквідація аварій з турбобурами і турбодолотами
- •5. Аварії при випробуванні та освоєнні свердловин
- •6. Аварії при кріпленні свердловин
- •6.1. Причини аварій при кріпленні свердловин
- •Аварії під час кріплення свердловини виникають через:
- •Попередження аварій під час кріпленні свердловин
- •6.3. Ліквідація аварій при кріпленні свердловин
- •7. Інші види аварій
- •7.1. Аварії, пов’язані з падінням у свердловину сторонніх предметів
- •7.2. Аварії з геофізичними приладами
- •Попередження та ліквідація аварій при промислово-геофізичних роботах у свердловині:
- •7.3. Відкриті фонтани
- •7.3.1. Причини відкритих фонтанів
- •7.3.2. Класифікація відкритих фонтанів
- •7.3.3. Дія бригади при виникненні фонтану
5) Внаслідок сальникоутворення
Для попередження прихватів у породах, схильних до утворення сальників, рекомендується:
• бурові розчини мають характеризуватися мінімальними показниками в'язкості, СНЗ і КЗК (коефіцієнта зсуву кірки);
• у разі підвищення тиску на нагнітальній лінії насосів треба припинити буріння і привести до нормального стану стовбур свердловини інтенсивним промиванням із розходжуванням і обертанням колони ротором з частотою не менше 80 об/хв, не допускаючи натягу колони понад власну вагу;
• у разі підозріння на промивання труби бурильну колону треба негайно підняти;
• при довготривалому знаходженні бурильних труб в свердловині необхідно проводити контрольний підйом - спуск долота з проробкою в місцях посадок та затягувань;
• застосовувати рівнопрохідну конструкцію низу бурильної колони, яка забезпечує високу швидкість руху бурового розчину в затрубному просторі (більше 2,5м/с);
• виключати ступінчасті діаметри відкритого стовбура свердловини;
• забороняється опускати в свердловину шарошкове долото, пробурену долотом різального типу, без попередньої проробки стовбура свердловини шарошковим долотом в місцях його посадки;
• при виникненні затягувань під час підйому необхідно припинити підйом, обережно відновити циркуляцію, довівши подачу бурових насосів до значення яке було в процесі буріння, та проробити місця затягувань до їх ліквідації. Проробку проводити, не допускаючи затягувань та різкого збільшення тиску;
• у випадку виникнення поршневання необхідно припинити підйом, а в дальнішому діяти як в попередній ситуації. При необхідності підйому з поршневанням його здійснюють на 1-й передачі лебідки, не допускаючи затягувань більше 100 кН, а свердловину доливати через бурильні труби;
• у процесі буріння в крейдяних, тріасових і юрських відкладах вживати таких заходів:
― з кожним нарощуванням проробляти стовбур свердловини на довжину ведучої труби;
― під час нарощування припіднімати інструмент на довжину свічки;
― через кожні 100 м проходки, але не більше 8 год. механічного буріння, піднімати інструмент в башмак кондуктора;
― за наявності затягувань та ознак утворення сальника буріння зупинити і шляхом розходжування ліквідувати сальник;
― перші дві свічки піднімати па першій швидкості;
― після буріння протягом 72—80 год. прошаблопувати стовбур, для чого підняти 3—4 свічі;
• не можна допускати зашламування приймальних чанів вище нижнього рівня приймальних труб насосів.
6) Внаслідок порушення стійкості свердловини
З метою попередження прихватів внаслідок порушення стійкості свердловини треба:
• не допускати простоїв, мінімально скоротити перебування стовбура свердловини в необсадженному стані;
• не залишати бурильну колону без руху у відкритій частині стовбура свердловини, де породи схильні до осипань і обвалювань.
У разі короткочасного призупинення циркуляції бурового розчину треба припідняти колону бурильних труб не менше ніж на 15 м від вибою і через 2—5 хв. розходжувати її і провертати ротором. З припиненням циркуляції на довготривалий час, бурильні труби необхідно підняти в обсадну колону;
• швидкість проробки у разі осипань та обвалювань не повинна перевищувати 20 м/год. За наявності затягувань припіднімати інструмент через 3—5 м поглиблення;
• не допускати поглинань бурового розчину та доливати свердловину під час піднімання бурильної колони;
• створити умови для буріння нестійких інтервалів з максимально можливими швидкостями, не допускаючи зупинок через відсутність труб, матеріалів тощо;
• під час буріння свердловин у нестійких породах, особливо в ускладнених умовах, ефективним є застосування бурових розчинів, нейтральних до розбурюваних порід (вапняково-бітумних, гідрофобних, а також високомінералізованих розчинів на водній основі);
• для попередження вібраційної дії колони бурильних труб на стінки свердловини до компоновки її низу рекомендується включати наддолотні амортизатори;
• проводити регулювання дифузно-осмотичного переносу (зміною густини бурового розчину, показника його фільтрації, а також мінералізації водної фази), а саме:
− в умовах безперервного звуження стовбура і випинання порід буровий розчин рекомендується дообважнити на 10—15% щодо вимог геолого-технічного наряду (ГТН) або переглянути відповідність типу бурового розчину геолого-технологічним умовам буріння;
− у випадку необхідності збільшення УВ та СНЗ не можна переходити певних меж (для уникнення різких коливань гідродинамічного тиску);
− фільтрація бурового розчину має бути мінімально можливою;
− мінералізацію водної фази розчину регулюють за рахунок добавлення в розчин солей NaCl, KCl, MgCl2, Na2SO4, KCl∙ MgCl∙26H2O та ін.
• при турбінному способі буріння у разі появи ознак обвалювань треба перейти на роторний спосіб буріння;
• у разі осипань стінок свердловини для попередження ущільнення шламу знаходити положення, в якому бурильний інструмент вільний, і з провертанням здійснювати промивання в цьому положенні. Промивання слід проводити постійно, не вимикаючи насосів. Нарощування проводити тільки за умов вільного руху інструменту без промивання. Якщо промивання проводити неможливо, то потрібно припідняти інструмент в безпечну зону;
• обробляти розчин треба згідно із затвердженими рецептурами лабораторії бурових розчинів. Для попередження осипань стінок свердловини підтримувати передбачений в ГТН вміст інгібуючих добавок (калій, кальцій і т.п.);
• СПО в при наявності нестійких порід необхідно проводити з обмеженням швидкості, не допускаючи затягувань, посадок інструменту та значних коливань гідродинамічного тиску;
• при розкритті хемогенних порід, схильних до пластичної течії, необхідно:
− підтримувати необхідне значення протитиску на пласт, збільшуючи з глибиною густину бурового розчину до 1780 кг/м3. Темп збільшення густини бурового розчину визначається дослідним шляхом, виходячи із властивостей солевих порід та температурного режиму свердловини;
−− періодично піднімати інструмент вище зони течії порід на 150-300м (в залежності від умов в свердловині) та проробляти весь інтервал з швидкістю 40-45м/год;
− з метою облегшення СПО в свердловині та скорочення часу на проробки рекомендується перед початком кожного підйому інструменту до розчину добавляти біля 1м3 прісної води з одночасним обважненням його до 1780 кг/м3.