Контрольні запитання

1. Дайте визначення заземлення, заземлювача, заземлюючого при­строю та. робочого заземлення.

2. Яка різниця між захисним заземленням і зануленням?

3. Яке призначення мають захисне заземлення і занулення?

4. Поясніть характер розподілу потенціалів навколо заземлювача.

5. Дайте визначення напруги кроку, дотику та зони нульового поте­нціалу.

6. Чому дійсний струм .опору розтіканню складного заземлювача більший за еквівалентний опір паралельно з'єднаних заземлювачів.

7. Який допустимий опір заземлюючих пристроїв електроустановок на поверхні шахт та кар'єрів і в підземних виробках шахт?

8. Нарисуйте схему вимірювання опору: заземлювача, який дослі­джується; зонда; допоміжного заземлювача.

9. Як виміряти розподіл потенціалів?

Лабораторна робота № 6

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 6-35 кВ

Мета роботи: ознайомитись з видами ушкоджень ліній 6-35 кВ та обсягом можливих видів релейного захисту; одержати практичні навички розрахунку та експериментального дослідження і налагоджування максимального струмового захисту ліній напругою 6-35 кВ.

6.1. Короткі теоретичні відомості.

Лінії напругою 6-10 кВ, а у разі глибокого вводу і напругою 35 кВ, відносяться до розподільчої мережі промислових підприємств. На цих напругах електричні мережі працюють з ізольованою нейтраллю вторинної обмотки трансформатора. Як правило ці лінії працюють за розімкненою схемою, навіть якщо є два джерела живлення і більше.

Характерні ушкодження ліній – це багатофазні (три та двофазне) короткі замикання (К.З.), а також однофазні замикання на землю.

У першому випадку виникають надмірні струми К.З. ( ; ), які провокують аварійний режим лінії, а саме – перегрів провідників, пробій ізоляції та вихід з ладу лінії в цілому. Струми однофазного замикання на землю невеликі в даних мережах (до 10-30 А), але вони можуть перерости в багатофазне К.З. на землю, тому такий режим вважається ненормальним, хоча не впливає на нормальну роботу електроприймачів.

Обсяги релейного захисту ліній від багатофазних струмів К.З.:

а) МСЗ – максимальний струмовий захист;

б) СВ – струмова відсічка разом з МСЗ, якщо чутливість МСЗ недостатня (у цьому випадку: I ступінь – СВ миттєвої дії; II ступінь – МСЗ з витримкою часу);

в) диференційний поздовжній захист, а паралельних ліній - диференційний поперечний. Приймається в особливих випадках для захисту коротких ліній високого рівня відповідальності в системі електропостачання промислових підприємств.

Захист ліній від однофазних замикань на землю здійснюється за допомогою максимального захисту нульової послідовності: напруги, струму або потужності. На промислових підприємствах та на поверхні шахт цей захист може бути двоступеневим: І ступінь – захист дією на "сигнал"; II ступінь – з дією "на вимикання" вимикача лінії. В підземних виробках захист повинен діяти тільки на вимикання лінії, до того ж без витримки часу (не більше як 0,25 с).

Виконання схем захисту ліній.

Найбільш поширеними схемами МСЗ та СВ ліній є двофазні дворелейні схеми на вимірювальних реле струму (KA) типу РТ-40 (РТ-80). Котушки реле струму з'єднуються з вторинними обмотками трансформаторів струму по схемі неповної зірки, коефіцієнт схеми з'єднання якої (дивись рис.1).

На замовлення в шафах КРУ встановлюється необхідна кількість трансформаторів струму (TA), вимірювальних реле струму (KA), та вторинних (допоміжних) реле: реле часу (KT); проміжних (KL); вказівних реле (KH). Передбачається також джерело живлення вторинних кіл релейного захисту котушок (KT, KL, KH) та вимикача високої напруги (P). Джерелом живлення трансформатор власних потреб підстанції 6-10 / 0,23-0,4 кВ та спеціальні блоки живлення напруги БЖП та струму БЖС, які обладнані випрямлячами з вихідними параметрами 100-220-380 В. Передбачено живлення від акумуляторних батарей.