3. Управління житловим фондом

Розглядаючи зазначене питання, слід пам'ятати, що управління житловим фондом здійснюють органи виконавчої влади, державні комітети і відомства, місцеві ради, спеціально уповноважені органи, які повинні здійснювати державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду. Крім того, участь в управлінні і забезпеченні схоронності житлового фонду беруть також громадські організації, трудові колективи, громадяни.

Зважаючи на те, що Кабінет Міністрів України є центральним органом виконавчої влади, то саме він покликаний регулювати державну політику в сфері житла.

Органом спеціальної компетенції є Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України (далі — Держбуд). Відповідно до Положення про Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, затвердженого указом Президента України від 20 серпня 2002 р. № 725/2002, він є центральним органом виконавчої влади і бере участь у формуванні державної житлової політики, державної науково-технічної та економічної політики у сфері містобудування, будівництва і комунального господарства та забезпечує проведення її в життя. Його діяльність і координує Кабінет Міністрів України через міністра економіки.

У межах своїх повноважень здійснюють управління житловим фондом і виконавчі органи обласних, районних, міських, селищних, сільських рад. Вони здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, керують житловим господарством, забезпечують правильну експлуатацію і схоронність жилих будинків, що є у віданні відповідної ради, організовують їх капітальний і поточний ремонт, здійснюють управління житловим фондом місцевих рад; здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та інше.

Управління житловим фондом у межах своїх повноважень здійснюють також обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. При міських державних адміністраціях м. Києва та Севастополя існують управління житлового господарства та комунального господарства, які відповідно до Типових положень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1996 р. № 707, є місцевими органами державної виконавчої влади.

Управління житлового господарства Київської та Севастопольської міських адміністрацій здійснює керівництво у сфері житлового господарства міст. Основними його завданнями є реалізація державної політики щодо комплексного розвитку житлового господарства міста, експлуатації та ремонту житла, виконання робіт і надання послуг на замовлення населення; участь у розробленні проектів програм економічного і соціального розвитку міста, цільових програм, спрямованих на підвищення рівня забезпеченості житлово-комунальними послугами та поліпшення їх якості, в тому числі з постачання якісною питною водою, охорони навколишнього природного середовища, енергозбереження.

Слід пам'ятати, що важливе значення для покращення експлуатації житлового фонду та забезпечення його збереження має діяльність житлово-експлуатаційних організацій, які створюються для експлуатації державного і громадського житлового фонду, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.

Основні функції житлово-ксплуатаційної організації полягають у забезпеченні схоронності житлового фонду і належного його використання, високому рівні обслуговування громадян; контролі додержання громадянами правил користування житловими приміщеннями; утриманні житлового будинку і прибудинкової території.

У великих містах створюються ремонтно-будівельні і житлово-експлуатаційні служби, житлово-комунальні відділи, ремонтно-експлуатаційні управління та ін.

Крім того, відповідно до концепції державної житлової політики громадяни України також можуть брати участь в управлінні житловим фондом. Метою такої участі є захист своїх економічних і соціальних прав та інтересів.

Відповідно до Житлового кодексу в управлінні державним і громадським житловим фондом та в забезпеченні його схоронності беруть участь професійні спілки, трудові колективи, громадські організації та громадяни. Вони беруть участь у розробленні і здійсненні заходів щодо поліпшення експлуатації житлового фонду, здійсненні контролю за якістю і строками виконання інших заходів з управління житловим фондом та забезпечення його схоронності.

В Україні дедалі частіше почали створюватися об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 р. № 2866/ІП набрав чинності з дня опублікування 4 січня 2002 р. № 2). У Законі зазначаються організаційні та правові засади створення, функціонування, реалізації і ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку. Будучи юридичною особою, це об'єднання може взяти житловий комплекс на власний баланс для управління ним, залишити весь комплекс чи його частину на балансі попереднього власника чи укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення відповідної діяльності про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

Крім того, варто зазначити, що розвиток житлового фонду, постійне підвищення вимог населення до благоустрою житла обумовлюють необхідність удосконалення організаційних форм управління житловим фондом. Тож певних змін потребують норми нині чинного Житлового кодексу, оскільки він ще передбачає компетенцію колишнього Союзу РСР. Виходячи з цього, положення статей Житлового кодексу потрібно узгоджувати з нормативними документами, прийнятими пізніше.