3. Підстави зняття з квартирного обліку

На квартирному обліку громадяни перебувають до отримання житла, за винятком випадків зняття громадян з квартирного обліку.

Треба пам'ятати, що зняття громадян з квартирного обліку можливе лише у випадках, чітко визначених законом. Так, на підставі ч. І ст. 40 Житлового кодексу громадяни знімаються з обліку таких, що потребують поліпшення житлових умов, у випадках:

1. поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого житлового приміщення;

1. виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного

пункту;

3. припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством;

3. засудження до позбавлення волі на строк понад 6 місяців;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік (наприклад, кількість членів сім'ї, життєвий рівень, стан здоров'я, термін проживання, тобто обставини, які були суттєві при взятті на облік. При цьому не має значення, з чиєї вини це сталося).

Із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, виключаються громадяни в разі, якщо вони "були необґрунтовано включені до цих списків або втратили вказане право.

Право подальшого перебування на обліку зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на квартирному обліку, у разі його смерті та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Слід звернути увагу на те, що зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку).

При розгляді на засіданні відповідних органів питань щодо зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, запрошуються зацікавлені особи.

Про зняття з обліку (виключення зі списку) громадяни у 15-денний строк повідомляються у письмовій формі з вказанням підстав зняття з обліку (виключення зі списку).

4. Черговість у наданні житлових приміщень. Першочергове та позачергове надання житлових приміщень

Насамперед потрібно пам'ятати, що громадянам, які перебувають на квартирному обліку, житлові приміщення надаються в порядку черговості. Виконавчі комітети місцевих рад, підприємства, установи, організації щороку визначають кількість новозбудованої і вивільненої житлової площі для надання житлових приміщень громадянам поза чергою, у першу чергу і в порядку загальної черги.

Надаються житлові приміщення тільки тим громадянам, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків, передбачених законодавством України, і лише за місцем перебування їх на квартирному обліку, за винятком випадків надання житлових приміщень підприємствами, установами, організаціями, що не ведуть квартирний облік, своїм працівникам, які перебувають на обліку у виконавчому комітеті відповідної ради за місцем проживання.

Необхідно звернути увагу на те, що Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984р. №470, визначають категорії осіб, яким житлові приміщення можуть надаватися у порядку загальної черги, у першу чергу та позачергово.

Черговість надання житлових приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються

правом першочергового одержання житлових приміщень). У ході одночасного розгляду заяв кількості осіб їх черговість на одержання житлових приміщень визначається за датою надання ними заяви з необхідними документами. Якщо в один день подали заяву кілька осіб, їх черговість на одержання житлових приміщень визначається при прийнятті рішення з урахуванням житловим умов, стану здоров'я, трудової та громадської діяльності.

При розгляді цього питання слід пам'ятати, що норма житлової площі — це максимальний розмір житлової площі на одну людину, а мінімальний визначається рівнем середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті. Відповідно до ст. 47 Житлового кодексу норма житлової площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 м² на одну особу.

Треба мати на увазі, що закріплена в Житловому кодексі норма житлової площі має практичне значення у багатьох випадках, це:

• визнання максимального розміру житлових приміщень, що надаються громадянам (ст. 48);

• реалізація права наймача на вселення інших осіб у займане ним житлове приміщення (ст. 65);

• вселення в житлове приміщення наймача піднаймачів (ст. 91) і тимчасових жильців (ст. 98);

• надання житлового приміщення у зв'язку зі знесенням будинку або переобладнанням будинку (житлового приміщення) у нежитловий (ст. 111);

• в інших випадках.

Житлове приміщення може бути надане громадянам з перевищенням вказаного вище максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру), або у разі заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, або у випадках коли в квартирі, в якій проживає двоє і більше наймачів, звільнилося неізольоване житлове приміщення і воно надається наймачеві суміжного приміщення.

Додаткова житлова площа — це розрахунковий норматив житлової площі, на яку додатково (понад основну норму) окремі категорії громадян мають право і яка вважається зайвою.

Право на додаткову житлову площу мають громадяни у зв'язку з професійною і службовою діяльністю або у зв'язку з хронічними захворюваннями, а також за особливі заслуги перед державою і суспільством.

Додаткова житлова площа надається у вигляді кімнати або в розмірі 10м² (ст. 49 Житлового кодексу)

Так, громадянам, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС, може бути надана додаткова житлова площа. Регулюються ці питання Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996р. № 1589 «Про порядок надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1».

Рішення про надання житлового приміщення може бути переглянуте до видачі ордера, якщо виявляться обставини, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане рішення.

Особливої уваги потребує розгляд питання про правове значення ордера на житлове приміщення.

Ордер на житлове приміщення — це правоустановчий документ, що видається виконавчим органам місцевої ради компетентним приймати рішення про надання житлової площі та є підставою для вселення громадян у надане житлове приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або фонду житлово-будівельного кооперативу.

Ордер є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення і дійсний протягом ЗО днів. У виняткових випадках, за наявності поважних причин, цей термін може бути продовжено.

Ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.

Вручається він громадянинові, на ім'я якого виданий, за наявності документа, що посвідчує його особу, і документів усіх членів сім'ї, включених до ордера. Одержати ордер може й інша особа за дорученням громадянина, на ім'я якого виданий ордер.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності — відповідному підприємству, установі, організації, одночасно отримуючи при цьому паспорти всіх членів сім'ї з відміткою про виселення з попереднього місця проживання. Переселяються у надане житлове приміщення усі члени сім'ї, які включені в ордер і які дали письмове зобов'язання про переселення в це приміщення і відповідно звільнення займаного житлового приміщення в будинку

державного чи громадського житлового фонду, за винятком житлових приміщень, що належать їм на правах приватної власності.

Ордер видається лише на вільне як фактично, так і юридичне, житлове приміщення.

Слід запам'ятати, що ордер на житлове приміщення може бути визнаний недійсним судом у таких випадках:

• надання громадянами явно неправдивих відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов;

• порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері житлове приміщення;

• неправомірних дій службових осіб під час вирішення питання про надання житлового приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання житлових приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.