1.6 Гіпотези дослідження

Констатуючі гіпотези:

Сімейні конфлікти виникають через:

1) шкідливі звички (2, 3);

2) матеріальні проблеми (4, 5, 22);

3) брак розумінtія (6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19,20);

4) втручання стороннй людей (особливо рідних) (23, 24, 25,);

5) власні установки (1, 15, 26, 27, 28);

Пояснюючі гіпотези:

Сімейні конфлікти виникають через:

Суб'єктивні очікування ma сподівання:

1) невиправдані слодівання (17);

2) власні погляди (17, 18, 19, 20, 26);

ІІсихологічно-емоціійні фактори:

1) брак спілкування (6, 7, 8, 9, 10);

2) сексуальне незадоволеиня партнером (13, 14);

3) образи (11, 12);

Фактори соціально-еконолrічного характеру:

1) схильність до шкідливих звичок (2, 3);

2) матеріальні проблеми (4, 5);

3) неузгодженість щодо виховання дітей (21);

4) мало часу приділясться сім'ї (22);

Прогнозуючі гіпотези:

1) щоб змінити стереотипи та установки, які створюються щодо сім'ї та шлюбу слід доносити відповідну інформацію до громадськості через ЗMІ.

2) зі сторони держави повинні бути передбачені не лише економічні і соціальні заходи, але і створення служб психологічної допомоги сім'ї.

ІІ. Методична частина

2.1 Методологія соціологічного дослідження

У даному дослідженні використовується метод анкетування з:

- відкритими питаннями;

- закритими питаннями;

- напівзакритими питаннями;

- лінійними питаннями

2.2 Визначення досліджуваної сукупності

Генеральна сукупність - працівники фірм "Ценітех", "Агроконтракт", та заводу "ЛАЗ", які перебувають у сім'ях старшого шлюбного віку. Вибірку обрахуємо настyпним чином:

N - величина генеральної сукупності,

n - величина вибіркової сукупності.

N =2000 n=200,

розрахуємо крок відбору за формулою:

К=N/n тоді К≈10

АНКЕТА

Шановні друзі!

Центр соціологічних досліджень ………………... проводить дослідження факторів, котрі спричиняють конфлікти в сім'ї. Пропонуємо Вам взяти участь у дослідженні. Заповнення анкети нe забере у Вас більше години. Ваша думка є дуже важливою для нас.

Дайте, будь-ласка відповіді на настулні запитання. До кожного питання наводяться відповідні варіанти відповідей. Виберіть той, який найбільше відповідає вашій думці, позтначивши його кружечком чи галочкою, або напишіть свій варіант відповіді там де цe передбачено.

Від щирості Ваших відповідей залежить якість дослідження, результати якого використовуватимуться в узагальпеному вигляді виключно у наукових цілях. Анонімність гарантуємо.

Дякуємо за співпрацю!

Ви вважаєте, що головними причинами сімейних конфліктів є:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Ha Baшy думку, алкоголь є причиною конфліктів в сім'ї:

a) так

б) без сумніву

в) ні

3. Як Ви ставитесь до шкідливих звичок свого шлюбного партнера:

a) такі відсутні

б) терплю

в) намагаюся не звертати уваги

г) мені байдуже

д) просто терпіти цьогo не можу

4. Як впливають фінансові негаразди на Ваші стосунки

a) анітрохи нe впливають

б) у нас починаються сварки та роздратування

в) ми разом долаємо труднощі

5. Як ставиться партнер до Вашої особистої фінансової незалежності

a) нормально ставиться

б) він(вона) переконана, що мені нe слід працювати

в) інше ______________________________________

6. Чи розуміете Ви один одного:

a) так

б) намагаємось

в) ні

г) не розумію цього запитання

7. Ви прислухаєтеся до думки свого партнера:

a) завжди зважаю

б) інколи

в) я сам(а) можу виршити всі питання

8. Чи Ви можете довірити таємниці своєму партнеру:

a) звичайно, ми завжди ділимось своїми думками

б) не думаю

в) є такі питання про які йому(їй) краще не знати

9. Чи підтримуєте Ви один одного морально в склалних життєвих ситуаціях:

a) намагаємося все долати разом

б) інколи буває

в) він(вона) нe цікавиться моїми проблемами

г) йому(їй) до мене байдуже

10. Як допомагає відвертість у сімейних стосунках:

a) інколи вона просто шкодить нам

б) це дуже важлива риса без якої такі стосунки просто неможливі

в) вона потрібна не завжди

11. Як ви вирішуєте конфлікти:

a) разом обговорюємо проблему та шукаємо компроміс

б)з ним(нею) неможливо домовитись

в) у нас постійно жахливі сварки

12. Чи прощаете Ви образи:

a) я нe злопам'ятний(а)

б) я можу відімстити

в) нi

г) йому(їй) нe можна простити

13. Чого Ви чекаете від сексу:

a) це приносить велике задоволення

б) це зближує нас

в) щоб він(вона) нe був(ла) такий(а) "холодна"

г) н не люблю обговорювати цю тему

14. Чи задовольняє Вас партнер у сексуальному плані:

a) він(вона) до мене байдужа

б) йому(їй) би тільки самому отримати задоволення

в) у нас нема проблем

г) я задоволений(а)

15. Розмістіть за рівнем чинники, які погіршують сімейні відносини (l - найменше погіршує, 7- найбільше погіршує):

а	Алкоголізм
б	Брак спілкування
в	Егоїзм
г	Матеріальні негаразди
д	Сексуальні проблеми
е	Брак часу на сім’ю
є	Втручання рідних

16. Як на Ваші стосунки впливає спільний відпочинок у колі сім'ї:

a) це допомаrае нам дізнатися більше один про одного та поспілкуяатися

б) не помічав(ла) жодного впливу

в) яке це має відношення до стосунків

г) інше____________________________________________

17. Чи виправдались Ваші сподівання щодо шлюбного партнера:

a) я думав(ла) що він буде кращим

б) я сильно розчарований(на)

в) я сприймаю його(ії) таким яким він(вона) є

г) цe саме та людина яку мені потрібно

18. Як ви ставитеся до розлучення:

a) в сучасному світі це цілком нормальна річ

б) потрібен лише в крайніх випадках

в) не схвалюю

19. Чи могли б Ви зрадити партнеру:

a) якщо б він (вона) мені зрадив(ла)

б) це не припустимо

в) я про це нe думав(ла)

20. Хто повинен бути головою Вашої сім'ї:

a) ми повинні все вирішувати спільно

6) я вважаю, що я більш компетентний(а) в цьому

в) він(вона) знає свої обов'язки, a я свої

г) чоловік

д) жінка

21. Кому слід виховувати дітей:

a) обоє батьків повинні бути включені в процес виховання

б) він(вона) не вміє спілкуватись з дітьми, отже я змушений(а) виховувати їх сам(а)

в) дітей треба віддати у дитсадок

г) бабуся та дідусъ потурбується про дітей, оскільки в нас нема часу

22. Чи впливає робота на Ваші сімейні стосунки: a) майже не бачуся зі своїм коханим(ою)

б) він(вона) нічого нe знає крім кар'єри

в) зовсім не впливає

г) мені важко знайти час на сім'ю

23. Чи схвалюють рідні Ваш вибір:

a) всі абсолютно проти

б) вважають, що я зробив(ла) жахливу помилку

в) задоволені моїм вибором

г) ставляться толерантно

24. Чи прислухалися Ви до своїх рідних перед одруженням:

a) ні, я вважаю, що їм нe слід мені щось радити

б) частково, лише щоб знати їхню думку

25. Чи впливають Ваші батьки на Ваші сімейні стосунки:

a) вони нам дуже допомагають

б) їхні поради лише призводять до конфліктів

в) вони абсолютно нейтральні

26. Як правило, церква не схвалює розлучення. Ваше ставлення:

a) це лише старі пережитки

б) не схвалюе, але і не забороняе

в) це стосується лише подружньої пари

г) зараз думка церкви мало кого хвилює

27. Як ви думаете, чи можуть ЗМІ допомогти у вирішенні сімейних проблем та змінити установки людей:

a) можливо, якщо створити певні програми, тo вдається досягти успіху

б) це непотрібна річ

в) це просто нісенітниці

28. Ha Вашy думку держава повинна організовувати спеціальні служби пo психологічній допомозі сім’ям:

a) так, це могло б допомоrти врятувати деякі з них

6) це пуста трата грошей

в) наші люди цього не сприймуть

29. Ваш вік:

a) 16-22

б) 23-30

в) 30 - 40

г) ___________

30. Ваша стать:

a) чоловіча

б) жіноча

31. Скільки у Вас дітей:

a) нема

б) 1

в) 2

г) 3

д) ___________

32. Ви є мешканцем :

a) обласноrо центру (м. Львова)

6) районного центру

в) селища міськоrо типy

г) села

33. Характер Вашої роботи (відмітьте хрестиком чи галочкою)

а	Власник приватного підприємства
б	Керівна посада
в	Державний службовець
г	Управляючий відділом, цехом, лабораторією
д	Представник вільної професії (художник, митець)
е	Сфера освіти
є	Сфера торгівлі
ж	Сільське господарство
з	Робітник
і	Допоміжний та обслуговуючий персонал
и	Робота на дому
ї	Сезонна, тимчасова робота
й	Безробітний
к	Інше

34. Вкажіть середньомісячний дохід вашої сім'ї:

a) менше 200грн.

б) 200- 600 грн.

в) 600 - 1000грн.

г) 1000 - 1500грн.

д) більше 1500грн.

35. Baш особистий дохід

a) менше 200 грн.

б) 200 - 600грн.

в) 600 - 1000грн.

г) 1000 - 1500грн.

д) більше 1500грн.

Соціальні фактори кризи сучасної сім’ї тa проблеми оптимізаціі шлюбно-сімейних відносин

У 20-ті роки XX ст. американські соціологи дійшли висновку про зниження ролі сім'ї у життєдіяльності суспільства, який ґрунтувався насамперед на підставі зниження дітонародження і зростання злочинності. Здавалося, що сім'я перестала належно винонувати свої функції, особливо репродуктивну і виховну. У 60-ті роки за так званої, «сексуальної революції» , коли значно збільшилась кількість розлучень, стали говорити навіть про агонію сім'ї як соціалъного інституту. Bсe це давало підстави для висновків про дезорганізацію сім'ї. Дещо пізніше аналогічні явища спостерігалися і в нашому суспільстві. Щоб знайти причини цієї дезорганізації, з'ясувати, наскільки сім'я, як соціальне утворення вичерпала свої можливості, необхідно розглянути об'єктивні та суб'єктивні чинники, що зумовлюють кризу сучасної сім'ї.

Фундаментальне значення сім'ї здавна полягало у ії посередницькій функції, яка з'єднувала окрему людину із соціальною структурою суспільства. Так тривало аж до XX ст. Однак поступове відособлення, диференціація і спеціалізація діяльності соціальних інститутів започаткували процес ослаблення посередницької ролі сім'ї, звуження кола її функцій. Це було зумовлено частковою співучастю у реалізації сімейних функцій, перехопленням їх іншими соціальними інститутами, переміщенням за межі сім’ї важливих видів діяльності, які традиційно їй належали. Так, сім'я перестала бути виробничим осередком, члени сім'ї часто харчуються за межами дому, все частіше вдаються до сфери послуг тощо, значну відповідальність за виховання дітей взяла на себе школа.

Паралельний процес поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя і розвитку охорони здоров'я значно знизив смертність, радикально трансформував структуру захворювань, які спричиняли смерть. З цього часу потреба в постійно високій народжуваності і багатодітності, які б компенсували високу смертність, стала не такою актуальною для самозбереження людства. Пом'якшилося ставлення до дошлюбних і позашлюбних стосунків, процедури розлучення тощо. В індивідуальних уявленнях про сім'ю починає переважати орієнтація на сексуальне партнерство, товаришування, на домашню кооперацію співіснування. Бажання стати матір'ю (батьком) відійшло на задній план, народження однієї дитини стало даниною одруженню, побутовому конформізму, оскільки жити «як усі» передбачало й народження дитини. Одночасно розростаються позасімейні орієнтації, розширюються можливості для мінімізації кількості дітей у сім'ї аж до бездітності.

Скорочення кількості дітей у сім'ї зумовлено не стільки матеріальними труднощами, як конфліктом цінностей у суспільстві, конкуренцією пріоритетів, де цінність сім'ї та дітей девальвується, a перевагу отримують цілком інші інтереси, що роз'єднують сім'ю, руйнують сімейне «Mи» i збільшують «вартість» позасімейного «Я». Ослаблення почуття сімейного обов'язку в усіх членів сім'ї - у батьків перед дітьми, молодших перед старшими, у подружжя одне перед одним. Усе це постає у центрі сімейної дезорганізації і супроводжутється ізоляцією кожного її члена. Зникають форми власне сімейного життя, його способу, замінюючись формами одиноко-комунального співіснування. Сім'я сприймається як зосередження безлічі справ, які вимагають сил, часу, нервів. Bce частіше це призводить до її розпаду або формування неповної сім'ї з одним із батьків, адже у зазначених випадках мінімізуються затрати життєвої енергії індивідів. Неповна сім'я з 1-2 дітьми, але з постійною відсутністю батька, матері, дітей вдома у зв'язку з перебуванням батьків на роботі, a дітей у дитячих закладах стають формами особистої свободи. Наявність трьох і більше дітей у сім'ї спричиняють відчуження від самого себе. Орієнтованість індивідуальних систем цінностей на позасімейні сфери діяльності все частіше асоціюєтьея з перешкодою до особистого успіху. У радянському суспільстві названі процеси відбувалися взагалі у дуже несприятливих для сім'ї умовах авральні «соціалістична індустріалізація» , «колективізація» сільськоrо господарства, ліквідація приватної власності та різних дрібиих господарств, урбанізація породжували або посилювали кризові явища в сім'ї.

Американський дослідник Р. Xaттicc назвав шість складових кохання: повага, позитивні почуття щодо партнера, еротичні почуття, потреба у позитивному ставленні партнера, почутгя близькості та інтимності, почутгя ворожості. Ворожість заслуговує особливої уваги. Присутність негативних почуттів у синдромі любовних переживаііь, хоча і суперечить романтичному канону, однак є цілком закономірною. Любовні стосунки передбачають тісний контакт і взаємну залежність двох людей, наприклад, на побутовому рівні. У такій ситуації нe можна нe викликати час від часу якихось негативних відчуттів, скажімо роздратування. Багато хто відмовляється визнати закономірний характер періодичної появи негативних переживань. Вони або виправдовують їх, приписуючи партнерові навіть нe властиві йому негативні риси, і, як наслідок, здійснюють переоцінку партнера і своїх з ним стосунків, або витісняють ці почутгя, що також має деструктивні наслідки для взаємин. Можливо, якби люди були обізнаніші в цьому питанні, знали закономірність прояву взаємного негативізму в межах любовних стосунків, тo поводилися б толерантніше у напружених, конфліктних ситуаціях.

Часто люди, досягнувши взаємності у коханні, вступивши в шлюб, заспокоюються, гадаючи, що мають те, до чого прагнули. Але людина не може володіти коханням, як річчю. З цього випливає цілком практииний висновок: після одруження людина повинна турбуватись про те, щоб залишатися привабливою в очах свого партнера. Це можна зробити передусім шляхом самооновлення і самозбагачення. З іншого боку, у разі втрати кохання не обов'язково ставити під сумнів правомірність шлюбу. Можливо, треба відмовитися віц ілюзії довічного кохання, реалістичніше оцінити житrя.

Раціональний шлюб, тобто такий, що передбачає. певну вигоду, за різних часів набував різних форм: політичних, династичних, економічних, психологічних, сексуальних тощо. У минулому, коли шлюби організовували здебільшого родичі, переслідувався певний зиск. Наприклад, одруживши сина чи дочку, батьки нерідко позбувались витрат на їх утримання, чи, навпаки, мали можливість отримати придане, прийняти у сім'ю ще одну пару робочих рук. Зять чи невістка могли також бути гарантією щодо забезпеченої старості батьків.

Тепер чимало шлюбів укладаються також з економічних міркувань: двоє багатих людей бажають об'єднати свою власність чи хтось один хоче отримати доступ до грошей іншого. Господарську причину часто мають шлюби літніх людей, адже разом вести господарство легше. Про певні матеріальні підстави можна говорити і тоді, коли шлюб пов'язується із можливим позитивним впливом шлюбного партнера на професійну, службову кар'єру. Деякі сучасні шлюби мотивуються психологічним комфортом: задовольнити свою потребу турбуватись про когось і у свою чергу відчувати турботу про себе або позбавити себе самотності. Тому однозначної негативної або позитивної відповіді щодо раціонального шлюбу бути не може, кожна людина сама вирішує, як їй вчиняти. Мїжособистісні стосунки чоловіка та дружини можуть зазнавати постійних змін на різних етапах подружнього життя: у перші місяці спільного життя; у період народження дітей, особливо першої дитини; на етапі їх виховання у середньому віці шлюбу; у період старіння. Тому практично жодна сім'я не обходиться без конфліктів.

Причини виникнення конфліктів можуть бути різними:

на основі незадоволеної потреби у визнанні значимості власного «Я», посягання на почуття гідності з боку партнера, його зневажливе ставлення; незадоволення сексуальних потреб одного або обох партнерів; відсутність позитивних емоцій; психологічне відчуження чоловіка і дружини; пристрасть чоловіка, дружини чи обох до алкогольних напоїв, азартних ігор чи інших захоплень, які породжують марнотратство; розбіжності фінансового характеру, надмірні потреби одного із подружжя; у зв'язку з домашнім благоустроєм, розподілом праці в сім'ї, веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми; різні інтереси, смаки щодо проведення вільного часу тощо. Конфлікти ще не свідчать про неблагополучність сім'ї. Часто вони сприяють порозумінню подружжя. Серйозні проблеми виникають тоді, коли конфлікти набувають захисного, хронічного характеру і мають негативні наслідки для членів сім'ї. Тому нераціональною є установка на уникнення конфліктів узагалі і шкідливою є їх недооцінка. Стійкі й невирішені конфлікти зумовлюють постійне напруження в сім’ї, яке може спричинити її дезорганізацію та розпад.

Конфлікти і напруження можуть виникати нe тільки між чоловіком і дружиною, a й між батьками і дітьми. Часто спричиняє їх вікова різниця, відмінність характерів, що утруднює взаєморозуміння. Причина непорозумінь частіше лежить у площині цінностей, стандартів поведінки, адже діти виростають в умовах, відмінних від тих, y яких виховувалися їхні баrьки. Тому конфлікти батьків і дітей серйозніші, ніж ускладнення між подружжям. Нерідко батьки схильні тракгувати своє ставлення дo дітей так, ніби існує якийсь договір між ними та ix дитиною. ІІри цьому забувають, що діти з'явилися на світ внаслідок односторонніх дій батьків, і тому їхні обов'язки теж односторонні.

Характерним проявом кризи сучасної сім'ї є висока разлучуваність шлюбних пар. Соціальні наслідки цього негативні: більша частина розлучених чоловіків і жінок тривалий час нe мають загалом змоги чи бажання вступити у повторний шлюб, a чимало розлучених жінок, які мають дітей, зовсім нe вступають у шлюб; можливості дітонародження розлучених жінок залишаються нереалізованими, що негативно впливає на процеси розширеного відтворетіня населення;

збільшується кількість неповних сімей, у яких дитина виховується одним із батьків. Обставини, які прюводять дo розлучення, спричиняють нервові розлади, захворювання як у батьків, так і в дітей; складною соціально-психологічною проблемою стає самотність.

Соціологічні дослідження свідчать, що розлучення часто нe вирішує проблем, a навпаки, породжує нові. Індивідові доводиться реорганізувати міжособистісні стосунки, встановліовати їх з новим партнером; переживати почуття болю, провини за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов'язанні із зруйнованим шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були в добрих стосунках з обома членами подружжя; долати проблеми (частіше жінки), пов'язані з необхіциістю заробляти собі на житгя і самостійно себе забезпечувати; налагоджувати взаємини з дітьми та iн. Розлучення є одним із найсильніших потрясінь у житrі дорослої людини. Порівняння кількості психічно хворих серед розлучених, вдів, самотніх і тих, хто перебуває у шлтобі, свідчить, що найбільше хворих серед розлучених, найменше - серед одружених. Розлучені більш схильні до автомобільних катастроф, алкоголізму, фізичних захворювань. Кількість самовбивств серед розлучених також значно вища, ніж серед одружених.

Важко переживають розлучення батьків діти. Вони часто відчувають провину, самоприниження, злість, образу, зазнають соціальної депривації, тобто позбавлення або обмеження матеріальких, духовних ресурсів, необхідних для розвитку особистості. Розлучення батьків значно збільшує вірогідністъ розлучення і в їхніх дітей.

Отже, для оптимізації шлюбно-сімейних відтносин суспільству необхідио вирішувати низку соціальних питань. Але багато залсжить і від індивіда. Соціологи вважають, що стабільність шлюбу, сім’ї значною мірою залежить від волі людини до досягнення щастя, успіху в шлюбі, вироблення особистісної установки на терпимість до партнера, членів сім'ї. Важливу роль відіграє організація взаємодії у сім'ї, заснована на врахуванні реальних можтливостей членів сім'ї. Вагомим чинником зміцнення шлюбних взаємин є спільна, значима для обох діяльність.

Соціологічні дослідження свідчать, що поліпшення умов жиrгя - особлива цінність. A поліпшення матеріальних умов життя підвищує можливості для реалізації потреби в дітях. Однак діяльність щодо поліпшення добробуту здійснюється, як правило, поза сім'єю і передбачає досягнення низки цілей, які не мають прямого відношення до сім'ї і поступово стають самостійною цінністю, наприклад, підвищення рівня освіти, кваліфікації тощо. До того ж підвищення рівня добробуry сім'ї істотно змінює ії стиль життя і створює нові можливості для розвитку позасімейних орієнтацій. Отже, поліпшення умов життя відкриває перед сім'єю нові перспективи і стимулює активність, спрямовану на реалізацію потреб даної сім'ї. Якщо серед них є потреба в дітях, тo вона реалізується. За відсутності такої потреби поліпшення матеріальних умов буде використано для задоволення інших запитів. Ось цому економічна допомога сім'ї, не підкріплена значним підвищенням цінності дітей у свідомості особистостей, які утворили сім'ю, часто нe дає очікуваного результату.

Таким чином, сучасний суспілытий розвиток вимагає уважного вивчення проблем шлюбу і сім'ї, сприяння їх зміцненню, вдосконаленню сімейної політики. Важливу роль у цьому може відіграти соціологія шлюбу і сім'ї.

Висновок

Шлюб, з погляду соціального відтворення суспільства і його моральної чистоти, це самий геніальний винахід людства. За християнської моралі справжня любов починається тільки в шлюбі, де індивід повністю розкутий і довірився іншому.

Сім'я - невід'ємний осередок суспільства, і неможливо зменшиги його значення. Жодна нація, жодне цивілізоване суспільство не обходилося без сім'ї. Недaлеке майбутнє суспільства також нe мислиться без сім'ї. Для кожної людини сім'я - початок початку. Поняття щастя майже кожна людина пов'язує, насамперед, із сім'єю: щасливий той, хто щасливий у своєму домі. Сім’я - це й результат, і ще більшою мірою - творець цивілізації. Сім'я - найважливіше джерело соціального та економічного розвитку суспільства. Вона виробляє головне громадське баrатство людини.

Для забезпечення якісного зростання працівника і підростаючого покоління повинні бути створені відповідні життєві умови та матеріальиі кошти, включаючи в себе рівень освіти і культури, житлові умови, якість харчування, охорони здоров'я, сфери послуг, можливості відпочинку, зняття нервової напруги. Одним слово, зростає потреба в якості життя.

Література

1. Хромишенко Г.С. Сім'я - держава в державі. - K., 1996.

2. Пічі В.М. Соціологія. Матеріали до лекційного курсу. - Київ. - "Завовіт". -1996.

3. Андрущенко В.П., Волович В.І., Горлач М.І., Кремень В.Г. та інші. Соціологія. - Київ - Харків. -1998.

4. Соціологія: підручник для Вузів. - К., 2000.

5. Кравченко А.И. Социология. Учебник для вузов. - "Академический проект", 2001.

3. Лавриненко В.Н. Социология. - Москва. –2001

Memoдика - поняття, яким позначається сукупність технічних прийомів, що пов'язані із даним методом, включно власні операції, їx послідовність i взаємозв'язок.

Н априклад:

- анкетне опитування → метод

• частина відкритих питань

Ці два способи утворюють техного даного анкетного опитування

• частина закритих питань

(надані варіанти відповіді)

- анкетний лист (тобто інструмент для збирання даних) -- методика.

- інструкція анкетеру (як користуватися опитувальним листом)

Процедура - послідовність ycix операцій, загальна система дій, засіб організаціЇ дослідження.

Memoдична функиія програми складається з того, що у програмі розроблюється загальний логічний план дослідження, на основі якого виконується цикл дослідження: теорія - факт- теорія.

Методична функція вказує:

- як використовувати методи і засоби збирання і аналізу інформації;

- дозволяє розробити процедуру дослідження;

- провести порівняльний аналіз отриманих результатів аналогічних досліджень.

Організаційна функція забезпечує розробку чіткоі системи розподілення праці між членами досліднецького колектива, встановлює контроль за ходом й процесом дослідження.