Контрольні питання до курсу Соціології.

1. Визначення соціології як науки.

2. Зміст підходів до рузуміння соціології як науки.

3. Основні функції соціології.

4. Основні методи соціології.

5. Структура соціології.

6. Чим відрізняється соціологія від інших наук?

7. Теоретичні та соціальні передумови виникнення соціології.

8. О. Конт – засновник соціології. Вчення про три стадії розвитку суспільства. Солідарність та злагода. Соціальна статика та динаміка.

9. Класичні та некласичні типи науковості соціології.

10. Основні принципи марксистського вчення про суспільство.

11. Загальна характеристика американської соціології.

12. Українська соціологія – історія та сучасність.

13. Поняття суспільства як соціальної системи.

14. Соціально-класова структура суспільства.

15. Соціальна стратифікація та мобільність.

16. Соціальні групи, їх види.

17. Функціоналістська концепція розвитку суспільства.

18. Конфліктологічна концепція розвитку суспільства.

19. Циклічний підхід до розвитку суспільства або концепція культурно-історичних типів.

20. Глобалізація соціальних та культурних процесів в сучасному світі.

21. Соціологія управління та організації.

22. Поняття соціального управління. Управлінські рішення.

23. Поняття соціального управління. Стилі керівництва.

24. Основні методи оцінки діяльності керівника.

25. Інноваційний процес: етапи, стратегії, проблеми.

26. Культура як обєкт соціального пізнання.

27. Основні елементи культури. Поняття та види субкультури.

28. Соціальні функції культури.

29. Проблеми, які вивчає соціологія особистості.

30. Основні типи соціологічних теорій особистості.

31. Рольові теорії особистості. Поняття соціального статусу.

32. Соціологічний підхід до проблеми особистості та основні напрямки дослідження її.

33. Соціальні конфлікти: генезис та логіка їх вирішення.

34. Динаміка соціальних конфліктів.

35. Функції та субєкти соціальних конфліктів.

36. Поняття “соціальний інститут”. Інституціоналізація суспільного життя.

37. Види і функції соціальних інститутів.

38. Родина як важливіший соціальний інститут.

39. Соціальні організації тасамоорганізації.

40. Зміст поняття “соціальна організація”.

41. Типи соціальних організацій.

42. Масова комунікація. Соціальна природа та її історична обумовленість.

43. Засоби масової комунікації. Статус мас-медіа.

44. Парадигми вивчення масової комунікації: парадигма “тотального впливу” та “парадигма ефектів”.

45. Двоступенева модель масової комунікації.

46. Сучасні концепції масової комунікації.

47. Організація та проведення соціологічного дослідження громадської думки.

48. Методи збирання соціологічної інформації.

49. Основні етапи проведення конкретно-соціологічних досліджень.

50. Визначення поняття “проблема”.

51. Соціологія конфлікту.

52. Гіпотеза в соціологічному дослідженні. Види гіпотез.

53. Зміст виразу “інтерпретація понять”. Де і коли вживається ця процедура?

54. Визначення поняття “вибірка”.

55. Зміст поняття “метод”. Основні методи конкретно-соціологічних досліджень

56. Зміст термінів “генеральна сукупність” та “вибіркова сукупність”.

57. Різновиди спостереження та експерименту в соціології.

58. Різновиди опитування в соціології (формалізоване інтерв’ю, телефонні опитування, роздавальне анкетування, групове анкетне опитування, поштове опитування).

59. Що таке “закрите питання анкети”. Принципи закритих питань анкети.

60. Види закритих питань анкети: альтернативні та неальтернативні закриті питання.

61. Уявлення про напівзакриті питання анкети.

62. Схема лінійної форми розміщення питань в анкеті.

63. Схема табличної форми розміщення питань в анкеті.

64. Уявлення про стратегічний та робочий план конкретно-соціологічного дослідження.

65. Співвідношення понять “проблемна ситуація” і “проблема”. Наведіть приклади.

66. Основні функції програми конкретно-соціологічного дослідження.

67. Чому інтерпретація понять здійснюється на декількох рівнях?

68. Типи вибірок. В яких випадках вони вживаються.

69. Метод спостереження в соціології. Його позитивні риси і труднощі вживання.

70. Обмеження вживання методів спостереження і експерименту у соціології.

71. Випадки, в яких вживаються в соціології: спостереження, експеримент, аналіз документів.

Критерії оцінювання роботи студента

з курсу “Соціологія”

З метою активізації навчального процесу та підвищення його ефективності розроблено рейтингову систему, яка є комплексом цілеспрямованих педагогічних засобів впливу на процес світоглядного розвитку студентів.

Основна мета такого педагогічного впливу - допомогти студентам оволодіти основами необхідних соціологічних знань та сформулювати практичні навички по їх застосуванню для формування соціологічної культури майбутніх спеціалістів.

Цілеспрямованість педагогічних засобів по вивченню соціології має:

• сприяти формуванню інтелектуальних здібностей особистості, що передбачає повноцінну науково-світоглядну компетенцію та відповідний рівень пізнавальної активності;

• сприяти появі у студентів необхідних навичок критичного мислення і самостійної світоглядно-методологічної інтерпретації соціологічних та професійних ситуацій;

• формувати на рівні світоглядно-методологічних підходів здатність аналізувати проблемні ситуації у сфері соціального життя та власної майбутньої професійної діяльності.

У методичному плані система модульно-рейтингового контролю враховує принцип особистості, персональної зацікавленості студента в обранні; відповідної форми опрацювання навчальної, інформації, з одного боку, та керування процесом індивідуально-світоглядного розвитку, з іншого. У такий спосіб реалізується ідея про те, що особистість формує себе як суб'єкт пізнання і навчання тільки; власними зусиллями, тому принцип особистої, .персональної зацікавленості студента у виборі, форм опанування навчальним матеріалом є вихідним. Форми рейтинго-модульного керування пізнавальною .діяльністю студента обираються з урахуванням основних рівнів засвоєння навчальної інформації (рівень знайомства, розуміння, практичного застосування, творчого використання) та відповідних етапів індивідуальної пізнавальної діяльності студентів.(оволодіння обов'язковою навчальною інформацією, і порівняльний аналіз наукового висвітлення проблеми, реферування — “огляд” наукової літератури з відповідної теми, оригінальна розробка теми тощо). .Таким чином, процес сходження пізнавальної діяльності розгортається .в найпростіших форм інтелектуальної діяльності, що дозволяє оцінювати їх у відповідних балах.

Згідно із системою модульно-рейтингового контролю підсумкові знання студента оцінюються в балах. Рейтинг (R) студента підраховується як сума:

R = A+B+C+D.

R максимальний іспиту—100 балів,

R максимальний заліку—65 балів.

А — бали за роботу з теоретичним матеріалом (ведення конспекту, опрацювання обов'язкової літератури, участь у навчальній діяльності на лекції). А макс = 20 балів.

В — робота на практично-семінарських заняттях, участь у теоретичних дискусіях на семінарах та студентській науковій конференції. В макс =30 балів.

С — виконання і завдань самостійної роботи (реферування і порівняльний аналіз спеціальної літератури з відповідних тем навчального курсу, “огляд-реферат” наукової літератури з тієї чи іншої теми, самостійне оригінальне дослідження відповідної соціологічної проблеми). С макс - 15 балів.

D — відповіді на письмово-усному екзамені. Dмакс - 35 балів.

Розглянемо систему модульно-рейтингового контролю детальніше.

А — бали за роботу з теоретичним матеріалом:

1) ведення конспекту (систематичність у роботі та змістовність конспекту—від 0 до 5 балів;

2) опрацювання обов'язкової літератури — від 0 до 5 балів;

3) участь у навчальній діяльності на лекції (залежно від кількості відвідуваних лекцій—від 0 до 10 балів)

А макс - 20 балів.

В — робота на практично-семінарських заняттях:

1) відповіді на практичних і семінарських заняттях залежно від кількості відвідуваних занять—від 0 до 16 балів;

2) участь у теоретичних дискусіях на семінарах — від 0 до 11 балів;

3) участь у студентській науковій конференції — до 3 балів.

В макс = 30 балів.

С — виконання завдань самостійної роботи:

1) реферування і порівняльний аналіз спеціальної літератури з відповідних тем навчального курсу— від 0 до 5 балів;

2) “огляд-реферат” наукової літератури з тієї чи іншої теми — від 0 до 5 балів;

3) самостійне оригінальне дослідження відповідної соціологічної проблеми — від 0 до 5 балів;

С макс - 15 балів.

В—відповіді на письмово-усному іспиті:

1) погана відповідь — від 0 до 20 балів;

2) посередня відповідь — від 21 до 28 балів;

3) добра відповідь—від 29 до 32 балів;

4) відмінна відповідь—від 33 до 35 балів.

Dмакс - 35 балів.

З виконанням студентом усіх видів навчальної роботи підсумкова відмітка студента з екзаменом (Rмакс - 100 балів) може бути такою:

а) “незадовільно”—до 60 балів;

б) “задовільно”—від 61 до 80 балів;

в) “добре” — від 81 до 90 балів;

г) “відмінно”—від 91 до 100 балів.

Підсумкова відмітка із заліком (Rмакс - 65 балів) “зараховано” більше 52 балів.

Дана форма роботи дає можливість викладачеві опосередковано впливати на позааудиторну роботу студента, підвищувати ефективність екзаменів як підсумкової форми контролю знань, створювати умови для поетапної підготовки студентів до них.

Рейтингова система дозволяє студентові самостійно спланувати програму свого навчання з соціології, обрати ті форми пізнавальної діяльності, які найбільше узгоджуються з його особистими якостями.

Оцінювання знань за шкалою ECTS

Оцінка за шкалою навчального закладу	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS		Відсоток студентів, які, як правило, мають наведену оцінку
		Оцінка	Означення
1	2	3	4	5
90-100	Відмінно	A	Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)	10
82-89	Добре	B	Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)	25
75-81		C	Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)	30
67-74	Задовільно	D	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)	25
60-66		E	Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)	10
35-59	Незадовільно	FX	Незадовільно (з можливістю повторного складання)	-
1-34		F	Незадовільно ( з обов’язковим повторним курсом)	-