- •Утворення Київської Русі
- •4Суспільний лад Київської Русі. Правовий статус середньої групи вільних людей.
- •5 Адміністративний устрій і управління в Київській Русі.
- •7 Зобов¢язальне право в “Руській Правді”.
- •27 Суди і процес в Українській козацько-гетьманській державі Богдана Хмельницького
- •29.Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)
- •36 Кодекс «Права, за якими судиться малоросійський народ»
- •49 49.Законотворча діяльність Центральної Ради, реформування судової системи. І, іі, ііі Універсали. Проголошення незалежності унр. Іv Універсал.
- •II Універсал
- •III Універсал
- •IV Універсал
- •51.Конституція унр 29.04.1918 р.
- •52 Брест-Литовська угода, її вплив на становлення державності України.
- •54 Статут про Державний устрій, права і вільності унр
- •II. Права Громадян України
- •Iiі. Органи власті
- •V. Всенародні збори
- •VI. Про Раду Народних Міністрів
- •VII. Суд Української Народної Республіки
- •VIII Національні союзи
- •58.Юридичне оформлення срср.
- •65 Перша кодифікація радянського права в Україні
- •89) Всеукраїнський референдум та вибори Президента Укр. 1.12.1991 р.: результати та історичне значення.
VI. Про Раду Народних Міністрів
Української Народної Республіки
46. Яко вища виконавча власть Української Народної Республіки (§ 22) Рада Народних Міністрів її порядкує всіма справами, які зістаються поза межами діяльності установ місцевої самоуправи (§ 24), або дотикають цілої Української Народної Республіки, координує і контролює діяльність цих установ, не порушуючи законом установлених компетенцій їх, та приходить їм в поміч, коли вони до його звертаються.
47. Рада Народних Міністрів дістає свою повновласть від Всенародних зборів і тільки перед ними відповідає.
48. Формує Раду Народних Міністрів Голова Всенародних зборів за порозумінням з Радою старшин Зборів, і потім Рада Народних Міністрів подається на затвердження Всенародним зборам.
49. Тим самим способом робиться частинне доповнення Ради Народних Міністрів.
50. Число членів Кабінету і спеціалізацію їх портфелів установлюють Всенародні збори.
51. Кожен депутат Всенародних зборів має право ставити запитання Кабінетові в цілому чи поодиноким його членам, заголошуючи запитання через Президію Всенародних зборів.
52. Фракції Всенародних зборів і депутати, в числі не менш 15, можуть ставити Раді Народних Міністрів чи поодиноким її членам жадання вияснень, порядком § 57…* Коли Всенародні збори більшістю голосів підтримають таке жадання, мі- ністри не пізніш семи день мають на ці жадання дати пояснення у Всенародних зборах Української Народної Республіки – самі чи через своїх представників.
53. Член Ради Народних Міністрів, котрому більшість Всенародних зборів Української Народної Республіки висловить недовір’я, складає свою повновласть, через 24 години після цього Всенародні збори можуть приступити до заміщення його способом, вказаним в § 40. Те саме розуміється про цілу Раду Народних Міністрів, коли їй буде висловлено недовір’я в цілості.
54. Постановою 2/3 Всенародних зборів члени Ради Народних Міністрів можуть бути віддані під слідство й суд за свою діяльність.
55. Члени Кабінету мають право брати участь в дебатах Всенародних зборів з голосом дорадчим. Члени Всенародних зборів під час свого перебування в складі Ради Народних Міністрів теж мають тільки дорадчий голос.
VII. Суд Української Народної Республіки
56. Суд в Українській Народній Республіці одбувається іменем її.
57. Поступовання в суді має бути прилюдне і усне.
58. Судова власть в рамках цивільного, карного й адміністраційного законодавства здійснюється виключно судовими установами.
59. Судових вирішень не можуть змінити ні законодатні, ні адміністраційні органи власти.
60. В яких випадках адміністраційні органи можуть накладати й екзекувати кари – про те рішає виключно закон.
61. Суд для всіх громадян Республіки один і цей самий, не виключаючи й членів Всенародних зборів та членів Ради Народних Міністрів з захованням при цьому постанов §§ цього закону.
62. Найвищим Судом Республіки являється «Генеральний Суд Української Народної Республіки», зложений з колегії, вибраних Всенародними зборами на протягу п’яти літ.
63. Генеральний суд являється найвищою касаційною інстанцією для всіх судів Республіки і не може бути судом першої та другої інстанції та мати функції адміністративної власті.
64. В усім іншім організація і компетенція судів та особи – і річевої приналежності судової установляється законом.