§ 3. Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетних періоди

За часи незалежності Урядом не одноразово здійснювались спроби узгодити та систематизувати соціально-економічну політику розвитку держави. Втім, становлен­ня системи середньострокового стратегічного планування відбулось лише за деяки­ми елементами, а цілісну систему не було побудовано. Так, після боргової кризи 1998 року система управління державним боргом стала враховувати середньо- та довго­строкову перспективу, що дозволило знизити рівень державного боргу до економіч­но безпечного рівня. Інші елементи бюджетної системи та соціально-економічна по­літика в цілому так і залишились орієнтованими на короткострокову перспективу. Як наслідок, в Україні податково-бюджетна політика на середньострокову перспективу непередбачувана.

Така ситуація спостерігалася на всіх рівнях бюджетної системи (центральному та місцевих). Внаслідок чого програми затверджувалися, але не фінансувалися, розпо­чиналися, але не закінчувалися. Це також не дозволяло сконцентрувати ресурси для ефективного вирішення проблем соціально-економічного розвитку держави.

У новому Бюджетному кодексі України вперше закладені правові підвалини для розробки середньострокового бюджетного прогнозу як в цілому для бюджету, так і на рівні головних розпорядників бюджетних коштів.

Зокрема, новими нормами:

• передбачено узгодженість бюджетної політики із завданнями та пріоритетами соціально-економічного розвитку;

• запроваджено складання прогнозу показників зведеного та державного бюдже­тів на наступні два бюджетні періоди, його подання до Верховної Ради України ра­зом з проектом закону про Державний бюджет України та схвалення Кабінетом Мі­ністрів України уточненого прогнозу на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України у місячний строк з дня його опублікування;

• визначено склад прогнозу бюджетних показників Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, що містить індикативні прогнозні по­казники;

• унормовано складання проекту Державного бюджету України, у тому числі бюд­жетних запитів головних розпорядників, на показниках прогнозу державного бюджету;

• запроваджено складання головними розпорядниками бюджетних коштів плану діяльності на наступні за плановим два бюджетні періоди;

• передбачено за бюджетними програмами інвестиційного характеру вжиття Ка­бінетом Міністрів України заходів щодо пріоритетності передбачення коштів у про­екті закону про Державний бюджет України на наступний період;

• створено підґрунтя для переходу в перспективі до формування середньостроко­вого бюджету, що відповідатиме найкращій міжнародній практиці.

Запровадження середньострокового бюджетного прогнозування, в рамках ре­формування системи середньострокового стратегічного планування в цілому, дозво­лить:

• синхронізувати та ув'язати між собою не тільки державну політику в часовому просторі (на коротко- та середньострокову перспективу), а й за регіональною та га­лузевою ознаками (загальнодержавну та регіональні, боргову та монетарну, податко­ву та промислову політики);

• узгодити бюджетні програми з пріоритетами соціально-економічного розвитку;

• забезпечити послідовність соціально-економічної та податково-бюджетної полі­тики;

• посилити взаємодію парламенту та уряду з бюджетних питань (розробка бюд­жетної політики, розподіл бюджетних ресурсів);

• посилити контроль за дотриманням принципу результативності видатків та до­цільності їх продовження у середньостроковій перспективі;

• забезпечити реалізацію бюджетних програм, ефект від яких проявляється з де­яким часовим лагом, а також багаторічних програм;

• покращити управління державними інвестиціями, з точки зору забезпечення стабільності їх проведення, що має сприяти сталості економічного зростання та за­гальній макроекономічній стабільності;

• не допускати прийняття популістських політичних рішень, не підкріплених фі­нансовими ресурсами та без належної експертизи наслідків їх реалізації.

Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні пе­ріоди складає Міністерство фінансів України за участю Міністерства економіки України, Національного банку України, а також головних розпорядників коштів дер­жавного бюджету.

Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні пе­ріоди ґрунтується на Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах.

Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні пе­ріоди включає індикативні прогнозні показники.

Як зазначено у Кодексі, прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди подається до Верховної Ради України разом з про­ектом закону про Державний бюджет України, уточнюється на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України та схвалюється Кабінетом Міністрів Украї­ни у місячний строк з дня опублікування закону про Державний бюджет України.

Головні розпорядники коштів державного бюджету складають плани своєї діяль­ності на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди. Підставою для скла­дання їх планів є індикативні прогнозні показники обсягів видатків і надання кре­дитів з бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, які доводяться Мі­ністерством фінансів України разом з інструкцією з підготовки бюджетних запитів, а також прогнозні та програмні документи економічного та соціального розвитку, державних цільових програм з визначенням очікуваних результатів діяльності.

Такі плани діяльності щорічно приводяться у відповідність із показниками дер­жавного бюджету на плановий бюджетний період та прогнозом Державного бюдже­ту України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

З метою досягнення поставлених цілей головні розпорядники коштів державно­го бюджету формують бюджетні програми (з урахуванням строку їх реалізації) на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, ви­конавчі органи відповідних місцевих рад складають та схвалюють прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, який ґрунтується на про­гнозі Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Підставою для складання прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди є прогнозні та програмні документи економічного та соціаль­ного розвитку країни і відповідної території, державні цільові програми, прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди вклю­чає індикативні прогнозні показники місцевого бюджету за основними видами дохо­дів, фінансування, видатків і кредитування, а також індикативні прогнозні показни­ки за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконан­ня інвестиційних програм (проектів).

Прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди пода­ється до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих рад ра­зом з проектом рішення про місцевий бюджет, уточнюється на підставі схваленого Кабінетом Міністрів України прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди і прийнятого рішення про місцевий бюджет та схва­люється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними ад­міністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад.

Показники проекту місцевого бюджету на бюджетний період, що настає за пла­новим, ґрунтуються на індикативних прогнозних показниках місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.