3.2. Горизонтальні розміри поперечної рами

Розміри по горизонталі прив’язують к повздовжнім осям будівлі, відстань між якими встановлюють при компонуванні сітки колон.

Прив’язка зовнішньої грані колони крайнього ряду к повздовжній осі будівлі приймається: = 0 мм для невисоких будівель з кроком колон 6 м та мостовими кранами вантажопідйомністю до 30 т; = 500 мм для високих будівель з мостовими кранами вантажопідйомністю більше за 100 т; = 250 мм для інших випадків.

Ширина верхньої частини колони з умов необхідної жорсткості не повинна бути менше ніж . Приймаємо мм. Звичайно приймають 500 мм. або 1000 мм. при = 500 мм.

Вісь підкранової гілки колони суміщають з віссю підкранової балки. При цьому ширина нижньої частини колони складає = 750 + 250 = 1000 мм, де  відстань від вісі підкранової балки до вісі колони. Так як  т, то приймаємо (для кранів т ).

З умов забезпечення жорсткості цеха в поперечному напрямку ширину нижньої частини колони приймають так, щоб виконувалась умова :

мм.

4. Навантаження на поперечну раму

Серед усіх навантажень, що діють на промислові будівлі та споруди найбільш впливові та найбільш імовірні – це постійні та змінні (атмосферні та кранові навантаження).

4.1. Постійне навантаження

В залежності від конструктивної форми будівлі і прийнятого складу огороджуючих конструкцій (див. табл. Г.1), визначаємо розрахункове навантаження.

Таблиця 2

Навантаження від ваги конструкцій покриття

Склад навантаження	Характеристичне навантаження , кПа	Коефіцієнт надійності за навантаженням	Граничне розрахункове навантаження , кПа
1. Захисний шар =15 мм із гравію, який втоплений в мастику	0,3	1,3	0,39
2. Гідроізоляція з 3 шарів акваізолу на мастиці	0,15	1,2	0,18
3. Шар з цементного розчину = 20 мм	0,4	1,3	0,52
4. Утеплювач з пінобетону щільністю 600кг/м3, = 250 мм	1,5	1,3	1,95
5. Пароізоляція з шару руберойду	0,05	1,2	0,06
6. Сталевий профільований настил	0,155	1,05	0,156
7. Сталеві прогони l = 6м.	0,12	1,05	0,126
8. Кроквяна ферма покриття з в’язями	0,4	1,05	0,42
Всього:	3,08	-	3,8

Граничне розрахункове лінійне навантаження на ригель рами визначають як добуток значення на ширину вантажної площі (крок колон):

= 22,8 кН/м.

4.2. Змнні навантаження

4.2.1. Навантаження від снігу

При розрахунку рами навантаження від снігу приймається рівномірно розподіленим за довжиною ригеля. Граничне розрахункове значення снігового навантаження на 1м ригеля:

кН/м,

де  коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаження, що визначається згідно за табл. 3 і залежить від строку експлуатації будівлі (згідно [2], Додаток В для промислових будівель строк експлуатації становить 60 років).

 характеристичне значення снігового навантаження на горизонтальної поверхні для м. Рівне (приймається згідно Додатку А);

В = 6 м – крок колон каркасу;

С  коефіцієнт, що визначається за формулою:

де - коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні ґрунту до снігового навантаження на покрівлю, визначається за [2], пп. 8.7, 8.8 залежно від форми покрівлі і схеми розподілу снігового навантаження; для будинків з односхилими та двосхилими покриттями при куті нахилу покрівлі до горизонту 25 =1 (схема 1 додатку Ж [2]);

C_e – коефіцієнт, що враховує вплив особливостей режиму експлуатації на накопичення снігу на покрівлі (очищення, танення тощо) і встановлюється завданням на проектування (за відсутності даних про режим експлуатації покрівлі коефіцієнт C_e допускається приймати таким, що дорівнює одиниці).

C_alt – коефіцієнт географічної висоти, що враховує висоту H (у кілометрах) розміщення будівельного об’єкта над рівнем моря і визначається за формулою:

(при H0,5 км); (при H <0,5 км).

Таблиця 3

Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням снігового навантаження

T, років	1	5	10	20	40	50	60	80	100	150	200	300	500
fm	0,24	0,55	0,69	0,83	0,96	1,00	1,04	1,09	1,14	1,22	1.26	1.34	1.44