60Дія електромагнітних полів на організм працюючого.

Біологічна дія ЕМП радіочастот характеризується тепловою дією і нетепловим ефектом. Під тепловою дією слід розуміти інтегральне під-вищення температури тіла або окремих його ділянок при загальному або локальному опроміненні. Нетепловий ефект зумовлений переходом від електромагнітної енергії у тілі людини в інші форми енергії . За своїми біохімічними властивостями тканини організму неодно-рідні, тому їх нагрівання відбувається нерівномірно. Коли дози електромагнітних випромінювань електромагнітних уста-новок радіочастот перевищують допустимі значення, виникають профе-сійні захворювання або зниження рівня здоров’я. Довготривала дія ЕМП промислової частоти призводить до виникнення у людини головного болю, млявості, розладу сну, апатії, бо-лю в області серця. Хронічні враження супроводжуються аритмією серця та брадикардією, порушенням складу крові. Для довгих і середніх хвиль оцінка впливу ЕМП проводиться за величиною напруги електричного поля. Норма напруги на робочому місці – 5 В/м, в санітарно-гігієнічних зонах – 10 В/м. Високочастотне випромінювання порушує вищу нервову діяльність людини, функції серцево-судинної системи, фіксуються зміни показників білкового та вуглеводного обмінів. Ранні ознаки впливу ВЧ, УВЧ і НВЧ полів – зниження точності робочих рухів, зміна артеріального тиску, пульсу, біль в області серця, аритмія, зміни у крові. Вплив ЕМП на зір і слух робить цей фактор дуже небезпечним для працівників.. Вплив НВЧ на біологічні об’єкти залежить від інтенсивності випро мінювання, від часу дії та віддаленості від джерела випромінювання. Теплова дія характеризується загальним підвищенням температури тіла або локалізованим нагріванням тканин, що призводить до порушення функції клітинних мембран, відбува-ється перегрівання клітин, а це завдає шкоди окремим органам і всьому організму 61 Нормування шкідливих речовин односпрямованої дії.

Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини. Для послаблення впливу шкідливих речовин на організм людей, тварин, рослин, визначення ступеня забрудненості довкілля користуються такими поняття-ми, як: гранично допустимі концентрації шкідливих речовин , гранично допустимі викиди, максимально допустимий рі-вень (МДР), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) тощо. До шкідливих речовин односпрямованої дії належать шкідливі речови-ни, близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.

Якщо у повітрі перебуває одночасно декілька шкідливих речовин, що не мають односпрямованої дії, ГДК залишаються такими самими, як і при ізольованій дії.

Вміст шкідливих речовин у повітрі, яке надходить до виробничих приміщень, не повинен перевищувати 0,3 ГДК, встановлених для робо-чої зони виробничих приміщень.

За ступенем впливу на організм шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:

1-й – надзвичайно небезпечні – гранично допустима концентрація менше 0,1 мг/м3 повітря (свинець, ртуть, чадний газ та ін.).

2-й – високо небезпечні – ГДК від 0,1 до 1,0 мг/м3 (соляна та сірча-на кислоти, бензол, хлор та ін.).

3-й – помірно небезпечні – ГДК від 1,1 до 10 мг/м3 (спирт метил-овий, кислота оцтова, ксилол та ін).

4-й – мало небезпечні – ГДК більше 10 мг/м3 (гас, бензин, аміак, ацетон та ін.).