54 Методичні підходи до визначення ризику

Вивчення ризику проводиться в три стадії

Перша стадія: попередній аналіз небезпеки.

Ризик найчастіше пов'язаний з безконтрольним звільненням енергії або витоками токсичних речовин.Зазвичай одні відділення підприємства становлять велику небезпеку, ніж інші, тому на самому початку аналізу слід розбити підприємство, для того щоб виявити такі ділянки виробництва або його компоненти, які є вірогідними джерелами безконтрольних витоків.

Засобами до досягнення розуміння небезпек в системі є інженерний аналіз і детальний розгляд навколишнього середовища, процесу роботи і самого обладнання. При цьому дуже важливо знання ступеня токсичності, правил безпеки, вибухонебезпечних умов, проходження реакцій, корозійних процесів, умов займистості і т.д.

клас 1 - безпечний не призводить до суттєвих порушень і не викликає пошкоджень обладнання і нещасних випадків з людьми;

клас 2 - граничний призводить до порушень в роботі, може бути компенсовано або взято під контроль без пошкоджень обладнання або нещасних випадків з персоналом;

клас 3 - критичний: призводить до значних порушень у роботі, пошкодження обладнання та створює небезпечну ситуацію, ситуацію що вимагає негайних заходів з порятунку персоналу та обладнання;

клас 4 - катастрофічний , призводить до подальшої втрати обладнання та загибелі або масового травмування персоналу.

55 Нормування хімічних речовин

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки

—  1-й — речовини надзвичайно небезпечні, (свинець, ртуть, озон).

—  2-й — речовини високонебезпечні, (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).

—  3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий).

—  4-й — речовини малонебезпечні, (аміак, бензин, ацетон, гас).

До шкідливих речовин односрямованої дії відносяться шкідливі речовини, котрі близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.

ГТ ч одночасному вмісті в повітрі кількох шкідливих речовин, що не маї ъ односпрямованої дії, ГДК залишається таким самим, як і при їх ізольованій дії.

Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:

— експрес-метод. який базується на явищі колориметрії

-  лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні

фізико-хімічного аналізу в лабораторних умовах. Цей метод дозволяє одержати точні результати, однак вимагає значного часу.