Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПД 41-42 ПО Word.doc
Скачиваний:
68
Добавлен:
26.04.2019
Размер:
993.28 Кб
Скачать

3. Виявлення порушень в психічному розвитку, діагностика цих розладів.

До дітей, які мають відхилення у своєму розвитку, можуть нале­жати діти, в яких внаслідок вродженої недостатності чи набутого (під час пологів, в результаті травми, захворювання в перші роки життя) органічного пошкодження сенсорних органів, рухливого апа­рату або центральної нервової системи порушується розвиток відпо­відних психічних функцій. Так, при пошкодженні ока порушується розвиток зорового сприйняття, при пошкодженні слухового нерва страждає слухове сприйняття, пошкодження мовних зон кори мозку порушує розвиток мовлення і т.ін.

Порушення формування слухових сенсомоторних процесів при глухоті, відсутність чи дефекти розвитку зорових відчуттів, розлади аналітико-синтетичної діяльності при розумовій відсталості визна­чаються як основні чи первинні розлади психічного розвитку.

Виявити своєрідність психічного розвитку дитини, її психоло­гічні особливості - є головним завданням психодіагностики розладів розвитку. Розуміння цих особливостей дозволяє вивчити основні напрями навчання дитини з недоліками розвитку, тобто тип освіт­нього закладу, який є адекватним для неї.

4. Визначення зони найближчого розвитку. Розвиваючий ефект шкільного навчання залежить від попадан­ня завдань, які ставляться перед дитиною в тому чи іншому класі, в так звану зону найближчого розвитку, яка визначається загаль­ним рівнем розумового розвитку. Оцінки за окремими шкільними предметами ще не дають інформації про рівень окремих логічних операцій мислення. Цьому служить спеціальна діагностика розумо­вого розвитку.

5. Діагностика відхиленої поведінки.

Потреба у виявленні таких відхилень особливо значима, оскільки саме в підлітковому віці може виникнути низка незворотних асоціа­льних утворень в структурі особистості.

На думку багатьох дослідників, діагностика відхильної поведін­ки підлітків може бути успішною з використанням особистісно-орієнтованих тестів. Застосування багатомірних методик і тестів дозволили сформувати цілу низку принципів діагностики підлітків з відхиленою поведінкою.

Принципи і створені на їх основі методики дозволяють розв'я­зати наступні проблеми:

  • виявити величину відхилення (від норми, від зразків, від прийнятого стилю поведінки);

  • визначити ступінь наближення до певного типу відхилення, його характер і специфіку;

  • визначити причину відхилення;

  • прогнозування можливого розвитку відхилення.

До особливостей особистості, які виявляються за допомогою діаг­ностики, можна віднести:

  • первинний облік лінії і величини відхилення;

  • аналіз якостей підлітка, якими він постійно користується;

  • виділення особливостей його уявлень і того смислу, який він вкладає у визначені для всіх стандартизовані поняття.

6. Діагностика міжособистісних взаємин.

Правильно оцінити відношення між учнями в класі, прогнозува­ти їх реакції один на одного, зрозуміти, хто більш популярний серед однокласників, а кого вони уникають — ось далеко не весь перелік тих питань, з якими зустрічається вчитель.

Говорячи про діагностику міжособистісних відношень в класі, необхідно розуміти, що вона спрямована на виявлення загальної со­ціально-психологічної характеристики класу як цілого, а також ста­новища кожної дитини в системі міжособистісних відношень класу. До основних соціально-психологічних характеристик, як правило, відносять: структуру класу (формальну і неформальну), механізми становлення структури в групі (механізми групової динаміки), соціометричну структуру.

Наведені приклади структур відношень в класі не вимагають спеціальних прийомів діагностики. Вони достатньо очевидні для зовнішнього спостерігача. Складніше зрозуміти, що стало причиною того, що склалася структура певного типу; який вид діяльності ви­конував функцію групо утворення. Для відповіді на ці запитання не існує формалізованих методик. Тут необхідно аналізувати весь про­цес динаміки відношень в класі.