Оформлення Звіту з практики

Звіт з практики обов’язково має бути зшитий і містити наскрізну нумерацію сторінок. Номер сторінки проставляється посередині верхнього поля сторінки.

Звіт з практики відкривається титульним листком, де зазначається офіційна назва інституту (Бердянський інститут підприємництва), факультету і кафедри, тема індивідуального завдання, прізвище автора і керівників від підприємства та від інституту, місто, де знаходиться підприємство і календарний рік захисту (дивись до­даток Б).

На наступній сторінці дається зміст звіту, який відображає його структуру (розділи, параграфи) з означенням сто­рінок їх розміщення.

Кожна структурна частина по­чинається з нової сторінки. Якщо обсяг додатків досить великий, вони можуть бути оформлені окремою папкою.

Текст друкується шрифтом Times через 1,5 інтервали 14 кеглем на одній сторінці стандарт­ного аркуша.

На аркуші робляться поля: ліве — 25 мм, праве — 10 мм, верх­нє—20мм, нижнє —20мм. Абзацні відступи дорівнюють 1,25 см

Оформлення заголовків.

Заголовки відділяються зверху і знизу трьома абзацними відступами.

Заголовки структурних частин звіту “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів пишуться, крім першої великої, маленькими літерами з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці таким чином надрукованого заголовка ставиться крапка.

Нумерація сторінок і структурних частин звіту.

Усі сторінки нумеруються. Загальна нумерація починається з титульного листка, але порядковий номер на ньому не ставиться; на всіх наступних він розташовується на середині верхнього поля.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”. Нумерація сторінок має бути наскрізною, тобто усі сторінки звіту, враховуючи ілюстрації та додатки, нумеруються від титульної до останньої сторінки без пропусків та повторів, а також доповнень.

Першою сторінкою вважається титульна і на ній номер не проставляється. Нумерація наступної сторінки починається з цифри “2”. На цій сторінці має знаходитися зміст звіту, у якому разом з назвою потрібно вказувати тільки початкову сторінку кожного розділу, параграфа.

Такі структурні частини звіту, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені структурні частини роботи, нумеруються звичайним чином. Не нумеруються лише їх заголовки, тобто не можна друкувати “1. ВСТУП” або “РОЗДІЛ 5. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділ нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку іде заголовок підрозділу.

Таблиці і примітки.

У економічних дослідженнях для відображення кількісного і якісного стану явища, що вивчається, велике значення має правильне подання цифрового матеріалу у табличній формі. На відміну від тексту, у таблицях слова і числа розташовуються у особливому порядку - вони організовані у вертикальні колонки та горизонтальні строки таким чином, що кожний елемент - це одночасно складова частина як строки так і колонки. Завдяки такому розміщенню між даними таблиці встановлюється взаємозв’язок, що його зрозуміло без додаткових пояснень.

Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація - достовірною. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею симетрично до неї.

Усі таблиці нумеруються. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово “Таблиця” та вказують її порядковий номер. Знак “№” перед цифрою не ставиться. Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.

Таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблиця має розміщуватися уздовж сторінки або поперек за відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою.

Вертикальні колонки таблиць нумеруються у тих випадках, коли у тексті на них є посилання, а також при виконанні розрахунків за даними, які розміщені в різних колонках. Назви колонок пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов’язані з назвою - з малої, в інших випадках - з великої. Колонку “№” в таблицю не включають.

Примітки, в яких вказуються довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Примітки до тексту розміщуються в кінці відповідної сторінки. Примітки до таблиці мають бути розміщені безпосередньо під нею. Коли примітка одна, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад,

“Примітки:

1. ... .

2. ... .”

У колонках таблиць неможливо залишати вільні місця: якщо дані відсутні, слід ставити тире або помічати словом “немає”. Якщо табличні колонки заповнені текстом, точка наприкінці не ставиться. Цифри у колонках таблиць проставляються таким чином, щоб класи чисел по усій колонці знаходилися точно один над іншим. Класи чисел у таблиці не розділяються крапкою. Числові величини в одній колонці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

У випадках, коли в таблиці вказується послідовний інтервал величин, що охоплюють усі величини ряду, перед величинами пишуть: “від”, “більше”, “до”, наприклад, “від 5,5 до 10,0 або більше”. У інтервалах, що охоплюють не усі величини ряду, між величинами слід ставити тире. Наприклад, 4,2 - 11,7.

Коли усі параметри, що розміщуються у таблиці, мають однакову розмірність, то позначення одиниці виміру розміщують над таблицею. Якщо параметри мають різну розмірність, то позначення одиниці виміру подають у заголовку до кожної колонки (графи).

Оформлення ілюстрацій.

Кількість ілюстрацій, які наводяться у звіті, визначається їх змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту звіту ясності та конкретності. Всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо) називають рисунками. Підпис під ілюстрацією завжди починається з початкової літери. Точку наприкінці підпису не ставлять. Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в звіті подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Діаграми, що подаються у звіті мають бути сформовані виключно за допомогою “Майстру діаграм” редактору таблиць Microsoft Excel.

Оформлення списку літературних джерел.

Список літературних джерел розміщують у кінці звіту у порядку посилань у тексті, або у алфавітному порядку, відповідно до вимог (дивись додаток В).

Подання формул.

Формули, якщо вони подаються у роботі, вписують чорним чорнилом і нумерують арабськими цифрами. Для подання формул можна використовувати редактор MSEquation.

Формули нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить, у круглих дужках, наприклад: (2.1) - перша формула другого розділу. При посиланні у тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках, наприклад, “у формулі (2.4)”. Після формули пишуть слово “де” і розшифровують позначення словами в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться. Наприклад:

(2.4)

де

N_i - кількість робітників, зайнятих ..... ,

Оформлення додатків.

У додатки до звіту слід включати допоміжні матеріали (баланси, звіти та інші матеріали підприємства, проміжні математичні розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації допоміжного характеру, схеми тощо).

Кожний додаток починають з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток__” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є,І,Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б, іт. д. Один додаток позначається як додаток А.

Нумерація сторінок у додатках здійснюється в межах одного додатку. Крім того, на другій та подальших сторінках додатку у верхньому куті праворуч потрібно вказати “Продовження додатка”. Посилання на додатки у текстовій частини роботи є обов’язковим.