33. Туристичні ресурси історичної Волині

Рівненська область

Розташована на північному заході України, на Поліссі і в лісостеповій зоні. її площа -20,1 тис. кв. км, що становить 3,3% території країни.

Область включає 227 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 2 парки - Гощанський і Рівненський, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва.

Сприятливі кліматичні умови, значні лісові масиви, чисельні річки (171), озера (понад 500), лікувальні грязі і мінеральні води (радонові і хлоридно-натрієві) є складовими рекреаційних ресурсів області. В Сарненському районі функціонує курорт Горинь. В області функціонує 19 готелів, в тому числі "Мир", "Турист".

В області діє 7 державних музеїв (березнівський, дубнівський, млинівський, рівненський і сарненський краєзнавчі, корецький історичний, літературно-меморіальний музей М. Островського у с Вілія, на батьківщині письменника). На Рівненщині налічується близько 3 тис історико-культурних, пам'яток. 338 нерухомих пам'яток області внесено до Державного реєстру національного культурного надбання.

Державні історико-культурні заповідники створені в Дубні і Острозі. З 1991 р. функціонує меморіал, що включає заповідник "Поле Берестецької битви" в с. Пляшева і музей-заповідник "Козацькі могили", куди перенесена з с Острів дерев'яна Михайлівська церква. Ця остання знаменита тим, що в ній митрополит Іосаф відправив молебень на честь перемоги і підперезав Б.Хмельницького мечем, освяченим на гробі господньому в Єрусалимі. До комплексу входить також Георгіївська церква - храм-мавзолей (1914), у якому поховані останки загиблих під час битви козаків. Церква з'єднана з храмом сімсотметровим тунелем. Автор проекту храму-мавзолею - відомий архітектор О.В. Щусєв.

В області кілька міст, які мають давню історію - Дубно (1100), Острог (1100), Корець (1150).

Дубно з 1498 р. володіло Магдебурзьким правом і дозволом на проведення щотижневих базарів і щорічного ярмарку.

Місто пов'язане з подіями визвольної війни: в 1660 р. армія польського коронного гетьмана, розквартирована в Дубно, була взята в облогу російсько-українським військом під командуванням В. Шереметьева.

Дія повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба" відбувається саме в Дубно. В період її створення письменник неодноразово бував у цих місцях. Пізніше місто відвідав М.В. Лисенко з метою збирання матеріалу для опери "Тарас Бульба".

Перебування в м. Дубно І. Мазепи в 1704-1705 pp. пов'язане з подіями Північної війни. За взяття міста він був удостоєний титула князя Римської імперії (у зв'язку з претензією Москви на роль "третього Риму"). Мазепа провів зиму у Дубно, часто навідуючись до Анни Дольської в Біло-криницю. Княгиня була рідною тіткою польського короля Станіслава Лещинського, якого підтримував шведський король Карл. Можливо, саме це поклало початок зближенню Мазепи із шведським королем.

У 1772 p., після включення Львова до складу Австрії, в Дубно був перенесений великий контрактовий ярмарок. Він супроводжувався пишними балами, театральними виставами, концертами, які влаштовували князі Любомирські. З 1797 р. ярмарок почав проводитись в Новоград-Волинсько-му, а пізніше він став функціонувати в Києві.

У зв'язку з подіями Першої світової війни в Дубно побували всесвітньо відомий льотчик П.М. Нестеров і письменник О. Толстой, що був військовим кореспондентом.

Комплекс архітектурних споруд Дубно є основою істо-рикокультурного заповідника, до якого входять: замок XVI-XVII ст., перебудований у XVIII ст., що стоїть на місці давньоруського городища; Луцькі ворота (залишки укріплень XV-XVI ст.); Спасо-Преображенська (XVII ст.) і Георгіївська дерев'яна (1709 р.) церкви; бернардинський монастир (XVII ст.), від якого збереглись костьол (1620 р.) і корпус келій; монастир кармеліток (1630-1686 pp.); палац (кінець XVIII ст.).

Серед архітектурних пам'яток міста - Хрестовоздвиженський і Преображенський, або Спаський, чоловічі оборонні монастири. До оборонних споруд належать також двір князя Заславського (1631 р.) і синагога (XVI ст.).

Новою дубнівською фортецею називають форт Тараканів (за назвою села), споруджений напередодні Першої світової війни. Фортеця, розташована над р. Іквою, має числені тунелі, переходи, сховища, казарми, конюшні. До комплексу входить також церква.

Перша літописна згадка про місто Острог з'явилася до 1100 р. Хоча деякі вчені відносять його виникнення до XI чи навіть IX ст.

Наступна згадка про Острог, що з'являється в 1341 p., пов'язана з князями Острозькими. Є кілька версій щодо походження княжого роду. Так, М. Костомаров виводив його від сина Данила Галицького Романа, претендента на австрійський престол. Інша ймовірна родова гілка - князі Туровські чи Пінські. Історично перша документальна згадка, що стосується цього роду, пов'язана з ім'ям Данила Острозького. Відомо, що його син Федір, луцький староста, в 1410 р. брав участь у Грюнвальдській битві на чолі бойового загону. В 1438 (1441) р. він прийняв постриг у Києво-Печерській Лаврі, де одержав ім'я Феодосія. Прилучений до лику святих.

У 1570-і роки в Острозі діяла греко-слов'янська академія, першим ректором якої був Герасим Смотрицький. Серед її вихованців - Мелетій Смотрицький і П.Конашевич-Сагайдачний.

У 1577 р. Іван Федоров на кошти князя К. Острозького заснував друкарню, четверту після московської, заблудовської і львівської. В ній у 1581 р. було видано "Острозьку біблію" з передмовами Г. Смотрицького і К. Острозького і післямовою І. Федорова, а також виданий "Буквар", один примірник якого зберігається в Королівській бібліотеці в Копенгагені, а другий - у крайовій бібліотеці міста Готи в Німеччині. Після від'їзду І. Федорова до Львова друкарська справа в Острозі перейшла до рук Дем'яна Наливайка. В 1603 р. в Острозі працювали вже три друкарі: Іван, Тишко і Федір. Ними видано більше 20 книг. У місті також діяла мануфактура, що виробляла папір (1580-1630-і pp.).

Історико-культурний заповідник у Острозі включає територію Замкової гори з відреставрованими залишками княжого замку. До ансамблю входять житлово-оборонна башта - так звана "Вежа мурована" (XV ст.), Нова (або Кругла) башта (XVI ст.), Богоявленська церква (XV ст.) і надбрамна дзвіниця.

У трьох міських музеях - історії книги і друкарства, краєзнавчому, художньому - зібрано 48 тис. експонатів.

Неподалік від Острога - мальовниче старовинне село Дермань, "королева волинських сіл". Перша документальна згадка про нього відноситься до 1497 р. і пов'язане із спорудженням там К. Острозьким кам'яного замку. В 1499 р. вперше згадується дерманський Свято-Троїцький монастир, де в 1575-1576 pp. І. Федоров був управителем маєтками. В 1627-1633 pp. тут служив у сані архімандрита Мелетій Смотрицький. Дермань була значним культурним центром: у місцевому монастирі діяли друкарня і духовна школа. З мо-настирських споруд збереглися Троїцька церква, надвірна вежа-дзвіниця, корпус келій, а також залишки оборонного муру.

Старовинне місто Корець уперше згадується в Іпа-тіївському літописі під 1150 р. як Корчеськ. З 1380 р. містом володів князь Ф. Острозький, який у 1386 р. спорудив великий замок, що неодноразово перебудовувався протягом XV-XVIII ст. Руїни замку - найважливіша історико-архітектурна пам'ятка міста. Збереглися залишки зовнішніх цегляних стін і кам'яний арочний міст, що з'єднував замок з містом. За мостом височіє трьох'ярусна надвратна башта із в'їзною брамою.

У 1571 р. заснований (за іншим припущенням - відновлений більш давній, споруджений ще у XII ст.) жіночий монастир Воскресіння Господня. В 1620 р. тут засновується ще один, Троїцький, жіночий монастир, споруди якого частково збереглися. На території монастиря похована Анна Оленіна, якій О. Пушкін присвятив цикл віршів. Вона провела останні роки свого життя у Корці разом з дітьми та онуками.

На лівому березі р. Корчик підносяться костьол Св. Антонія (1533 p.; перебудовувався в 1706, 1916 pp.), де збереглися розписи XVIII ст., і Миколаївська церква (1834 p.).

До найдавніших міст відноситься також Рівне, яке вперше згадується в 1282 р. у зв'язку з битвою між краківським князем Лешком Чорним і литовським князем Вітенєм.

У місті збереглися два храми: Успенська дерев'яна церква (1756 р.) і Воскресенський собор ,(1895 p.). У 1839 р. в Рівному була відкрита гімназія, де викладав історію М. Костомаров (1844-1845 pp.) і навчався В. Короленко (1866-1871 pp.). Нині в цій будівлі міститься крає-знавчий музей.

Під час Великої Вітчизняної війни Рівне було центром Рейхскомісаріату України.

Давню історію має селище Гоща. Наприкінці XIV ст. тут був споруджений замок.

З кінця XVI до середини XVII ст., за Романа Гойського, Гоща була одним з центрів протестантства. Сестра правителя, Раїна Соломирецька, була прихильницею православ'я і сприяла заснуванню в 1638 р. православного монастиря і монастирської школи, ректором якої був Іно-кентій Гізель (пізніше - ректор Києво-Могилянської академії), а опікуном - Петро Могила. З монастирських споруд збереглася Михайлівська церква (1639 р.). У 1994 р. тут було відновлено функціонування жіночого монастиря.

В Гощі зберігся також англійський парк, закладений на початку XVIII ст.

Значні архітектурні пам'ятки збереглися в селищах Клепань (Благовіщенський костьол (1630 p.), синагога (XVII ст.), церква Різдва (1777 p.), залишки замку (XV- XVIII ст.) і Млинків (залишки поселення III-II тис. до н.е.; палац (1780 р.), у селі Межиріч (поселення і могильник кінця III - початку II тис. до н.е., давньоруське городище X-XIII ст., замок-фортеця, костьол Св. Антонія (1725 p.), палац (1789 p.).

Залишки фортифікаційних споруд XIV-XVII ст. збереглись у селах Губків, Новомалин, Тайкури.

Село Пересопниця відоме тим, що тут було створено Пересопницьке євангеліє - визначна історико-культурна пам'ятка. В 1556-1561 pp. M. Василевичем і архімандритом

Пересопницького монастиря Григорієм євангеліє було перекладене мовою, близькою до народної. Рукопис, прикрашений орнаментикою, художніми заставками, мініатюрами, зберігається в інституті рукописів Центральної наукової бібліотеки ім. Вернадського НАН України. Саме на ньому присягав на вірність народові перший президент незалежної України Л. Кравчук.

Пересопниця, що стоїть на правому березі р. Стубла, вперше згадується в історичних документах 1149 р. У XII- XIII ст. це - резиденція удільних князів. Від тих часів збе-реглося городище.

Архітектурні пам'ятки наявні в селищах історичної Волині Вишнівці (палац); Кременці (архітектурний комплекс Кременецького колегіуму, Богоявленський монастир, францісканський монастир (1760 p.), залишки замку (IX- XVI ст.); Почаєві (ансамбль Свято-Успенської Лаври), що нині включені до складу Тернопільської області.

До історичної Волині належить старовинний Ізяслав, де збереглися руїни замку (1539 p.), монастир бернардинців (початок XVII ст.), костьол Св. Іоанна Хрестителя (1599; перебудований у XVIII ст.), костьол Св. Іосифа (1760 p.), руїни палацу (XVIII ст.), а також Старокостянтинів із старовинним замком (1516 p.), костьолом Іоанна Хрестителя (1754 p.), руїнами костьолу (1612 p.). Адміністративно ці міста належать до Хмельницької області.

35. Природний рекреаційни потенціал розвитку туризму на Волині.

Волинська область має помірноконтинентальний клімат, значні лісові масиви та водні об\'єкти, багату флору і фауну. Значна частина території перебуває під охороною. Цей регіон придатний для пізнавального, оздоровчого, етнічного, водного, екотуризму і мисливства. На Волині налічується 209 територій і об\'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі Шацький природний національний парк, 74 заказники (5 - державного значення), 107 пам\'яток природи (3 - державного значення), 22 заповідних урочища, 5 парків - пам\'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, ботанічний сад Волинського національного університету. Кліматичні умови, значні масиви приміських лісів, водні об\'єкти, запаси торфових лікувальних грязей, відомі джерела мінеральних вод області сприятливі для розвитку в ній туризму. Найцікавішими є пам\'ятки архітектури й археології періоду Київської Русі у м. Володимирі-Волинському, історико-культурні та архітектурні пам\'ятки у м. Луцьку, зокрема Верхній замок XIII - XIV ст., літературно-меморіальний музей Лесі Українки в с. Колодяжному, меморіальний комплекс жертвам фашизму в с. Кортелісах

Однією з важливих передумов візитів туристів до Волинської області виступає проведення міжнародних заходів, зокрема, у регіоні періодично проводиться велика кількість фестивалів:

- «Поліське літо з фольклором». Проводиться з 1994 року. Для участі у фестивалі до Луцька з\'їжджаються фольклорні колективи з різних країн і континентів.

- «Меч Луцького замку». Стіни Луцького замку щороку приймають у вересні гостей з України та інших країн на міжнародний фестиваль «Меч Луцького замку». Тут проводяться лицарські турніри, змагання стрільців із лука, музичні виступи ансамблів середньовічної музики, покази середньовічних танців. Учасники фестивалю створюють точні копії історичних костюмів і навіть, будують цілі поселення у середньовічному стилі.

- «Різдвяна містерія». З 1983 року в обласному театрі ляльок, який очолює заслужений діяч мистецтв України Данило Поштарук, проводились республіканські фестивалі театрів ляльок. З 1992 року тут систематично проходять міжнародні фестивалі лялькових театрів «Різдвяна містерія».

- «На хвилях Світязя». Вже більше 10 років, на свято Івана Купала, одне з найчарівніших озер Полісся -Світязь збирає увесь пісенний цвіт України на фестиваль української естрадної пісні «На хвилях Світязя». Концерти проводяться на плавучій сцені просто неба, а ввечері дійство продовжується біля багаття і на човнах [4, 6-7].

Найбільш цікавим для туристів виступає місто Луцьк, яке є обласним центром. Тут зосереджено велику кількість об’єктів туристично-рекреаційної та розважальної інфраструктури: Музей Волинської ікони (серед унікальних експонатів сакрального мистецтва особливе місце відведене Холмській Чудотворній іконі Божої матері - пам\'ятці візантійського іконопису XI—ХII століть), Краєзнавчий музей, Художній музей, Музей військової техніки, Волинський облмуздрамтеатр, Ляльковий театр, Дитяча залізниця (провідниками, машиністами, стрілочниками тут працюють діти. 8 хвилин триває подорож потягом від станції «Росинка» до станції «Водограй»), Диво-будинок скульптора Миколи Голованя - вернісаж творчих втілень і вічного пошуку митця, Парк відпочинку ім.. Лесі Українки, Парк 900-річчя Луцька, Ботанічний сад Волинського національного університету, будинок Лесі Українки, Покровська церква (пам\'ятка архітектури XV ст. Тут було знайдено унікальний твір образотворчого мистецтва - ікону «Волинська Богоматір», написану в XIII-XIV CT.), Хрестовоздвиженська церква (пам\'ятка архітектури 1617 року, 1702 року тут був похований Данило Братковський), Євангелістична кірха (збудована на місці монастиря кармелітів протягом 1904-1907 років. У 1990 році реставрована прихожанами і вражає своєю величністю та багатим внутрішнім оздобленням), Свято-Троїцький кафедральний собор (пам\'ятка архітектури XVII ст. Тут знаходився бернардинський монастир. Нині в його стінах розміщена духовна семінарія Української Православної церкви), костел Святих Петра і Павла (Було зведено у 1606-1610 роках руками волинських майстрів Майка, Климовича та ін. Костел побудований у стилі раннього бароко за проектом архітектора Якуба Бріано). Однак, найбільший інтерес у туристів справедливо викликає Луцький замок (закладений великим князем Любартому і 1340-1384 pp. та добудований за часів князя Свидригайла у 1430-1542 pp.). Він має три високі прямокутні вежі. Своєю масивністю й архітектурою виділяється вежа Любарта, або В\'їзна, висотою 27 метрів, у південно-східному кутку замку стоїть вежа Свидригайла, або Стирова, висотою 27 метрів з північного боку на замкових мурах розташована третя башта - Владича, висотою 13,5 метра. Стіни і вежі Луцького замку мають загальну довжину 240 метрів. Дотепер у центрі Замку знаходяться рештки найстарішої в місті споруди - церкви Іоанна Богослова, а під замком знаходяться таємничі підземелля. У 1985 році прийнято урядове рішення про оголошення комплексу архітектурних споруд в Старому місті державним історико-культурним заповідником [4, 4-13].

Волинська область ласкаво запрошує туристів і у Шацький національний парк - унікальний природний комплекс, що включає 23 озера карстового походження. Створений у 1983 році, він займає площу у 328 тис. га. і простягається з півночі на південь на 18 км, з заходу на схід на 25 км. Розташований на вододілі рік Західний Буг та Прип\'ять. Селище Шацьк є адміністративним центром національного парку і району на території якого він знаходиться. На захід від Шацька на відстані кількох кілометрів розкривається широкий водний простір перлини парку, найбільшого з природних озер України - Світязя. Глибина його 58,4 метра, довжина - 9,3 км, ширина - 4,8 км. Площа водного дзеркала - 2750 га. Живлять його артезіанські джерела, вода надзвичайно прозора і м\'яка. На середині озерного простору розташований острів площею близько 7-ми га. До національного парку входить і озеро Пулемецьке глибиною від 4-х до 20-ти метрів, а також озера Луки та Люцимер. Принадністю озер щороку зачаровуються численні туристи, волиняни і гості нашого краю. На землях парку росте близько 800 видів рослин, серед яких багато рідкісних. В Шацьких озерах водиться понад 30 видів риб. В глухих закутках вікових лісів гніздяться рідкісні чорні лелеки, сірі журавлі, тут мешкають олені, лосі, вовки, дикі кабани, косулі, лисиці, зайці, ондатри. Природою тут створені унікальні умови для відпочинку й оздоровлення. 1968 року на березі озера Світязь споруджено комфортабельну туристичну базу - пансіонат «Шацькі озера», розрахований на 600 місць [4, 16].

У мальовничому куточку Волині, на території національного парку, на березі озера Пісочне, серед соснового лісу розташувався санаторій «Лісова пісня». В санаторії можна отримати повний комплекс фітотерапії з використанням екологічно чистої місцевої фітосировини та цілющого меду: фітованни, фітоаплікації, фітоінгаляції, пройти курс фітогальванотерапії, кишкових та гінекологічних фітоорошень, пролікуватись мінеральною водою «Моршинська». Тут проводять спелеотерапію, лазеротерапію, підводне скелетне витяжіння, механотерапію, ЛФК; відкрито реабілітаційне відділення для пацієнтів після перенесеного інфаркту та інших серцевих захворювань. Для діагностування і ефективного лікувального процесу тут проводять клінічні, біохімічні, імунологічні дослідження; працюють кабінети УЗД, функціональної діагностики, ректороскопії, радіоактивного обстеження, працюють лікарі: окуліст, ЛОР, гінеколог, мануальний терапевт, рефлексотерапевт, гомеопат, фітотерапевт. Свіже повітря, тихі плеса Шацьких озер, їх чиста, цілюща вода, піщані пляжі і багата природа сприяють повноцінному лікуванню і відпочинку [4, 18].

На межі Волинської та Рівненської областей, на березі мальовничого озера, серед соснового бору знаходиться Санаторій «Пролісок. Тут створені всі умови для відпочинку і лікування дорослих з дітьми: хороша лікувальна база з власним джерелом мінеральної води, комфортабельні номери, 5 разове харчування, пляж. Для відпочиваючих організовані, розваги, екскурсії. Санаторій акредитований за вищою категорією (сертифікат сер. МЗ № 005224 від 6.12.2002 року). Лікувальний профіль санаторію: захворювання ендокринної системи, органів травлення, сечостатевої системи, органів дихання, опорно рухового апарату, нервової системи. Для діагностики та лікування в санаторії працюють: клінічно-діагностична лабораторія, (цитологічні, біохімічні, копрологічні, серологічні дослідження: більше 40 процедур); є кабінет функціональної діагностики (ультразвукове дослідження щитовидної залози та інших органів), комп\'ютерна діагностика, інгаляторій, соляні шахти, кабінет кишкових зрошень, фітобар, відділення бальнеотерапії, (лазерний душ, різні ванни в т.ч. йодо-бромно-хлоридно-натрієві); сауна, масажні кабінети, кабінет теплолікування, лікування мінеральними водами. Санаторій співпрацює з корпорацією «Лазер и здоровье» (президент Коробов А.М.). В якості природного лікувального фактора використовується ропа з місцевого джерела, яка застосовується для приготування ван, а також мінеральна вода з Моршинських джерел № 1, № 6 [4, 19].

Іншими не менш цікавими населеними пунктами з об’єктами туристичної інфраструктури виступають:

- Володимир-Волинський - місто унікальної сакральної спадщини. Засноване воно 988 року. Майже в первісному вигляді до наших днів зберігся Успенський собор, або Мстиславів храм, споруджений у 1156-1160 роках. Він прикрашений фресками, підлога вимощена полив\'яними керамічними плитками. Як найоригінальніша, найунікальніша споруда у світовій архітектурі - Василівська церква-ротонда, збудована на рубежі XIII і XIV століть.

- Зимне. У семи кілометрах на схід від Володимира-Волинського знаходиться древня православна обитель, заснована Володимиром Великим - Зимненський Святогорський Свято-Успенський монастир. Окрасою його є Успенський храм, побудований 1495 року, унікальна архітектура Троїцької церкви, спорудженої 1465 року.

- Низкиничі. Неподалік Нововолинська в селі Низкиничі знаходиться Успенська церква, збудована 1653 року. В ніші одного з пілонів є скульптура київського воєводи Адама Кисіля, під храмом - гробниця його рідних.

- Берестечко. Найяскравішу сторінку в історії боротьби українського народу за волю вписано в літописі Берестечка в роки національно-визвольної боротьби 1648-1654 років. Над гробницею-саркофагом з останками героїв, які полягли на полі бою, піднявся 40-метровий храм-пам\'ятник - Георгієвська церква. На полі битви козаків, що нині знаходиться на території Рівненської області 1992 року відкрито скульптурну композицію, що символізує героїзм Козацтва і України.

- Рокині. В селищі Рокині, що за 12 км від Луцька, побудована експозиція Музею історії сільського господарства Волині - скансен. Це єдиний музей такого типу в Україні. Тут можна не лише оглянути, а й спробувати в роботі старовинні знаряддя, покататись на конях, скуштувати козацький обід в «курній хаті». Місцем розміщення стародавніх архітектурних споруд етнографічної експозиції просто неба став окультурений ландшафт дендрологічного парку. Відвідувачі музею можуть познайомитись з пам\'ятками древнього житлового, господарського дерев\'яного будівництва, поблукати заповідними стежками, відпочити.

- Колодяжне. У селі Колодяжному, де знаходиться музей-садиба Лесі Українки, довгий час мешкала родина Косачів. Тут зберігаються прижиттєві і посмертно надруковані в Україні та далеко за її межами видання творів Лесі Українки. В будинку поетеси є також особливі реліквії - особисті предмети, рояль, гаптовані серветки, фото - усе це зберігає атмосферу того часу [4, 20-21].

З метою надання інформації туристам та туристичним організаціям про можливості відпочинку на Волині та подорожей регіоном; надання інформації про турагентства, турфірми та туроператори, що діють на Волині; підготовка та розповсюдження довідників, брошур, сувенирів, тощо; сприяння організації бізнес-зустрічей, семінарів, конференцій у м.Луцьку; сприяння суб’єктам туристичної діяльності у пошуку та встановленню ділових контактів та зв\'язків з відповідними органами влади; збору інформації про стан туристичної індустрії, аналізу та дослідження, ще у 2005 році створено „Волинський Обласний Туристично-інформаційний Центр”. На інформаційному Інтернет-порталі (http://tourism.lutsk.ua/) якого можна знайти дані про Волинську область, культурні та рекреаційні об´єкти на її території, екскурсійні маршрути, транспорт і зв’язок для туристів та бази їх розміщення (санаторії, пансіонати, готелі) та багато іншої корисної як для туристів, так і для місцевих мешканців, інформації. Зокрема, на сторінках даного сайту Центр туризму, спорту та екскурсій управління освіти Волинської обласної держадміністрації пропонує туристам більш як 17 одноденних екскурсійних маршрутів, зокрема в с.Рокині (Музей історії с/г Волині, музей просто неба), с.Колодяжне (Музей-садиба Лесі Українки), м.Берестечко (музей-заповідник \"Поле Берестецької битви\"), м. Дубно (Дубенський замок, Тараканівськнй форт), м. Почаїв (джерело св.Анни, Почаївська Лавра), смт.Шацьк (Шацький природний національний парк, екологічні стежки \"Лісова пісня\", \"Світязянка\",\'Музей фауни і флори в м.Шацьку) та інші [3].

На Волині функціонує також Інформаційний центр розвитку сільського туризму (extrim@lt.ukrtel.net) та реалізується розпорядження голови Волинської облдержадміністрації «Про затвердження Плану заходів щодо підтримки розвитку сільського зеленого туризму в області на 2007 – 2010 роки», за підтримки Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні проводяться семінари та круглі столи з даної тематики. Сільський туризм досить перспективний для Волині завдяки унікальності її клімату, природним умовам, культурі та традиціям, що передаються з покоління в покоління. Тут ще залишились неурбанізовані куточки природи з невимовною красою. Агротуризм став невід’ємною частиною життя і роботи багатьох селян Волині. Ще рік-два назад селяни у найкращому випадку пропонували тільки житло у найм і мінімальний набір послуг. Зараз же у туристів широкий вибір: від організації риболовлі, полювання, походів за грибами і ягодами, лікувальними рослинами, прогулянок на конях і човнах до участі у фольклорних концертах, обрядах, святкуваннях дня села і релігійних свят. Тут навчать лозоплетінню, порибалити та зварити юшку власноруч, виготовити домашню сметану, масло, сир, доглядати вулики і збирати мед, користуватися старовинним коворотком, ткати, вишивати, і навіть освоїти гончарне коло. Самодіяльні артисти із етнографічних ансамблів покажуть вам унікальні народні танці й заспівають пісень, продемонструють одяг, якому не менше сотні років [9]. У грудні 2006 року на Волині було зареєстровано понад 200 суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються „зеленим туризмом” та готові приймати гостей цілий рік без зупину [10].

Окрім цього, в рамках відзначення у 2008 році Року туризму і курортів в Україні відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації Миколи Романюка буде проведено низку заходів, які сприятимуть залученню туристів, інформуванню їх про туристичний потенціал Волині та розбудову туристичної інфраструктури. Відповідні плани місцевих тематичних заходів розробляють також райдержадміністрації та виконкоми міських (міст обласного значення) рад. Протягом січня-березня цього року у нашій області триватиме акція «7 чудес Волині», буде проведено першість області на кращий спортивний туристсько-краєзнавчий похід учнівської та студентської молоді, заочний конкурс науково-практичних робіт учасників туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль Волині». У квітні цього року буде проведено рекламний тур областю для представників туристичних підприємств Люблінського воєводства Республіки Польща. У травні на Волині відбудеться свято музею, присвячене Міжнародному дню музеїв, буде проведено першість області з пішохідного туризму серед учнівської молоді, учнів професійно-технічних освітніх закладів, а також обласні змагання з туризму серед студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. Влітку Рік туризму і курортів в Україні у нашій області відзначиться такими подіями: проведенням лицарських турнірів «Меч Луцького замку», організацією п\'ятого міжнародного музичного фестивалю «Стравінський та Україна - 2008», семінару з питань туризму для спеціалістів відділів культури і туризму райдержадміністрацій на базі агросадиб одного з районів, проведенням 53-ого туристсько-спортивного зльоту серед учнівської молоді Волині, традиційного фестивалю сучасної української естрадної пісні «На хвилях Світязя», Музейного свята до 15-ої річниці Музею волинської ікони, молодіжного музичного фестивалю «Володимир», фестивалю дзвонарського мистецтва «Благовіст Волині» у замку Любарта, а також проведенням XI Міжнародного фестивалю «Поліське літо з фольклором». Протягом року на Волині також відбудуться урочисті заходи до Дня туризму, презентація офіційного веб-сайту управління культури і туризму облдержадміністрації, видаватимуться тематичні путівники, буклети, туристичні мапи та схеми області, презентаційні компакт-диски «Волинь туристична» тощо. Заплановано також, що в цьому році волиняни візьмуть участь у XIV міжнародній туристичній виставці УКРАЇНА - ПОДОРОЖІ ТА ТУРИЗМ (Ukraine International Travel & Tourism Exhibition (UITT - 2008) в м. Києві, виставці - ярмарку сільського зеленого туризму «Українське село запрошує - 2008» в с. Пирогово, Міжнародному туристичному салоні «УКРАЇНА -2008» в м. Києві й у III Всеукраїнському молодіжному туристичному фестивалі «Дивосвіт» [1].

Не варто забувати про те, що Волинська область є прикордонною територією і межує одразу із двома іноземними державами: Польщею та Білоруссю. У Концепції Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки відзначено, що \"розвиток взаємодії у підприємницькій діяльності, туристичній галузі є одним зі шляхів розв\'язання проблем розвитку транскордонного співробітництва\" [2, 199-203]. На основі проведеного вченими Інституту регіональних досліджень НАН України SWOT-аналізу українсько-польського транскордонного регіону виявлено сильні, слабкі сторони та шанси розвитку сфери туризму. До сильних сторін віднесено \"розвинуту систему освіти в галузі туризму, великі туристичні та краєзнавчі центри, добрі можливості для розвитку туристичної інфраструктури\", до слабких сторін - \"недостатньо розвинуту туристичну інфраструктуру\", а до шансів - \"підвищення рівня розвитку туристичної інфраструктури та рівня обслуговування туристів\" [5, 197-198]. Саме реалізацією цих шансів і займається адміністрація у Луцьку. Так, наприклад, у листопаді 2006 року у Волинській області розроблено два глобальні туристичні інвестиційні проекти – «Золота діадема Волині» та «Будівництво та експлуатація цілорічного функціонуючого центру водних розваг «Аквапарк» – місто Луцьк». Проект «Туристичний продукт «Золота діадема Волині»» передбачає створення на базі унікальних волинських пам’яток історії, культури, містобудування і архітектури, державних історико-культурних заповідників та музеїв, що розташовані недалеко від автомагістралі державного значення М-08, що веде від українсько-польського кордону до обласного центру Волині і далі до Рівного. Необхідний обсяг інвестицій – 10 млн дол. США. Проект «Будівництво і експлуатація цілорічного функціонуючого центру водних розваг «Аквапарк» – місто Луцьк» передбачає створення в обласному центрі умов для комфортного відпочинку громадян України, Російської Федерації, Польщі, Білорусі та інших іноземців. Необхідний обсяг інвестицій – 3,8 млн дол. США [7]. Обговорюється також ідея створення у Луцьку музею-храму Хомської Богородиці (ікона Хомської Богородиці ХІ століття – одна з трьох відомих у світі реліквій християнства) [8].

Таким чином Волинська область має величезний туристичний потенціал, який реалізується на недостатньому рівні. Однак, вже сьогодні можна сказати що Волинь впевнено прямує до того щоб стати осередком туристично-рекреаційної діяльності. Потужним імпульсом до ще більш швидкого і впевненого руху у цьому напрямі повинне стати впровадження заходів, присвячених святкуванню Року туризму і курортів в Україні.

36. Туристичні ресурси історичного Поділля

3.3.1. Вінницька область

Розташована в центральній частині Правобережної України, в лісостеповій зоні. Площа -26,4 тис. кв. км (4,4% території країни).

Мальовнича природа Вінниччини, природно-територіальні комплекси є важливими рекреаційними ресурсами. На базі радонових вод створено курорт Хмільник. Курорт Немирів заснований завдяки наявності мінеральних джерел. В області функціонує 28 готелів.

На території області 204 річки, що належать до басейнів Південного Бугу (Згар, Рів, Снивода), Дністра (Мурафа, Немия, Русава) та Дніпра (Рось, Гнилоп'ять, Гуйва).

В області 320 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 11 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва.

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва становить 2204 одиниці. 511 пам'яток архітектури внесено до Державного реєстру національного культурного надбання.

Цікавими туристсько-екскурсійними об'єктами є залишки скельних храмів. Печерний храм VI-VII ст. з унікальними рельєфними композиціями і написами був виявлений В. Антоновичем ще у 1883 р. в розколині скелі над річкою Бушка (с. Буша). Тут збереглися також Вежа, що входила в комплекс укріплень XVII ст., і Покровська церква з келіями (1787 p.).

Скельний монастир - комплекс споруд ХІ-ХІХ ст., до якого входять 3 печерних церкви (Усікновення голови Св. Іоанна Предтечі, Св. Параскеви П'ятниці, Св. Антонія Печерського), розташований над Дністром у с Ладова.

Палацово-паркові ансамблі XVIII-XIX ст. збереглися у селах Антопіль, Верхівка, Вороновиця.

У вороновицькому палаці розміщується музей авіації. У 1869-1876 pp. тут жив відомий авіаконструктор О.Ф. Можайський у маєтку брата, де провів свої перші експерименти, збудував дерев'яний планер із нерухомими крилами.

В пейзажному парку селища Муровані Курилівці зберігся палац (1805 p.), а також залишки укріплень XVI ст. з підземними казематами.

Палац із прилеглим парком (1897-1917 pp.) у м. Немирів з 1921 р. функціонує як будинок відпочинку. Тут у 1821 р. народився відомий російський поет М.О. Некрасов.

Кращим зразком класицизму серед архітектурних споруд України вважається палац (1757 р.) у Тульчині. Художнє оздоблення інтер'єру майже повністю знищене вже в радянський період. Ремонт палацу триває з 1975 р. В Тульчині зберігся також малий палац (1782 р.). Обидви вони належали Потоцьким.

Ще однією пам'яткою Тульчина є Успенська церква (1789).

У 1796-1797 pp. у Тульчині знаходилася штаб-квартира російської армії на чолі з О.В. Суворовим. У 1806 р. ад'ютантом командира корпусу, розквартированого в місті, служив І. Котляревський. Після закордонних походів 1813-1814 pp. в Тульчині квартирували частини 2-ї армії, де ад'ютантом командуючого був П. Пестель. У 1818 р. тут було створено тульчинський осередок "Союзу благоденства", а у 1821 р. - Головну управу Південного товариства декабристів.

У документах XVII ст. Тульчин згадується як Нестервар. Топонімічний словник пов'язує назву Тульчин з турецьким пануванням в краї (1672-1699 pp.). У Нестерварі турки збудували фортецю, про яку в народі говорили: "У тій фортеці турчин стоїть". Пізніше звук "р" змінився на пом'якшене "л".

Православні, католицькі, іудаїстські культові споруди XVII-XIX ст. збереглись у Вінниці.

Миколаївський собор (1829 р.), привратний корпус із дзвіницею і вежа з оборонними мурами (XVIII ст.), а також господарчі споруди Миколаївського монастиря, костьол Непорочного зачаття (1627 p., 1791 p.) збереглись у Шаргороді.

В м. Хмільник до наших днів дійшли оборонна вежа (1534 p.), костьол Усікновення голови Св. Іоанна Предтечі (1630 р.) і поміщицький палац (1911-1915 pp.).

Проект і розписи церкви в с. Кукавка здійснений В. Тропініним, ще під час його перебування у кріпацтві.

У Браїлові, в маєтку Надії фон Мекк, у XIX ст. бував П. Чайковський. Клод Дебюссі давав тут уроки музики.

У Брацлаві, колишньому центрі воєводства, зберігся будинок, у якому жив винахідник польової кухні Турчанович. Не збереглась міська церква, в якій правив службу дід Ф. До-стоєвського.

Місто Рів називали "стіною Поділля". В 1537 р. фортеця, подарована королем Сигіз-мундом І його дружині Боні Сфорца, була перейменована на Бар.

На Вінниччині народилися історик В. Антонович (с. Махнівка), архітектор В. Городецький (с. Шолудьки), письменник М. Коцюбинський (Вінниця), композитор М. Леонтович (с. Селевенці - нині Монастирьок), поет С. Руданський (с. Хомутинці - нині Руданське), поет В. Стус (Гайсині).