4. Значення ідей історичної школи

Теоретична спадщина національної політекономії та історичних шкіл справила значний позитивний вплив на подальший розвиток економічної думки у світі. Заслуга представників цих напрямків полягає в тім, що вони започаткували основи економічної соціології, обґрунтували єдність правових, соціальних і економічних відносин, доводили необхідність розвитку системи економічних знань та економічної освіти, показували значення статистичних фактів, історії економічного життя, влив існуючих правових відносин та економічних інституцій на суспільне життя.

Тема 9

МАРЖИНАЛІЗМ. НЕОКЛАСИКА

ПЛАН

1. Передумови виникнення та піонери маржиналізму.

2. Австрійська школа маржиналізму.

3. Кембриджська школа маржиналізму.

4. Американська школа маржиналізму.

5. Лозаннська школа маржиналізму.

1. Передумови виникнення та піонери маржиналізму

В останній третині ХІХ ст. формується нова парадигма в економічній теорії – маржиналізм (marginal – граничний). Згодом маржинальний напрямок стає визначальним у розвитку політичної економії. Основна його ідея – дослідження граничних економічних величин як взаємопов’язаних явищ економічної системи на різних рівнях – фірми, галузі, національної економіки. Для методології маржиналізму характерним є широке використання математичних методів.

Маржинальна революція була об’єктивно зумовлена глибокими змінами в економічному розвитку країн Західної Європи та США в кінці ХІХ століття під впливом науково-технічного прогресу: формуванням складних форм господарювання та взаємовідносин між виробником і споживачем, інтенсивним процесом розширення ринку за національні межі, якісними зрушеннями в характері та структурі виробництва, методах управління і т.д.

Але зародження маржиналізму відбулося значно раніше, завдяки науковим працям німецьких та французьких дослідників.

Йоган фон Тюнен (1783-1850) одним із перших сформулював закони граничного аналізу. Основна ідея його книги “Ізольована держава” полягала в тім, що максимальний чистий дохід землевласник може отримати за умови, коли сукупність граничних витрат на фактори виробництва буде тотожною граничній корисності продукту.

Заслугою Тюнена також є розкриття механізму формування рівня земельної ренти в залежності від якості землі та її віддаленості від ринків збуту сільгосппродуктів.

Антуан Огюстен Курно (1801-1877) – попередник маржиналізму, засновник математичного напрямку в економічній теорії. У своїй книзі “Дослідження математичних принципів у теорії багатства” він сформулював поняття економічної рівноваги, увів у науковий обіг поняття функції попиту, еластичності попиту, завдяки аналізу ринку і ринкових відносин уточнив такі категорії, як конкуренція, монополія, олігополія. А. Курно застосовує функції попиту і пропозиції для пояснення формування ціни за ринкових умов. Він досліджує поведінку окремої фірми, тобто аналізує економіку на мікрорівні.

Жюль Дюпюї (1804-1866) написав статтю “Про виміри корисності громадських робіт”, в якій знайшла відображення ідея граничного аналізу. Він сформулював цю ідею на підставі поняття “ціновий надлишок”, тобто грошовий вимір максимально можливого доходу, який виникає внаслідок можливості споживача купувати кожну одиницю товару за незмінної ціни.

Герман Госсен (1810-1858) за фахом був юристом, але цікавився економікою і опублікував книгу під назвою “Розвиток законів суспільного життя і правил людської діяльності, що з них випливають”. В ній він сформулював ряд важливих теоретичних положень, які увійшли в економічну науку під назвою першого і другого законів Госсена. Перший закон стверджує, що зі збільшенням кількості даного блага його гранична корисність зменшується. Згідно з другим законом Госсена оптимальна структура споживання досягається за умов однакових граничних корисностей усіх благ, що споживаються.

Стенлі Джевонс (1835-1882) – англійський економіст, який незалежно від інших авторів розробив теорію, згідно з якою співвідношення між товарами, що обмінюються, дорівнює оберненому відношенню їхніх граничних корисностей.

У книзі “Теорія політичної економії” Джевонс сформулював теорему, суть якої полягає в тім, що за раціонального споживання міри корисності придбаних товарів пропорційні їхнім цінам. Джевонс увів також в економічну науку поняття “економікс” (економічна теорія), яке стали використовувати на Заході замість поняття “політична економія”.