4. Значення економічної теорії Маркса

Загалом Маркс спромігся розв’язати ті проблеми, які з позиції теорії трудової вартості не змогла вирішити класична політекономія. В “Капіталі” він відобразив діалектику розвитку капіталістичного суспільства, усебічно проаналізував все суттєве в економічних явищах та форми їхнього прояву, вказав на генетичну спадковість цих форм. Маркс шукав і зміг дати визначення причин порушення економічної рівноваги та суперечностей у розвитку капіталізму, спираючись на теоретико-економічні аргументи, і тим самим продемонстрував можливості економічної теорії.

Але слід зазначити, що надмірна політизація та механічне використання марксизму в історичних умовах ХХ століття, які кардинально відрізнялися від описаного Марксом стихійно-ринкового капіталізму, призвели до догматизації і перебільшення ролі марксистського вчення в процесі розвитку економічної науки в радянську епоху.

Тема 8

АЛЬТЕРНАТИВНА ПОЛІТЕКОНОМІЯ ТА ІСТОРИЧНА ШКОЛА

ПЛАН

1. Німецька реакція на класичну теорію. Вчення Ф. Ліста.

2. Історична школа.

3. Нова історична школа і “соціальний напрямок”.

4. Значення ідей історичної школи.

1. Німецька реакція на класичну теорію. Вчення ф. Ліста

Не зважаючи на домінуюче становище класичної політекономії в системі економічних поглядів першої половини ХІХ ст., не всі представники західноєвропейської суспільної думки сприймали методологію й філософію класиків. У Німеччині зародився і розвивався напрямок економічної теорії, що являв собою альтернативу класичній ортодоксії. Представники цієї альтернативної політекономії заперечували основні принципи класичного підходу – лібералізм, космополітизм, індивідуалізм та гедонізм. Критики засад класичної теорії вказували, що не можна ігнорувати впливу неекономічних чинників на суспільний розвиток. На їхню думку, економічні явища і економічну поведінку треба розглядати з огляду на менталітет нації. Представники альтернативної політекономії доводили, що індивідуальний і суспільний інтереси не збігаються, що держава, формуючи економічну політику, може сприяти реалізації приватних інтересів, а може і гальмувати цей процес. Вони критикували принцип невтручання держави в економіку, вільну міжнародну торгівлю. Як визначальний чинник розвитку суспільства вони проголошували побудову міцної держави.

В першій половині ХІХ ст. у Німеччині такі погляди набувають системного характеру, відбувається формування відповідної методології. Цей процес є історично обумовленим, зважаючи на політичний та економічний стан Німеччини в цей період, яка існувала у вигляді конфедерації політично і економічно відособлених держав. Між цими державами існували жорсткі митні кордони, та й взагалі стосунки їх були не простими. Така ситуація посилювала економічну відсталість німецьких земель.

Саме в цих умовах і виникає науково обґрунтована економічна теорія, спрямована проти класичної доктрини. Основи її заклав Адам Мюллер (1779-1829), а в систематизованому вигляді сформував Фрідріх Ліст (1789-1846).

Основна праця Ліста називається “Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торгова політика і німецький митний союз”. Вона спрямована на захист протекціонізму як обов’якової умови становлення економічної могутності нації.

Історичний метод дослідження є основним у Ліста. Крім того, він звертав увагу на факти більше, ніж на теоретичний аналіз, його метод зовсім позбавлений ознак абстракції: він виключає аналіз вартості, підміняючи її ідеєю продуктивних сил. На його думку, народи у своєму розвитку проходять від періоду варварства до аграрно-мануфактурно-комерційного періоду, що є ідеалом розвитку нації.

Головний предмет дослідження Ліст вбачає у визначенні ролі держави в конкретній історичній ситуації. Держава має здійснювати функції організації, об’єднання, виховання та захисту нації. Сприятиме досягненню мети протекціоністська політика держави, яка захищатиме молоду індустрію від конкуренції. Саме через протекціонізм держава реалізує функцію індустріального виховання нації. Крім протекціонізму, до економічних функцій держави входять формування раціональної виробничої структури, інвестування розвитку виробництв, що страждають від протекціонізму. Для цього потрібен державний сектор економіки.

Теорію Ліста можна назвати меркантилізмом ХІХ століття, це проповідь політики національної відокремленості в перехідний до вищої стадії період розвитку. Ліст, не спростовуючи постулатів класичної школи, збагатив метод дослідження, створивши національну політекономію паралельно, а не всупереч класичній політекономії.