12.3. Оцінка результатів логістичної діяльності

Розроблення та використання систем оцінки результатів логіс­тичної діяльності покликані вирішувати три головні завдання (Бау-зрсокс, 2005):

1. моніторинг логістичних операцій;

2. контроль над ними;

3. оперативне управління.

Моніторингові показники дозволяють прослідкувати за динамі­кою роботи логістичних систем у минулому для надання звітів ке­рівництву та споживачам. До типових моніторингових показників належать рівень сервісу (див. розділ 11) та елементи логістичних витрат (див. п. 12.2).

Контрольні показники відображають поточні результати діяль­ності і служать для коректування логістичного процесу у тих випа­дках, коли він відхиляється від встановлених нормативів. Логісти-чний контроль проявляється, наприклад, у відслідковуванні пошкоджень вантажів при транспортуванні. Так, якщо система оці­нка періодично виявляє псування продукції, керівництво з логісти­ки може визначити причину і внести необхідні зміни до процесів упакування чи навантаження.

Управлінські показники призначені для мотивації персоналу, наприклад, коли підбирання замовлення для відправлення відбува­ється швидше, ніж у виділений для цього час тощо.

Як правило, показниками результативності окремих видів дія­льності вимірюються ефективність чи продуктивність елементар­них логістичних операцій, проте показники повинні орієнтуватися на весь логістичний процес і давати оцінку ступеня задоволеності споживачів роботою всього логістичного ланцюга, відображати за­гальну тривалість циклу виконання замовлення або загальну якість послуг, тобто характеризувати сукупну ефективність усіх операцій.

262

12.4. Економічна ефективність логістичних систем підприємства

Ідеальний варіант функціонування логістики підприємства, що унеможливлює конфлікт цілей між функціональними галузя­ми постачання, виробництва, розподілу, транспортування, скла­дування тощо, може існувати лише за умов наскрізної «рівності єдностей», яка передбачає: величина партій закупівлі = оптима­льній партії у виробництві = оптимальній партії готової продук­ції, що гарантує достатність запасів = замовленій поставці спо­живачам = оптимальній партії транспортування до споживачів (Економічна, 2001).

Метою багатьох фірм є забезпечення доставки потрібних това­рів з мінімально можливими витратами у необхідне місце та у за­даний час. На жаль, логістична система неспроможна одночасно забезпечити максимально можливий спектр послуг для клієнтів і до мінімуму скоротити витрати, пов'язані з розподілом товару. Це по­требує створення умов для зберігання великих товарно-матері­альних запасів, бездоганної системи транспортування, наявності багатьох складів. Усе це зумовлює збільшення витрат, пов'язаних з розподілом.

При орієнтації на зменшення витрат витрати товароруху нерід­ко пов'язані між собою в обернено пропорційній залежності. Наве­демо приклади.

1. Керівники експедиційно-транспортної служби у всіх можли­ вих випадках надають перевагу транспортуванню товару залізни­ цею, а не літаком. Це зменшує транспортні витрати, однак через меншу швидкість залізничного транспорту капітал тут виявляєть­ ся зв'язаним довше, платежі з боку клієнтів вчасно не надходять. Крім того, подібна доставка може змусити споживачів здійснюва­ ти закупівлі у конкурентів, які пропонують більш стислі строки доставки.

2. Для зведення витрат до мінімуму відділ відвантаження вико­ ристовує дешеві контейнери, що призводить до численних пошко­ джень товару в дорозі і викликає незадоволення споживачів.

3. Керівники служби товарних запасів надають перевагу наяв­ ності невеликих товарно-матеріальних запасів для скорочення ви­ трат на їх зберігання. Однак при цьому частішають випадки відсут­ ності товару, зростає кількість невиконаних замовлень, збільшу­ ється обсяг канцелярської роботи, виникає необхідність виробниц­ тва незапланованих партій товару і використання дорогих засобів його прискореної доставки.

263

Таким чином, велике значення для скорочення часу та витрат обороту має створення на основних транспортних маршрутах вели­ких, технічно оснащених терміналів та складських пунктів, на яких широко застосовуються пакети і піддони, завдяки чому, зокрема, зменшується обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, час та ви­трати на їх виконання.

Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат залишається акту­альною, але за умови оптимального поєднання витрат основного та обігового капіталу, задіяного у межах ринкової стратегії та прибут­ку, що він приносить. Таким чином, стратегія матеріально-техніч­ного забезпечення компанії має цілком підпорядковуватися ринко­вій стратегії. Успішна реалізація останньої— гарант досягнення високого рівня рентабельності фірми.

Відправна точка створення логістичної системи — вивчення потреб клієнтів та пропозицій конкурентів. Споживачів цікавить:

• своєчасна доставка товару;

• готовність постачальника виконати замовлення;

• обережне поводження з товаром під час вантажно-розванта­ жувальних робіт;

• готовність постачальника приймати дефектні товари назад та швидко замінювати їх;

• готовність постачальника зберігати товарно-матеріальні запа­ си на вимогу клієнта.

Головним завданням фірми незалежно від цінових та нецінових факторів є визначення мети своєї логістичної системи, якою було б доцільно керуватися в процесі планування.

Розробивши комплексну мету логістики, фірма приступає до формування такої системи товароруху, яка забезпечила б досягнен­ня цієї мети з мінімальними витратами. При цьому необхідно від­повісти на такі основні запитання:

1. яким чином працювати із замовниками (обробка замов­ лень);

2. де слід зберігати товарно-матеріальні запаси (складу­ вання);

3. який рівень запасу повинен виконувати роль страхового (то­ варно-матеріальні запаси);

4. яким чином належить проводити процес відвантаження това­ рів (транспортування).

Ці чотири аспекти та їх значущість розглядаються фірмами з маркетингової точки зору.

Досвід свідчить, що логістика має високий потенціал економіч­ної ефективності. Відносно нетривала історія розвитку практичної логістики підтверджує таку думку.

ВИКОРИСТАННЯ ЛОГІСТИКИ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ