7.2. Нормування запасів

Нормування запасів містить в собі визначення їх рівня, який є оптимальним за конкретними критеріями, та розробку умов, котрі забезпечують підтримку запасів на цьому рівні.

Норма запасу — мінімальна але достатня кількість запасів ма­теріальних елементів (матеріально-технічних ресурсів, об'єктів не­завершеного виробництва, готової продукції, товарів), що забезпе­чують безперервність виробництва та обігу.

119

Запаси нормуються диференційовано для кожного виду (найча­стіше для поточного, підготовчого, страхового запасів). Вимірю­ються запаси за допомогою натуральних або вартісних показників, іноді запаси вимірюються у днях запасу.

Норму поточного запасу часто встановлюють на основі визначе­ного планового інтервалу поставки, тобто проміжку часу між двома суміжними поставками партій матеріальних ресурсів (товарів).

Методи розрахунку планового інтервалу поставки:

а) при рівномірному інтервалі поставки (графічне зображення процесу у цьому випадку представлене на рис. 7.1):

' = ?. (7-1)

де і — плановий інтервал поставки дн.;

V — величина партії поставки продукції в натуральному вимірі;

Р — планове середньодобове споживання продукції в натура­льному вимірі;

б) при нерівномірному інтервалі поставки:

(7-2)

де і_зв —середньозважений інтервал поставки, дн.;

ґ,- — фактичний інтервал поставки;

?_г — розміри партії надходження за минулий період;

і= 1,2,...,и— кількість фактичних надходжень поставок за ми­нулий період.

Норма середнього поточного запасу (рис. 7.1) розраховується за формулою

Рі V З = — = — ПЗ)

°ПОТ.СЄр. - - ' К'-})

де З_потсер —норма поточного запасу в натуральному вимірі.

Розповсюдженою є типова методика нормування виробничих запасів. Ця методика дозволяє враховувати вплив на норму запасу не тільки інтервалів поставок але й нерівномірності споживання матеріалів. Це досягається завдяки тому, що розрахунки ведуться на основі різного обліку руху матеріальних ресурсів. При відносно рівномірному споживанні ресурсів — облік проводиться за місяця­ми, при нерівномірному споживанні облік проводиться за конкрет­ними датами.

120

100- г

70 --

Р озмір запасу

60

90

Час, дні

Рис. 7.1. Графік зміни виробничих запасів при рівномірному

інтервалі поставки, рівних обсягах поставок та рівномірному

середньодобовому споживанні (приклад умовний)

Норму підготовчого запасу визначають за формулою

^підг. ~~ Р ' \ зв. "

(7.4)

де і_зв — час для звичайних операцій (вивантаження матеріалів, їх

приймання, оформлення документів і т. ін. — за рекомендацією ти­пової методики цей час дорівнює одному дню);

і_спец — час на спеціальні підготовчі операції (сушіння, розмо­рожування, хімічне очищення, сортування і т. ін.).

Норму страхового запасу визначають різними методами.

Найбільш поширеним є метод, в основу якого покладений роз­рахунок середньозваженого середньоквадратичного відхилення фа­ктичних інтервалів поставок від середньої запланованої величини

і=\

(7.5)

де і_г

фактичний інтервал поставки; середній інтервал поставки;

121

У_і — розміри партій поставок за минулий період;

Р — планове середньодобове споживання продукції в натура­льному вимірі;

і= 1, 2, ..., п— кількість фактичних надходжень поставок за минулий період.

Відповідно до теорії математичної статистики норма страхового запасу обчислена за цією формулою гарантує безперебійність поста­чання виробництва на 68,3 %. За типовою методикою страховий за­пас встановлюється в розмірі 25 % від максимального відхилення рі­вня поточного запасу перед поставками від його середньої величини.

Норма виробничого {товарного) запасу дорівнює сумі розгля­нутих вище запасів:

З_в = З_пот. + З_шдг. + З_стр. (7.6)