12.1. Методологічні підходи визначення економічної ефективності логістики

У межах визначення економічної ефективності логістики можна виділи такі методологічні підходи.

1. Функціональна ефективність кількісно визначається як кори­ сний ефект, отриманий у результаті функціонування логістичної системи за визначений період часу. Корисний економічний ефект логістики вимірюється кількістю випущеної продукції, обсягом ви­ конаних логістичних послуг, величиною отриманого прибутку і т.п., а також виявляється у високому рівні організації виробництва і, як результат, в економії матеріальних і фінансових ресурсів.

Так, ефект логістики може вимірюватися оптимальним рівнем таких натуральних показників:

1. рівень запасів;

2. час проходження матеріалів логістичним ланцюгом;

3. тривалість циклу виконання замовлення, якість та рівень сервісу;

4. партія вантажів;

5. час реакції на претензії споживачів;

6. тривалість виробничого циклу від замовлення на ресурси до виготовлення продукції;

7. рівень використання виробничих потужностей;

8. маневреність, адаптивність і стабільність роботи та ін.

2. Ефективність логістичної операції, логістичного рішення, фу­ нкціонування логістичної системи може бути охарактеризована си­ стемою показників, що характеризують їх якість при заданому рівні логістичних витрат. У якості основних ефектоутворюючих факто­ рів аналізується рівень матеріальних запасів і потреба в складських площах, надійність і своєчасність постачань, тривалість логістич­ ного циклу, якість і рівень сервісу, застосування бездокументної технології переміщення матеріального потоку.

Порівняння результатів, досягнутих у процесі функціонування логістичної системи, і витрат на їхнє досягнення, дає більш повне судження про ефективність логістики запасів. Таким інтегрованим показником може виступати показник, що являє собою відношення

247

економічного ефекту, отриманого в результаті реалізації логістич ної концепції, і капіталу, інвестованого в логістику:

Т , (12.1)

де К, — фінансовий результат, отриманий від упровадження логіс-тичних заходів в г-ій логістичній підсистемі, грн;

п — кількість підсистем, виділених у досліджуваній логістичній системі, піт.;

КЬі — середня за період величина капіталу, інвестованого в ло­гістику, в г-ій логістичній підсистемі, грн.

При цьому фінансовий результат у логістичній системі форму­ється, по-перше, за рахунок приросту прибутку внаслідок росту ви­ручки від реалізації; по-друге, за рахунок скорочення витрат на здійснення логістичних операцій:

К_І=Р_І+М>.+№С_І, (12.2)

де Рі— фінансовий результат, отриманий до впровадження логіс­тичних заходів, грн;

АРі — приріст прибутку від реалізації, отриманий унаслідок ро­сту виручки від реалізації за рахунок застосування методів логісти­ки в і-ій логістичній підсистемі, грн;

АЬСі — скорочення логістичних витрат у г-ій логістичній підси­стемі, грн.

Величина капіталу, інвестована в логістику, визначається за на­ступною формулою:

КЬ_І=І₁+РЦ, (12.3)

де її — вартість матеріальних запасів в г-ій логістичній підсистемі, грн;

РЬі— середня за період вартість основних засобів, використо­вуваних для логістичних операцій у г-ій логістичній підсисте­мі, грн.

З урахуванням формул (12.2) та (12.3) формула (12.1) набуде та­кого вигляду:

(12.4)

=

248

3. Для кількісної оцінки економічної категорії ефективності слід використовувати відносний показник — коефіцієнт ефективності функціонування матеріального потоку в логістичному ланцюзі. Особливість цього підходу полягає в тому, що побудова показників ефективності базується не на відношенні «ефект / витрати», а на відношенні: «фактичний ефект потенційний /можливий ефект»:

д е Еф — фактичний ефект, одержаний від функціонування матеріа­льного потоку в логістичному ланцюзі за розглянутий період часу, грн / од. продукції;

Е_о — максимально досяжний (потенційний) ефект, що може бу­ти отриманий у конкретних умовах виробництва за той самий від­різок часу при оптимізації матеріального потоку, грн/од. продукції.

Різниця (Е_о - Еф) характеризує собою недоотриманий результат від функціонування матеріального потоку підприємства, а її нульо­ва величина — досягнення оптимального варіанту руху і викорис­тання матеріальних ресурсів у логістичному ланцюзі.

На основі аналізу існуючих точок зору і методологічних підхо­дів до проблеми оцінки економічної ефективності функціонування логістичної системи, кожний суб'єкт господарювання може розро­бити власну систему показників оцінки ефективності логістики за­лежно від особливостей діяльності, пріоритетності тих чи інших напрямків логістики тощо.